Ухвала

від 19.10.2022 по справі 640/16897/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16897/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, податкових повідомлень-рішень, поштового відправлення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гнатюк Т.В. в інтересах Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" звернулась до суду з позовом:

1) визнати неправомірними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо подвійного нарахування КП "Поділ-нерухомість" податкового боргу в розмірі 575054,34 грн.: 85759,06 грн. - основний платіж; 488179,21 грн. - штрафні санкції; 1116,07 грн. - пеня;

2) визнати протиправними та скасувати:

- податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 11.12.2018 №249915-17;

- рішення заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві від 04.02.2022 №54/26-15-13-03-23;

- податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0490691212;

- податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0490701212;

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою "Вибув";

- податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 №0000071212;

- податкове повідомлення-рішення від 29.08.2019 №0000051212;

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою "Вибув";

- податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0262730410;

- податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0262680410;

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою "Вибув";

3) зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві скласти та подати висновок до органу Держказначейства про повернення Комунальному підприємству "Поділ-нерухомість" незаконно стягнуті кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 360.533,69 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).

Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною першою статті 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко й зрозуміло.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з відміткою "Вибув". Проте зі змісту позовної заяви не зрозуміло, що представник позивача вважає рекомендованим поштовим повідомленням з відміткою "вибув" і хто є відповідачем за такою вимогою, оскільки рекомендоване поштове повідомлення складене ГУ ДПС у м. Києві, а довідка, в якій зазначено підстави повернення складена відповідним поштовим відділенням.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскаржуючи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою "Вибув", адвокатом Гнатюк Т.В. не наведено обґрунтування того, що рекомендовані повідомлення є рішеннями суб`єкта владних повноважень, зокрема, актом індивідуальної дій, який встановлює, змінює чи припиняє правові відносини, відповідно не обґрунтовано, що така справа може розглядатись адміністративним судом чи взагалі судом. Адвокатом не конкретизовано, який документ вона вважає рішенням - рекомендоване повідомлення чи відмітка, яка на них проставлена. Зі змісту позову не зрозуміло в чому полягає спір між позивачем та ГУ ДПС у м. Києві щодо складення та направлення поштових відправлень. Наведені недоліки також унеможливлюють установити суб`єктний склад відповідачів у справі.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено шість вимог немайнового характеру про визнання неправомірними дій ГУ ДПС у м. Києві щодо подвійного нарахування податкового боргу, визнання протиправними та скасування рішення заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві від 04.02.2022 №54/26-15-13-03-23 та трьох рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з відміткою "Вибув", а також про зобов`язання скласти та подати висновок до органу Держказначейства про повернення незаконно стягнутих коштів, за які судовий збір становить 14886,00 грн. Оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги є позовними вимогами майнового характеру на загальну суму 1282241,98 грн., за яку судовий збір становить 19233,63 грн.Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір, у розмірі 34119,63 грн. (14886,00 + 19233,63).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно зі статтею 122 КАС України: позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої); для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів (частина третя); якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (абзац перший частини четвертої); якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини четвертої).

За змістом наведеної норми, строк звернення до суду може бути встановлений як КАС України так й іншими законами України та обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами): в разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац сьомий); у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абзац одинадцятий); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (абзац дванадцятий).

Отже, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який є спеціальним до спірних відносин, установлено десятиденний строк оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (також, наприклад, постанови Верховного Суду від 05.03.2021 справа №640/9172/20 та від 19.03.2021 справа №826/5925/18).

Відтак строк звернення до суду з вимогою про скасування податкової вимоги визначений статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує вимогу Головного управління ДПС у м.Києві від 11.12.2018 №249915-17, однак з даним позовом звернувся до суду 04.10.2022, тобто більш ніж через 6 місяців після винесення вказаної вимоги.

Щодо строку звернення з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення від 04.02.2022 №54/26-15-13-03-23 та податкових повідомлень-рішень від 02.08.2018 №0490691212, від 02.08.2018 №0490701212, від 29.08.2019 №0000071212, від 29.08.2019 №0000051212, від 10.03.2020 №0262730410, від 10.03.2020 №0262680410, суд зазначає таке.

Досить тривалий час у судовій практиці було сформульовано висновок, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (позиції Верховного Суду у справах №640/46/19, №813/4921/17, №2540/2576/18).

В той же час, в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від вказаного правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, та сформулював нову правову позицію та зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у праві №805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду, суд вважає, що строк звернення до суду з цим позовом, в частині оскарження рішення про стягнення коштів платника податків та податкових повідомлень-рішень, визначається статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення від 04.02.2022 №54/26-15-13-03-23 та податкові повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0490691212, від 02.08.2018 №0490701212, від 29.08.2019 №0000071212, від 29.08.2019 №0000051212, від 10.03.2020 №0262730410, від 10.03.2020 №0262680410.

Втім, з позовом щодо оскарження вказаних рішень податкового органу позивач звернувся лише 04.10.2022, тобто з порушенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте до позовної заяви, позивачем не було додано заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України в частині обґрунтування належності справи щодо вимог про визнання протиправними та скасування рекомендованих повідомлення до юрисдикції адміністративних судів, зокрема, що такі повідомлення й довідка є рішеннями суб`єкта владних повноважень та що саме адвокат вважає рішеннями, визначення кола відповідачів, змісту позовних вимог до кожного з них;

заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду;

документ про сплату судового збору в розмірі 34119,63 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код 37993783), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/16897/22), Окружний адміністративний суд міста Києва.

Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець