Ухвала

від 19.10.2022 по справі 130/1019/22

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 130/1019/22

2/152/190/22

У Х В А Л А

іменем України

19 жовтня 2022 року м. Шаргород

Cправа №130/1019/22

Провадження №2/152/190/22

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

представника позивачів адвоката Корнійчука С.А.,

представника відповідачів

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 адвоката Шевчук О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в інтересах яких діє адвокат Корнійчук Сергій Анатолійович, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Вінницької міської ради, про визнання незаконними та скасування наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельних ділянок,

встановив:

В провадження Шаргородського районного суду Вінницької області по підсудності Жмеринським міськрайонним судом надіслано для розгляду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в інтересах яких діє адвокат Корнійчук С.А., до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Вінницької міської ради, про визнання незаконними та скасування наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельних ділянок.

Ухвалою Шаргородського районного суду від 15.06.2022 року залишено без руху вказану позовну заяву та встановлено строк для виправлення недоліків (а.с.162-164 т.1).

На підставі ухвали суду від 28.06.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву; відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження; відкрито підготовче провадження; призначено підготовче судове засідання (а.с.196-197 т.1).

У позовній заяві із виправленими недоліками представник позивачів просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передання у власність земельних ділянок, які мають кадастрові номери: 0521055300:04:001:0072; 0521055300:04:001:0069; 0521055300:04:001:0068; 0521055300:04:001:0070; 0521055300:04:001:0071, розташовані на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, відповідачам ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо вказаних земельних ділянок; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати на користь позивачів за наслідками розгляду справи, докази чому будуть надані суду у строки, встановлені ЦПК України.

В обґрунтування позову адвокат Корнійчук С.А. зазначив, що 29.12.2008 року Жмеринською РДА видано розпорядження №956, яким надано позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району для ведення особистого селянського господарства.

Позивачами замовлено в ПП «Центр земельних відносин» розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Після виготовлення проекту землеустрою інформацію про земельні ділянки внесено до ДЗК та 29.12.2014 року в Управлінні Держземагенства у Жмеринському районі Вінницької області присвоєно їм кадастрові номери: 0521055300:04:001:0072; 0521055300:04:001:0069; 0521055300:04:001:0068; 0521055300:04:001:0070; 0521055300:04:001:0071.

Погоджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок подано на затвердження ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

Натомість ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не відмовило позивачам в затвердженні проекту землеустрою, не передало земельні ділянки у власність позивачам, а допустило протиправну бездіяльність, не видавши наказів організаційно-розпорядчого характеру.

ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області видало накази на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідачам ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поверх існуючих земельних ділянок, які формувалися на замовлення позивачами ПП «Центр земельних відносин».

На підставі розробленої ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічної документації із землеустрою, згідно з наказами ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, земельні ділянки були передані у власність співвідповідачам, які після отримання наказів провели державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки у Вінницькій міській раді (Прозорий офіс), а тому, на думку представника позивачів, Вінницьку міську раду слід залучити в даній справі третьою особою.

Оскільки співвідповідачі мають зареєстровані речові права на земельні ділянки, то, на думку представника позивачів, справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства за правилами виключної підсудності.

При обґрунтуванні позову представник позивачів покликається на норми ст.ст.3, 6, 8, 13, 14, 19, 21, 22, 40, 41, 42, 55, 59, 64, 68, 129 Конституції України, ст.ст.1, 2, 5, 15-1, 79, 79-1, 80, 81, 116, 118, 121, 122, 152-155 ЗК України, ст.ст.25, 56 ЗУ «Про землеустрій», а також на правові позиції Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 року у справі №806/2208/17, від 24.04.2018 року у справі №802/1534/17-а, від 09.06.2021 року у справі №128/1329/18, від 13.04.2022 року у справі №802/2180/17-а та інші.

Разом з позовом адвокат Корнійчук С.А. подав клопотання про витребування доказів (а.с.44-46 т.1).

В клопотанні адвокат Корнійчук С.А. просить витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області належним чином засвідчені копії наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (місцезнаходження земельних ділянок: смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області), яка розроблялася ДП «Вінницький науково-дослідний проектний інститут землеустрою» та копії наказів про їх затвердження, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0521055300:04:001:0072; 0521055300:04:001:0069; 0521055300:04:001:0068; 0521055300:04:001:0070 та 0521055300:04:001:0071, власниками яких є ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також витребувати належним чином засвідчені копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), відносно яких виник спір між позивачами та відповідачами; витребувати від Вінницької міської ради інформаційні довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно за об`єктами нерухомого майна: земельними ділянками за вказаними вище кадастровими номерами, речові права власності на які зареєстровано за громадянами ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та копії всіх матеріалів реєстраційних справ по реєстрації речових прав приватної власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

Клопотання мотивоване тим, що у позивачів наявні труднощі щодо витребування вказаних доказів з огляду на вимоги ЗУ «Про захист персональних даних» та ЗУ «Про інформацію». За вказаних обставин запитувана інформація не могла бути надана, оскільки вона є конфіденційною та стосується персональних даних фізичних осіб, які не надавали згоди на отримання запитуваної інформації.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Корнійчук С.А. підтримав клопотання з наведених у ньому підстав, а також заявив усне клопотання про залучення до у часті в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Жмеринської міської ради.

Позивачі у підготовче судове засідання не прибули, про його дату, час та місце повідомлені належним чином.

Відповідачі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у підготовче судове засідання не прибули, про його дату, час та місце повідомлені належним чином (а.с.134-135, 141, 139 т.2, відповідно).

Також, у підготовче засідання не прибув представник третьої особи Вінницької міської ради, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином (а.с.136-137 т.2).

Адвокат Корнійчук С.А. та адвокат Шевчук О.В. не заперечують щодо проведення підготовчого засідання у відсутності учасників справи, які не прибули у підготовче засідання, будучи належним чином повідомленими про його дату, час та місце.

Суд, враховуючи думки представників позивачів адвоката Корнійчука С.А. та відповідачів адвоката Шевчук О.В. не вбачає перешкод для здійснення підготовчого засідання, вважає можливим проведення підготовчого засіданні у відсутності представника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , представника третьої особи Вінницької міської ради з огляду на їх належне повідомлення та відсутність заяв про відкладення підготовчого засідання з поважних причин.

Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Шевчук О.В. при розгляді клопотань представника позивачів адвоката Корнійчука С.А. заперечувала щодо задоволення клопотання про витребування доказів з Вінницької міської ради та щодо залучення третьої особи, зсилаючись на те, що клопотання про залучення третьої особи подане у спосіб, не передбачений ЦПК України, зокрема, шляхом подання мотивованої заяви з обґрунтуванням необхідності залучення третьої особи; за клопотанням про витребування доказів з Вінницької міської ради представник позивачів просить витребувати докази, що не стосуються предмету спору; а щодо витребування доказів від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області покладається на вирішення суду.

Разом з тим, адвокат Шевчук О.П. просить розглянути подане нею клопотання про закриття провадження у справі.

Так, 20.07.2022 року до Шаргородського районного суду надійшло клопотання адвоката Шевчук О.В. про закриття провадження у справі (а.с.1-7 т.2).

З огляду на те, що у суду відсутні відомості про надсилання клопотання позивачам, то воно оголошено головуючим у справі суддею у підготовчому засіданні.

У клопотанні адвокат Шевчук О.В. просить постановити ухвалу про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Мотивуючи клопотання адвокат Шевчук О.В. зазначає, що позовні вимоги заявлені до суду загальної юрисдикції та обґрунтовані нормами цивільного судочинства, оскільки позивачами фактично оскаржується правомірність набуття права власності на земельні ділянки. Проте, відповідачі, зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погоджуються з даним твердженням, вважають, що доводи позивачів є не обґрунтованими, а дана справа підсудна адміністративному суду, з огляду на наступне.

Заявляючи позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості та передання їх у власність, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, позивачі, на власний розсуд обрали суб`єктний склад сторін про справі, однак представник відповідачів вважає, що у позивачів із відповідачами-фізичними особами, у даному випадку, відсутній спір про право цивільне.

Так, як убачається із матеріалів позовної заяви, на підставі розпорядження №956 Жмеринської районної державної адміністрації від 29.12.2008 року позивачам було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.

Проте, лише 07.04.2017 року позивачі звернулися із відповідними клопотаннями про затвердження проекту землеустрою, та передання земельних ділянок у приватну власність до Головного управління Держгеокадастру.

За результатами розгляду клопотань, відповідачем 1 встановлено, що поданий на затвердження проект землеустрою не в повній мірі відповідав вимогам чинного законодавства України та іншим нормативно-правовим актам, а саме: закінчився термін дії висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого управлінням Держгеокадастру у Жмеринському районі від 30.12.2015 року №П-830/0-77/19-15; на акті прийому-передачі межових знаків на збереження відсутній кадастровий номер земельної ділянки; в переліку обмежень у використанні земельної ділянки відсутній підпис власника.

Водночас, позивачам було повідомлено, що після приведення проекту землеустрою у відповідність до вимог чинного законодавства дана документація може бути розглянута повторно.

Однак, позивачами проект землеустрою не був приведений у відповідність до вимог законодавства, та останні повторно не зверталися до відповідача 1 з клопотаннями про затвердження документації. А відмова відповідача 1 у формі листа, в судовому порядку оскаржена не була. Відтак, вважає, що позивачі не виявили бажання у відповідності до вимог чинного законодавства набути земельні ділянки у приватну власність.

Відповідачі скористалися своїм законним правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та з цією метою 27.09.2019 року звернулися до головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0000 га у приватну власність, що розташовані на території Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області.

Дотримавшись визначеної законом процедури приватизації земельних ділянок, 26.11.2019 року відповідачем 1 були видані накази №2-22261/15-19-СГ, №2-22260/15-19-СГ, №2-22096/15-19-СГ, №2-22262/15-19-СГ, №2-22095/15- 19-СГ «Про надання у власність», якими затверджено розроблені відповідачами технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, що в свою чергу стало підставою для державної реєстрації речових прав на земельні ділянки.

Представник відповідачів звертає увагу, що позивачі, обґрунтовуючи позов, вказують на неправомірність дій чи бездіяльності Держгеокадастру та на відсутність наказу про відмову в затверджені проекту землеустрою.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Проте, позивачі не набували права власності на спірні земельні ділянки та не зможуть його набути без дотримання визначеної законом процедури. За таких обставин, у позивачів відсутнє цивільне право на земельні ділянки, що може бути предметом розгляду спору за правилами цивільного судочинства.

Вважає, що, виходячи і з позовних вимог, у відповідачів, в тому числі, і Головного управління Держгеокадастру, відсутній спір про право цивільне із позивачами; останніми, також не доведено порушення їх особистих майнових та немайнових прав, свобод та інтересів, тому, відповідно до ст.255 ЦПК України, просить закрити провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивачів адвокат Корнійчук С.А. заперечував щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі, зсилаючись на те, що позивачі, відповідно до вимог ст.16 ЦК України, мали інтерес правомірні очікування на набуття права власності на земельні ділянки, що прирівнюється до майнового інтересу і вказаний спір, на його переконання, є цивільно-правовим. До того ж, відповідачі, які отримали право власності на спірні земельні ділянки, є фізичними особами, що також підтверджує цивільно-правовий характер спору.

Адвокат Корнійчук С.А. просить відмовити у задоволенні клопотання адвоката Шевчук О.В.

Під час підготовчого засідання, не вдаючись до оцінки доказів, судом встановлено наступне.

Розпорядженням від 29.12.2008 року за №956 Жмеринська РДА надала позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Браїлівської селищної ради (а.с.56-57 т.1).

Висноком від 30.12.2015 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області погоджено позивачам проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 18,000 га на території Браїлівської селищної ради (а.с.81-82 т.1).

Термін дії вказаного висновку складає один рік (а.с.82 т.1).

Вказаний Висновок ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в цілому, а також в частині терміну його дії є чинним, оскільки відомості про те, що позивачі зверталися у судовому порядку щодо оспорювання строку дії Висновку відсутні.

06.05.2017 року відповідачем 1 відмовлено позивачам у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства у формі листа з посиланням на те, що проект не в повній мірі відповідає вимогам земельного законодавства, а також, закінчився строк дії висновку про погодження проекту землеустрою (а.с.29, 31, 34, 36, 38 т.1).

При цьому, відповідачем 1 роз`яснено позивачам, що при приведенні проекту землеустрою у відповідність до вимог чинного законодавства, він може бути розглянутий.

Позивачі наданим правом відповідачем 1 не скористалися, тому Висновок вичерпав свою дію і вони не набули права власності, права оренди чи іншого речового (майнового) права на спірні земельні ділянки.

При цьому, у зв`язку із вичерпанням Висновком строку своєї дії, позивачі не набули і правомірних очікувань на набуття права на спірні земельні ділянки з огляду на те, що не оспорили Висновку та відмов у затвердженні проекту землеустрою у суді, не звернулися повторно до відповідача 1 після усунення недоліків проекту землеустрою для розгляду питання про його затвердження.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.116 ЗК України,громадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених цимКодексом абоза результатамиаукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеномучастиною першою статті 128цього Кодексу. Набуттяправа наземлю громадянамита юридичнимиособами здійснюєтьсяшляхом передачіземельних діляноку власністьабо наданняїх укористування. Безоплатнапередача земельнихділянок увласність громадянпровадиться уразі: а)приватизації земельнихділянок,які перебуваютьу користуваннігромадян; б)одержання земельнихділянок внаслідокприватизації державнихі комунальнихсільськогосподарських підприємств,установ таорганізацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.6, 7ст.118 ЗК України, громадяни,зацікавлені водержанні безоплатноу власністьземельної ділянкиіз земельдержавної абокомунальної власностідля веденняфермерського господарства,ведення особистогоселянського господарства,ведення садівництва,будівництва таобслуговування жилогобудинку,господарських будівельі споруд(присадибноїділянки),індивідуального дачногобудівництва,будівництва індивідуальнихгаражів умежах нормбезоплатної приватизації,подають клопотаннядо відповідногооргану виконавчоївлади абооргану місцевогосамоврядування,який передаєземельні ділянкидержавної чикомунальної власностіу власністьвідповідно доповноважень,визначених статтею122цього Кодексу.У клопотаннізазначаються цільовепризначення земельноїділянки таїї орієнтовнірозміри.До клопотаннядодаються графічніматеріали,на якихзазначено бажанемісце розташуванняземельної ділянки,погодження землекористувача(уразі вилученняземельної ділянки,що перебуваєу користуванніінших осіб)та документи,що підтверджуютьдосвід роботиу сільськомугосподарстві абонаявність освіти,здобутої ваграрному навчальномузакладі (уразі наданняземельної ділянкидля веденняфермерського господарства).У разіякщо земельнаділянка державноївласності розташованаза межаминаселених пунктіві невходить доскладу певногорайону,клопотання подаєтьсядо Радиміністрів АвтономноїРеспубліки Крим.Верховній РадіАвтономної РеспублікиКрим,Раді міністрівАвтономної РеспублікиКрим,органам виконавчоївлади абоорганам місцевогосамоврядування,які передаютьземельні ділянкидержавної чикомунальної власностіу власністьвідповідно доповноважень,визначених статтею122цього Кодексу,забороняється вимагатидодаткові матеріалита документи,не передбаченіцією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу,розглядає клопотанняу місячнийстрок ідає дозвілна розробленняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиабо надаємотивовану відмовуу йогонаданні.Підставою відмовиу наданнітакого дозволуможе бутилише невідповідністьмісця розташуванняоб`єкта вимогамзаконів,прийнятих відповіднодо нихнормативно-правовихактів,генеральних планівнаселених пунктівта іншоїмістобудівної документації,схем землеустроюі техніко-економічнихобґрунтувань використаннята охорониземель адміністративно-територіальниходиниць,проектів землеустроющодо впорядкуваннятериторій населенихпунктів,затверджених увстановленому закономпорядку. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу,не надавдозволу нарозроблення проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність особи,якій належитьправо власностіна об`єктнерухомості (жилийбудинок,іншу будівлю,споруду),розташований натакій земельнійділянці,або мотивованувідмову уйого наданні,то особа,зацікавлена водержанні безоплатноу власністьземельної ділянкиіз земельдержавної абокомунальної власності,у місячнийстрок здня закінченнязазначеного строкумає правозамовити розробленняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкибез наданнятакого дозволу,про щописьмово повідомляєВерховну РадуАвтономної РеспублікиКрим,Раду міністрівАвтономної РеспублікиКрим,відповідний органвиконавчої владиабо органмісцевого самоврядування.До письмовогоповідомлення додаєтьсядоговір навиконання робітіз землеустроющодо відведенняземельної ділянки. Проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки розробляєтьсяза замовленнямгромадян суб`єктамигосподарювання,які євиконавцями робітіз землеустроюзгідно іззаконом,у строки,що обумовлюютьсяугодою сторін. У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 9 ст.118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно із ч.10 ст.118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленомуст.186 ЗК України.

Суд констатує, що позивачами обрано невірний спосіб захисту порушених прав шляхом звернення до Шаргородського районного суду з цим позовом, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства з огляду на таке.

Суд вважає, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Так, згідно зіст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1ст.2 КАС України)

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1ст.4КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, відповідно до п.2 ч.1 цієї ж статті, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами п.1 ч.1ст.19 КАС України,юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вказує Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 року у справі №346/2888/16-а, ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1ст.3 КАС України).

У вказаній вище постанові Верховний Суд зробив висновок, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суд застосовує вказаний правовий висновок Верховного Суду, оскільки він висловлений у справі з подібних правовідносин.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

За змістом положеньст.122 ЗК Українивирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування, який уповноважений передавати земельні ділянки у власність, повинен приймати рішення щодо затвердження, або відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суть спірних правовідносин полягає у оспорюванні наказів відповідача 1 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передання у власність відповідачам 2-6, а також скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав власності відповідачів 2-6 на спірні земельні ділянки.

Так, відповідачі 2-6, виходячи з обґрунтування позовної заяви, отримали речове право на спірні земельні ділянки, тобто у них виникли цивільні права та обов`язки щодо вказаних земельних ділянок.

Разом з тим, наявності вже існуючого речового права або спору щодо такого речового права позивачів або інших осіб на ці земельні ділянки судом не встановлено.

При цьому, суд зауважує, що позивачі в своєму позові навіть не порушують питання щодо визнання за ними права власності на земельні ділянки, а заявляють вимоги про визнання незаконним і скасування рішень суб`єкта владних повноважень, яке перешкоджає їм в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність. Приватний інтерес позивачів на час звернення до суду з цим цивільним позовом відсутній і може виникнути лише після реалізації їх права на затвердження проектів землеустрою, оскільки тільки після цього вони можуть ставити питання про безоплатне отримання земельних ділянок у власність.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачі не набули права власності на спірні земельні ділянки і в установленомузакономпорядку не отримали документів, що посвідчують право власності на ці ділянки, оскільки відповідач 1 рішення про передачу їм у власність земельних ділянок не приймав.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено публічно-правовою діяльністю відповідача 1 при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому такий спір щодо визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про затвердження технічної документації із землеустрою підлягає вирішенню адміністративним судом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №371/957/16-а.

Наведені у позові позивачами правові позиції Верховного Суду не можуть бути застосовані, оскільки викладені не у подібних правовідносинах, зокрема, стосуються земельних ділянок, щодо яких змінювалося цільове призначення органом влади, або земельних ділянок, що перебували у позивачів у оренді.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи…

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки суд відкрив провадження у означеній справі, а вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про закриття провадження у цій цивільній справі, то вирішення клопотання представника позивачів про витребування доказів та залучення третьої особи не є доцільним та не має правового значення у зв`язку із закриттям провадження.

Керуючись ст.13, п.1 ч.1 ст.255, ст.ст.256, 258, 260, 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,в інтересахяких дієадвокат КорнійчукСергій Анатолійович,до Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькійобласті, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,з участютретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідачів Вінницької міськоїради, провизнання незаконнимита скасуваннянаказів прозатвердження документаціїіз землеустроюта наданняземельних діляноку власність, скасуваннярішень державногореєстратора продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяженьщодо земельнихділянок закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

Роз`яснити позивачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Копію цієї ухвали надіслати усім учасникам справи.

На ухвалуможе бутиподано апеляційнускаргу доВінницького апеляційногосуду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під часдії карантину,встановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюкоронавірусної хвороби(COVID-19),суд зазаявою учасниківсправи таосіб,які небрали участіу справі,якщо судвирішив питанняпро їхніправа,інтереси та(або)обов`язки (уразі наявностіу нихправа навчинення відповіднихпроцесуальних дій,передбачених цимКодексом),поновлює процесуальністроки,встановлені нормамицього Кодексу,якщо визнаєпричини їхпропуску поважнимиі такими,що зумовленіобмеженнями,впровадженими узв`язку зкарантином.Суд можепоновити відповіднийстрок якдо,так іпісля йогозакінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України).

Ухвала складена 19.10.2022 року.

Суддя: