Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7924/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2022 рокуслідчий суддяПодільського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 та власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 258-5, ч. 4 ст. 191 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_5 у справі № 758/6110/22 від 03.08.22 на автомобіль марки Mersedes-Benz G (2016 року випуску), № кузову НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_3 ), та скасувати заборону розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.22 кінцевого рішення, скасувати заборону Головному сервісному центру МВС України та регіональним сервісним центрам здійснювати перереєстрацію вказаного транспортного засобу, а також скасувати заборону органам державної реєстрації речових прав на нерухому майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наліпленим функціями держаного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42022102070000141від 26.04.22за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ст.258-5та ч.4ст.191КК України. В ході проведення досудового розслідування у вказаному провадженні 03.08.22 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва (справа № 758/6110/22) задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на автомобіль марки Mersedes-Benz G (2016 року випуску), № кузову НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_3 ), із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.22 кінцевого рішення, при цьому заборонити Головному сервісному центру МВС України та регіональним сервісним центрам здійснювати перереєстрацію вказаного транспортного засобу, а також заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухому майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наліпленим функціями держаного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного майна. Заявник вважає, що ухвала Подільського райсуду від 03.08.22 про арешт майна є незаконною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає встановленим фактичним даним в кримінальному провадженні, а тому такий арешт підлягає скасуванню, оскільки слідчим суддею не досліджено всіх суттєвих обставин справи, необхідних для вирішення питання про арешт майна ОСОБА_4 , обмежено конституційні права останнього, щодо вільного володіння та розпорядження власним майном, виходячи з наступного. За змістом ухвали слідчого судді Подільського районного суду м.Києва у справі № 758/6110/22 від 03.08.2022, єдиною підставоюдля задоволенняклопотання прокурората арештумайна визначено,що «вищезазначенийавтомоліль єЗАСОБОМ кримінальногоправопорушення.Таким чиномє достатніпідстави вважати,що данийавтомобіль єдоказом,а відтаквін відповідаєкритеріям,передбаченим ч.1ст.98КПК України».На підтвердженнявисновку проте,що арештованемайно єречовим доказом,судом вухвалі наведенотакож твердження,що «підчас досудовогорозслідування буловстановлено ……що автомобіль маркиMersedes-BenzG(2016року випуску),№кузову НОМЕР_1 ,ДНЗ НОМЕР_2 на територіїУкраїни можебути спрямованена шкодудержавній безпеці,оцінюючи всукупності наданістороною обвинуваченнядокази,а такожте,що наявнасукупність підставта розумнихпідозр вважати,що вказані у клопотанні автомобіль МОЖЕ БУТИ!!! доказом кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів». Як підставу для визначення статусу майна, в ухвалі суду наведено посилання на те, що «постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві від 18.07.22 вищевказаний автомобіль у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом». Приймаючи рішеннящодо накладенняарешту намайно ОСОБА_4 слідчий суддя,в порушенняположень ч.1ст.170КПК України,які безпосередньостосуються підставарешту майназ метоюзбереження речовихдоказів,не перевіреноналежним чином наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване нерухоме майно є саме доказом злочину, а в порушення вимог ч.3 ст.170 КПК України не наведено достатніх підстав та доказів вважати, що таке майно відповідає ознакам ст.98 КПК України. В ухвалі ВЗАГАЛІ не визначено за якими критеріями арештоване майно відповідає статусу речового доказу у кримінальному провадженні, не проведено жодного аналізу правомірності його набуття та його використання, а також пов`язаності майна ОСОБА_4 з обставинами кримінального провадження. Про незаконність та безпідставність оскаржуваної ухвали свідчить той факт, що судом в обґрунтування прийнятого рішення використано термін «ЗАСІБ кримінального правопорушення», який взагалі не перебачений чинним КПК України. При цьомуу вступній,описовій тарезолютивній частинахсудового рішенняжодні грошовікошти незгадуються,стороною обвинуваченняїх арештне ініціювався,а судомарешт нагрошові коштине накладався.Про необґрунтованістьоскаржуваного рішеннятакож свідчитьі тойфакт,що завідсутності всудовому засіданністорони обвинувачення(абз.2стор.3)слідчим суддеюв ухваліпро накладенняарешту намайно зазначено,що «всудовому засіданніСЛІДЧИМ доведенонеобхідність накладенняарешту навказані РЕЧІта ДОКУМЕНТИ,то клопотанняОРГАНУ ДОСУДОВОГОРОЗСЛІДУВАННЯ єобґрунтованим тазаснованим назаконі,у зв`язкуз чим,з урахуваннямПЕРЕЛІКУ МАЙНА,ЯКЕ ПІДЛЯГАЄАРЕШТУ,підлягає задоволенню.Наведені обставини, на думку ОСОБА_4 та його представника, безумовно свідчать про поверховість, упередженість та необґрунтованість прийнятого судом оскаржуваного рішення. Твердження сторони обвинувачення про те, що ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС» отримувало для реалізації вугілля, яке нібито належало ПАТ «Шахтоуправління «ДОНБАС» не відповідає дійсності, оскільки власником вугілля було ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС», а ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»» було лише підрядною організацією, яка відповідно до договору здійснювала видобування вугілля для ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС», а останній за безготівковою формою на території України за це розраховувався. Окрім цього, стороною обвинувачення введено суд в оману, а суд не перевіривши належним зазначені в клопотанні про арешт доводи зазначив і послався на них в оскаржуваному рішенні. Вищою Судовою інстанцією України підтверджено законність та реальність видобування ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС», і перевезення ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС», ТОВ «ДЗК «ДОНБАСВУГЛЕПЕРЕРОБКА» та ТОВ «ЕВРО-ТЕСТ» вугілля в період 2014-2017 роки з непідконтрольних територій на підконтрольну територію України українськими підприємствами. Жодних порушень закону при здійсненні господарської діяльності цими підприємствами контролюючими державними органами України у 2015-2022 роках не зафіксовано. Органами ДБР здійснювалась перевірка щодо кожного підприємства які здійснювали перевезення вугілля в цей період. Жодних зауважень щодо діяльності підприємств ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС», ТОВ «ДЗК «ДОНБАСВУГЛЕПЕРЕРОБКА» та ТОВ «ЕВРО-ТЕСТ» не висловлено. Зазначені вище обставини могли і повинні були бути відомі стороні обвинувачення, проте, незважаючи на те, що матеріали досудового розслідуванням у кримінальному провадженні, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 26.04.22, протягом понад чотирьох місяців жодного допиту службових осіб та працівників ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС» ні слідчим, ні прокурором не ініційовано та не проведено, натомість проведено 11 обшуків (із залученням подад 100 співробітників правоохоронних органів (у т.ч. спецпризначенців) та арештовано понад п`ять автомобілів, вилучені телефони та особисті речі. Результатом винесення оскаржуваної незаконної ухвали слідчого судді стало істотне порушення конституційних прав ОСОБА_4 ,як добросовісногонабувача майна, володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю.Наявні всіпідстави дляскасування арешту на автомобіль маркиMersedes-BenzG(2016року випуску),№ кузову НОМЕР_1 ,ДНЗ НОМЕР_2 ,який направі власностіналежить ОСОБА_4 ,(ІПН НОМЕР_3 ), та на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_7 у справі №758/6110/22 від 03.08.22.
У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вимоги, викладені в клопотанні підтримали з наведених підстав та просили задовольнити клопотання.
Додатково пояснили, що як вбачається з ухвали слідчого судді Подільського районного суду м.Києва у справі № 758/6110/22 від 03.08.22, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.22 за ст.258-5 та ч.4 ст.191 КК України здійснюється СВ Подільського УП ГУ Національної поліції в м.Києві, а процесуальне керівництвоу вказаномукримінальному провадженніздійснюється Подільськоюокружною прокуратуроюм.Києва. Зі змістуст.216КПК Українивбачається,що кримінальніправопорушення,передбачені ч.2ст.258-5КК Українита ч.4ст.191КК України,з урахуваннямтого,що 51відсоток устатутному капіталіТОВ «Шахтоуправління«ДОНБАС»,відповідно донаказу Міністерствавугільної промисловостівід 18.02.10№48належить Державів особіПАТ «Шахтоуправління«ДОНБАС» -не єпідслідним слідчиморганам внутрішніхсправ. Відповідно доч.1ст.216КПК України,уповноваженими наздійснення досудовогорозслідування уданому кримінальномупровадженні євиключно слідчіоргани СБУта НАБУ. Більше того, злочин, передбачений ст.191 КК України, є злочином з матеріальним складом, що обов`язково передбачає доказування завданих матеріальних збитків державі та документальне підтвердження сум спричинених збитків, натомість дані про документальне підтвердження завданих збитків в матеріалах справи відсутнє, ні слідчий, ні прокурор, не звернулися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, як це передбачено п.6 ч.2 ст.242 КПК України. Виходячи з фабули ухвали слідчого судді Подільського районного суду м.Києва у справі № 758/6110/22 від 03.08.22, кримінальне провадження здійснюється за фактами правопорушень, нібито скоєних службовими особами ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», ТОВ «Мегапром» та ряду інших підприємств, у т.ч. Міністерства енергетики України, жодне з яких не зареєстроване на території Подільського району м.Києва, так само Подільський район м.Києва не є «місцем вчинення злочину». Відповідно до ст.218 КПК України, досудове розслідуванняздійснюється слідчимтого органудосудового розслідування,під юрисдикцієюякого знаходитьсямісце вчиненнякримінального правопорушення.Підслідність уцьому кримінальномупровадженні обранане вірно,тим паче,дії сторониобвинувачення вказуютьна те,що досудоверозслідування уньому проводитьсянеоб`єктивно,упереджено таз обвинувальнимухилом.Таким чиномСВ Подільського УП ГУНаціональної поліціїв м.Києвіта Подільська окружна прокуратура м.Києва діють поза межами наданих вам процесуальним законом повноважень.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений вчасно та належним чином, свої процесуальні права на участь в судовому засіданні реалізував шляхом подання письмових пояснень стосовно клопотання. У своїх письмових поясненнях прокурор зазначив, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що виробничі потужності ПАТ"ШАХТОУПРАВЛІННЯ"ДОНБАС", а саме «Поле шахти № 22 «Комунарська», пласти к5, к4-1, к3, к2-1, к2, з врахуванням прирізки запасів вугілля пластів к5, к4-1, к3 у західній частині ділянки Кіровська Капітальна» та «Поле шахти «Щегловська-Глибока», пласти: m3, I1-B, I1, k8, з врахуванням прирізки запасів вугілля пласта I8-1 поля закритої шахти ім. К.І. Поченкова» знаходяться на непідконтрольній території України, а саме на території т.зв. «ДНР», дії службових осіб ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та ТОВ"МегапроМ" були свідомо направлені на надання прямих активів з метою їх повного використання для будь яких цілей окремими представниками т.зв. «ДНР» та можуть свідчити про фінансування тероризму. Встановлено, що директор ТОВ«Шахтоуправління «Донбас» (ЄДРПОУ 36982901) та ТОВ «ВП «Ремавтоматика» (ЄДРПОУ 41479362) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_4 ) користується автомобілем Mercedes-Benz G 350 (2016 року випуску), № кузова: НОМЕР_5 , ДНЗ АH2112HM, який було придбано за рахунок грошових коштів отриманих в результаті реалізації протиправної схеми та який на праві приватної власності зареєстровано за ним. Тому ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.08.2022 у справі №758/6110/22 накладено арешт на автомобіль, який на праві власності належить директору ТОВ«Шахтоуправління «Донбас» (ЄДРПОУ 36982901) та ТОВ «ВП «Ремавтоматика» (ЄДРПОУ 41479362) - ОСОБА_4 , який є законним та обгрунтованим.
На вищевказані пояснення заявником додано додаткові письмові пояснення, в яких він зазначає, що надані суду письмові пояснення прокурора жодним чином не вмотивовані, тотожні вступній та описовій частині оскаржуваного рішення і лише дублюють клопотання про ініціювання арешту майна ОСОБА_4 , з яким прокурор раніше звернувся до слідчого судді. Прокурором взагалі не надано будь-якої оцінки та контраргументів викладеним ОСОБА_4 та його представником обґрунтованим документально доказам щодо безпідставності викладених в оскаржуваному рішенні суду обставинам, у т.ч. щодо обставин, які спростовують статус арештованого майна, як речового доказу у кримінальному провадженні, а також документально підтверджених доказів та пояснень ОСОБА_4 щодо обставин, які спростовують факт наявності в діях службових осіб ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС» складу будь-яких кримінальних правопорушень, що, у тому числі підтверджено Вищою судовою інстанцією Верховним судом в складі Касаційного адміністративного суду. Письмові пояснення прокурора, на думку ОСОБА_4 та його представника, не тільки надумані і упереджені, а й такі, що не відповідають фактичним обставинам справи і вчергове вводять суд в оману. ОСОБА_4 та його представник вчергове наголосили, що вугілля, яке у 2015-2017 роках видобувалось на непідконтрольній території Донбасу перевозилось на підконтрольну територію України та постачалось енергетичним підприємствам України, належало, на підставі спеціальних дозволів на користування №4793 та №5120 від 16.12.14 лише ТОВ «Шахтоуправління «ДОНБАС» України, а не ПАТ «Шахтоуправління «Донбас». Заперечували проти письмових пояснень прокурора.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників, вивчивши матеріали клопотання та подані до нього документи дійшов висновку про задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Відповідно до ст.218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено,що СВПодільського УПГУ НПв містіКиєві проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №4202210207000014,розпочатому 26.04.2022р.за матеріаламиправоохоронних таконтролюючих органівУкраїни заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.258-5ч.2КК України,за фактомтого, що громадяни України за попередньою змовою із службовими особами суб`єктів господарювання здійснювали збір коштів від незаконної постав вугілля з непідконтрольної території Донецької області та використовували їх для фінансування терористичної діяльності представників т.зв. «ДНР»
В межахданого кримінальногопровадження 27.04.2022р.за матеріаламиправоохоронних таконтролюючих органіврозпочато досудоверозслідування кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.191ч.4КК України,за фактомтого,що громадяниУкраїни запопередньою змовоюіз службовимиособами суб`єктівгосподарювання привласнилигрошові коштивід незаконної поставки вугілля з непідконтрольної території Донецької області.
Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42022102070000141 від 26.04.22 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.258-5 та ч.4 ст.191 КК України.
Доводи представниказаявника щодопідслідності кримінальногопровадження заст.191Кримінального кодексуУкраїни детективамНАБУ єнеобґрунтованими,оскільки наданому етапідосудового розслідуваннявказане кримінальнепровадження здійснюєтьсяза фактомтого,що громадянинУкраїни запопередньою змовоюіз службовимиособами суб`єктівгосподарювання здійснювализбір коштіввід незаконноїпостав вугілляз непідконтрольноїтериторії Донецькоїобласті тавикористовували їхдля фінансуваннятерористичної діяльностіпредставників т.зв.«ДНР»,а нещодо ТОВ«Шахтоуправління «ДОНБАС», 51відсоток устатутному капіталіякого відповіднодо наказуМіністерства вугільноїпромисловості від18.02.10№48належить Державів особіПАТ «Шахтоуправління«ДОНБАС» (суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Положеннями ч.2 ст.216 КПК України встановлено імперативні вимоги щодо віднесення кримінальних правопорушень за ст. 258-5 КК України до виключеної підслідності слідчих органів безпеки України.
Водночас відповідно до ч.5 ст.36 КПК України генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Так, Постановою керівника Київської міської прокуратури від 24.05.2022 року доручено здійснення досудового розслідування кримінальних справ, передбачених ч. 2 ст. 258-5, ч. 3 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.2022 слідчому відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві. Постанову скеровано до Подільської окружної прокуратури міста Києва для організації нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва 03 серпня
2022 року постановлено ухвалу у кримінальному провадженні (справа № 758/6110/22), якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на автомобіль марки Mersedes-Benz G (2016 року випуску), № кузову НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_3 ), із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.22 кінцевого рішення, при цьому заборонити Головному сервісному центру МВС України та регіональним сервісним центрам здійснювати перереєстрацію вказаного транспортного засобу, а також заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухому майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наліпленим функціями держаного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до положень абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи за клопотанням іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту клопотання про скасування арешту майна вбачається, шо згідно з положеннями ст.64-2 КПК України у цьому кримінальному провадження заявник має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Злочин, передбачений ст.191 КК України, є злочином з матеріальним складом, що обов`язково передбачає доказування завданих матеріальних збитків державі та документальне підтвердження сум спричинених збитків. Даних про документальне підтвердження завданих збитків в матеріалах справи відсутнє. Немає підтвердження факту, що слідчий чи прокурор зверталися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, як це передбачено п.6 ч.2 ст.242 КПК України.
Відповідно до положень ст.ст.132 КПК України, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів можливе лише у випадку доведення та подання доказів на підтвердження обставин щодо того, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права
і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Так само, за змістом положень ст.ст.170-173, арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів допускається лише:
-за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним
у статті 98 КПК України;
-у клопотанні зазначені документи, які підтверджують право власності на майно,
що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування
чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у Кримінальному процесуальному кодекс статті 98 цього Кодексу (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 03.06.2016 року "Про судову практику у справах про зняття арешту з майна" передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Відповідно до п. п. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене,навіть якщоу слідчогосудді єдостатні підставивважати,що певноюособою буловчинено кримінальнеправопорушення,він немає повноваженьнакладати арештна майноособи,яка неє підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Слідчий суддя погоджується із тим, що арешт майна ОСОБА_4 та відповідно заборона розпорядження не є обґрунтованим у даному кримінальному провадженні з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні; директор ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» - ОСОБА_4 , не є, ані учасником Товариства, ані засновником, ані кінцевим бенефіціарним власником даного товариства.
Відповідно до змісту ухвали про арешт від 03.08.2022 року, арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні. У даній ухвалі, слідчий суддя визначив, що у органу досудового розслідування є обгрунтовані підстави вважати, що автомобіль є засобом кримінального правопорушення, тому є достатні підстави вважати, що він є доказом і відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В ухвалі не визначено за якими критеріями ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України арештоване майно відповідає статусу речового доказу у кримінальному провадженні, а без їх арешту неможливо буде досягти завдань кримінального провадження. Такий критерій як «засіб кримінального правопорушення» стаття 98 КПК України не містять.
ОСОБА_4 не є підозрюваним в даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор не забезпечив визнання речовим доказом у порядку, передбаченому положеннями ст.ст.98, 110 КПК України, а саме: шляхом винесення постанови про визнання речових доказів з вказівкою на те, за якими конкретними критеріями зі ст.98 КПК України транспортний засіб ОСОБА_4 має ознаки відповідного джерела доказів. Вказана постанова прокурора не містить аргументів того, за якими критеріями, визначеними ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, транспортний засіб ОСОБА_4 слід віднести до речових доказів. Відтак, лише сама по собі вказівка на те, що певне майно є речовим доказом, за відсутності будь-яких інших доводів, виключає можливість накладення арешту на відповідні об`єкти.
Накладення арешту на майно має бути виправданим інтересами досудового розслідування у кримінальному провадженні, задовольняти відповідну мету та убезпечувати від можливих негативних наслідків. Тому у разі виявлення та арешту відповідних об`єктів, стосовно них чи пов`язаних з ними осіб має передбачатись здійснення бодай якихось процесуальних дій: допиту потерпілих, отримання дозволів та виконання рішень про тимчасовий доступу до речей і документів (матеріалів реєстраційної справи юридичної особи тощо), і т.п.
Проаналізувавши обставини, викладені у скарзі слідчий суддя дійшов висновку, що постановлення ухвали про арешт від 03.08.2022 року було необгрунтованим.
Враховуючи викладене, захід забезпеченняу видіарешту майнана автомобіль марки Mersedes-Benz G (2016 року випуску), № кузову НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_3 ), підлягає скасуванню з огляду на його необґрунтованість.
Враховуючи вищезазначене,керуючись ст.ст.98,170-173,309КПК України,слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 258-5, ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.
Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_5 у справі № 758/6110/22 від 03.08.2022 на автомобіль марки Mersedes-Benz G (2016 року випуску), № кузову НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_3 ), яким заборонено: розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.22 кінцевого рішення; Головному сервісному центру МВС України та регіональним сервісним центрам здійснювати перереєстрацію вказаного транспортного засобу; а також органам державної реєстрації речових прав на нерухому майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями держаного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного майна.
Прокурор, цивільний позивач у випадках, встановлених законом не позбавлені права повторно звернутися з клопотанням про накладення арешту на майно в порядку ч.2 ст.64-2 та ст.171 КПК України з повідомленням власника чи користувача нерухомого майна.
Ухвала в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 20 вересня 2022 року о 17 год. 30 хв.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2022 |
Оприлюднено | 17.01.2023 |
Номер документу | 106840243 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Лещенко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні