Рішення

від 20.10.2022 по справі 741/463/22

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/384/22

Єдиний унікальний номер 741/463/22

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення процедури приватизації земельної ділянки та одержання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку,

УСТАНОВИВ:

У липні 2022 року представник позивачів ОСОБА_3 від імені та в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом. Позовні вимоги представник позивачів мотивувала тим, що розпорядженням голови Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24 грудня 2009 року № 355 «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім. Кірова на території Носівської міської ради та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки» ОСОБА_4 як члену колишнього КСП ім. Кірова було передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,9936 га (пасовища). За життя ОСОБА_4 не отримала державний акт та не здійснила за собою реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із вищевказаного права на земельну ділянку, на яку вже виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та якій присвоєно кадастровий номер 7423810000:02:003:1292, що знаходиться на території Носівської міської ради Чернігівської області. Спадщину після смерті ОСОБА_4 як спадкоємці за заповітом прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не оформивши своїх спадкових прав. Спадкоємцем ОСОБА_5 є її чоловік ОСОБА_2 .

У листопаді 2021 року представник позивачів в інтересах позивачів звертався до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чуєнко Л.А. з метою оформлення спадкових прав на вищезазначене майно. Нотаріус роз`яснив про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вищевказане майно. Тому представник позивачів просить суд визнати за кожним з позивачів у порядку спадкування право на завершення приватизації 1/2 частини земельної ділянки площею 0,9936 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1292, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку, на ім`я позивачів.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 12 липня 2022 року відкрито провадження в цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивачі та представник позивачів ОСОБА_3 не з`явилися, до початку підготовчого судового засідання представник позивачів подав до суду заяву, у якій указав, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи проводити за відсутності позивачів та їх представника (а. с. 77).

У підготовче судове засідання представник відповідача не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій зазначила, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просила розгляд справи проводити без участі представника міської ради (а. с. 73).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24 грудня 2009 року № 355 «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім. Кірова на території Носівської міської ради та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки» ОСОБА_4 як члену колишнього КСП ім. Кірова було передано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,9936 га (пасовища), кадастровий номер 7423810000:02:003:1292, яка розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області. Правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку із земель колишнього КСП ім. Кірова на ОСОБА_4 до 01 січня 2013 року не реєструвалися. Ці обставини підтверджуються копією розпорядження голови Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24 грудня 2009 року № 355 «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім. Кірова на території Носівської міської ради та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки» та копією додатку до цього розпорядження (а. с. 10, 11), копією повідомлення управління в Ніжинському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.32-317/32-21 від 04 жовтня 2021 року (а. с. 12), копією пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 (а. с. 13), копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9902225092021 від 01 листопада 2021 року (а. с. 14-16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 4). Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказану земельну ділянку, на яку ОСОБА_4 відповідно до вимог законодавства України розпочала процес приватизації, але за життя не отримала державного акта на право власності на земельну ділянку та не зареєструвала свого права власності.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Л.І. 26 березня 2013 року, яким усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частинах, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 57-58) та копією відповідного заповіту (а. с. 69). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що до майна померлої ОСОБА_4 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чуєнко Л.А. заведено спадкову справу за № 32/2017 (а. с. 59-72).

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 убачається, що спадкоємці за заповітом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши до нотаріальної контори в установлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_1 27 вересня 2021 року отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частини земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства площею 0,5023 га та на 1/2 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8000 га. Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на іншу 1/2 частини у праві власності не видано.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , але не встигла оформити свої спадкові права, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 7).

За життя ОСОБА_5 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 112). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 є чоловіком померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 9). Отже, він є спадкоємцем ОСОБА_5 першої черги за законом.

Судом встановлено, що до майна померлої ОСОБА_5 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чуєнко Л.А. заведено спадкову справу за № 69/2019 (а. с. 41-54).

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 убачається, що спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 , подавши до нотаріальної контори в установлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. Син померлої ОСОБА_6 у встановлений законодавством шестимісячний строк відмовився від прийняття спадщини після смерті матері. ОСОБА_2 27 січня 2020 року отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 0,5023 га та 27 вересня 2021 року на 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8000 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що представник позивачів він імені позивачів звертався до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чуєнко Л.А. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,9936 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1292, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Однак, нотаріус відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки державний акт на право власності на спадкову земельну ділянку (кормові угіддя колишнього КСП ім. Кірова) на ОСОБА_4 не зареєстровано, інформація щодо цього об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутня. У матеріалах спадкової справи відсутні документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, тобто відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Чуєнко Л.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 445/02-31 від 24 листопада 2021 року (а. с. 18).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Отже, це право переходить у спадок позивачеві ОСОБА_1 , як спадкоємцю ОСОБА_4 за заповітом, та позивачеві ОСОБА_2 , як спадкоємцю першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , але за життя не оформила своїх спадкових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

А, отже, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 992,40 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 3).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 142, 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання в порядку спадкування права на завершення процедури приватизації земельної ділянки та одержання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на завершення приватизації 1/2 частини земельної ділянки площею 0,9936 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1292, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку, на ім`я ОСОБА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право на завершення приватизації 1/2 частини земельної ділянки площею 0,9936 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1292, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку, на ім`я ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений в АТ «Банк Траст-Капітал» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. відповідно до квитанції № 8473-2766-4800-1241 від 07 липня 2022 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2022 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА