Постанова

від 19.10.2022 по справі 640/16696/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №640/16696/19

адміністративне провадження № К/9901/9884/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/16696/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Концерн Європа» до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 03.09.2019 ТОВ «Концерн Європа» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру щодо незастосування локального коефіцієнту - «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням», у витягах, сформованих 04.03.2019, із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та просп. Академіка Заболотного (площею 28377 м2, кадастровий номер 8000000000:90:124:0004; площею 11813 м2, кадастровий номер 8000000000:90:124:0005; площею 1719 м2, кадастровий номер 8000000000:90:124:0006); а також зобов`язати ГУ Держгеокадастру видати нові витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку цих земельних ділянок із застосуванням локального коефіцієнту - «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням».

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем протиправно при наданні витягів про нормативно грошову оцінку земельних ділянок не враховано, що згадані вище земельні ділянки не забезпечені централізованим водопостачанням, а відповідно у сформованих ГУ Держгеокадастру на ці земельні витягах безпідставно не зазначено локального коефіцієнту - «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням».

2. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13.12.2019 у задоволенні позову відмовив.

3. Постановою від 05.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнив.

4. 03.04.2020 ГУ Держгеокадастру подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставин, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Окрім того, ГУ Держгеокадастру подало заяву про зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

5. Верховний Суд ухвалою від 25.05.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 29.11.2021- відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020.

6. 26.06.2020 до Верховного Суду надійшла заява, в якій ТОВ «Концерн Європа» просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020.

7. 20.07.2020 Головне управління Держгеокадастру у місті Києві подало до Верховного Суду заперечення на цю заяву, в якій воно просить відмовити у її задоволенні.

8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 №2242/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15); протоколом розподілу справи від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

9. Ухвалою від 16.12.2021 головуючий суддя прийняв до провадження справу № 640/16696/19.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Суди встановили, що 12.07.2004 між Київською міською радою та ТОВ «Концерн Європа» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого останньому в оренду передано земельну ділянку на двадцять п`ять років для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу об`єктів щодо надання послуг населенню (4,1909 га; кадастровий номер 8000000000:90:124:0001, за адресою: перетин Столичного шосе та просп. Академіка Заболотного в Голосіївському районі м. Києва).

22.10.2018 Державний кадастровий реєстратор ГУ Держгеокадастру вніс відомості до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004 (площа 2,8377 га), 8000000000:90:124:0005 (площа 1,1813 га), 8000000000:90:124:0006 (площа 0,1719 га), утворених у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:124:0001 без зміни її цільового призначення, орендаря та підстав виникнення речового права (оренди).

04.03.2019 ТОВ «Концерн Європа» отримало витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:90:124:0004; 8000000000:90:124:0005; 8000000000:90:124:0006, що знаходяться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, перетин Столичного шосе та просп. Академіка Заболотного, у яких відсутній локальний коефіцієнт, що враховує інженерно-інфраструктурний фактор, а саме, що земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням.

Вважаючи такі дії відповідача щодо неврахування локального коефіцієнту протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо незастосування додаткового локального коефіцієнта «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням» при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 04.03.2019 № 2709/86-19, № 2710/86-19 та № 711/86-19 є правомірними, оскільки для вчинення таких дій необхідне рішення Київської міської ради про внесення змін до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що для застосування відповідачем локального коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони (Км3), для визначення якого враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489), достатнім є встановлення факту відсутності на наданих в оренду позивачу земельних ділянках централізованого водопостачання.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційна скарга ГУ Держгеокадастру мотивована помилковим урахуванням апеляційним судом витягу від 21.08.2015 № 10533 та листа Дочірнього підприємства «Інститут генерального плану міста Києва» як доказу наявності підстав для застосування локального коефіцієнта «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006, оскільки наведені у цих документах відомості стосувалися земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:124:0001.

Також касатор посилається на помилкове неврахування апеляційним судом відсутності можливості щодо внесення змін до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок під час формування витягів.

Так, за його доводами схеми впливу локальних факторів, які характеризують місце розташування земельних ділянок міста Києва, розроблені Публічним акціонерним товариством «Київпроект» та є складовою частиною технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням цієї ради від 10.03.2016 № 217/217).

Серед локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006 відсутній такий локальний фактор як «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням».

Підставою для коригування даних, які, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам, є висновок розробника схеми впливу локальних факторів та рішення Київської міської ради про внесення відповідних змін до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. За правилами пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

17. У справі, яка розглядається спірним є питання чи повинен був відповідач зазначити у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони (Км3), для визначення якого мав бути застосований локальний фактор, наведений в додатку 7 до Порядку № 489, а саме інженерно-інфраструктурний фактор - «земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням».

18. Закон України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

19. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

20. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша, друга статті 20 Закону № 1378-IV).

21. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя статті 23 Закону № 1378-IV).

20. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

21. Згідно з підпунктом 29 пункту 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

22. Так, у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 викладено правовий висновок про те, що чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку; дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

23. Тобто спір у справі, яка розглядалась Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду стосувався визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

24. Разом з цим спірним у цій справі є питання зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки локального коефіцієнту (Км3), коефіцієнту локального фактору - 0,9 («земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням»).

25. Водночас, колегія суддів вважає застосовним цей висновок Верховного Суду. Викладений у справі № 817/1780/17, до правовідносин, які виникли у цій справі щодо можливості оскарження до суду дій компетентного органу з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

26. Так, згідно із статтею 12 Закону № 1378-IV нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

27. З метою реалізації положень статті 12 Закону № 1378-IV наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, затверджено Порядок № 489, який визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

28. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

29. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

30. За змістом пункту 3 цього розділу нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою, одним із показників якої є Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

31. За правилами пункту 6 цього ж розділу коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 * Км2 * Км3, де:

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

32. У пунктах 9, 10 розділу ІІ Порядку № 489 передбачено, що числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів із різною чисельністю населення (додаток 6) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

33. Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів) відповідної земельної ділянки.

34. Додаток 7 до Порядку №489 у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групам та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів.

35. Зокрема, до групи локальних інженерно-інфраструктурних факторів належать такі: земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням, а також - не забезпечена централізованим теплопостачанням, із визначенням для таких груп коефіцієнтів 0,90-0,95.

36. До того ж рішенням Київської міської ради від 10.03.2016 № 217/217 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» внесено зміни до додатка 3, а саме, змінено для м. Києва локальні коефіцієнти Км3 у межах діапазону, наведеного у додатку 7 до Порядку № 489. Рішення Київської міської ради від 10.03.2016 № 217/217 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України набуло чинності з 01.01.2017.

37. Так, у додатку 3 рішення КМР № 217/217 у формі таблиці зазначено локальні фактори та фіксовані коефіцієнти локальних факторів у м. Києві, а саме:

у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,04;

у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,90;

у зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад два метри) - 0,90;

- земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття - 0,90;

- не забезпечена централізованим водопостачанням - 0,90;

- не забезпечена централізованим водовідведенням - 0,90;

- не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,90;

- не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,90.

38. Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення Київської міської ради від 10.03.2016 № 217/217 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

39. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що величина локального коефіцієнту Км3 визначається щодо кожного населеного пункту з урахуванням місця розташування земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради.

40. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 826/11716/17.

41. Таким чином, застосування вимог Порядку № 489, який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів, а також рішення Київської міської ради від 10.03.2016 № 217/217 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

42. Отже, надаючи правову оцінку діям щодо формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суди мають перевірити чи сформовано його відповідно до вимог цього Порядку.

43. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до пунктів 6, 10 розділу II Порядку № 489 та рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (зі змінами від 10.03.2016 № 217/217) до земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006 відповідачем у витягах, щодо дій по формуванню яких виник справі у цій справі, визначено такі локальні коефіцієнти, які характеризують місце розташування земельної ділянки (Км3) як:

не забезпечена централізованим теплопостачанням із коефіцієнтом - 0.9;

у зоні регулювання забудови - 1.07; у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1.05;

у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1.04.

44. З урахуванням вказаного, добуток пофакторних оцінок Км3 у оскаржуваних витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 04.03.2019 № 2709/86-19, № 2710/86-19 та № 2711/86-19 земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006 становить: 0.9 х 1.07 х 1.05 х 1.04 = 1.05

45. Разом з цим, у витягах із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006, сформованих відповідачем не зазначено локальний коефіцієнт (Км3) за локальним інженерно-інфраструктурним фактором - 0,9, як до земельних ділянок, не забезпечених централізованим водопостачанням.

46. При цьому, як видно з матеріалів справи згідно із витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:124:0001 від 21.08.2015 № 10533, яку згодом було поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006, при розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки застосовувався локальний коефіцієнт (0,93), що враховує, що ця земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням, а також локальний коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км3) як земельної и яка не забезпечена централізованим теплопостачанням із коефіцієнтом - 0.93.

47. Тобто, до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:124:0001, яку згодом було поділено, при визначенні сукупного коефіцієнту (Км3), у формулі добутку пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), був включений як локальний коефіцієнт, що враховує, що ця земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням, так й локальний коефіцієнт, який характеризують характеризує її як таку, що не забезпечена централізованим теплопостачанням.

48. Так, підставою для застосування локального коефіцієнта, що характеризує місце розташування зазначених земельних ділянок, у тому числі додаткового локального коефіцієнта, який раніше не був визначений, є позитивний висновок Комунальної організації «Київгенплан» та рішення Київської міської ради про внесення змін до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва.

49. Разом з цим, у спорі, який виник у цій справі відповідач повинен був застосувати до новостворених земельних ділянок, виділених шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:124:0001, значення локального коефіцієнта Км3 з урахуванням відповідного локального фактору (незабезпечення земельної ділянки централізованим водопостачанням) не як додаткового локального коефіцієнта, а як раніше визначеного в межах раніше зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:124:0001, яку згодом було поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:124:0004, 8000000000:90:124:0005, 8000000000:90:124:0006.

50. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про необхідність застосування значення локального коефіцієнта Км3 з урахуванням відповідного локального фактору 0,9 (для земельної ділянки не забезпеченої централізованим водопостачанням), оскільки матеріалами справи підтверджується, що ці земельні ділянки, які фактично перебувають в оренді позивача, не забезпечено централізованим водопостачанням, та з огляду на те, що на момент формування відповідачем витягів із технічної документації, дії по яких оспорюються у цій справі, рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (зі змінами від 10.03.2016 № 217/217) було чинним та підлягало обов`язковому застосуванню відповідачем, а відтак й про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

51. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

52. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

53. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

54. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 640/16696/19 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик