Постанова

від 19.10.2022 по справі 420/10557/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 420/10557/21

адміністративне провадження № К/990/17035/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 (суддя Бойко О.Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 (судді: Скрипченко В.О. (головуючий), Косцова І.П., Осіпов Ю.В.) у справі №420/10557/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВІС-2» до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВІС-2» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.05.2021:

- №10981/15-32-07-03, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ), задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 4 832 479,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 483 248,00 грн;

- №109993/15-32-07-03, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за період грудень 2020 року у сумі 10 919 117,00 грн;

- №10994/15-32-07-03, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 712 395,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022, позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Рішення судів вмотивовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з контрагентами з огляду на реальність здійснення таких господарських операцій, які підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Також суди дійшли висновку, що проведена позивачем передоплата за товар (роботи, послуги) є підставою для формування податкового кредиту за «першою подією», а в подальшому у відповідності до приписів абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України є підставою для відшкодування суми бюджетного відшкодування, за фактично сплачений постачальникам товар (роботи, послуги).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства у повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.04.2021 №6779/15-32-07-03/34319566, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн, з урахуванням від`ємного значення ПДВ, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пунктів 198.1 - 198.3 статті 198, пункту 200.1, абзаців б, в пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 4, 5 пункту 5 розділу Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року №21, а саме завищено показники у рядках 16.1, 17 (колонка Б) і 19 Декларації з ПДВ за січень 2021 року на суму 4832479 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2021 року) у розмірі 4832479 грн;

- абзацу б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 4, 5 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2020 року) на 10919117 грн, у зв`язку з чим відсутнє право на отримання Товариством бюджетного відшкодування (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2021 року) у розмірі 10919117 грн та відсутнє право на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку;

- пунктів 198.1 - 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації), на суму 712395 грн.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з придбання робіт (послуг) на загальну суму 33269244 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 5544874 грн) у контрагентів ТОВ"АЛЬТЕРІАС", ТОВ "АЛМІ-СТРОЙ", ТОВ "БК МОНТАЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ" та ТОВ "ЮГСТРОЙ МОНТАЖ" не мали реального характеру, оскільки у зазначених контрагентів відсутні трудові, матеріальні, технічні та технологічні можливості для надання відповідних робіт (послуг).

Також в ході перевірки встановлено включення ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" сум передплат до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 10919117 грн, по яким фактична поставка товарів (робіт, послуг) станом на 31.01.2021 ще не була здійснена, що, на думку контролюючого органу, виключає, право позивача на бюджетне відшкодування таких сум ПДВ.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.05.2021.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач мав правовідносини з контрагентами ТОВ «Альтеріас», ТОВ «Алмі-Строй», ТОВ «БК Монтажні Технології», ТОВ «Югстрой Монтаж» на підставі договорів підряду.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами позивач надав копії наступних документів: податкові накладні, акти виконаних робіт за формою КБ-2в, довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, платіжні доручення, журнали - ордери, картки по бухгалтерським рахункам.

Також судами встановлено, що згідно акту перевірки позивачем проведено передоплату (авансові платежі) контрагентам. Суми ПДВ у розмірі 10 919 17 грн, що сплачені у складі авансових платежів, та на суму яких контрагентами сформовано податкові накладні, включено позивачем у додаток 3 до декларації з ПДВ за січень 2021 року.

Також встановлено, що за даними бухгалтерського обліку позивача вищезазначені господарські операції по сплаті авансів контрагентам-постачальникам за періоди формування від`ємного значення з ПДВ відображені у таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" Додатку 3 "Розрахунок бюджетного відшкодування" до Декларації з ПДВ за жовтень 2020 року, відображено проводками: Дт3711 Кт (журнал-ордер, відомості, обороти по рахунку та картка рахунку по бухгалтерським рахункам 3711,311).

Зауваження відносно оформлення господарських операцій, по яким здійснено передоплату, та їх відображення у бухгалтерському обліку у контролюючого органу відсутні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що позивач не має права включати суми переплат до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2021 року) по яким фактична поставка товарів/послуг не здійснена.

Контролюючий орган вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що платник податків має право на врахування сум ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів (робіт, послуг) при розрахунку суми бюджетного відшкодування. На переконання відповідача, з урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивач не має права на отримання таких сум в якості бюджетного відшкодування, оскільки в даному випадку не є «отримувачем товарів/послуг» так як фактична поставка товарів/послуг станом на 31.01.2021 на адресу позивача здійснена не була.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що формування податкового кредиту здійснюється за правилами першої події відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

У даному випадку позивачем віднесено суму податку до податкового кредиту за датою проведення передоплати за товар/послуги, що є «першою подією» і свідчить про належне формування Товариством податкового кредиту.

При цьому також слід зазначити, що реальність господарських операцій, за якими сформовано податковий кредит відповідачем не заперечується.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При цьому, жодною нормою Податкового кодексу України не передбачено, що право на бюджетне відшкодування ПДВ поставлено у залежність від фактичного отримання платником податку товарів/послуг. Застосування словосполучення «отримувач товарів/послуг» не свідчить про обов`язок платника податку отримати товари/послуги до моменту включення сум ПДВ до бюджетного відшкодування. У разі здійснення передоплати, особа вже вважається отримувачем товарів/послуг, незважаючи на дату фактичного виконання зобов`язань її контрагентами щодо поставки таких товарів/послуг.

Тобто умовою з якою стаття 200 Податкового кодексу України пов`язує право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ є саме сплата ПДВ постачальникам таких товарів/послуг в ціні товару/послуг, а не фактична поставка (отримання) таких товарів/послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №805/1566/16-а.

Враховуючи вказане правове регулювання та встановлені судами обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірна сума до бюджетного відшкодування заявлена позивачем внаслідок проведеної передоплати за товар/послуги, що слугувало «першою подією» для належного формування податкового кредиту, та у відповідності до приписів абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України є підставою для бюджетного відшкодування суми ПДВ, що фактично сплачені постачальникам товарів/послуг.

Таким чином, наведені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій в зазначеній вище частині не знайшли свого підтвердження при касаційному розгляді цієї адміністративної справи.

12. В частині податкових повідомлень - рішень від 13.05.2021 №10981/15-32-07-03 та №10994/15-32-07-03, які прийняті контролюючим органом на підставі висновків про відсутність реальності господарських операцій позивача з придбання робіт (послуг) на загальну суму 33269244 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 5544874 грн) у контрагентів ТОВ"АЛЬТЕРІАС", ТОВ "АЛМІ-СТРОЙ", ТОВ "БК МОНТАЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ" та ТОВ "ЮГСТРОЙ МОНТАЖ", рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідачем фактично не оскаржуються, касаційна скарга контролюючого органу в зазначеній частині не містить жодних доводів та обґрунтувань, а відтак Судом в касаційному порядку не переглядаються та оцінка судовим рішенням не надається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 слід залишити без задоволення.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

15. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 у справі №420/10557/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер С.С. Пасічник І.А. Гончарова