Ухвала

від 20.10.2022 по справі 725/5755/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_6

представника 3-ї особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника 3-ї особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 жовтня 2022 року про накладення арешту на майно, -

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13жовтня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020260070000083 від 27.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.172, ч.2 ст.289 КК України.

Накладено арешт з обмеженням права користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене майно, а саме на тягач (вигрузна машина), помаранчевого кольору з табличкою «Україна 26-04137», який було вилучено 03.10.2022 року під час санкціонованого обшуку в с. Новий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області земельної ділянки №7321088200:02:01:0044 та визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню з метою збереження речового доказу та подальшого проведення відповідних експертиз, слідчих дій, із визначенням місця зберігання.

Ухвала слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна мотивована тим, що тягач (вигрузна машина), помаранчевого кольору з табличкою «Україна 26-04137», має значення речового доказу у даному кримінальному

ЄУНСС: 725/5755/22 Слідча суддя: ОСОБА_9

Номер провадження: 11-сс/822/330/22 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Категорія:в порядкуКПК України

проваджені та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому з метою використання майна, як доказу у даному кримінальному провадженні, прийшов до висновку про наявність достатніх підстав накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_7 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В обґрунтування апеляційних вимог адвокат зазначає про незаконність ухвали слідчого судді. Вважає, що у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, передбаченіст.170 КПК України. Накладаючи арешт на технічний засіб, слідчий суддя не виконав вимоги щодо забезпечення розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та врахування наслідків арешту майна для третіх осіб.

Окрім того, апелянт зазначає про те, що арештоване майно не може бути використано, як доказ у кримінальному провадженні, оскільки вказаний технічний засіб не відповідає жодному з критеріїв речових доказів, визначенихст.98 КПК України.

Звертає увагу суду на те, що районним судом не надано оцінку того, що власником майна (зерноперегрузчика ДОН 20-НПП), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2011 року та акту приймання-передачі від 10.11.2011 року. Ідентифікаційний номер 26-04137 на цей технічний засіб присвоєно згідно акту №106762 від 11.08.2021 року, згідно якого цей засіб перевірено на відповідність направленню Інспекції від 10.08.2021 року №3 та на його рамі закріплена відповідна обліково-реєстраційна табличка (а.с.19-23).

Стверджує, що в протоколі обшуку від 03.102022 року та в послідуючому в ухвалі суду, невірно вказано назву цього технічного засобу «тягач (вигрузна машина)». Обшук в ході якого був виявлений та вилучений цей технічний засіб проводився у відсутності власника ОСОБА_6 на території іншого фермерського господарства «Дружба», головою якого є ОСОБА_10 , згідно з усною домовленістю з ним цей засіб був залучений для збору врожаю кукурудзи, оскільки поруч розташовані поля, які обробляються ФГ «Серет».

Апелює, що при постановленні ухвали судом було залишено поза увагою доводи ОСОБА_6 , який є засновником та головою фермерського господарства «Серет» про те, що вилучена працівниками поліції в ході проведення обшуку с\г техніка, зокрема, зерноперегрузчик Дон-20НПП, задіяний у зборі урожаю кукурудзи. Відсутність вказанї техніки в господарстві зриває осінні польові роботи, збір урожаю кукурудзи, що завдасть фермерсткому господарству значних збитків (а.с.18).

Також судом не було обґрунтовано чому обмеження права розпорядження та відчуження на цей технічний засіб буде недостатньо для збереження цього майна, як речового доказу та подальшого проведення відповідних експертиз, слідчих дій та не мотивовано необхідність накладення арешту на цей зерноперегрузчик саме з обмеженням права користування ним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення3-ї особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її з підстав наведених у ній, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, посилаючись на те, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020260070000083 від 27.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.172, ч.2 ст.289 КК України, та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст.370, 372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 13.10.2022 року відповідає не у повній мірі.

Як вбачається з клопотання, Голова ФГ "Серет" ОСОБА_6 , тривалий час не виплачував ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну йому заробітну плату, як працівнику даного фермерського господарства, та особисто або за його дорученням інша особа розписувалась у відомостях про виплату йому заробітної плати. Крім цього, 10 березня 2020 року голова ФГ "Серет" ОСОБА_6 , незаконно, з особистих мотивів звільнив з роботи як працівника даного фермерського господарства ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавши останньому на руки трудову книжку та не провівши відповідні грошові розрахунки. Також, 10 березня 2020 року, голова ФГ "Серет" ОСОБА_6 , діючи умисно та спільно з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , незаконно звільнивши з роботи ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно заволоділи його транспортним засобом "MANITOU" MLT 741 н.з. НОМЕР_2 -ХВ 228.

03 жовтня 2022 року під час санкціонованого обшуку в с. Новий Вовчинець Глибоцького району Чернівецької області земельної ділянки №7321088200:02:001:0044, виявлено та вилучено: тягач (вигрузна машина) помаранчевого кольору з табличкою «Україна 26-04137».

03 жовтня 2022 року в порядку ст.ст.98, 100 КПК України, тягач (вигрузна машина) помаранчевого кольору з табличкою «Україна 26-04137» визнано речовим доказом, та перебуває на зберіганні Глибоцького ВУЖКГ, яке розташоване за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні 56, смт. Глибока Чернівецького району.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогамист.ст.170-ст.173цьогоКодексу.

Згідно ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт, як на речовий доказ.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого бокувимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст.ст.170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні слідчого доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотання вбачається, що постановою слідчого від 03.10.2022 року вказаний вище технічний засіб визнано, як речові докази у кримінальному провадженні №12020260070000083 від 27.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.172, ч.2 ст.289 КК України.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказане у клопотанні майно може містити сліди вчинення кримінального правопорушення, яке залучено до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для слідчого звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляну на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннямист.98 КПК України, тому доводи апелянта з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими, позаяк відповідність арештованого майна критеріям, визначенимст.98 КПК Українипідтверджується постановою про визнання речовими доказами.

Таким чином, як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арештна майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченимст.98 цього Кодексу.

Крім того,ст.100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно ч.ч.2,3ст.170КПК України,слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1ст.98КПК України.

З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч тверджень адвоката ОСОБА_7 , встановив належні правові підстави, передбаченіст.170 КПК України, для накладення арешту на майно.

Всупереч доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості відчуження вищевказаного майна.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Колегія суддів враховує, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Крім того, власники арештованого майна не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При прийняття рішення, колегія суддів враховує і те, що арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2,3ст.170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому, посилання в апеляційній скарзі на порушення слідчим суддею вимогст.170КПК України, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів і не суперечить вимогам ч.3ст.170 КПК України.

Поруч з цим, колегія суддів вважає, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт майна, не у повній мірі діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням обставин визначених у ст.ст.170-173КПК Українита положень, закріплених уст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,з наведенням мотивів прийняття зазначеного рішення.

Зокрема, доводи адвоката ОСОБА_7 , про те, що слідчий суддя не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, технічний засіб (тягач, вигрузна машина), помаранчевого кольору з табличкою «Україна 26-04137», належить фермерському господарству «Серет», засновником та головою якого є ОСОБА_6 .

Під час виявлення вказаного технічного засобу, він був у неробочому стані, з власником майна жодних процесуальних дій не проводилось.

З огляду на викладене, з метою збереження речових доказів, колегія суддів вважає за необхідне накласти арешт на вказаний технічний засіб, шляхом заборони відчуження, без позбавлення права на користування та розпорядження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.170-173, ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника 3-ї особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13жовтня 2022 року про накладення арешту на майноскасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту та накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020260070000083 від 27.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.172, ч.2 ст.289 КК України, а саме на технічний засіб (тягач, (вигрузна машина) помаранчевого кольору з табличкою «Україна 26-04137», шляхом заборони відчуження, без позбавлення права на користування та розпорядження.

В іншій частині клопотання слідчого СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3