Ухвала

від 14.10.2022 по справі 580/4813/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 жовтня 2022 року справа № 580/4813/22 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С. О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської обласної військової адміністрації та Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головне управління Національної поліції України в Черкаській області, Державна казначейська служба України та Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації (далі відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач 2), треті особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головне управління Національної поліції України в Черкаській області, Державна казначейська служба України та Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати протокол оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 21.07.2022 року №213;

- визнати незаконним та скасувати акт про примусове відчуження або вилучення майна від 21.07.2022 №158/01/13-13-05 виданого оперативною робочою групою з розгляду питань примусового відчуження створеною на підставі наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02.03.2022 №2 із змінами згідно наказу від 26.03.2022 №8;

- зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію та Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області повернути позивачу автомобіль марки «HYNDAI TUCSON», 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 який є його приватною власністю;

- зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію надати до суду оригінали протоколу оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 21.07.2022 №213 та акта про примусове відчуження або вилучення майна від 21.07.2022 року №158/01/13-13-05.

Позивач до позовної заяви додав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії акта про примусове відчуження або вилучення майна №158/01/13-13-05 від 21.07.2022 та протоколу оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 21.07.2022 року № 213 до вступу в законну силу рішення по даній справі та заборони особам відповідачів та усім регіональним сервісним центрам Головного сервісного центру МВС, приватним та державним нотаріусам здійснювати реєстрацію легкового автомобіля «HYNDAI TUCSON», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що є власником легкового автомобіля марки «HYNDAI TUCSON», 2007 року випуску. Поліцейськими ВРПП Уманського ВРУП ГУП в Черкаській області за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення 20.07.2022 близько 22 години відносно позивача складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП та вилучено належний йому легковий автомобіль. На вимогу позивача Уманською РУП ГУНП в Черкаській області видано завірені копії акта про примусове відчуження або вилучення майна №158/01/13-13-05 від 21.07.2022 року та протоколу оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна від 21.07.2022 №213. Дані документи прийняті з грубим порушенням ст. 41 Конституції України, п. 2,3,4 ст.353 ЦК України, ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17 травня 2012 року № 4765-VI та Порядком розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджений Постановою КМ України від 31 жовтня 2012 р. №998, та позбавляють право позивача на повернення чи відшкодування коштів за примусове відчуження транспортного засобу. Разом з тим, у разі проведення державної реєстрації за виданими відповідачем 1 документами та у разі позитивного вирішення даної справи у позивача в подальшому виникнуть проблеми щодо повернення, відшкодування шкоди чи отримання компенсації за примусово відчужений автомобіль. За вказаних обставин просив задовольнити вказану заяву в повному обсязі.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Суддя зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 року в справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів заяви про забезпечення позову судом вбачається, що підставою для подання даної заяви, на думку позивача, є очевидність протиправності акта про примусове відчуження або вилучення майна від 21.07.2022 №158/01/13-13-05 та протоколу оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 21.07.2022 №213.

Натомість, законність чи протиправність видачі даного акта та протоколу є предметом розгляду даної справи.

Суддя зазначає, що насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Крім того, позивач, як на підставу подання даної заяви посилається на те, що у разі проведення державної реєстрації за виданими Черкаською обласною військовою адміністрацією документами та у разі позитивного вирішення даної справи у нього виникнуть проблеми щодо повернення, відшкодування шкоди чи отримання компенсації за примусово відчужений автомобіль.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача, оскільки з моменту набрання судовим рішенням законної сили його права та законні інтереси відновляться.

Суддя зазначає, що відносини, які склалися між сторонами мають бути розглянуті по суті, а задоволення забезпечення позову в даному випадку було б втручанням у дискреційні повноваження відповідача, які суд не може перебирати на себе, відповідно до норм адміністративного судочинства.

За вказаних обставин, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для його задоволення.

Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ