Постанова

від 19.10.2022 по справі 300/4849/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/4849/21 пров. № А/857/12948/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 300/4849/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

місце ухвалення судового рішення м. Івано-ФранківськРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїСкільський І.І.дата складання повного тексту рішенняне зазначена ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (надалі - відповідач), в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 23800105) за адресою: вул.Шкромиди, буд.1а, с.Грушка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року застосовано заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкромиди, 1а, с. Грушка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що на виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15.06.2021 усунуто, а саме: направлено на навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадову особу відповідальну за організацію заходів з пожежної безпеки, що підтверджується сертифікатом; проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) №1372 від 26.08.2021; доукомплектовано згідно норм приміщення закладу первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), що підтверджується видатковою накладною №1052 від 26.08.2021; укомплектовано інвентарем пожежний щит на території, що підтверджується фото; наявні два евакуаційні виходи з другого поверху навчального корпусу, що підтверджується фото. Інші порушення, зазначені у приписі, у зв`язку із значною вартістю робіт по їх усуненню, перебувають на стадії виконання. Вважає застосовані заходи реагування неспівмірними меті такого застосування.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на електронну адресу позивача та на поштову адресу відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не забезпечив дотримання вимог пожежної безпеки, які зокрема полягають у: не обробленні дерев`яних конструкцій горища приміщень будівлі вогнетривким розчином; не обладнанні системами протипожежної сигналізації та системами оповіщення будівлі ліцею; не обладнання будівлі пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів; не укомплектування інвентарем в повному обсязі пожежного щита; не пристосування водонапірної башти для відбору води пожежно-рятувальною технікою; не пройдені навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Вказані порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей, і надалі продовжують існувати. Вказані порушені виявлені позивачем у грудні 2019 та не усунуті відповідачем на час прийняття судового рішення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу №НС-134/54 від 08.06.2021 року «Про проведення позапланових перевірок у закладах освіти» та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №38/21-44 від 09.06.2021 року, посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Шкромиди, 1а, с. Грушка, Тлумацький район Івано-Франківська область щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог припису про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки Тлумацького РВ УДСНС №142 від 20.12.2019 року було виявлено не усунуті порушення, які висвітлені та зафіксовані в акті за №37/21-47 від 15.06.2021 року, зокрема:

1. Не оброблено вогнетривким розчином дерев`яні конструкції горищних приміщень будівлі (п. 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014р. № 1417 (далі - Правила);

2. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) з виведенням на пульт централізованого спостерігання (п. 1.2 розділу V Правил);

3. Ліцей не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (п. 1.21 розділу IV Правил);

4. Не виконано другий евакуаційний вихід з 2-го поверху навчального корпусу (п. 2.23 розділу III Правил);

5. Посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 16 розділу II Правил);

6. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (п. 3.17 розділу V Правил);

7. Не доукомплектовано приміщення ліцею первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно вимог (п. 3.6. розділу V Правил);

8. Пожежний щит не доукомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) (п. 3.11. розділу V Правил);

9. Водонапірна башта не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою (підпункт 10, п. 2.1 розділу V Правил).

За результатами перевірки виконання виявлених порушень, Івано-Франківським районним управління ГУ ДСНС в Івано-Франківській області 15.06.2021 року встановлено невиконання пунктів 1, 2 6-11 припису №142 від 20.12.2019 року, яким вимагалось вжити заходи по усуненню порушень виявлених перевіркою у 2019 році.

Наявність вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Згідно наданого відповідачем відзиву та доданих до нього документів, Грушківський ліцей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області вказав на проведення заходів на усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, а саме: проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) №1372 від 26.08.2021; доукомплектовано згідно норм приміщення закладу первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), що підтверджується видатковою накладною №1052 від 26.08.2021; укомплектовано інвентарем пожежний щит на території, що підтверджується фото; наявні два евакуаційні виходи з другого поверху навчального корпусу, що підтверджується фото.

Щодо решти порушень, які зафіксовані в акті перевірки №37/21-47 від 15.06.2021 року, а саме: не оброблено вогнетривким розчином дерев`яні конструкції горищних приміщень будівлі; приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) з виведенням на пульт централізованого спостерігання; ліцей не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів; посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; водонапірна башта не пристосована для відбору води пожежно-рятувальною технікою, то відповідачем не надано доказів, що такі порушення ним усунені на час розгляду справи у суді першої інстанції.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із абз. 1 ст. 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частинами 8, 11 ст. 7 №877-V передбачено, що припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення № 1052) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із п. 3 Положення № 1052 встановлено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Предметом спору у справі, що розглядається є застосування заходів реагування до Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) ліцею, шляхом опечатування вхідних дверей.

Підставою звернення до суду слугувало встановлення під час планової перевірки відповідача порушень щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та невиконання Припису №142 від 20 грудня 2019 року у визначений строк.

Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідачем припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за №142 від 20 грудня 2019 року в повному обсязі не виконано. Зокрема на час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не усунені вимоги припису, щодо необхідності: оброблення вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівлі; обладнання приміщення системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) з виведенням на пульт централізованого спостерігання; захищення ліцею від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів; проходженні посадовими особами навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; пристосування водонапірної башти для відбору води пожежно-рятувальною технікою.

Слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Водночас поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Згідно із ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки, а зокрема за встановлених порушень, щодо не оброблення вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівлі; не обладнання приміщень у яких навчаються малолітні та неповнолітні діти системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) з виведенням на пульт централізованого спостерігання; не захищення будівель ліцею від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, не пристосування водонапірної башти для відбору води пожежно-рятувальною технікою призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населенню, малолітнім та неповнолітнім дітям, які відносяться до незахищених та уразливих категорій населення.

Надання суду апеляційної інстанції доказів проходження посадовими особами відповідача функціонального навчання у сфері цивільного захисту населення не вказує на усунення відповідачем приведених вище порушень, які на переконання колегії суддів є суттєвими та такими, що створюють реальну загрозу завдання шкоди життю і здоров`ю малолітнім, неповнолітнім дітям та в цьому населенню.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів також зауважує, що застосовані заходи є співмірними з тими порушенням, які встановлено позивачем.

Колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 640/368/19.

Щодо доводів відповідача про те, що він, як державний навчальний заклад фінансується з бюджету та немає самостійних можливостей для повного усунення порушень, то колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від обов`язку виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Колегія суддів зазначає, що ліцеєм не надано доказів, що підтверджували б повне усунення усіх виявлених позивачем порушень, експлуатація будівель (споруд) ліцею, за наявності вищевказаних недоліків, які становить загрозу життю та/або здоров`ю людей, а також, не дозволить вчасно попередити та ліквідувати пожежу чи інші надзвичайні ситуації.

При цьому, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19 та від 29 жовтня 2020 року у справі № 520/11608/19.

Таким чином, враховуючи, що ліцей у передбачений приписом строк не усунув недоліків, встановлених під час перевірки, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що скаржник не позбавлений права відновити експлуатацію відповідних будівель після повідомлення позивача, як органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Проте, суд апеляційної інстанції зауважує, що приймаючи рішення про задоволення позову про повне зупинення роботи шляхом опечатування входу Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, суд першої інстанції не врахував, що визначений спосіб не тільки перешкоджатиме усуненню відповідачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а й, фактично, унеможливить виконати вимоги органу контролю.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 300/4849/21 скасувати у частині визначення судом способу виконання судового рішення, а саме «шляхом опечатування вхідних дверей» та постановити у цій частині постанову, якою Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області у задоволенні позовної вимоги про опечатування вхідних дверей будівель Грушківського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області відмовити.

У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 300/4849/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос