Постанова

від 20.10.2022 по справі 140/10701/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/10701/21 пров. № А/857/6163/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року (суддя Димарчук Т.М., ухвалене в м. Луцьку ) у справі № 140/10701/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2021 №0049900703, №0049910703 та №0049920703.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року позов задоволено повністю.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у Волинській області, яке в апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства. Також не погоджується з розміром витрат на правничу допомогу яка стягнута з Головного управління ДПС у Волинській області.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ГУ ДПС у Волинській області у період з 21.07.2021 по 27.07.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 43822687) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, занаслідками якоїскладено акт №6275/07-03/43822687 від 05.08.2021, згідно кого перевіркою дотримання податкового законодавствапри декларуванні за травень 2021 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення платником податків ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА»: п. 44.1 ст. 44, абз. г) п. 198.5 ст. 198, абз. б) п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК Українизавищено суму бюджетного відшкодування за травень 2021 на суму ПДВ 1128 грн; п. 44.1 ст. 44, абз. г) п. 198.5 ст. 198, абз. б) п.200.4 ст.200, п. 201.10 ст.201 завищено суму від`ємного значення (ряд.21 Декларації з ПДВ за травень 2021) на суму 54 грн; пп.«а» п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 ПК Українизавищення податкового кредиту Декларації з ПДВ за грудень 2020 року на 108442 грн, та відповідно завищеного бюджетного відшкодування за грудень 2020 року на цю ж суму; абз. «б» п.200.4 ст. 200 ПК України, на підставі чого ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» відмовлено у бюджетному відшкодуванні за рахунок платника у банку у податковій декларації за травень 2021 року на загальну суму ПДС 188015 грн.

За результатами вищевказанихпорушень ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 10.09.2021:№0049910703 про завищення позивачем податкового кредиту в Декларації з ПДВ за грудень 2020 року на 108442 грн, і відповідно завищення бюджетного відшкодування за грудень 2020 року на цю ж суму та нарахування штрафних санкцій на суму 10844,20 грн (а.с.23-30); №0049900703, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за звітний (податковий) період 05.2021 на суму 4600 грн (а.с. 20); №0049920703, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 54 грн (а.с.33).

ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА», не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, звернулося в суд з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Щодо визнання протиправними та скасування податкового-повідомлення рішення №0049900703 від 10.09.2021, слід зазначити наступне.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК Українипередбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 201.1., 201.10 ст. 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів /послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів /послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 200.1, 200.4, 200.7. ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника податків у банку сформованого за операціями по придбанню грузових шин 385/65R22/5STRI - 5 шт. на суму ПДВ 3116,67 грн, по договору поставки №0000058 від 05.05.2021, технічного контролю напівпричепа на суму ПДВ 267 грн, сертифікаційних послуг та ключа редукторного, шлангу для підкачки, домкрата гідравлічного, змазки проникаючої, жилету відблискуючого зеленого на суму ПДВ 506,83 грн, оформлення та видачі сертифіката відповідності вимогам придатності є те, що вказані товари (послуги) не використовувались у господарській діяльності товариства.

Разом з тим відповідно до підпункту14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК Українигосподарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV(далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто суд першої інстанції вірно зазначив, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відтак як вірно зазначив суд першої інстанції, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, а саме договір поставки №0000058 від 05.05.2021 згідно з яким ТОВ «МАКСЛЄР»(постачальник) з однієї сторони та ТОВ «ПОЛІМАКС УКРАЇНА»(покупець) з іншої сторони уклали договір про те, що продавець передає у власність покупцеві товар (автомобільні шини, диски, запчастини) тощо, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його. Також між вказаними сторонами укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автошин (додаток 1 до договору поставки№0000058 від 05.05.2021). Для перевірки були надані рахунок-фактура №СФ-0001028 від 06.05.2021, видаткова накладна №РН0000777 від 06.05.2021, видаткова накладна FTМ 00137394/21 від 04.05.2021, рахунок фактура 000271539/21 від 29.04.2021, рахунок від 05.05.2021, акт передання-приймання робіт згідно рахунка фактури 02/22154 від 11.05.2021, платіжні доручення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, контролюючий орган, не ставив під сумнів наявність первинних бухгалтерських документів щодо придбання товарів та послуг, однак вважає, що їх придбання не пов`язане з господарською діяльністю позивача.

Разом з тим контролюючим органом не враховано, що усі перелічені послуги та товари були необхідні для ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» у зв`язку з купівлею автомобіля Fiat Doblo Combi ZFA26300006P41092 на суму ПДВ 103333,33 грн та цистерни-напівпричепа GOFA на суму ПДВ 81210 грн. По даних операціях було заявлено ПДВ. В акті перевірки дане ПДВ визнавалося як незаконно заявлене до відшкодування. Однак,при розгляді заперечень на акт перевірки відповідач погодився з доводами позивача та підтвердив право на відшкодування ПДВ по операціях з купівлі автомобіля та цистерни. Натомістьотримання вище вказаних послуг та закупівля товарів (шин, редукторного, шлангу для підкачки, домкрата гідравлічного, змазки проникаючої, жилету відблискуючого зеленого) була необхідна позивачу для належної та безпечної експлуатації автомобіля та цистерни. Доводи відповідача зазначені в акті перевірки про те, що були підписані акти приймання- передачі в яких не вказано претензій щодо стану шин не заслуговують на увагу, оскільки слід враховувати,що товар придбавався бувший у використані, відповідно акт підписувався з огляду на ціну товару бувшого у використані, а не нового. Відсутність претензій щодо стану шин полягає в тому, що стан шин відповідає ціні товару бувшого у використані. Сертифікаційні роботи є необхідними для розмитнення та реєстрації цистерни в Україні. Ключ редукторний, шланг для підкачки, домкрат гідравлічний, змазка проникаюча, жилет відблискуючий зелений - це первинні засоби які мають бути у кожному автотранспортному засобі для аварійної зупинки та заміни шини (колеса).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до неправомірності даних висновків з огляду на те, що реальність господарських операцій та наявність вище перелічених товарів у ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНИ» підтверджено даними перевірки і відображено у самому акті перевірки. При цьому можливість бюджетного відшкодування ПДВ виникає при наявності факту реєстрації податкової накладної продавцем.

Тому апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» виконало умови необхідні для отримання бюджетного відшкодування, а саме повністю здійснило оплату товару, податкові накладні зареєстровані постачальниками, подана податкова декларація з ПДВ за травень 2021 року у додатку 3 якої заявлено суму податкового кредиту до бюджетного відшкодування. Звідси відмова у відшкодуванні ПДВ на тій підставі, що автомобіль Fiat DobloZFA26300006P41092, цистерни-напівпричепа GOFA, грузові шини 385/65R22/5STRI - 5 шт, технічний контроль напівпричепа та ключ редукторний, шланг для підкачки, домкрат гідравлічний, змазка проникаюча, жилет відблискуючий зелений не використовуються у господарській діяльності товариства є незаконною.

Окрім цього в самомуакті перевірки описано факти використання даних основних засобів у господарській діяльності товариства. Дії товариства щодо і купівлі транспортних засобів, проведення технічного контролю, заміни шин та інвентарю до них об`єднані спільною митою - повноцінного та належного використання транспортних засобів у господарській діяльності товариства- автомобіля Fiat Doblo Combi ZFA26300006P41092.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове-повідомлення рішення ГУ ДПС у Волинській області №0049900703 від 10.09.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0049920703 судом першої інстанції зазначено, що згідно п.44.1 ст.44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 198.3ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 ст.198 передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189цьогоКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно достатті 196 цього Кодексу(крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196цьогоКодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом197.1.28 пункту 197.1 статті 197цьогоКодексута операцій, передбачених пунктом197.11 статті 197цьогоКодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189цьогоКодексу).

Як вбачається з акту перевірки №6275/07-03/43822687 від 05.08.2021, на думку контролюючого органу ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА»сформовано податковий кредит з придбання пального, яке не використовувалось в оподатковуваних операціях платника та належить до операцій, що не є господарською діяльністю платника податку в кількості 246 л на загальну суму 7000 грн, ПДВ 1167 грн, тому відповідно позивачем занижено суму податкових зобов`язань за травень 2021 року на 1167 грн, що зі свого боку призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за травень 2021 року на 54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено придбання ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» паливно-мастильних матеріалів за паливними картками згідно укладеного договору із ТОВ «ВЕСТ КАРД».

Слід зазначити, що ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» надано первинні документи, підтверджуючі придбання карток на пальне: видаткові накладні з придбання ПММ , акт приймання-передачі товарів з використанням паливних карток, фіскальні чеки на придбання. Розрахунки за придбані ПММ підприємством проведено шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Вест Кард».

Згідно наданих до перевірки письмових пояснень ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА», автомобіль Fiat Doblo Combi використовується в адміністративних цілях господарської діяльності (укладення договорів, ділових зустрічей з потенційними постачальниками та покупцями), відповідно списання придбаного дизельного палива відбувається на вищезазначений транспортний засіб.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме в акті перевірки вказано, що згідно наданих до перевірки фіскальних чеків придбання дизельного пального здійснювалось у вечірній час (дата придбання 19.02.2021 о 18:15 год), коли фактично керівник ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» відбув у відрядження у м. Кропивницькнй (аналогічно придбання пального 22.03.2021 та 31.03.2021).

Оскільки ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» не ведуться шляхові листи, неможливо встановити час вибуття з гаража, час прибуття в гараж, початкові та кінцеві показники спідометрів, відсутня мета поїздок, яка підтверджується документально.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо безпідставності таких аргументів відповідача оскільки списання пального підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які були наявні у позивача, оформлені належним чином та перевірені контролюючим органом, про що зазначено в акті перевірки. За період з лютого 2021 року по квітень ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» списано паливо дизельне на автомобіль Fiat Doblo Combi Maxi, який перебуває у власності ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» та введений в експлуатацію згідно наказу про введення в експлуатацію основного засобу від 03.11.2020 року №1/1.Обсяг витрат пального та загального пройденого кілометражу з врахуванням витрат пального автомобіля на 100 км відповідають заявленій кількості пального до списання. Поїздки у відрядження та відповідно використання пального у господарських цілях підтверджується наказами на відрядження в яких вказано місце відрядження, наприклад, м. Вараш, м. Сарни, м. Кропивницький та інші і ціль відрядження: ділові переговори та зустрічі з контрагентами та потенційними клієнтами, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, актами списання товарів (палива дизельного) у лютому-квітні 2021 року.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що нормативно-правовими актами не передбачено обов`язок зазначати назву контрагента чи потенційного клієнта до якого працівник їде на зустріч. Товариство самостійно має право визначати напрямки та потреби у використанні пального. Таким чином, на думку суду, списання пального у господарських цілях товариства є повністю підтвердженим первинними документами, а відомості наведені в акті є необгрунтованими.

Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0049920703 від 01.09.2021, яким встановлено завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 54 грн є протиправним та вірно скасовано судом першої інстанції.

Що стосується порушення передбаченого пп. «а» п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищено податкового кредиту Декларації з ПДВ за грудень 2020 року на 108442 грн, та відповідно завищеного бюджетного відшкодування за грудень 2020 року на цю ж суму, слід зазначити, що в акті перевірки №6275/07-03/43822687 від 05.08.2021 зроблено висновок про нереальність господарських операцій з придбання у ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» товарно-матеріальних цінностей номенклатурою олія соєва.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такі висновки ГУ ДПС у Волинській області є необґрунтованими з огляду на таке.

ТОВ «ДК ОІЛ ГРУП» являється постачальником товару - олії соєвої для ТОВ «Полі макс Україна» згідно договору №25112020 від 25.11.2020, та згідно з даним договором продавець (ТОВ «ДК ОІЛ ГРУП») зобов`язаний поставити покупцю соєву олію у кількості 23 т +/- 10%. Ціна товару, що продається встановлюється 27500, 00 UAH (з ПДВ) за тонну. Загальна вартість договору становить 632500, 00 гривень +/-10 % залежно від точної кількості відправлених товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім укладення самого договору постачання, господарська операція підтверджуєтьсясупровідними документами на партію товару: 1) рахунок №296 від 27.11.2020; 2) рахунок №310 від 07.12.2020; 3) видаткова накладна № 308 від 07.12.2020; 4) сертифікат якості від 07.12.2020; 5) довідки від 07.12.2020 в якій постачальник вказує на технологічний процес переробки соєвих бобів; 6) довіреність на отримання ТМЦ від 04.12.2020; 7) товарно-транспортна накладна №Р670 від 07.12.2020 ; 8) договір №1від 27.11.2020 на поставку товару POLI MAKS Sp. z о.о. ; 9)інвойс №1 від 08.12.2020; 10) CMR від 08.12.2020; 11) сертифікат EUR. 1 від 08.12.2020; 12)ВМД№UA205050/2020/059658 від 13.12.2020.

Оплата за товар здійснювалась згідно двох рахунків. Перший рахунок був виставлений на 23 т під аванс. Другий рахунок був виставлений на 0,66 т для доплати за фактично відвантажений товар залитий у цистерну понад 23 т. Дані операції допускаються згідно договору, адже в предметі договорувказано «23 т+/- 10%». Оплата за товар ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» була здійснена в повному обсязі, по факту першої події ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» зареєстровано податкову накладну, що не оспорюється та підтверджується актом перевірки №6275/07-03/43822687 від 05.08.2021.

Суд першої інстанції вірно встановив, що весь отриманий від ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» товар був одразу експортований. Факт оплати експортованого товару ГУ ДПС у Волинській області не піддається сумніву, а також підтверджується заключною випискою банківського рахунку. Суми податкового кредиту сформованого на підставі вище перелічених господарських операцій ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» були заявлені до бюджетного відшкодування за грудень 2020 року та кошти після проведення камеральної перевірки були реально відшкодовані на рахунок товариства.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сукупність вищевказаних документів та дій вказує на економічну мету операції - отримання прибутку позивачем за рахунок продажу товару соєвої олії іноземному покупцю. Товар здійснює реальне переміщення до іноземного покупця автотранспортом незалежного перевізника ТОВ «БОДЕКС УКРАЇНА». Поставка товару здійснюється без перевантаженнявід виробника до іноземного постачальника, при цьому проходить митний контроль, який передбачає перевірку існування товару як такого.

Слід зазначити, що внаслідок даної господарської операції ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» та ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» отримують економічний ефект у вигляді доходу, а тому відбувалися зміни активів та реальні зміни майнового стану ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА».

Пунктом 200.4. ст. 200 ПК України визначено, що «при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктами198.1, 198.2 ст. 198 ПК Українивизначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності). Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату [ товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.і Згідно п.198.3 ст. 198 ПК Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА», здійснивши придбання товару у ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП», отримало право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту. Реалізувати своє право на податковий кредит товариство, як покупець, може виключно тільки тоді коли постачальник здійснив реєстрацію податкової накладної.

Згідно пунктами 201.1., 201.10 ст. 201. ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу (п.198.6. ст. 198 ПК України).

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що, єдиною та достатньою підставою для правомірного віднесення до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ є зареєстрована додаткова накладна. Контролюючим органом не заперечується, що така накладна ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» була зареєстрована та її реєстрацію не скасовано на момент складання та подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що як критерій нереальності господарських операцій вакті перевірки вказано, що завод виробник товару (згідно сертифікату якості) та поставка товару (згідно товарно- транспортних накладних) відбувається з с. Ульянівка вул. Середня 26, Переяслав-Хмельницького району Київської області хоча згідно повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність поданого 03.03.2021ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» виробничий цех та офіс знаходиться за адресою Київська область Переяслав-Хмельницький район, село Ульянівка, вул. Підгірна, буд 70/В.Разом з тим, суд зазначає, що відсутність у повідомлені даних про об`єкти по вул. Середня 26 у с. Ульянівка сама по собі не засвідчує не здійснення ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» поставки товару - олії соєвої. При цьомуГУ ДПС у Волинській області не заперечується наявність виробничих та трудових ресурсів у ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» для здійснення такого виду діяльності та виробництва товару - олії соєвої. Крім того згідно узагальнюючої податкової інформації від 23.02.2021№2508/10-36-18-08/41519918, а саме п.3.2.2. вказано, що ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» згідно даних 20-ОПП орендує переробний цех за адресою вул. Середня, 26 с. Улянівка Переяслав-Хмельницького району.

Судом першої інстанції вірно відхилено пояснення контролюючого органу про те,що якість товару має відповідати ДСТУ 4534:2006, а зазначення у податкових накладних при придбані тмц та митних деклараціях при їх реалізації на експорт кодуУКТ ЗЕД1507109000 та 1507101000 унеможливлює ідентифікацію товару (олії соєвої).

Під УКТ ЗБД 1507 розуміється - олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни хімічного складу. Код УКТ ЗБД 1507109000 та 1507101000, як і ДСТУ 4534:2006 стосуються товару - олія соєва. Отже сумнівів в ідентифікації товару немає. Відтак, особливості та цілі застосування товару - олія соєва (для виготовлення жирів, майонезу, кормів для тварин тощо) не мають жодного значення для ідентифікації товару та вірності декларування ПДВ.

ГУ ДПС у Волинській області вірно вказало в акті, що відповідно до підпункту «і» пункту201.1 ст. 201розділуV ПК Україниу податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, як, зокрема, код товару згідноУКТ ЗЕД. При цьому платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на мину території України, мають право зазначати код товару згідноУКТ ЗЕДабо код послуги згідно Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Щодо податкової інформації по ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» слід зазначити, що в акті перевірки №6275/07-03/43822687 від 05.08.2021вказано, що постачальниками ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» були товариства з ознаками ризиковості. При цьому не вказано, що саме ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» є постачальником з ознаками ризиковості або товариством з ознаками фіктивності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені «ризикові» постачальники ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» не свідчать, про те, що товариство не мало можливості здійснювати виробництво товару - олії соєвої. Описана в акті перевірки інформація щодо вказаних контрагентів є також сумнівною, адже не вказано жодних відомостей, що дана інформація була перевірена шляхом проведення планових чи позапланових перевірок даних юридичних осіб. Відсутнє посилання на судові рішення факти встановлені в яких могли б мати преюдиційне значення для даної справи. Використання даних АІС «Податковий блок» дає тільки аналіз виходячи з даних звітності платників, а не з реальних обставин. Відомості з баз даних є лише підручною (додатковою) інформацією, яка полегшує роботу контролюючого органу, але жодним чином не може бути визнана доказом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме в акті перевірки №6275/07-03/43822687 від 05.08.2021йдеться про існування кримінального провадження №42020141090000068 від 30.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.364, ч. 3 ст.191 КК України. Вказано, що під час досудового розслідування встановленого на території Львівщини здійснює свою діяльність так званий «конвертаційний центр». Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що серед переліченого переліку товариств ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» не значиться.

Також, жодного вироку по даному кримінальному проваджені немає, а тому висновки про те, що діяльність ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» спрямована виключно на надання податкових вигод третім особам, в тому числі ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» шляхом формування податкового кредиту та витрат що враховуються при визначені об`єкта оподаткування за рахунок нереальних господарських операцій є передчасними та безпідставними. При цьому ГУ ДПС у Волинській області не визнає незаконним формування об`єкту оподаткування податком на прибуток за рахунок включення витрати на придбання товару.

Окрім того, суд першої інстанції вірно вважає протиправним позбавлення права платника на відшкодування ПДВчерез сумнівні/протиправні дії третіх осіб оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА» додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правилоподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових та інших зобов`язань.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

Тому вірним є висновок суду першої інстанції, що платника податку не може бути позбавлено податкового кредиту та відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, а тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «ПОЛІ МАКС УКРАЇНА»правомірно віднесло до бюджетного відшкодування від`ємне значення ПДВ, що виникло при операціях з ТОВ «ДК ОІЛ ГРУПП» та іншими суб`єктами господарювання, адже господарські операції реальні, а податковий кредит сформований на підставі належним чином зареєстрованих податкових накладних, а тому податкове повідомлення рішення №0049910703 від 10.09.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи все викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про підставність позовних вимог до задоволення.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги у спорі з ГУ ДПС у Волинській області про оскарження податкових повідомлень-рішень у розмірі 25000 грн. є завищеним та таким, що підлягає зменшенню, а тому зважаючи на предмет спору, фактичний об`єм виконаної роботи, незначну складність адміністративної справи (розгляд її у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб), судом першої інстанції вірно стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 140/10701/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга