Ухвала

від 18.10.2022 по справі 640/17376/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17376/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою

Управління будівництва Голосіївської районної у м. Києві державної адміністраціїдо третя особаПівнічного офісу Державної аудиторської служби України, Приватне підприємство "РІАЛБУД"провизнання протиправним та скасування висновку, - ВСТАНОВИВ:

Управління будівництва Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації звернулось до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Північного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: Приватне підприємство "РІАЛБУД" в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу Північного офісу Державної аудиторської служби України від 22 вересня 2022 року №UA-2022-08-05-008488-а.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в позовній заяві просить суд звільнити від сплати судового збору на підставі статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI).

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість, проаналізувавши матеріали позовної заяви суд зазначає, що останні не містять жодних належних доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, що перешкоджає вирішенню питання щодо відстрочення позивачу сплату судового збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення/відстрочення від його сплати є неприпустимим.

Крім того, невмотивоване відстрочення сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичної особою-підприємцем в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2 481 гривень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином судовий збір має бути сплачений у розмірі 2 481 грн. Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору позивачем не надано.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. та надати до суду докази такої сплати.

Враховуючи зазначені обставини, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Крім того, у силу приписів норм ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, судом встановлено що позивачем на обґрунтування позовних вимог не надано жодного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Як вбачається в матеріалів позовної заяви позивачем не надано доказів направлення на адресу третьої особи позовної заяви з додатками. Таким чином, позивачу необхідно надати докази надсилання позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко