Справа № 420/13921/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінотеп Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінотеп Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНОТЕП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44103039), як платника податку на додану вартість, критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов`язати комісію Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНОТЕП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44103039) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, а відтак воно має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття.
Як вбачається з тексту рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Мінотеп Трейд» від 06.09.2022 року №161336, прийнятого Комісією з підстав відповідності Позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, зокрема, «Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».
Тобто, в графі «Податкова інформація (заповнюється» у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку)» - взагалі не зазначено конкретної податкової інформації.
З даного приводу представник позивача зазначає, що додатком 4 Порядку №1165 встановлено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація, яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
В той же час, оскаржуване рішення не містить конкретної підстави прийняття оскаржуваного рішення, як того вимагає чинне законодавство України. Відповідач в оскаржуваному рішенні лише вказує загальну інформацію про проведення Позивачем операції з реалізації товару з ознаками ризиковості, однак Відповідач не наводить конкретні фактичні обставини щодо наявної у Відповідача інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Представник позивача вважає, що оскаржуване рішення не містить підстави його прийняття, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства України та порушенням прав Позивача, як платника податків, що є підставою для його скасування судом.
Таким чином, відсутність конкретизації з боку Комісії не тільки позбавляє права Позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень але і свідчить про недотримання комісією та ГУ ДПС в Одеській області як суб`єктами владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством.
Представник позивача також звертає увагу суду, що зміст п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по Позивачеві як платника податків.
Враховуючи викладене, вбачається висновок про не доведення Відповідачем правомірності оскаржуваного рішення №161336 від 06.09.2022 року про відповідність Позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 05.10.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України).
19.10.2022 року до суду за вх. ЕП/30569/22 від представником Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив, який обґрунтований наступним.
Для упередження формування ризикового ПДВ, на центральному рівні (ДПС України) створена та функціонує Система Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР).
За результатами господарської діяльності ТОВ «ІВУ ГРУП» встановлено, що підприємство є новоствореним. Дата державної реєстрації 14.05.2021, платник ПДВ з 01.06.2021.
Контролюючим органом під час виконання покладених функцій та завдань встановлені наступні ризики:
При проведенні аналізу ТОВ "МІНОТЕП ТРЕЙД" встановлено наступні ризики:
* недостатня кількість трудових ресурсів;
* середьомісячна заробітна плата нижче рівня мінімальної заробітної плати, встановленої по Україні;
* директор, головний бухгалтер та засновник в одній особі;
* операції з контрагентами-покупцями, які мають ознаки ризиковості ТОВ «АЛКАНТО СЕРВІС» (п.н. 43846341);
* послуги по зберіганню та перевезенню м`яса свійської птиці не придбавались, відсутні об`єкти оподаткування, фінансова звітність стосовно наявності основних засобів (морозильних камер, складських приміщеннь, транспортних засобів) не надавалась;
* послуги по перевезенню ПММ та послуги вантажоперевезення придбавались у незначних обсягах (сума ПДВ 37,5 тис.грн.);
* операції з придбання огірків, загальною вагою 23т, на суму ПДВ 18,6 тис.грн., без їх
подальшої реалізації.
З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 02.02.2022 №11450 ТОВ «МІНОТЕП ТРЕЙД» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника.
Відповідач вважає прийняте рішення правомірним, оскільки воно спрямоване на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНОТЕП ТРЕЙД» відповідно до витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №2115524500185 від 07.05.2021 року є платником податку на додану вартість.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНОТЕП ТРЕЙД» (місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 37, код ЄДРПОУ 44103039), дата запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань 15 лютого 2021 року, номер запису: 1005561020000076961. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, за ТОВ «МІНОТЕП ТРЕЙД» зареєстровані наступні види діяльності по КВЕД:
46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (основний);
46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами
46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах.
Рішенням комісії регіонального рівня від 02.08.2022 №149618 (з урахуванням отриманих документів) прийнято рішення про відповідність ТОВ «МІНОТЕП ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням комісії регіонального рівня від 23.08.2022 №157187 (з урахуванням отриманих документів) прийнято рішення про відповідність ТОВ «МІНОТЕП ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку.
06.09.2022 року позивача внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165, рішення №161336 про відповідність критеріям ризиковості платника податку направлено через електронний кабінет.
В оскаржуваному рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №161336 від 06.09.2022 року зазначена наявна у контролюючих органах податкова інформація, а саме «Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).
Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Так, за змістом п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпаним переліком.
Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний:
у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, суд вважає, що рішення відповідачів про відповідність платника податку ТОВ «МІНОТЕП ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності
або
з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме, інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Дослідивши та проаналізувавши рішення від 06.09.2022 року №161336, суд встановив, що таке рішення прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за критерієм, передбаченим п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, відповідачем вказано, на підставу:
«Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».
Водночас, самі господарські операції платника податків (їх суть, обсяг та періоди вчинення), реквізити, суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції - в тексті рішення взагалі не ідентифіковані.
Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючих орган встановив ризиковість тих чи інших суб`єктів господарської діяльності.
В ході розгляду даної справи відповідач (ГУ ДПС в Одеській області) надав відзив, в якому, крім загальних фраз щодо вжиття заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, не міститься жодних фактичних обставин, які б можливо дослідити та перевірити під час розгляду справи.
Разом з цим, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України.
Така позиція є досить правомірною, адже побудована на принципах офіційності у адміністративному судочинстві і принципі змагальності. Очевидно, суб`єкт господарювання дійсно повинен заперечувати щодо аргументів іншої сторони. Але при цьому потрібно враховувати, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Крім того, відповідачем без поважних причин не надано суду жодні документальні докази наявності у ГУ ДПС в Одеській області податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Відповідачем не надано навіть витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім того, взагалі таких підстав, як «Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості», як передумови/підстави для прийняття податковим органом рішення про включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості немає ані серед Критеріїв ризиковості платника податків, ані серед Критеріїв ризиковості здійснення господарських операцій, що свідчить про очевидну протиправність дій Відповідача та відповідно протиправність прийнятого ним Рішення від 06.09.2022 року №161336.
Фактично відсутнє навіть посилання на наявність (не говорячи вже про викладення її суті) податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності.
Постанова Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №824/54/16-а
«…Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на інформацію, що наявна в інформаційних базах ДФС, оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган».
Постанова Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №813/8791/14
«…Колегія суддів зазначає, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить інформативний характер. Посилання контролюючого органу на акт за результатами невиїзної перевірки та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.
Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган».
Також слід також зазначити, що Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС в Одеській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Таким чином, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не навів та не довів суду наявність у нього, в особі комісії регіонального рівня, законних підстав та причин для прийняття рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.09.2022 року №161336.
Щодо вимоги про зобов`язання комісію Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити ТОВ «МІНОТЕП ТРЕЙД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Права та охоронювані законом інтереси особи за відсутності будь-яких механізмів захисту залишатимуться декларативними. Тож у разі незаконного посягання на майнові та особисті немайнові права та законні інтереси особи, останні повинні підлягати захисту, що, у свою чергу, вимагає від держави забезпечення належного правового регулювання з тим, щоб визначити засоби реалізації таких прав та інтересів, а також закріпити ефективні способи їх захисту.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Згідно останнього абзацу п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Тобто, у силу положень Порядку №1165 саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки приписами п. 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області за відсутності законних на то підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.
Зважаючи на вищенаведені висновки суду, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав Позивача, слід зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНОТЕП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44103039) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю «Мінотеп Трейд» в загальній сумі 2481,00 грн., сплачені згідно квитанції №39036793 від 03.10.2022 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінотеп Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.09.2022 року №161336 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНОТЕП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44103039), як платника податку на додану вартість, критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МІНОТЕП ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44103039) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінотеп Трейд» суму судового збору у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) 00 коп. за подання адміністративного позову, сплаченого за квитанцією №39036793 від 03.10.2022 року.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінотеп Трейд» (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 37, код ЄДРПОУ 44103039, тел.: НОМЕР_1)
Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2022 |
Оприлюднено | 24.10.2022 |
Номер документу | 106857500 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні