Ухвала

від 20.10.2022 по справі 640/17831/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17831/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області до Приватного підприємства "СК "Продторг" 2006" про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління культури і туризму Олександрійської міської ради звернувся до суду з позовом:

- зобов`язати Приватне підприємство "СК "Продторг 2006" укласти з Управлінням культури і туризму Олександрійської міської ради Кіровоградської області охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - Будинок бібліотеки (початок XX століття), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Шевченка, 66, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга); в разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (частини сьома).

До суду звернувся керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління культури і туризму Олександрійської міської ради.

Згідно з частиною першою статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді (пункт 1); організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (пункт 2); представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3).

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами) встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі.

Згідно зі статтею 53 КАС України: у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя); прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта).

Надаючи тлумачення наведеним нормам, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 справа №826/13768/16 та Верховний Суд у постановах від 18.07.2019 справа №826/15794/17, від 31.07.2019 справа №0440/6927/18, від 23.12.2020 справа №120/3634/20-а, вислови правову позицію, за якою однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, друга - відсутність такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.04.2018 справа №806/1000/17 та від 10.12.2020 справа №160/3835/19, для представництва в суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

При цьому не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як убачається зі змісту позовної заяви, керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся в інтересах держави в зв`язку з тим, що Управління культури і туризму Олександрійської міської ради не має можливості самостійно звернутися до суду з позовом про зобов`язання власника будівлі укласти охоронний договір у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

До позову додано лист Управління культури і туризму Олександрійської міської ради від 20.09.2022 №251/11/1, відповідно до якого керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області повідомлено, що Управління не має можливості самостійно звернутися до суду з позовом про зобов`язання власника будівлі укласти охоронний договір у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

На думку суду, прокурором не доведено права звернення до суду в інтересах держави внаслідок неналежного виконання Управлінням культури і туризму Олександрійської міської ради своїх повноважень, оскільки відсутність фінансування свідчить не про неналежне виконання органом своїх повноважень а про неможливість органу управління раціонально розподіляти кошти. Відсутність коштів не позбавляє права органу місцевого самоврядування звертатись до суду, заявивши відповідні клопотання. При цьому судовий збір становить 2481,00 грн., що є незначною сумою для органу місцевого самоврядування. Тобто відсутні виключні обставини, які б надавали прокурора повноваження представляти орган місцевого самоврядування.

На думку суду, оскільки саме на прокурора покладається обов`язок в позовній заяві довести нездійснення уповноваженим державою органом відповідних функцій у спірних відносинах, суд вважає, що в даному випадку прокурор у позовній заяві повинен був обґрунтувати неналежне виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень щодо звернення до суду з позов про зобов`язання укласти охоронюваний договір.

Позивачем не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором внаслідок якихось виключних обставин.

Згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість прокурором права звернення до адміністративного суду в інтересах держави, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець