Рішення

від 03.10.2022 по справі 160/11183/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року Справа № 160/11183/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопром-Агро" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром-Агро», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Раївська ТГ, село Георгіївка, вулиця Агропромислова будинок 1-А Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром-Агро» (код ЄДРПОУ 31001455), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 28.01.2022 №9.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлення під час планової перевірки експлуатації ТОВ «Зернопром-Агро» технологічного комплексу по прийманню, переробці та зберіганню зерна, будівлі диспетчерської з порушенням пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 відкрито провадження у справі №160/11183/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача відзив на позов не надійшов.

Копія ухвали суду була направлена на електронну адресу відповідача 03.08.2022, що підтверджується електронним листом суду.

Відповідно до ч. 6. ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено наступні обставини справи:

Пунктом 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 17.12.2021 №583 наказано затвердити переліки суб"єктів господарювання, щодо яких здійснити планові та позапланові перевірки у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту діяльності аварійно-рятувальних служб за 1 квартал 2022 року, зокрема Перелік суб"єктів господарювання, які підлягають плановій перевірці на території Синельниківського району на 1 квартал 2022 року, Додаток 6.

Відповідно до Додатку до перліку таких суб"єктів увійшло і ТОВ «Зернопром-Агро».

Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №2022/03-21 від 22.12.2021 і посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №247 від 04.01.2022 були вручені особисто під розписку директору Товариства.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопром-Агро» законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки 28.01.2022 за №9 складено відповідний акт.

В акті зафіксовані наступні порушення вимог Кодексу цивільного захисту України (КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (ППБУ), Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі (НАПБ В.01.057-2006/200), інших нормативно правових актів:

щодо забезпечення пожежної безпеки:

п.1 розділу ІІ п. 3 ППБУ, 3.3. НАПБ В.01.057-2006/200: на кожному об"єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;

п. 2 розділу ІІ п.8 ППБУ, п. 3.9 НАПБ В.01.057-2006/200: територію, будівлі та приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки;

п. 3. розділу ІІ п. 10 ППБУ, п. 3.11 НАПБ В.01.057-2006/200: не розроблено для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов"язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об"єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;

п. 4 абзацу 1 п. 2.9 глави 2 розділу ІІІ в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ №657 від 01.07.2017, п. 4.218 НАПБ В.01.057-2006/200: не визначено для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також й межах зон усередині приміщень та зовні;

п. 5 розділу ІІ п. 16 ППБУ, п. 3.23 НАПБ В.01.057-2006/200: посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».

Щодо порушень у будівлі диспетчерської:

п.6. розділу V глави 1 п. 1.2 ППБУ: не обладнано приміщення системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5.056:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації;

п. 7 розділу ІV п. 1.17 ППБУ: допущено встановлення електророзеток, вимикачів та та інших подібних апаратів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суспільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

п.8. розділу ІV глави 1 п. 1.20 ППБУ, п.5.1.8. НАПБ В 01.057-2006/200: не проведено 1 раз на 2 роки замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Щодо порушень у Технологічному комплексі по прийманню, переробці та зберіганню зерна: за адресою: 52532, Дніпропетровська область, Синельниківський район, Раївська ТГ, с. Георгієвка, вул. Агропромислова, буд. 1-А:

п. 9 п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ, п. 7.8 НАПБ В.01.057-2006/200: не забезпечено територію підприємства, споруди, приміщення, технологічні установки первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совками, лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

п.10. абзацу 3 п. 3.11 глави 3 розділу V в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ №657 від 31.07.2017, п. 7.11 НАПБ В.01.057-2006/200: не встановлено для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об"єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять вогнегасники-3 шт., ящик з піском 1 шт., багор або лом та гак 2 шт., лопати- 2 шт., сокири-2 шт.;

п. 11 розділу ІV глави 1 п. 1.21 ППБУ, п. 5.1.27 НАПБ В.01.057-2006/200: не надано підтверджуючі документи щодо здійснення ревізії (перевірки) системи блискавко захисту відповідно до вимог ДСТУ ЕN 62305:2012 «Блискавозахист»;

п. 12 розділу ІІ п. 22, п. 2.1 розділу V ППБУ, п. 6.4.1-НАПБ В 01.057-2006/200, п. 6.2.1, п. 6.2.4, ДБН В2.5074:2013: не забезпечено будівлі нормованою кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013.

Щодо забезпечення техногенної безпеки:

п. 13 пункту 3 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ: інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено;

п. 14 пункту 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ ПКМУ №819 від 23.10.2013: навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки не здійснено;

п. 15 пункту 4 глави 6 розділу V ПТБ: здійснюється допуск до роботи працівників без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

п. 16 пункту 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ ПКМУ №1200 від 19.08.2002: працівників об"єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено;

п.17. пункту 11 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ, наказ МВС №991 від 28.11.2019: об"єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту не проведено;

п. 18 пункту12 ч. 1 ст. 20 ст. 133 КЦЗУ, п. 2 ПКМУ №763 від 26.10.2016: укласти угоду на постійне та обов"язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі;

п. 19 пункту 2 розділу ІІІ ПТБ: техногенну безпеку на об"єкті не забезпечено;

п.20 пункту 18 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ, ПКМУ: не створено об"єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Позивач вважає, що перелічені у акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного:

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені Законом України № 877-V від 05.04.2007 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон № 877-V).

За визначенням у ст. 1 вказаного закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (КЦЗ України).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Підпунктом 39 п. 4 Положення на Державну службу України з надзвичайних ситуацій покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правлвих актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб"єктами господарювання.

За п. 7 Положення Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 20 КЦЗ України визначено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту. Зокрема, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (п. 21).

Частиною 1 ст. 65 КЦЗ України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо, зокрема суб`єктів господарювання.

За ст. 66 КЦЗ України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п.11, п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, затверджені Правила пожежної безпеки в Україні , якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п. 4).

В ст. 20 КЦЗ України визначені завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту.

Зокрема на суб"єкт господарювання покладено:

-забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання (п. 1);

-забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (п. 2);

-розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії (п. 3);

-організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання (п. 4);

-здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки (п. 8);

-проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту (п. 11);

-забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимогстатті 133цього Кодексу (п.12);

-здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій (п. 13);

-розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання (п. 19);

-розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням (п. 20);

-забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (п. 21);

-утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням (п.22);

-здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики (п. 23).

Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ України).

Як вбачається з виявлених під час перевірки порушень суб"єктом господарювання вищенаведених обов"язків не дотримано.

За ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом

Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (п. 1);

нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій (п. 4);

невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність (п. 6);

відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків (п. 8).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

Суд погоджується з доводами позивача, що встановлені під час перевірки порушення протипожежних норм, не забезпечення техногенної безпеки наведені в акті від 28.01.2022 №9 створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

До травмуванню і загибелі людей, уповільнення евакуації в разі виникнення пожежі може призвести не ознайомлення людей з Інструкцією, яка визначає порядок дій людей у даній ситуації.

Не забезпечення працівників навчанням по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки і неправильних дій при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації і системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв"язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну і безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі можливе лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Може призвести до займання і виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищення температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров"ю людей, монтаж електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.

Не проведення замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлює застосування освітлювальної і силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнгення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур).

До першкодженого розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям і їх руйнації може призвести відсутність первинних засобів пожежогасіння і не відповідність їхнього технічного стану, оскільки це унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку.

У випадку, якщо не відбувається перевірки (огляду) пристроїв захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки, під час удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум"я та електрничний струм, спричинені виносом високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами.

За відсутності протипожежного водопостачання або невідповідності протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм (національних стандартів) стає неможливим гасіння пожежі, пожежа розповсюджується по будіввельним контрукціям, спричиняє їх руйнацію, збільшується кількість продуктів горіння і чадного газу.

До неправильних дій працівників при виникненні надзвичайної ситуації призводить відсутність відповідних навчань, об"єктових тренувань з питань цивільного захисту.

Не забезпечення працівників засобами індивідуального захисту може призвести до ураження органів дихання, і як наслідку до летального випадку.

Не виконання такого заходу як укладання угоди аварійно-рятувального обслуговування з надання послуг з проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, інших послуг, не забезпечить якісне проведення заходів при необхідності локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій.

На час прийняття рішення відповідач вищенаведені встановлені під час перевірки порушення не спростував та доказів їх усунення не надав.

Отже при зберіганні виявленних правопорушень для працівників ТОВ «Зернопром-Агро» зберігається реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За визначенням у п.26 , 32,33 ч.1 ст.2 КЦЗ України пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;

пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю;

небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі, з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд приймає до уваги правовий висновок Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 року у справі №320/7019/18, відповідно до якого існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Суд зазначає, що після усунення виявлених порушень відповідач може звернутися до позивача для проведення повторної перевірки, за наслідками якої відповідач зможе продовжити експлуатацію своїх об`єктів.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За частинами. 1, 3, 4 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, вищенаведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість і доведеність позивачем позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Щодо клопотання позивача в прохальній частині позову встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхомзобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Раївська ТГ, село Георгіївка, вулиця Агропромислова будинок 1-А Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром-Агро» (код ЄДРПОУ 31001455), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 28.01.2022 №9, суд зазначає наступне.

Питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» .

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями ч.1 ст. 370 КАС України встановлено, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До того ж до повноважень позивача не віднесено такий спосіб реагування як зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію об`єкту, що є зайвим при задоволенні вимог позову про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, шляхом заборони експлуатації (роботи) вищезазначених об`єктів.

Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.

За ч.2 ст. 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 38598371) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром-Агро» (вул. Агропромислова, буд. 1А, с. Георгіївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52523, код ЄДРПОУ 31001455) про застосування заходів реагування -задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, Раївська ТГ, село Георгіївка, вулиця Агропромислова будинок 1-А Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопром-Агро» (код ЄДРПОУ 31001455), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 28.01.2022 №9.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона