Рішення

від 30.08.2022 по справі 761/5234/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5234/22

Провадження № 2/761/8016/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Шаповала М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект», Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов?язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект», Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов?язання вчинити дії.

У своїй позовній заяві просила суд визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект» (код ЄДРПОУ 39335324) з 10.01.2022 року у зв`язку із звільненням директора Товариства ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 10 листопада 2015 року, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), ТОВ «НВК Київ-Проект» ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ «НВК Київ-Проект». 30 листопада 2021 року позивачем на адреси учасників товариства були направлені: Заява від 30.11.2021 року про звільнення з посади Директора ТОВ «НВК Київ-Проект» з 10.01.2022 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, Повідомлення від 30.11.2021 року про проведення позачергових загальних зборів ТОВ «НВК Київ-Проект», які мали відбутись 10.01.2021 року об 11:00 за місцезнаходженням товариства з винесеним на порядок денний питанням про звільнення директора Товариства. Зазначені Заява та Повідомлення були направлені цінними листами з описом вкладення на адреси учасників зазначені в Єдиному державному реєстрі та в Статуті Товариства: ОСОБА_2 , накладна № 0405200560868 від 30.11.2021 року; ОСОБА_3 , накладна № 0405200560850 від 30.11.2021 року. У зв`язку з неявкою в призначений час на визначене місце зборів, належним чином повідомлених учасників Товариства, позачергові Загальні збори учасників ТОВ «НВК Київ-Проект» призначені на 10 січня 2021 року об 11:00 не відбулись, про що Директором товариства був складений Акт про визнання загальних зборів такими що не відбулись від 10.01.2022 року. У зв`язку з неявкою учасників ТОВ «НВК Київ-Проект» на загальні збори позивач позбавлений можливості реалізувати право розірвати трудовий договір, у зв`язку з чим вона і звернулася з позовом до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2022 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 травня 2022 року було відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, щодо винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач - ТОВ «НВК Київ-Проект» своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву не надавали.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Відповідно до витягу з ЄДР (за кодом 421722413371 від 07.02.2022 р.) ОСОБА_1 10.11.2015 р. було призначено на посаду директора ТОВ «НВК Київ-Проект»

Відповідно до Витягу з ЄДР та Статуту Товариства учасниками ТОВ «НВК Київ-Проект» є:

- ОСОБА_2 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 2500,00;

- ОСОБА_3 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Розмір внеску до статутного фонду (грн.): 2500,00.

30 листопада 2021 року позивачем на адреси учасників товариства були направлені:

- Заява від 30.11.2021 року про звільнення з посади Директора ТОВ «НВК Київ-Проект» з 10.01.2022 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України;

- Повідомлення від 30.11.2021 року про проведення позачергових загальних зборів ТОВ «НВК Київ-Проект» які мають відбутись 10.01.2022 року об 11:00 за місцезнаходженням товариства з винесеним на порядок денний питанням про звільнення директора Товариства.

Зазначені Заява та Повідомлення були направлені цінними листами з описом вкладення на адреси учасників зазначені в Єдиному державному реєстрі та в Статуті Товариства: ОСОБА_2 , накладна № 0405200560868 від 30.11.2021 року; ОСОБА_3 , накладна № 0405200560850 від 30.11.2021 року.

У зв`язку з неявкою в призначений час на визначене місце зборів, належним чином повідомлених учасників Товариства, позачергові Загальні збори учасників ТОВ «НВК Київ-Проект» призначені на 10 січня 2022 року об 11:00 не відбулись, про що Директором товариства був складений Акт про визнання загальних зборів такими що не відбулись від 10.01.2022 року.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Кодекс законів про працю України встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України та ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно із ст. ст. 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Встановлено, що, реалізуючи своє право на звільнення, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, позивач, у відповідності до положень Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» ініціював скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект» для вирішення питання про його звільнення.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради товариства, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Згідно ч. 1-3 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

10 січня 2022 року загальні збори учасників ТОВ «НВК Київ-Проект» не відбулися, рекомендовані листи були повернуті без вручення (за закінченням терміну зберігання), заява про звільнення позивача з посади директора товариства не розглянута.

Доказів, що загальні збори проведенні і заява позивача про звільнення за власним бажанням розглянута матеріали справи не містять.

Відповідно до Акту від 10.01.2022 р., у зв`язку із неявкою у призначений час та місце зборів належних чином повідомлених учасників товариства, загальні збори не відбулись.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170).

Частиною 2 ст. 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив припинити трудові відносини з відповідачем ТОВ «Аванта-Груп» у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням.

Крім того, відповідно до пункту 13 частини другої Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

У ч. 1 ст. 25 цього Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

В вказаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Таким чином, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ «НВК Київ-Проект» суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин між вказаними сторонами на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, а тому наявні правові підстави для задоволення вказаного позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі Конституції України, ст. ст. 22, 36, 38 КЗпП України, та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект», Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов?язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект» (код ЄДРПОУ 39335324) з 10.01.2022 року у зв`язку із звільненням директора Товариства ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Зобов?язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, запис про керівника (директора) ТОВ «НВК Київ-Проект» - ОСОБА_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК Київ-Проект», адреса місця знаходження - 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, оф. 8, код ЄДРПОУ 39335324,

Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, адреса місця знаходження - 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, код ЄДРПОУ 37405111,

Суддя: