У К Р А Ї Н А
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18 «А», тел. 722-00-76
справа № 201/7558/22
провадження 3/201/3392/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , громадянин України, керівник ТОВ «Хонестел» ЄДРПОУ 44492124, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Посадовою особою головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, складено протокол про адміністративне правопорушення № 519 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у відношенні громадянина ОСОБА_1 відповідно до якого останній вчинив правопорушення порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податково обліку ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: п. 5, п. 6 та п. 11 П(С)БО 11 «Зобов`язання» та п. 5, п. 7 та п. 15 П(С)БО 15 «Дохід», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ знижено доходи за 2022 рік на суме не включеної до складу доходу кредиторської заборгованості в сумі 3000 грн. Сума зниженого фінансового результату за 2022 рік складає 3000 грн., занижений податок на прибуток 540,00 грн..
ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку про винуватість правопорушника, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст.252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст. 8 Конституції України, у країні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст.9Конституції України та ст.17Закону України«Про міжнароднідоговори»,від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Відповідно до ст.129Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 519 від 21 вересня 2022 року, витягом з акту перевірки, в протоколі правопорушник зазначив, що помилки виникли через необізнаність у бухгалтерському обліку.
Частиною 1 ст.163-1КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення № 519 від 21 вересня 2022 року, підтверджені належними та допустимими доказами по справі, свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст.22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, тяжких наслідків його дій не наступило, зважаючи на обставини скоєння адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1, 9, 22, 163-1, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст. 8, 129 Конституції України
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та провадження по справі закрити.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2022 |
Оприлюднено | 21.10.2022 |
Номер документу | 106834585 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків |
Адмінправопорушення
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Антонюк О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні