Рішення

від 20.10.2022 по справі 904/1806/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1806/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Внутрішньобудинкові системи" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Будівельників, 25, оф. 100, ідентифікаційний код 38599401) до Адвокатського бюро "Альтум Цезаревої" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, буд. 12а, кв. 9, ідентифікаційний код 42513901) про стягнення 58 800,00 грн. безпідставно набутих коштів

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Дніпропетровської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Внутрішньобудинкові системи" подана позовна заява №б/н від 04.07.2022 про стягнення з Адвокатського бюро "Альтум Цезаревої" 58 800,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи (орієнтований розрахунок 8 000,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання правової допомоги №65 від 20.02.2020 в частині якості юридичних послуг та результату, а саме станом на липень 2021 року жодного судового рішення чи то судового наказу про стягнення заборгованості з будь-якого боржника на користь товариства за надані послуги по управлінню багатоквартирним будинком від відповідача не отримав, хоча у відповідності до п.1.2 договору саме ця категорія справ була предметом договору між товариством та адвокатським бюро. Таким чином, з урахуванням відсутності письмового звіту відповідача перед товариством, про використання коштів та відсутності будь-яких доказів виконання обов`язків по договору, позивач вважає, що поверненню підлягає 100% коштів які були отримані відповідачем від позивача на умовах договору №65 від 20.02.2020 у сумі 58 800,00 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази направлення позовних матеріалів на юридичну адресу відповідача.

До суду 12.07.2022 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1806/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 25.08.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву яким просить суд поновити строк на подання відзиву з поважних причин та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що останній день подання відзиву на позовну заяву 18.08.2022, представником відповідача 17.08.2022 на електронну адресу суду направлено 2 електронні листи з відзивом на позовну заяву та додатками до нього. Проте, з технічних причин відзив до матеріалів справи не потрапив, таким чином відповідач просить суд прийняти даний відзив з порушенням строків подання з поважних причин та долучити до матеріалів справи № 904/1806/22.

Відповідач зазначає, що в період з лютого 2020 року та по червень 2020 року включно повивачем роботи були прийняті в повному обсязі, про що були складені та підписані обома сторонами відповідні Акти наданих послуг, за період з липня 2020 року по вересень 2020 року включно позивач усіляко уникав підписання відповідних Актів наданих послуг. Таким чином, адвокатське бюро було вимушене направити такі акти кур`єром 18.11.2020 на юридичну адресу позивача. З невідомих відповідачу причин зазначені акти так і не були ані підписані позивачем, ані прийняті від кур`єра. Також відповідач зазначає, що майже через рік, на адресу АБ "Альтум Цезаревої" надійшов лист б/н та дати (трекінг ДП "Укрпошта" 4901401624505), який було отримано 13.08.2021, в якому зазначено, що ТОВ "Внутрішньобудинкові системи" в односторонньому порядку розірвано договір про надання правової допомоги № 65 з 19.07.2021, та запропоновано надати детальний опис робіт.

Відповідач стверджує, що послуги були надані в повному обсязі з урахуванням положень п. 5.3 договору, тобто адвокатське бюро в межах оплачуваних за договором сум мало роботу одночасно по 7 процесам (судовим справам, боржникам, тощо). Також адвокатським бюро оброблялись додаткові запити позивача щодо боржників, інформація про яких невідома або відсутня у державних реєстрах, або сума боргу є замалою (менше аніж судовий збір, який підлягає сплати за подання відповідної заяви до суду). В період дії договору адвокатське бюро мало договір з адвокатом Гонцовою Є. Д., витяги з реєстру нерухомого майна отримувались саме цим адвокатом. Таким чином, адвокатське бюро виконало усі свої зобов`язання, взяті на себе за договором, станом на 01 жовтня 2020 року судами цивільні справи розглянуті не були, проте в період співпраці з ТОВ "Внутрішньобудинкові системи" адвокатським бюро в цивільних справам були виконані усі необхідні процесуальні дії.

Також відповідач зазначає, що позицією адвокатського бюро є те, що адвокатське бюро є виключно клієнтоорієнтованою компанією та звикло отримувати гроші виключно за обсяг надаваних послуг. Оскільки обсяг послуг не був наданий саме за вини ТОВ "Внутрішньобудинкові системи", то адвокатське бюро не виставляло рахунки на оплату послуг та не зверталось за стягненням коштів, передбачених договором за період з 01.10.2020 по 19.07.2021. Таким чином, відповідач вважає, що даний позов був поданий позивачем безпідставно, всі вимоги договору та чинного законодавства адвокатським бюро дотримані, права позивача не порушені, з огляду на все вищезазначене відповідач просить суд в позові відмовити в повному обсязі.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявлені позивачем у позовній заяві, відповідач вважає за необхідне зазначити, що даний розрахунок не є співмірними із обсягом проведеної роботи відповідним представником позивача, у зв`язку із тим, що неможливо відслідкувати, за яку саме роботу встановлені відповідні суми.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 26.08.2022 відповідачем подано клопотання про витребування у Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська належним чином завірені копії цивільних судових справ: 1) №932/7912/20 за позовом ТОВ "ВБС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; 2) №932/7522/20 за позовом ТОВ "ВБС" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості; 3) №932/7523/20 за позовом ТОВ "ВБС" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; та витребування у Кіровського районного суду м. Дніпропетровська належним чином завірену копію цивільної справи №203/2763/20 за позовом ТОВ "ВБС" до ОСОБА_4 . Клопотання обґрунтовано тим, що у відповідача відсутня об`єктивна можливість надати самостійно докази (по-перше, керуючий бюро фізично знаходиться пози межами території України, по-друге, відсутні правові підстави, пов`язані з розірванням договору самостійно ознайомитись з матеріалами судових справ та надати відповідні копії) та з метою повного та всебічного розгляду справи.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 30.08.2022 позивачем подана відповідь на відзив в якій зазначає, що за час дії договору, - з дня підписання та до дня розірвання за ініціативи замовника - умови договору про правову допомогу з боку виконавця - не виконувались взагалі: 1) обраний виконавцем спосіб захисту порушеного права клієнта - шляхом подання заяв про видачу судового наказу до суду загальної юрисдикції - мети договору (п.1.2. договору) - не досяг. Наслідком обраного способу захисту - даремно витрачені кошти на оплату судового збору за подання 5 заяв про видачу судового наказу - Всього більше 1 000 грн.; 2) зазначені в переліку надані послуги правової допомоги перелічені формально і жодного наслідку для замовника, з урахуванням п.1.2. предмету договору - не мали.

Позивач зазначає, що замовник сплатив виконавцю 58 800,00 грн. на умовах 100% переплати. У відповідності до п.7.7 договору зажадав звіту про використання коштів та викопану роботу. Лист з переліком про "наданих послуг" відповідач надіслав не на адресу ТОВ "Внутрішньобудинкові системи", зазначену на конверті листа вимоги - м.Дніпро, вул.Будівельників, 25 , а на стару адресу (юридичну адресу) - м.Дніпро, пр. Поля, 36. Також позивач зазначає, що наданий відповідачем перелік виконаних робіт - не відповідає вимогам для звітів про надання юридичні послуги, а саме відсутній детальний опис послуг, що були здійснені з зазначенням їх вартості.

Позивач стверджує, що очікуваний результат від діяльності виконавця - АБ "Альтум Цезаревої" - отримання виконавчих документів (виконавчий лист, судовий наказ) про стягнення заборгованості з боржників, для подальшого звернення до ДВС з метою примусового стягнення боргу. Наразі результат зовсім інший - стягнення не відбувається, оскільки не отримано жодного судового рішення та виконавчого документа. Сплачені відповідачу кошти розмірі 58 800,00 грн. в якості оплати за надання правової допомоги були не відпрацьовані та мають бути повернуті, як безпідставно отримані. Позивач фактично поніс збитки від бездіяльності відповідача. З урахуванням того, що відповідачем до відзиву не надані належні та допустимі докази виконання умов договору про надання правової допомоги №65 від 20.02.2020 позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 58 800,00 грн.

За допомогою системи "Електронний суд" до суду 06.09.2022 відповідачем подані заперечення на відповідь позивача в яких зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства сторони передбачили в договорі всі умови стосовно вартості надаваних адвокатським бюро послуг, а також порядок прийняття таких послуг ТОВ "ВБС". Всі норми положень договору адвокатським бюро протягом дії договору були дотримані в повному обсязі. Також відповідач наголошує, що до цього часу ані відповідачу, ані суду не надані належні та допустимі докази того, що протягом дії договору позивач пред`являв будь-які претензії та/або зауваження з приводу об`єму чи якості наданих адвокатським бюро послуг. Навпаки, позивач, порушуючи норми п. 4.1.5 договору, самовільно самоусунувся від свого обов`язку в підписанні актів наданих послуг, проте, дані акти вважаються підписаними, а послуги отриманими в силу норм договору.

Крім того, відповідач зазначає, з приводу претензії, що стосується відсутності виданих судових наказів, що всі судові накази не були видані з однієї підстави, а саме: у зв`язку з відсутністю підтвердження адреси боржника. Під час складання заяв про видачу судового наказів відповідач використовував інформацію надану йому позивачем, а також з офіційних джерел - Державного реєстру прав на нерухому майно. Інші законодавчо обумовлені засоби визначення адреси боржника у відповідача відсутні. Також відповідач зазначає, що не є відповідальним за дії третіх осіб, зокрема, суду. Невинесення судом рішення по суті не є виною відповідача, а тому на надання чи ненадання послуг це жодним чином не впливає.

Стосовно заяви про поновлення строку відповідачу на подання відзиву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої ст. 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною другою цієї статті передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущеного строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (ч.5 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 ст. 6 розділу I Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів здійснення правосуддя в господарських судах є рівність усіх учасників господарського процесу перед законом і судом.

Положеннями частини першої статті 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати до господарського суду першої інстанції відзив (заперечення) на позовну заяву в письмовій формі протягом встановленого судом першої інстанції строку.

Враховуючи практику ЄСПЛ та керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції, суд не може позбавити відповідача можливості надати йому відзив по справі та не виконати свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

Оскільки відзив подано разом з заявою про поновлення строку, суд вважає за можливе поновити строк на подання відзиву та прийняти його до розгляду.

Стосовно клопотання відповідача про витребування у Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та Кіровського районного суду м. Дніпропетровська копії цивільних судових справ, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування покладається на сторін. У разі неможливості самостійно надати докази, учасники справи мають можливість у порядку статті 81 цього Кодексу у межах справи подати клопотання про витребування доказів судом. Відповідачем не здійснено дій щодо витребування доказів, які б підтвердили твердження сторони. Суд підкреслює, не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім визначених частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України випадків.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Внутрішньобудинкові системи" (далі - клієнт, позивач) та Адвокатським бюро "Альтум Цезаревої" (далі - адвокатське бюро, відповідач) укладено договір про надання правової допомоги №65 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого адвокатське бюро бере на себе зобов`язання здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, в порядку та на умовах, передбачених договором. Адвокатське бюро за дорученням клієнта здійснює захист в цивільних справах щодо стягнення заборгованості з третіх осіб перед клієнтом за надані останнім послуги (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору адвокатське бюро надає наступні види правової допомоги:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

- надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

- представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

- адвокатське бюро може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п.2.2 договору адвокатське бюро гарантує надання послуг правової допомоги належної якості, проте не несе відповідальності за рішення, прийняті судовими, державними та іншими органами, прийнятими в процесі надання такої правової допомоги.

На підтвердження факту надання адвокатським бюро клієнту правової допомоги відповідно до умов договору складається акт надання послуг, який клієнт зобов`язаний підписати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення (п.2.3 договору).

Відповідно до підпунктів 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5 договору клієнт зобов`язаний оплачувати витрати адвокатського бюро/адвоката, необхідні для виконання його обов`язків за договором, понесені в інтересах клієнта (обов`язкові платежі, сплата судового збору, витрати на кореспонденцію, відрядження, тощо); оплачувати послуги адвоката в порядку та на умовах, визначених договором; підписати акт надання послуг протягом трьох банківських днів з моменту його складення. Якщо протягом цього часу зауважень по вказаному акту не надійшло, він вважається підписаним.

Згідно з п.5.1 договору вартість надаваних послуг за лютий 2020 року сторони домовились визначити в сумі 2 800,00 грн. без ПДВ, які клієнт має сплатити на рахунок бюро протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору. Сторони обумовили, що вартість послуг за договором становить 8 000,00 грн. на місяць без ПДВ, які клієнт сплачує на умовах стовідсоткової попередньої оплати, кожного поточного місяця у строк до 5 числа (п.5.2 договору).

Сторони домовились, що послуги, які надаються в межах коштів, визначених п. 5.1 та 5.2 договору, обмежуються одночасною роботою адвокатського бюро по 7 процесам (судовим справам, боржникам, тощо). Адвокатське бюро на власний розсуд може збільшити надаваний об`єм послуг в межах обумовлених сум. У випадку суттєвого збільшення об`єму надаваних послуг вартість таких послуг переглядається сторонами (п.5.3 договору).

Відповідно до п.5.6 договору у разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами, клієнт оплачує адвокату витрати адвоката, необхідні для виконання його обов`язків за договором, понесені в інтересах клієнта. Сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладення письмових додаткових угод. До таких витрат належать, але не виключно витрати по сплаті судового збору, виконавчого збору, обов`язкові платежі за отримання платної інформації (витяги, довідки, запити, інформація, тощо), витрати на відправлення поштової кореспонденції, кур`єрська доставка тощо.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (п.6.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання (п.7.1 договору).

Договір можу бути в будь-який час припинений за взаємною згодою адвокатського бюро і клієнта (п.7.3 договору).

Відповідно до п.7.4 договору клієнт може в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір в односторонньому порядку. Розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє клієнта від необхідності виплатити адвокатському бюро гонорару.

У випадку припинення або дострокового розірвання договору за ініціативою однієї з сторін, на вимогу клієнта адвокатське бюро повертає невикористану суму коштів, призначених для покриття його фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, та надає звіт про використання виділених коштів на ці цілі. Невикористані кошти мають бути перераховані на рахунок клієнта не пізніше ніж через три робочих дні після направлення клієнтом відповідної вимоги. Вимога клієнта про повернення коштів має бути заявлена не пізніш як через місяць з моменту припинення чи одностороннього розірвання договору (п.7.7 договору).

Закінчення строку дії договору, його дострокового припинення чи розірвання не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.7.8 договору).

Як вбачається з матеріалів справи на підставі виставлених відповідачем рахунків позивачем сплачено 58 800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

1) №302 від 21.02.2020 на суму 2 800,00 грн.;

2) №311 від 04.03.2020 на суму 8 000,00 грн.;

3) №361 від 07.04.2020 на суму 8 000,00 грн.;

4) №397 від 14.05.2020 на суму 8 000,00 грн.;

5) №462 від 23.06.2020 на суму 8 000,00 грн.;

6) №479 від 10.07.2020 на суму 8 000,00 грн.;

7) №207 від 25.08.2020 на суму 8 000,00 грн.;

8) №255 від 14.09.2020 на суму 8 000,00 грн.

Позивач стверджує, що 28.07.2021 на адресу відповідача було надіслано лист, у відповідності до п.7.7 договору, з проханням повернути невикористану суму коштів, призначених для покриття фактичних витрат адвокатського бюро, пов`язаних з надаванням правової допомоги та надає звіт про використання виділених коштів на ці цілі. Відповідь на лист позивач не отримав, будь якого звіту про виконану роботу, організації позовно-претензійної роботи, по стягненню заборгованості з боржників - позивач не отримав, розрахунок витрат адвокатського бюро, на виконання робіт по договору про надання правової допомоги № 65 від 20.02.2020 - позивач не отримав.

Також позивач зазначає, що 15.09.2021 надіслав на адресу відповідача Акт звіряння рахунків по договору. Згідно з зазначеного Акту заборгованість відповідача складає - 100% коштів, отриманих від товариства по договору, оскільки документального підтвердження здійснення будь-яких дій, вчинених на користь товариства з боку відповідача в особі керуючого бюро - Цезаревої М.І., чи будь яких інших адвокатів адвокатського бюро.

Позивач стверджує, що з урахуванням відсутності письмового звіту відповідача перед позивачем про використання коштів та відсутність будь-яких доказів виконання обов`язків по договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Внутрішньобудинкові системи" вважає, що поверненню підлягає 100% коштів які були отримані Адвокатським бюро "Альтум Цезаревої" від позивача на умовах договору №65 від 20.02.2020 - 58 800,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про надання правової допомоги, факт надання послуг, строк оплати, строк дії договору.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням приписів пункту 2.3 договору на підтвердження факту надання адвокатським бюро клієнту правової допомоги відповідно до умов договору складається акт надання послуг, який клієнт зобов`язаний підписати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення.

Клієнт зобов`язаний підписати акт надання послуг протягом трьох банківських днів з моменту його складення. Якщо протягом цього часу зауважень по вказаному акту не надійшло, він вважається підписаним (п.4.1.5 договору).

Матеріали справи містять копії актів надання послуг за період з лютого по червень 2020 року, які підписані представниками сторін та засвідчені печатками сторін:

- №4 від 28.02.2020 на суму 2 800,00 грн.;

- №5 від 06.04.2020 на суму 8 000,00 грн.;

- №6 від 30.04.2020 на суму 8 000,00 грн.;

- №7 від 31.05.2020 на суму 8 000,00 грн.;

- №9 від 30.06.2020 на суму 8 000,00 грн.,

за період з липня по вересень 2020 року акти надання послуг:

- №10 від 31.07.2020 на суму 8 000,00 грн.;

- №12 від 31.08.2020 на суму 8 000,00 грн.;

- №15 від 30.09.2020 на суму 8 000,00 грн.

підписані та засвідчені печаткою лише Адвокатського бюро "Альтум Цезаревої".

Судом встановлено відсутність будь-яких зауважень з боку позивача протягом трьох банківських днів з моменту складення актів надання послуг за період з липня по вересень 2020 року відповідно до умов договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем виконані зобов`язання щодо надання правової допомоги в обсягу, обумовленому сторонами на підставі укладеного між ними договору.

Щодо посилання позивача на те, що станом на липень 2021 року жодного судового рішення чи то судового наказу про стягнення заборгованості з будь-якого боржника на користь товариства за надані послуги по управлінню багатоквартирним будинком від відповідача не отримав, суд зазначає, що договір не містить умов щодо досягненням результату за судовими справами.

Отже, матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань за договором.

За викладеного позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих відповідачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Внутрішньобудинкові системи" до Адвокатського бюро "Альтум Цезаревої" про стягнення 58 800,00 грн. безпідставно набутих коштів відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв