Постанова

від 19.10.2022 по справі 260/8137/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/8137/21 пров. № А/857/12027/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівХобор Р.Б. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Олійник Р.Б.;

від відповідачів - Білей М.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській обл. на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.07.2022р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тако-Тайрс» до Головного управління ДПС у Закарпатській обл. та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Рейті С.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14.07.2022р., м.Ужгород; дата складання повного тексту додаткового рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

28.12.2021р. (згідно із відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Тако-Тайрс» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління /ГУ/ ДПС у Закарпатській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної № 3252603/44372017 від 19.10.2021р.;

зобов`язати Державну податкову службу /ДПС/ України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ податкову накладну ТзОВ «Тако-Тайрс» № 2/1 від 09.09.2021р. датою її фактичного надходження;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Закарпатській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної № 3252602/44372017 від 19.10.2021р.;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТзОВ «Тако-Тайрс» № 3/1 від 10.09.2021р. датою її фактичного надходження;

стягнути на користь позивача судові витрати (в т.ч. на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (Т.1, а.с.1-14).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін в судове засідання (Т.1, а.с.95-96).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2022р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Закарпатській обл., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3252602/44372017 від 19.10.2021р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.09.2021р.; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 3 від 10.09.2021р.; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Закарпатській обл., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 3252603/44372017 від 19.10.2021р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 09.09.2021р.; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 09.09.2021р.; стягнуто з ГУ ДПС у Закарпатській обл. на користь ТзОВ «Тако-Тайрс» понесені судові витрати в сумі 4540 грн. (Т.2, а.с.175-185).

06.07.2022р. за допомогою засобів електронного зв`язку на адресу суду позивач ТзОВ «Тако-Тайрс» скерував заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3500 грн. з кожного (Т.1, а.с.190-191).

Відповідно до додаткового рішення суду від 14.07.2022р. заяву ТзОВ «Тако-Тайрс» про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у Закарпатській обл. витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн.; в задоволенні решти заяви відмовлено (Т.1, а.с.233-236).

Не погодившись з винесеним додатковим судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Закарпатській обл., який покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви позивача відмовити (Т.2, а.с.1-3).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при визначенні витрат на правову допомогу слід керуватися критерієм реальності витрат на правову допомогу адвоката (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи.

Сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача, та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.

Водночас, апелянт повністю заперечує проти відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки не вважає, що такі відповідають вищевказаним критеріям, оскільки розглядувана справа відноситься до справ незначної складності, а її розгляд не потребував встановлення фактичних обставин справи і доказування.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 3500 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним (зокрема, в частині вивчення матеріалів справи та підготовки проєкту позову) із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Позивачем ТзОВ «Тако-Тайрс» скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе додаткове судове рішення (Т.2, а.с.114-115).

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачів на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Апелянтом ГУ ДПС у Закарпатській обл. оскаржується додаткове рішення суду щодо розподілу судових витрат, зокрема, стягнення на користь позивача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 3500 грн.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції керувався тим, що долученими до матеріалів справи доказами доведено факт надання адвокатом Адвокатського об`єднання /АО/ «Греца і Партнери» позивачу правничої допомоги в межах розгляду цієї справи. Заявлені витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю цієї справи, наданим обсягом послуг, значенням справи для сторони в розмірі 3500 грн. та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Закарпатській обл., оскільки вимоги до ДПС України є похідними.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Згідно 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат.

Позивачем заявлено до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою в суді першої інстанції від адвоката, в загальному розмірі 7000 грн.

На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом позивачем представлено наступні письмові докази (в копіях/оригіналах):

договір № б/н від 15.11.2021р. про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та АО «Греца і Партнери», за яким правничу допомогу позивачу надано адвокатом Олійником Р.Б, учасником-партнером адвокатського об`єднання (Т.1, а.с.192-193, 199-200);

рахунки № 001509 від 10.12.2021р. на оплату гонорару в розмірі 4000 грн., № 001677 від 04.02.2022р. на оплату гонорару в розмірі 1500 грн., № 002076 від 30.06.2022р. на оплату гонорару в розмірі 1500 грн. (Т.1, зворот а.с.193, а.с.194 і на звороті);

платіжні доручення № 98 від 17.12.2021р. на суму 4000 грн., із призначенням платежу оплата за послуги згідно рахунку № 001509 від 10.12.2021р., № 178 від 08.02.2022р. на суму 1500 грн., із призначенням платежу оплата за послуги згідно рахунку № 001677 від 04.02.2022р., № 351 від 05.07.2022р. на суму 1500 грн., із призначенням платежу оплата за послуги згідно рахунку № 002076 від 30.06.2022р. (Т.1, зворот а.с.196, а.с.197 і на звороті);

акти виконаних робіт № 001509 від 10.12.2021р. щодо підготовки позовної заяви про оскарження зупинення реєстрації ПН (кількість 4 год.) на загальну суму 4000 грн.; № 001677 від 04.02.2022р. щодо підготовки відповіді на відзив (кількість 1,5 год.) на загальну суму 1500 грн.; № 002076 від 30.06.2022р. щодо підготовки заяви про розподіл судових витрат та участі в судовому засіданні (кількість 1,5 год.) на загальну суму 1500 грн. (Т.1, а.с.195-196);

детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в суді першої інстанції по справі № 260/8137/21, до якого входять: підготовка позовної заяви (4 год); підготовка відповіді на відзив (1,5 год.); участь в судовому засіданні (1 год.); підготовка заяви про розподіл витрат на правову допомогу (0,5 год.); всього 7 год.; розмір гонорару становить 7000 грн. (Т.1, а.с.198);

ордер серії АО № 1049245 від 28.12.2021р. на ведення справи адвокатом Олійником Р.Б. в судах, в т.ч. Закарпатському окружному адміністративному суді (Т.1, а.с.16).

Отже, надані суду матеріали доводять факт надання позивачу правової допомоги адвокатом АО «Греца і Партнери» Олійником Р.Б. в суді першої інстанції, а відтак підтверджують понесення позивачем витрат на правову допомогу в розглядуваній адміністративній справі № 260/8137/21.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини /ЄСПЛ/, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

В пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу у вигляді підготовки позовної заяви, відповіді на відзив, заяви про розподіл витрат на правову допомогу, участі в судовому засіданні (з урахуванням часу на проїзд).

Враховуючи складність справи, задоволення заявлених позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову та значення справи для позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Закарпатській обл. на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в загальному розмірі 3500 грн.

При цьому колегія суддів враховує, що сторони договору про надання правничої допомоги погодили між собою вартість послуг (розділ 5 договору) та порядок розрахунків (розділ 6 договору).

Також умовами п.5.1 вказаного договору визначено розмір гонорару 1000 грн. за одну годину партнера Об`єднання, а згідно вимог п.6.1 договору оплата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом на протязі трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Враховуючи складність розглядуваної справи (податковий спір, який стосується оскарження рішень податкового органу щодо відмови в реєстрації двох податкових накладних), обсяг та якість виконаних адвокатом робіт (розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, участь адвоката в судовому засіданні, обсяг представлених позивачем доказів), витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є стороною у справі, суд вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу саме в розмірі 3500 грн.

Водночас, некоректними слід вважати доводи апелянта про те, що в цій справі є відсутньою необхідність встановлення фактичних обставин справи та доказування; водночас, таке ставлення відповідача до справи не може впливати на оплату правничої допомоги адвоката.

Окрім цього, сама участь адвоката (одночасна чи послідовна) по іншим аналогічним справам (№№ 260/7983/21, 260/2595/21) не призводить до зменшення оплати вартості правничих послуг в конкретній справі.

При вирішенні наведеного питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постанові Великої Палати від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16, в постановах Касаційного адміністративного суду від 05.09.2019р. у справі № 826/841/17, від 19.09.2019р. у справі № 826/8890/18, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими під час вирішення наведеного спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про обґрунтованість та підставність висновків суду в частині розподілу судових витрат.

За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат за цим апеляційним провадженням немає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків додаткового рішення суду в оскарженій частині, а тому підстав для скасування додаткового рішення в цій частині колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській обл. на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.07.2022р. в адміністративній справі № 260/8137/21 залишити без задоволення, а вказане додаткове рішення суду без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Р. Б. Хобор С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 20.10.2022р.