Рішення

від 19.10.2022 по справі 400/12984/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 р. № 400/12984/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства «СПІЯН О.П.», вул. Репіна, 39-А, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56602,

до відповідача:Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.11.2021 № 306794,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Спіян О.П.» (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 25.11.2021 № 306794.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III). Позивач вважає, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу не допускається взагалі. Така позиція також підтверджується новою редакцією абзацу 16 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. У зміненій правовій нормі законодавець відокремив відповідальність за перевищення ваги неподільного вантажу без відповідного дозволу та за перевищення ваги подільного вантажу, на перевезення якого дозвіл не вимагається. Відповідно до змісту ТТН № 1 від 18.10.2021. Позивач перевозив вантаж (пшеницю), який є подільним вантажем. Чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу. Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за відсутність такого дозволу. Позивач вказує, що транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотків. Посилаючись на ТТН від 18.10.2021 № 1, позивач стверджує, що маса належного йому транспортного засобу становила 42 550 кг брутто , з яких 16 470 кг тара та 26 080 кг маса нетто вантажу. Оскільки, відповідно до виданої позивачеві ТТН, маса транспортного засобу не перевищувала максимальну вагу (44 т) більш як на 2 відсотки, то позивач вважає, що ним не було перевищен

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на дотримання його посадовими особами вимог чинного законодавства.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Ухвалою від 21.12.2021 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагара В.С. відкрив провадження в адміністративній справі; відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; зобов`язав відповідача надати документи щодо періодичного проведення повірки (метрологічної атестації) зважувального обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології щодо обладнання, яким здійснювалось зважування 18.10.2021 на автомобільній дорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», 203 км + 500м.

У судовому засіданні 02.02.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час і місце його проведення був належно повідомлений.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2022, справа № 400/12984/21 передана на розгляд судді Птичкіній В.В.

Ухвалою від 30.03.2022 суд у складі судді Птичкіної В.В. прийняв справу до розгляду.

На підставі частини дев`ятої статті 205, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

18.10.2021 працівники Укртрансбезпеки, за результатами перевірки належного позивачу транспортного засобу DAF НОМЕР_1 з причепом KRONE НОМЕР_2 , склали акт № 311794, в якому зафіксували вчинення позивачем порушення, передбаченого абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

В акті перевірки від 18.10.2021 № 311794 зазначено: «Під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу згідно ТТН № 1 від 18.10.2021р з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на строєну вісь складає 26 700 кг, чим порушено п. 22.5 ПДР затверджених ПКМУ № 1306 від 10.10.2001р».

Акт перевірки підписаний водієм транспортного засобу та посадовою особою відповідача.

Відповідно до акта від 18.10.2021 № 0070640 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, фактична вага транспортного засобу становила 41 600 кг за нормативно допустимої 44 000 кг, осьові навантаження: 6 250 / 8 650 / 26 700 за нормативно допустимих: 11 000 / 11 000 / 24 000. Акт підписаний посадовою особою відповідача та водієм транспортного засобу.

У товарно-транспортній накладній від 18.10.2021 № 1 зазначено, що перевозилася пшениця, перевізник Фермерське господарство «Спіян О.П.».

Пшениця є сипучем (подільним) вантажем, що є загальновідомою обставиною.

Відповідач направив позивачу запрошення у розгляді справи за актом № 311794 про скоєння порушення законодавства про автомобільний транспорт в Херсонській області на 25.11.2021, яке вручене позивачу 17.11.2021.

Постановою від 25.11.2021 № 306794 відповідач застосував до позивача адміністративно-господарські санкції у формі адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до вимог статті 33 Закону «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV), рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, в редакції, чинній на дату проведення перевірки 18.10.2021, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

За змістом абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, 18.10.2021 (проведення перевірки), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміст акта від 18.10.2021 № 311794 свідчить про те, що перевіркою належного позивачу транспортного засобу встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на строєу вісь (26 700 кг замість 24 000 кг допустимих) під час перевезення пшениці, яка є подільним вантажем.

Результати зважування не викликають сумнівів у суду. На виконання ухвали суду відповідач подав до суду копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (вагів автомобільних тезометричних поосьового зважування) № 2079/М, виданого Державним підприємством «Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», чинного до 19.10.2021. Згідно з цим свідоцтвом, ваги відповідають установленим вимогам.

Позивач вказує на те, що жоден з документів, оформлених за результатами перевірки, не містить відомостей щодо вимірювального обладнання, яким здійснювались заміри габаритно-вагових параметрів транспортного засобу із вантажем.

Разом з тим, Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, не зобов`язує Укртрансбезпеку зазначати відомості про зважувальне обладнання (ваги) а акті перевірки, про що свідчить, серед іншого форма акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (додаток № 3 до цього Порядку).

Позивач зазначає, що «… оскільки відповідно до виданої Позивачеві ТТН, маса Транспортного засобу не перевищувала максимальну вагу (44т.) більш як на 2 відсотки, то Позивач вважає, що ним не було перевищено встановлених законодавством габаритно-вагових норм …».

Оцінюючи цей аргумент позивача, суд виходить з того, що спірною постановою, прийнятою на підставі акта від 18.10.2021 № 311794, до позивача застосовано штраф за перевищення навантаження на строєну вісь (26,7 т замість 24 т), а не за перевищення максимальної ваги транспортного засобу. А відповідальність за абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III у формі штрафу передбачена для усіх перевізників, які здійснюють перевезення вантажу.

Суд також узяв до уваги, що вага транспортного засобу з вантажем не може підтверджуватися товарно-транспортною накладною, оскільки наявні результати зважування, проведеного Укртрнасбезпекою.

Позивач зазначає, що транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотків.

Суд бере до уваги, що відповідно до пункту 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.

Також у диспозиції правової норми, передбаченої абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, немає вказівки на великоваговий та/або великогабаритний транспорт.

Позивач зазначає, що видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, тому на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за відсутність такого дозволу.

Суд вказує, що абзац 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ в редакції з 01.10.2021 передбачає відповідальність у формі штрафу за одне з таких порушень:

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу;

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні подільного вантажу.

Позивач перевозив подільний вантаж, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.

Відповідач застосував до позивача штраф за перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень (рядок акту «Під час перевірки виявлені порушення …»), а не за перевезення вантажу з перевищення вагових обмежень без відповідного дозволу.

На цій підставі суд відхиляє зазначені вище аргументи позивача.

Зібраними у справі доказами підтверджується, що позивач здійснював перевезення подільного вантажу з перевищенням установлених габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків, за що передбачена відповідальність у формі штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач зазначає про відсутність затвердженої Укрметртестстандартом методики, згідно з якою має визначатися навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Суд зазначає, що відсутність такої методики не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм законодавства, або про те, що результати зважування є спотвореними. Як вказано вище, відповідач подав до суду копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Позивач зазначає в позові, що відповідачем були складені такі документи щодо притягнення Позивача до відповідальності: розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта від 18.10.2021№ 0070640 у розмірі 612,36 євро та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.11.2021 № 306794. Із посиланням на правову позицію Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16, позивач зазначає, що у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізника може бути застосована відповідальність лише у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Надаючи оцінку цьому аргументу, суд зазначає, що не має підстав застосувати цю правову позицію до спірних правовідносин, оскільки вона сформована за результатами судового розгляду спору, відмінного від оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій. Крім того, вона сформована до набрання чинності новою редакцією абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ (до 01.10.2021), а спірні правовідносини у цій справі виникли 18.10.2021.

Пункт 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567), передбачає можливість здійснення габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Пункти 16, 18 Порядку № 879 визначають, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Правила оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначені Порядком № 1567.

Згідно з пунктами 20-21 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пункт 27 Порядку № 1567 встановлює, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Під час судового розгляду суд не установлено порушень з боку відповідача як суб`єкта владних повноважень під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо позивача, натомість матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем правопорушення, передбаченого абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні подільного вантажу.

На підставі вищенаведеного у задоволенні позові належить відмовити.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 2 270 грн, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, який, у зв`язку з відмовою в позові, не належить стягувати за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фермерського господарства «СПІЯН О.П.» (вул. Репіна, 39-А, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56602, ідентифікаційний код: 42235867) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код: 39816845) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безспосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна