Постанова

від 19.10.2022 по справі 320/11474/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11474/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва- Білдінг» про надання дозволу, -

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва-Білдінг», у якому просило про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Єва-Білдінг» (ідентифікаційний код 40121342, місце знаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Димер, вул. Бударіна, буд.24) 13.11.2015 було зареєстровано як юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №810/2882/18 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва-Білдінг» на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 94712,57 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача та виконання зазначеного судового рішення позивач звертався до банківських установ, обслуговуючих відповідача, з інкасовими дорученнями щодо списання коштів у сумі 94135,00 грн. з рахунків боржника.

Так, інкасові доручення від 01.04.2021 №254 (рахунок НОМЕР_3), від 07.04.2021 №278 (рахунок НОМЕР_3), від 20.04.2021 №393 (рахунок НОМЕР_3), від 22.04.2021 №11 (рахунок НОМЕР_3), від 07.04.2021 №279 (рахунок НОМЕР_4), від 12.04.2021 №337 (рахунок № НОМЕР_1 ) повернуто АТ КБ «ПриватБанк» позивачу без виконання на підставі пунктів 10.9 та 11.11 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 №22 у зв`язку з оформленням інкасових доручень (розпоряджень) на примусове списання коштів за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів.

Інкасові доручення від 16.02.2021 №106 (рахунок НОМЕР_5), від 01.04.2021 №251 (рахунок НОМЕР_5), від 07.04.2021 №276 (рахунок НОМЕР_5), від 12.04.2021 №334 (рахунок НОМЕР_5), від 13.04.2021 №375 (рахунок НОМЕР_5), від 20.04.2021 №391 (рахунок НОМЕР_5), від 22.04.2021 №9 (рахунок НОМЕР_5), від 29.04.2021 №459 (рахунок НОМЕР_5), від 07.04.2021 №277 (рахунок НОМЕР_6), від 12.04.2021 №335 (рахунок НОМЕР_6), від 13.04.2021 №376 (рахунок НОМЕР_6), від 20.04.2021 №392 (рахунок НОМЕР_6), від 22.04.2021 №10 (рахунок НОМЕР_6), від 29.04.2021 №460 (рахунок № НОМЕР_2 ) повернуті АТ «Альфа-Банк» позивачеві без виконання на підставі пункту 9.9 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 №22 у зв`язку з оформленням інкасових доручень (розпоряджень) на примусове списання коштів за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів.

19.01.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення №63 про опис майна у податкову заставу.

17.05.2018 на підставі вказаного рішення посадовою особою Головного управління ДФС у Київській області Рубейкіним В.А. здійснено опис майна, про що складено акт опису майна №23, який затверджений уповноваженою особою ГУ ДФС у Київській області Літвіновим О.А.

Згідно вказаного акта у податкову заставу віднесено наступне майно: плитка «Старе Місто» 4 см (Персик) - 14212,80 грн.; плитка «Старе Місто» 4 см. (Олива) - 5685,12 грн.; поребрик 50х20х6 (Персик) - 13184,00 грн.; бордюр 100х30х15 - 14960,00 грн.; плитка «Старе Місто» 4 см (Персик) - 15206,40 грн.; плітка «Старе Місто» 4 см. (Коричневий) - 15206,40 грн.; поребрик 50х20х6 (сірий) -7233,33 грн.; плитка «Старе Місто» 2,5 см (Коричневий) - 11727,60 грн., що загалом встановить 97415,65 грн.

17.05.2018 на підставі акта про опис майна державним реєстратором у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про податкову заставу майна, перелік якого наведено в акті про опис майна від 17.05.2018 №63, що підтверджується витягом №55729646 від 17.05.2018 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Вищевказані заходи, вжиті позивачем виявились неефективними, у зв`язку з чим податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 статті 87 ПК України закріплено перелік майна платника податків, яке не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Аналогічні положення закріплені Розділом ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України якою встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Аналіз наведених законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 квітня 2020 року (справа №826/18574/14), від 28 серпня 2020 року (справа №809/362/17), від 24 квітня 2020 року (справа №822/1262/17).

В даному випадку рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №810/2882/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва-Білдінг» на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 94712,57 грн.

З метою виконання рішення суду та стягнення податкового боргу, податковим органом надсилались до банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача інкасові доручення, які повернуто без виконання.

Разом з тим, керуючись ст.88, 89 ПК України, в січні 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було прийнято Рішення від 19.01.2018 №63 опис майна ТОВ «Єва-білдінг» в податкову заставу.

На підставі вказаного рішення податковим керуючим складено Акт опису майна від 17.05.2018 №6 на загальну суму 97 415,65 грн.

Наразі, в податкову заставу було описано майно Боржника що належить йому на праві власності, а саме: плитка «Старе Місто» 4 см (Персик) - 14212,80 грн.; плитка «Старе Місто» 4 см. (Олива) - 5685,12 грн.; поребрик 50х20х6 (Персик) - 13184,00 грн.; бордюр 100х30х15 - 14960,00 грн.; плитка «Старе Місто» 4 см (Персик) - 15206,40 грн.; плітка «Старе Місто» 4 см. (Коричневий) - 15206,40 грн.; поребрик 50х20х6 (сірий) -7233,33 грн.; плитка «Старе Місто» 2,5 см (Коричневий) - 11727,60 грн., що загалом встановить 97415,65 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом вчинено порядок дій, передбачених податковим кодексом, які передують зверненню до суду з даним позовом.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ідентифікаційних даних в Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва- Білдінг» відсутні розрахункові касові апарати, а відтак стягнення готівки є неможливим.

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо невчинення податковим органом усіх дій щодо стягнення коштів з рахунків ТОВ «Єва-Білдінг», відкритих в банківських установах, в рахунок погашення податкового боргу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне подану до суду апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити.

Надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 94135,00 грн - за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Єва- Білдінг» (код ЄДРПОУ 40121342), що перебуває в податковій заставі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 19.10.2022р.)