Рішення

від 19.10.2022 по справі 508/520/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/520/22

Номер проведження 2/508/206/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу у загальному провадженні за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Андрієво Іванівської сільської ради, Березівського району, Одеської області про визнання права власності на фермерське господарство в порядку успадкування за законом.

В С Т А Н О В И В :

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, що складається в тому числі з Фермерського господарства «ТИЛИГУЛ-3», як цілісного майнового комплексу, Код ЄДРПОУ 20960379, місце знаходження якого: 67024, Одеська область, Миколаївський район, с.Скосарівка, вулиця Шкільна, будинок 10. Після смерті ОСОБА_4 , позивачі прийняли спадщину подавши заяви до приватного нотаріуса.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до статутного капіталу, не розподільчий прибуток, майнові та інші зобов`язання (стаття 22 Закону).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань статутний капітал Фермерського господарства «ТИЛИГУЛ-3», Код ЄДРПОУ 20960379, складає 0.00 гривень.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачі, як дружина та діти є спадкоємцями першої черги і мають право на спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивачі від спадщини не відмовилися, фактично своєчасно, протягом шести місяців прийняла спадщину. Це підтверджується тим, що у встановлений законом строк подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області у видачі свідоцтва на право на спадщину на Фермерське господарство_«ТИЛИГУЛ-3», як цілісний майновий комплекс, Код ЄДРПОУ 20960379, відмовив та рекомендував звернутися до суду оскільки відсутні правовстановлюючі документи, як об`єкту нерухомого майна.

Згідно п. 218 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкування майна фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про фермерське господарство».

В Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 р. N 755-ІУ» зазначено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи-засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені ч. 1 ст. 29 Закону України N 755-IV, додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи, або відповідна довідка органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про оголошення громадянина померлим.

Згідно роз`яснень Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.12.2005 р. N 11202 замість нотаріально посвідченої копії рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів, подається копія свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи. Після смерті ОСОБА_4 до теперішнього часу позивачі не можуть переоформити фермерське господарство та внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. Тому за захистом свого права на спадщину за законом звернулися до суду.

В роз`ясненнях, що містяться в п. 9 постанови N 20 від 22.12.95 р. Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Позивач ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити

Представник відповідача Андрієво Іванівської сільськоїради,Березівського району,Одеської областів судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позов визнає, не заперечує проти його задоволення, просить справу розглянути в його відсутність.

Згідно ст. 247 ч. 2 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, фіксуваня судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Оцінивши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в рівних частках, тобто по 1/3 частки за кожним, права засновника на Фермерське господарство «ТИЛИГУЛ-3», Код ЄДРПОУ 20960379, місце знаходження якого: 67024, Одеська область, Миколаївський район, с. Скосарівка, вул. Шкільна, будинок 10, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області ОСОБА_4 в порядку успадкування за законом.

Данні обставини підтверджується матеріалами справи копією паспорта ОСОБА_5 ( а.с. 7 ), копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ( а.с. 8 ), копією паспорта ОСОБА_3 ( а.с. 9 10 ), копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ( а.с. 11 ), копією паспорта ОСОБА_2 ( а.с. 12 13 ), копією інформаційного листа приватного нотаріуса Сологуб О.А. ( а.с. 14 ), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ( а.с. 15 ), копією Статуту Фермерського господарства «ТИЛИГУЛ 3» ( а.с. 16 23 ), копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ( а.с. 24 31 ), копією Виписки з Єдиного державного реєстру ( а.с. 32 ), копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 ( а.с. 34 ).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В ст. 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ч. 1 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1223 ч. 1 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, ч. 4ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство"фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Ч. 1, ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про фермерське господарство» визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

У відповідності дост. 19 Закону України "Про фермерське господарство"до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідностатті 20 зазначеного Законумайно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу або його частини, здійснюється відповідно до закону, тому фермерське господарство повинно успадковуватися як цілісний майновий комплекс. На теперішній час не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу), як об`єкта нерухомості. Фермерське господарство пройшло державну реєстрацію як суб`єкт підприємницької діяльності, але воно немає державної реєстрації як об`єкт цивільно-правових відносин, та немає правовстановлювального документу як об`єкту нерухомості.

П. 4ст.35Закону України"Профермерське господарство" передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, а саме визнання права на Фермерське господарство «ТИЛИГУЛ-3», суд виходить з наступного.

У постанові від 21.01.2020 року у справі N 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом №973-ІV.

Відповідно до правових висновків зроблених у пунктах 51.2. та 63постанови від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування,а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до правового висновку зроблених Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) зазначено, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс.

Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 200/10400/18 (провадження № 61-6134св20).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню, виходячи з вищевикладеного.

Керуючись ст. ст. 19; 77; 200; 247; 258; 263; 268; 273; 354 ЦПК України, ст. ст. 1217; 1218; 1220; 1223; 1261; 1268 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовнузаяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Андрієво Іванівської сільської ради, Березівського району, Одеської області про визнання права власності на фермерське господарство в порядку успадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в рівних частках, тобто по 1/3 частки за кожним, права засновника на Фермерське господарство «ТИЛИГУЛ-3», Код ЄДРПОУ 20960379, місце знаходження якого: 67024, Одеська область, Миколаївський район, с. Скосарівка, вул. Шкільна, будинок 10, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Скосарівка, Миколаївського району, Одеської області ОСОБА_4 в порядку успадкування за законом.

В решті позивних вимог відмовити.

Рішення можебути оскарженепротягом 30днів здня йогопроголошення,астороною,що небула присутньоюв судовомузасіданні,з дняотримання копіїрішення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області, відповідно до п. п. 15.5) п. п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Горобець В.Л.