Рішення

від 18.10.2022 по справі 640/33817/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 року м. Київ № 640/33817/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Приватного підприємства «Кофетут» про надання дозволу на погашення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Кофетут» (далі також - відповідач, ПП «Кофетут»), в якому просить надати дозвіл на реалізацію майна Приватного підприємства «Кофетут» (код ЄДРПОУ 37994310), яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна №40/26-15-17-02-17 від 29.03.2018 року та № 140/26-15-17-02-17 від 05.07.2018 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 331 997,49 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості та надсилав податкову вимогу, однак, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, інкасові доручення повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника. З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач своїм правом, передбаченим КАС України на подачу відзиву, не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 року направлена відповідачу поштовим відправленням.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. 22.09.2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником позивача подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 року №640/33817/20/18671/21 надано відповідь позивачу щодо стану розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Кофетут» перебуває на обліку ГУ ДПС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку. Основним видом діяльності якого є оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (КВЕД 46.37).

Відповідно до баз даних ГУ ДПС у м. Києві, картки особового рахунка платника з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та адміністративних штрафів та інших санкцій ПП «Кофетут» обліковується податковий борг.

Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла у розмірі 121 168,42 грн. внаслідок податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 року № 0090611208, від 02.02.2018 року № 0075391212, від 11.10.2018 року № 0702461212, від 14.08.2020 року № 0743460410, податку на додану вартість у розмірі 206 579,07 грн., внаслідок прийнятих податкових повідомлень-рішень від 21.02.2018 року № 0117861207, від 12.03.2018 року № 0154821207, від 20.03.2018 року № 0177301207, від 15.08.2018 року № 0518511213, від 11.10.2018 року № 0704201207, від 03.06.2019 року № 0454771213, від 21.11.2019 року №029402409, від 17.11.2020 року №41560417, адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 4 250,00 внаслідок прийнятих податкових повідомлень-рішень від 08.11.2018 року №0810661201, від 08.07.2019 року №0564111201, від 20.08.2019 року №0693241201. Проте, як вбачається із картки особового рахунку відповідача сплата зобов`язань не відбувалась.

Станом на момент подачі позовної заяви щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі у Відповідача обліковується податковий борг на загальну сумі 331 997,49грн.

Податковим органом була виставлена ПП «Кофетут» податкова вимога від 17.08.2017 року № 65484-17. Вказана податкова вимога була направлена відповідачу, проте конверт повернувся на адресу відправника з відміткою «за адресою не значиться».

Також, складено акти опису майна у податкову заставу від 05.07.2018 року №140/26-15-17-02-17 та від 29.03.2018 року №40/26-15-17-02-26.

Разом з тим, у зв`язку з наявністю податкового боргу у ПП «Кофетут» ГУ ДПС у м. Києві було вжито заходів щодо стягнення боргу у судовому порядку. Зокрема, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ПП «Кофетут» податкового боргу у розмірі 319 037, 94 грн.

За результатами розгляду справи Окружним адміністративним судом міста Києва винесено рішення по справі № 640/13859/19 від 22.11.2019 року про задоволення позовної заяви податкового органу повністю.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом здійснювались заходи на погашення заборгованості, а саме: були виставленні інкасові доручення (розпорядження) від 08.10.2020 року №3737/26-15-10-07-38, №3738/26-15-10-07-38, №3745/26-15-10-07-38, №3734/26-15-10-07-38,№3734/26-15-10-07-38, №3749/26-15-07-38,№3751/26-15-10-07-38, №3755/26-15-10-07-38,№3741/26-15-10-07-38, однак, зазначені інкасові доручення повернені без виконання, банк відмовляв у прийнятті до виконання вище зазначених доручень у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках платника.

Відповідно до актів опису майна від 29.03.2018 року №40/26-15-17-02-17 та від 05.07.2018 року №140/26-15-17-02-17, складених на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 17.08.2017 року №63484-17-11, майно відповідача передано у податкову заставу. Таким чином, заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно з статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: - несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. Як вже встановив суд, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу. Тобто, Головне управління ДПС у місті Києві належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При цьому, суд враховує особливості процедури стягнення податкового боргу комунальних підприємств. Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього». При цьому, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.

Отже, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України особливі механізми стягнення податкового боргу з комунального підприємства починають застосовуватися у випадку, коли контролюючий орган послідовно застосував усі передбачені статтею 95 Податкового кодексу України заходи (скерування податкової вимоги, стягнення коштів для погашення податкового боргу, отримання дозволу на реалізацію активів боржника, продаж майна підприємства, що перебуває у податковій заставі) і ці заходи не призвели до погашення податкового боргу. Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, беручи до уваги положення Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити повністю. Надати Головному управлінню ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) дозвіл на реалізацію майна Приватного підприємства «КОФЕТУТ» (код ЄДРПОУ 37994310), яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна №40/26-15-17-02-17 від 29.03.2018 року та №140/26-15-17-02-17 від 05.07.2018 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві, (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267. Відповідач: Приватне підприємство «Кофетут» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, офіс 152, код ЄДРПОУ 37994310).

Повне рішення суду складено 18.10 .2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна