Рішення

від 19.10.2022 по справі 380/6904/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6904/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/6904/22 за позовом Громадської організації «Політика і Право» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Громадська організація «Політика і Право» звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в якому просила:

- Визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Львівській області щодо несписання безнадійного податкового боргу ГО «Політика і право» (код ЄДРПОУ 25562696) в розмірі 108241,43 грн., який виник з податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 року на суму 108071,43 грн. та з податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року № 0195371221 на суму 170,00 грн.;

- Зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ГО «Політика і право» (код ЄДРПОУ 25562696) в розмірі 108241,43 грн;

- Зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області зняти податкову заставу з нежитлового приміщення першого поверху №30-1, площею 23,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів,

вул. Винниченка, 3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до листа ГУ ДПС у Львівській області №36219/6/13-01-13-02-09 від 13.12.2021 року про надання інформації у ГО «Політика і право» станом на 08.12.2021 року існує податковий борг в розмірі 119947,06 грн, в т.ч. податок на додану вартість 118931,19 грн та податок на прибуток 1015,87 грн. Податковий борг в сумі 109425,00 грн виник 30.06.2018 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 року №9123625752.

Враховуючи, що строк в 1095 календарних днів сплив 30.06.2021 року, позивач звернувся до відповідача з листом № 22/11/21-1 від 22.11.2021 року про визнання податкового боргу в розмірі 109595 (сто дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок безнадійним та його списання. Листом №36219/6/13-01-13-02-09 від 13.12.2021 року, відповідач відмовив позивачу в списанні безнадійного податкового боргу.

Крім цього, факт спливу строку в 1095 днів з дати виникнення боргу є встановленим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року у справі №380/6987/20. Відповідач пропустив трьохмісячний строк для звернення стягнення за рішенням суду. В зв`язку з викладеним вище, строк давності щодо податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 108071,43 грн сплинув 30.06.2021 року та згідно податкового боргу з податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року № 0195371221 на суму 170 грн сплинув 01.08.2021 року. Тобто, після спливу вказаного строку податковий борг підлягав списанню як безнадійний. У відповідності до п.п. 101.2.3. ст. 101 ПКУ списання такого безнадійного боргу є обов`язковим.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що станом на 30.05.2022 згідно даних Інформаційної системи «Податковий блок» по Громадській організації «Політика і право» (код ЄДРПОУ 25562696), заборгованість з платежів складає 121987,06грн., в т.ч. податок на додану вартість 120971.19 грн., податок на прибуток 1015,87грн.

Податковий борг в сумі 109425,00грн. виник 30.06.2018 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 року №9123625752.

У зв`язку з наявністю в інтегрованій картці платника податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 109425,00 грн, керуючись пунктом 59.1 статті 59 ПК України та відповідно до п. 1 розділу III Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 року за № 902/30770, ГУ ДФС у Львівській області в автоматичному режимі сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від 18.07.2018 року № 73465-17 на суму 109 425,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 по справі №380/6987/20 вирішено стягнути до бюджету з ГО «Політика і право» кошти, які знаходяться на рахунках в банках та з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, в розмірі 111 630,87 гривень.

На виконання рішення виставлено інкасові доручення, стягнуто 1353,57грн. Списання безнадійного податкового боргу регулюються Податковим кодексом України та Порядком списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1844/24376.

Оскільки контролюючим органом вживалися міри щодо стягнення податкового боргу, такий борг не може визнатись як безнадійним та бути списаним.

Головним управлінням ДПС у Львівській області 13.10.2021 року надано відповідь Громадській організації «Політика і право» (код ЄДРПОУ 25562696) № 36219/6/13-01-13-02-09 на заяву від 13.12.2021 року, про відсутність підстав для списання податкового боргу.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Таким чином, як вбачається із вищенаведених норм права контролюючий орган діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений ч. 2 ст. 19 Конституції України, і це в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відтак, суд не вправі зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області вчинити дії щодо прийняття рішення, про списання безнадійного боргу в сумі 108241,43 грн, оскільки така прерогатива надається лише контролюючому органу і списання податкового боргу є дискреційним повноваженням виключно Головного управління ДПС у Львівській області.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 23 травня 2022 року у даній справі було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

22.11.2021 року позивач звернувся до відповідача із листом про те, що:

« 22.11.2018 року у громадської організації «Політика і Право» (код ЄДРПОУ 25562696) виник податковий борг в розмірі 109595 (сто дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок за даними ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідно до п.102.4. ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1. цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи, що громадська організація «Політика і Право» є неприбутковою громадською організацією та сплив строку в 1095 календарних днів 20.11.2021 року, звертаємось до Вас з проханням визнати податковий борг громадської організації «Політика і Право» (код ЄДРПОУ 25562696) безнадійним на підставі п. 102,4. ст. 102 ПК України».

13.12.2021 року відповідач надав інформацію позивачу про те, що:

«ГУ ДПС у Львівській області на лист від 22.11.2021 №22/11/21-1 (вх.№57299/6 від 24.11.2021) повідомляє наступне.

Станом на 08.12.2021 згідно даних Інформаційної системи «Податковий блок» по Громадській організації «Політика і право» (код ЄДРПОУ 25562696), заборгованість з платежів складає 119947,06 грн., в т.ч. податок на додану вартість 118931,19грн., податок на прибуток 1015,87 грн.

Податковий борг в сумі 109425,00 грн. виник 30.06.2018 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 року №9123625752. На суму боргу сформована та відправлена податкова вимога від 18.07.2018 №73465-17.

Згідно пункту 88.1. статті 88 з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Керуючись нормами Податкового кодексу України, проведено опис майна згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.11.2018, акт опису від 22.11.2021 №40294/10/13-01-50-17/212, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 06.12.2018 №148275861.

Згідно пункту 95.1. статті 95 ПКУ контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 по справі №380/6987/20 вирішено стягнути до бюджету з ГО «Політика і право» кошти, які знаходяться на рахунках в банках та з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, в розмірі 111 630,87 гривень. На виконання рішення виставлено інкасові доручення, стягнуто 1353,57грн.

Оскільки заходи щодо стягнення податкової заборгованості не привели до її погашення, відповідно до статті 95 ПКУ готуються матеріали щодо звернення з позовною заявою в суд про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Джерелом погашення податкового боргу може бути реалізація заставного майна згідно акту опису від 22.11.2021 №40294/10/13-01 -50-17/212.

Згідно пункту 102.4 статті 102 розділу II Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну бездіяльність протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи вимогам податкового законодавства.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії з наступних встановлених підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із п.п. «а» п.п. 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно із п.п. 14.1.155. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 93.1. ст. 93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

93.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

93.3. Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із розділу І Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 р. за № 859/30727,

цей Порядок розроблений відповідно до статей 88 - 90, 92, 93 та 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм застосування податкової застави податковими органами.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування відповідно до Кодексу або податкових законів, і на яких покладено обов`язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.

Згідно із розділу VI цього ж Порядку:

1. У випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

2. Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення у встановлені законодавством строки з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.

3. У випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави за умови отримання податковим органом підтвердження надходження коштів до бюджету в рахунок погашення розстрочених (відстрочених) сум та плати за користування таким розстроченням (відстроченням) в повному обсязі.

4. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Кодексу таке майно звільняється з-під податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання податковим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Згідно із п. 101.1. ст. 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно із п.п. 1012.3. п. 101.2. ст. 101 ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Згідно із п. 101.4. ст. 101 ПК України, органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 101.5. ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п. 102.1. ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Згідно із п. 102.4. ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно із п. 1.2. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 577, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1844/24376, дія цього Порядку поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Згідно із п.п. 3 п. 2.1. цього ж Порядку, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Згідно із п. 3.1. цього ж Порядку, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно із п. 3.2. цього ж Порядку, днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Згідно із п. 4.2. цього ж Порядку, за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Згідно із п. 4.3. цього ж Порядку, в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Згідно із п. 4.4. цього ж Порядку, структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Згідно із п. 4.5. цього ж Порядку, рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Позивачем надано суду додаткові пояснення та докази, згідно яких ним сплачено всі штрафні санкції, нараховані відповідачем за період починаючи з 01.07.2020 року. Відповідач такі докази сплати позивачем не спростував.

Таким чином, судом враховуються аргументи позивача про протиправну бездіяльність ГУ ДПС у Львівській області щодо несписання безнадійного податкового боргу ГО «Політика і право» (код ЄДРПОУ 25562696) в розмірі 108241,43 грн, який виник з податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 року на суму 108071,43 грн та з податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року № 0195371221 на суму 170,00 грн., оскільки 30.06.2021 року, позивач звернувся до відповідача з листом № 22/11/21-1 від 22.11.2021 року про визнання податкового боргу в розмірі 109595 (сто дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок безнадійним та його списання, однак відповідач листом №36219/6/13-01-13-02-09 від 13.12.2021 року, без прийняття відповідного рішення, відмовив позивачу в списанні безнадійного податкового боргу.

Відповідно позовні вимоги про зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ГО «Політика і право» (код ЄДРПОУ 25562696) в розмірі 108241,43 грн. підлягають задоволенню оскільки податковий борг, що виник, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. За кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі тощо. При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Відповідачем не надано суду, належних та допустимих доказів вжиття заходів з метою погашення платником податку податкового боргу в межах 1095 календарних днів з дня виникнення такого, відповідно такий податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, безумовно вважається безнадійним.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання

безнадійного податкового боргу ГО «Політика і право» в розмірі 108241,43 грн. суд зазначає про те, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про втручання в його дискреційні повноваження, зобов`язуючи його списати податковий борг позивача, оскільки відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року).

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на вищенаведене, судом враховуються аргументи позивача про те, що оскільки борг в сумі 108241,43 грн. є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, то зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Відповідно в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Вказана позиція суду по суті узгоджується із позицією ВС викладеною у постанові 09 березня 2021 року по справі № 300/2353/19.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зняти податкову заставу з нежитлового приміщення першого поверху №30-1, площею 23,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 3, суд зазначає про те, що в матеріалах справи наявна довідка відповідача додана до відзиву про податкову заборгованість позивача. З матеріалів справи вбачається, що така податкова заборгованість позивача складається із сум податкового боргу, який є безнадійним та підлягає списанню, а також сум, які на момент вирішення справи позивачем погашені повністю. Відповідачем не надано суду жодних інших належних та допустимих доказів наявності у позивача несплаченого податкового боргу в межах 1095 днів, відтак по суті відсутні законні підстави для існування податкової застави. Відповідно з метою є вищевказаного ефективним способу захисту в межах спірних правовідносин, суд вважає за можливим зобов`язати відповідача зняти спірну податкову заставу.

Вказана позиція суду по суті також узгоджується із позицією ВС викладеною у постанові 25 травня 2022 року по справі № 160/11297/20.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Громадської організації «Політика і Право» (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 3, ЄДРПОУ 25562696) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - задоволити поністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Львівській області щодо несписання безнадійного податкового боргу Громадської організації «Політика і Право» (код ЄДРПОУ 25562696) в розмірі 108241,43 грн., який виник з податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 року на суму 108071,43 грн. та з податкового повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року № 0195371221 на суму 170,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Громадської організації «Політика і Право»(код ЄДРПОУ 25562696) в розмірі 108241,43 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області зняти податкову заставу з нежитлового приміщення першого поверху №30-1, площею 23,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43143039) на користь Громадської організації «Політика і Право» (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 3, ЄДРПОУ 25562696) 7443,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 19.10.2022 року.

Суддя Гавдик З.В.