Рішення

від 20.10.2022 по справі 904/2514/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2514/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ СПЕЦТЕХНІКА», м. Маріуполь, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ», м. Дніпро

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТИВ СПЕЦТЕХНІКА» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг спецтехніки № 54/11 від 29 листопада 2021 року на суму 15 303, 14 грн, яка складається з пені - 1 157, 39 грн, 5% річних - 322, 04 грн, штраф - 12 980, 01 грн.

Ухвалою суду від 22.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2514/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.08.2022 від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

15.09.2022 відповідач подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

26.09.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ» надійшов відзив на позовну заяву.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг спецтехніки № 54/11 від 29.11.2021 в частині оплати своєчасної оплати заборгованості.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач з позовними вимогами позивача не погоджується.

Відповідач стверджує, що позивач був усвідомлений, що за умовами укладеного контракту відповідач працює на умовах відстрочення платежу 60 календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт та погоджувався на незначні відстрочення платежів.

Повні розрахунки за договором відповідач здійснив 10.02.2022.

Крім того, загальна сума штрафних санкцій 15 303, 14 грн, що складає 23, 57 % від загальної суми вже сплаченої простроченої заборгованості у розмірі 64 900 грн, що є надмірно великою сумою.

ТОВ «БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ» зауважив, що останній виконав грошові зобов`язання за Договором у повному обсязі; простроченням грошових зобов`язань позивачу не було завдано жодних збитків; через військовий стан в Україні та залишену техніку на ММК ім. Ілліча господарська діяльність відповідача призупинена, що негативно відображається на фінансовому стані компанії.

Також відповідач заперечує проти відшкодування витрат на сплату судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, оскільки п. 7.1. Договору передбачено, що спори, що виникають з Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВ СПЕЦТЕХНІКА» (далі позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ» (далі відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг спецтехніки № 54/11 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначних цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати за плату послуги за допомогою технічних засобів, будівельної техніки, автомобільної техніки та іншої погодженої спецтехніки, а замовник в порядку та на умовах, передбачених даних договором, зобов`язується прийняти т оплатити послуги.

Послуги надаються на об`єкті вказаному Замовником, місце розташування якого (адреса) погоджується сторонами у відповідних додатках (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору, строк надання послуг починає свій перебіг з моменту (дати) доставки техніки на об`єкт і закінчується моментом припинення робіт об`єкті, якщо інше не погоджено сторонами відповідному додатку.

Загальна вартість послуг, що надаються за даним договором визначається на підставі всіх додатків або актів приймання-передачі етапів наданих послуг/наданих послуг, підписаних сторонами протягом терміну дії цього договору (пунктом 4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник проводить оплату за договором на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:

а) попередня оплата 100 % вартості послуг за відповідним Додатком, за 5 календарних днів до передбачуваної дати початку надання послуг, зазначеної в додатку до договору;

б) остаточний розрахунок проводиться на підставі актів приймання-передачі наданих послуг не пізніше 3-х календарних днів з дати підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

Приймання-передача наданих послуг оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Після фактичного надання послуг виконавець складає акт приймання-передачі наданих послуг в 2-х екземплярах та надає їх замовнику. Замовник зобов`язаний не пізніше 10 робочих днів з дати направлення актів приймання-передачі наданих послуг підписати та повернути виконавцю один екземпляр. У разі наявності у замовника мотивованих зауважень до наданих послуг, він зобов`язується негайно викласти їх в письмовій формі та надати виконавцю (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору, за порушення строків оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. За прострочення оплати на строк більше 20 календарних днів замовник сплачує виконавцю додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що замовник, який прострочив виконання грошового зобов`язання зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5 % річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та закінчується 31.12.2021 (пункти 9.1 9.2 договору).

Відповідно до умов договору виконавцем були надані послуги спецтехніки та сформовано наступні документи:

- акт надання послуг № 163 від 04.11.2021 (рахунок на оплату № 159 від 29.11.2021 на суму 42 600 грн);

- акт надання послуг № 170 від 17.12.2021 (рахунок на оплату № 171 від 15.15.2021 на суму 21 600 грн);

- акт надання послуг № 172 від 21.12.2021 (рахунок на оплату № 174 від 20.12.2021 на суму 23 800, 06 грн);

- акт надання послуг № 175 від 23.12.2021 (рахунок на оплату № 176 від 22.12.2021 на суму 19 500 грн).

Замовник сплатив надані послуги, але з порушенням погоджених строків оплати. Відповідно:

- за актом надання послуг № 163 від 04.12.2021 кінцевий термін оплати 07.12.2021, відповідач погасив заборгованість 17.12.2021;

- за актом надання послуг № 170 від 17.12.2021 кінцевий термін оплати 20.12.2021, відповідач погасив заборгованість 18.01.2022;

- за актом надання послуг № 172 від 21.12.2021 кінцевий термін оплати 24.12.2021, відповідач погасив заборгованість 28.01.2022;

- за актом надання послуг № 175 від 23.12.2021 кінцевий термін оплати 26.12.2021, відповідач погасив заборгованість 10.02.2022.

Отже, враховуючи порушення строків оплати ТОВ « БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ», позивачем нараховано останньому: пеню - 1 157, 39 грн, штраф 12 980, 01 грн, 5 % річних - 322, 04 грн, інфляційні втрати - 843, 70 грн.

Зазначене і стало причиною звернення позивача до суду.

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг спецтехніки.

Щодо суми пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.1 договору, за порушення строків оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. За прострочення оплати на строк більше 20 календарних днів замовник сплачує виконавцю додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату наданих послуг в розмірі 1 157, 39 грн, з яких за період: з 07.12.2021 по 17.12.2021 на суму 27, 68 грн, з 20.12.2021 по 18.01.2022 на суму 298, 17 грн, з 24.12.2021 по 28.01.2022 на суму 398, 94 грн, з 26.12.2021 по 10.02.2022 на суму 432, 61 грн та 20 % штрафу в розмірі 12 980, 01 грн.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати виконаних робіт, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд зазначає, що він є вірним.

Разом із тим, згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому слід взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зі змісту наведеної норми вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов`язання відповідачем.

Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 1 157, 39 грн, штрафу у сумі 12 980, 01 грн, 5 % річних у сумі 322, 04 грн, інфляційних втрат у сумі 843, 70 грн, тобто фактично просить зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, однак доказів на підтвердження заявленого клопотання до відзиву подано не було.

Проте, ТОВ «БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ» зауважив, що він виконав грошові зобов`язання за договором у повному обсязі. Крім того, через військовий стан в Україні та залишенння техніки на ММК ім. Ілліча господарська діяльність відповідача призупинена, що негативно відображається на фінансовому стані компанії.

В під твердження зазначених обставин відповідачем надано наказ Товариства від 28.02.2022 № 28/02-ПДП «Про зупинення дії підприємства».

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, вирішення питання про зменшення пені та штрафу та розмір, до якого він підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Відтак, суд, ухвалюючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сума пені та штрафу є необґрунтовано завищеною, тому для забезпечення балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 % та штраф на 90 % та стягнути з відповідача пеню у розмірі 578, 70 грн та штраф у розмірі 1 298 грн.

Щодо сум інфляційних втрат та 5% річних

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 5 % річних у розмірі 322, 04 грн, з яких за період: з 07.12.2021 по 17.12.2021 на суму 8, 14 грн, з 20.12.2021 по 18.01.2022 на суму 82, 65 грн, з 24.12.2021 по 28.01.2022 на суму 110, 85 грн, з 26.12.2021 по 10.02.2022 на суму 120, 21 грн та інфляційних втрат у розмірі 843, 70 грн за січень.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 5 % річних та інфляційних витрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 5 % річних у розмірі 322, 04 грн та інфляційних втрат у розмірі 843, 70 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо неможливості зменшення 5 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Водночас згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 27, 28 постанови від 12.02.2020 по справі № 917/1421/18 зробив висновок про те, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а становлять спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу належить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ними утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З правового аналізу положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України випливає, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг є підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України платежів.

Щодо витрат на правничу допомогу

Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу, які складають 5 000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі позивачем до матеріалів справи долучено копії договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 26.07.2022 № 219, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВ СПЕЦТЕХНІКА" та Адвокатським об`єднанням «СМАРТ ЮРИСТ», додаток № 2 від 10.08.2022 до договору про надання правничої допомоги № 219 від 26.07.2022, акт № 2 приймання передачі наданих послуг від 30.08.2022, звіт про надану правничу допомогу від 30.08.2022 та ордер на надання правничої правової допомоги серія АЕ № 1148527 від 17.08.2022.

Як встановлено судом та вбачається з умов п. 4.2 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 26.07.2022 № 219, приймання-передача наданих послуг щомісячно оформлюється Атом приймання-передачі наданих послуг; по факту надання послуг не пізніше 5 числа кожного місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги. Клієнт протягом 3-х календарних днів з моменту отримання Акту приймання - передач наданих послуг повинен підписати його і направити Адвокатському об`єднанню або надати в цей же строк мотивовану відмову.

Відповідно до Акту № 2 приймання передачі наданих послуг від 30.08.2022 Адвокатським об`єднанням «СМАРТ ЮРИСТ» надано послуги на загальну суму 5 000 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвокатів, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Відповідач заперечує проти задоволення клопотання щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідна справа є нескладною. Розмір витрат на правничу допомогу, які відображені в акті приймання-здачі наданих послуг від 30.08.2022 не є співмірними з позовними вимогами позивача та є явно завищеними (справа слухається в порядку спрощеного позовного провадження, має незначну складність з правової точки зору).

Крім того, заявлені позивачем витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 5 000 грн з урахуванням всіх аспектів і складності справи, а також час, який би міг витратити адвокат на вивчення матеріалів справи та підготовку позовної заяви, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру.

Суд звертає увагу, що дана справа не є складною, її розгляд відбувався в порядку спрощеного провадження, позовні вимоги ґрунтуються на 4 актах надання послуг, позовна заява не міститься складних розрахунків.

На підставі викладеного, враховуючи всі витрати на професійну правову допомогу, враховуючи баланс інтересів сторін у даному питанні, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідача 1 000 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому судовий збір у розмірі 2 481 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ ПРОФІ ДЕМОНТАЖ» (49104, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 28л; ідентифікаційний код 36381116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ СПЕЦТЕХНІКА» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Журавельна, буд. 3; ідентифікаційний код 41486081) пеню у розмірі 578, 70 грн, 20 % штрафу у розмірі 1 298 грн, 5 % річних у розмірі 322, 04 грн, інфляційні втрати у розмірі 843, 70 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко