Ухвала

від 17.10.2022 по справі 640/17298/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №640/17298/19

адміністративне провадження №К/990/25776/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Яковенка М.М., Гімона М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Маріо-Інвест» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі за адміністративним позовом ТОВ «Маріо-Інвест» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Маріо-Інвест» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 №0021451404, №0021431404 та №0021441404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 позов ТОВ «Маріо-Інвест» задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 скасовано, у задоволенні позову ТОВ «Маріо-Інвест» відмовлено.

22.09.2022 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС).

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з абзацом третім пункту 4 частини другої статті 330 КАС у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Позивач у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження зазначає пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС. Разом з тим, обґрунтовує ці підстави фактично одним доводом: суд апеляційної інстанції застосував висновок Верховного Суду в постановах від 11.06.2018 у справі №826/10947/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/4132/15-а, постановах Верховного Суду України від 18.07.2017 у справі №826/24815/15 та від 17.11.2015 у справі № 21-277а15 щодо правового значення в контексті встановлення обставин в адміністративній справі вироку суду у кримінальній справі про засудження особи за фіктивне підприємництво, не врахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 про відступлення від висновку Верховного Суду України щодо статусу фіктивного підприємництва.

Крім того, у касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права внаслідок не надання оцінки доказам позивача щодо придбання товару (насіння соняшника і ріпака), суми податку на додану вартість в ціні за який відніс до податкового кредиту, а також внаслідок не повідомлення позивача про дату, час судового засідання щодо апеляційного перегляду справи. При цьому позивач посилається на норми пункту 1 частини другої, пункт 3 частини третьої статті 353 КАС. Але ці норми не є самостійними підставами касаційного оскарження та можуть бути такою підставою відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС, яка, однак, позивачем у касаційній скарзі не зазначається.

Підсумовуючи наведене вище, стверджувати, що позивачем у касаційній скарзі зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження, як того вимагає пункт 4 частини другої статті 330 КАС, не можна. Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Відтак, позивачу необхідно уточнити підставу (підстави) касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведені вище недоліки, касаційна скарга ТОВ «Маріо-Інвест» залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції касаційну скаргу з уточненням підстави (підстав) касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини другої статті 330, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріо-Інвест» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Яковенко

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду