Рішення

від 18.10.2022 по справі 351/906/22

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/906/22

Номер провадження №2/351/474/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Собка В.М. ,

за участі секретаря - Яворницької А.М.,

розглянувши усудовому засіданнів залісуду вмісті Снятинісправу запозовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Заболотівської селищної ради про визнання права забудовника, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом, на належні йому за життя на праві приватної власності: земельну ділянку (кадастровий номер 2625255300:05:005:0200, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) та житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , спадкоємцями першої черги за законом є матір позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідна сестра позивачки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та власне позивачка ОСОБА_5 , при цьому матір та сестра позивачки подали до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини. Таким чином, позивачка ОСОБА_1 , стала єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , а тому 22.12.2021 отримала у нотаріуса Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку під спадковим житловим будинком, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, позивачці було відмовлено у зв`язку із тим, що у документах, що посвідчують право власності померлого на нерухоме майно, виписці з інвентаризаційних матеріалів та технічному паспорті на житловий будинок є розбіжності, а саме зазначено самочинно збудовані та /або переобладнані приміщення житлового будинку.

Позивачка зазначає, що згідно Виписки з інвентаризаційних матеріалів та Технічного паспорту на житловий будинок її батько ОСОБА_2 у 2001 році здійснив прибудову до житлового будинку «А3», без дозвільних документів.

21.05.2022 на замовлення позивачки було виготовлено Звіт про проведення технічного обстеження щодо стану будівельних конструкцій прибудови «А3» до житлового, згідно якого опис технічного стану конструктивів самочинно збудованої прибудови до житлового будинку «А3» по АДРЕСА_1 дозволяє прийняти висновок, що конструктивна міцність та експлуатаційна надійність всіх основних несучих та огороджувальних конструкцій знаходяться в нормальному стані, зі ступенем готовності 100 %, у відповідності з існуючими нормами і правилами, та встановлено можливість її надійної та безпечної експлуатації. Однак звернувшись, в усній формі, до відділу містобудування, просторового планування, архітектури та капітального будівництва Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, позивачка отримала усне роз`яснення, що у відповідності до положень п.1 розділу III Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт» №158 від 03.07.2018, із заявою, у вигляді заповненої декларації згідно форми, може звернутись лише особа, яка здійснила самочинне будівництво, та яка є власником (або землекористувачем) земельної ділянки (відповідного цільового призначення) на якій розміщено відповідний об`єкт, при цьому Декларація про готовність до експлуатації житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами не подавалась, у зв`язку зі смертю забудовника ОСОБА_2 і на даний час вирішити дану проблему в позасудовому порядку позивачка немає можливості.

На підставі наведеного позивачка просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Снятинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 30 квітня 1996 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18.03.2021 складено відповідний актовий запис №247), усі права та обов`язки забудовника, в тому числі право на здачу та введення в експлуатацію та право на проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки, адвокат Зленко В.А., подав до суду заяву, якою позовні вимоги своєї довірительки підтримав повністю, позов просив задоволити, справу просив розглядати без участі позивачки та її представника.

Заступник міського голови Заболотівської селищної ради В.Д.Савич подав до суду заяву, у якій зазначив, що Заболотівська селищна рада позов ОСОБА_1 визнає повністю, справу просив розглядати без участі представника селищної ради.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема: Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , актовий запис про смерть №247 від 18.03.2021; Свідоцтво № НОМЕР_4 про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 (у шлюбі згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_5 «Калинюк», актовий запис про шлюб із ОСОБА_7 №9 від 28.10.1995), у якому її батьком зазначено ОСОБА_2 ; Свідоцтво від 22.11.2021 про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на земельну ділянку, кадастровий номер 2625255300:05:005:0200, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; Свідоцтво №502 від 11.10.1999 про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , згідно якого зазначений будинок на праві власності належав ОСОБА_2 ; Технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 із додатками до нього та Виписку з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ №85-86/308988 від 06.10.2021, із яких вбачається, що ОСОБА_2 у 2001 році побудував до житлового будинку по АДРЕСА_1 прибудову «А3» без дозвільних документів; Матеріали спадкової справи №65/2021, заведеної у приватного нотаріуса Коломийського РНО Івано-Франківської області Лахнюк О.М., за якими видано Довідку №506/02-14 від 22.11.2022 та Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.11.2022, згідно яких після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрилася зазначена спадкова справа на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.06.2021 про прийняття спадщини, з урахуванням заяв ОСОБА_3 від 22.06.2021 та ОСОБА_8 від 22.06.2021 про відмову від прийняття спадщини - вважає, що зазначені докази повністю доводять підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час як стаття 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Пункт 1 ч.2 ст.16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право громадян на власність, як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства, закріплено в Конституції України, стаття 41 якої передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Частиною 1 статті 178 ЦК України передбачено, що об`єкти цивільних прав (тобто і майнові права) можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до положень ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно положень Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт» №158 від 03.07.2018 (так зв. «будівельна амністія»), особа, яка здійснила будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), і які збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт в період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року, та які мають загальну площу до 300 кв.м., має право, за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта, звернутись до компетентного органу (шляхом подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації) для здачі та прийняття такого об`єкту в експлуатацію.

Аналогічна норма міститься в п.9 Прикінцевих положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з ч. 3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно із ч.2 ст.1223 ЦК України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини, а виходячи з пункту 23 вказаної постанови в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН A3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126.

ВССУ у листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» дійшов висновку, що якщо будівництво відбулося на відведеній для цього земельній ділянці на законних підставах, але після закінчення будівництва житловий будинок не було здано в експлуатацію, до спадкоємців переходить право забудовників на оформлення зазначеного жилого будинку та господарських будівель і споруд у встановленому законом порядку, а сам житловий будинок слід вважати до здачі його в експлуатацію незавершеним будівництвом.

У листі Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів у разі смерті власника нерухомого майна» визначено, що оскільки на нерухоме майно не було оформлено право власності, то таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи, що у відповідності до вищенаведених положень законодавства, здійснивши прибудову до житлового будинку в 2001 році без дозвільних документів, батько позивачки ОСОБА_2 , на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , мав право звернутись до Відділу містобудування, просторового планування, архітектури та капітального будівництва Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, шляхом подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації та, в подальшому, здійснити державну реєстрацію свого права власності на даний об`єкт нерухомості (включаючи побудовану прибудову), будівництво спірного житлового будинку спадкодавцем здійснено на відведеній для цього земельній ділянці на законних підставах, однак він не завершений будівництвом і не зданий в експлуатацію, тому на підставі викладеного, до позивачки як до спадкоємця, переходить право забудовника на оформлення зазначеного будинку у встановленому законом порядку, а будинок, до здачі його в експлуатацію, слід вважати незавершеним будівництвом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для видачі свідоцтва про право на спадщину необхідно представити правовстановлюючий документ та витяг з реєстру прав власності.

Позивачка представити дані документи не має можливості, так як відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, у якій зазначено, що право власності виникає з часу державної реєстрації, а спадкодавець не зареєстрував спірний будинок, так як будівництво не здано в експлуатацію.

Враховуючи той факт, що позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, житловий будинок побудований на підставі належних дозвільних документів, який не введено в експлуатацію за життя спадкодавця, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого батька, не в змозі в позасудовому порядку оформити своє право забудівника на спірне спадкове майно, тому за нею слід визнати це право.

Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність передбачених законом підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 177-178, 328, 331, 346, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1265, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Снятинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 30 квітня 1996 року, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18.03.2021 складено відповідний актовий запис №247), усі права та обов`язки забудовника, в тому числі право на здачу та введення в експлуатацію та право на проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Василь СОБКО