Рішення

від 18.10.2022 по справі 909/632/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/632/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., cекретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "К МОН БУД"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник" про стягнення заборгованості в сумі 305006 грн 70 коп.

за участю:

від позивача: Рогаліна Галина Василівна

від відповідача: представник не з"явився

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "К МОН БУД" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник" про стягнення заборгованості за договором № 02/08 від 12.08.2020 в сумі 305006 грн 70 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

23.08.2022 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначив розгляд справи на 21.09.2022.

В судове засідання 21.09.2022 представник відповідача не з"явився, у зв"язку з чим суд відклав розгляд справи на 18.10.2022.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та ухвали повідомлення, суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення, яке суд надсилав відповідачу, повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як вбачається із ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 18.10.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладених між сторонами договору поставки №01/08 від 12.08.2020 та договору на влаштування поліуретанового покриття для спортивного ігрового майданчика зі штучним покриттям №02/08 від 12.08.2020 поставив відповідачу товар та виконав роботи, однак відповідач в порушення умов договорів отриманий товар та виконані роботи оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 232035 грн 50 коп. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 625, 629,712 ЦК України, ст.179,193 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар та виконані роботи.

12.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "К МОН БУД" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник" уклали договір поставки №01/08 (далі договір -№01/08) та договір на влаштування поліуретанового покриття для спортивного ігрового майданчика зі штучним покриттям №02/08 (далі договір -№02/08).

Відповідно до п.1.1. договору №01/08 постачальник зобов"язується поставити, а покупець прийняти та оплатити обладнання у кількості, якості і на умовах цього договору.

Підписання постачальником Специфікації є підтвердженням факту прийняття до виконання замовлення на поставку товару (п.1.3 договору №01/08) .

Ціна даного договору 583805 грн 38 коп. Вартість кожної партії товару визначається відповідною, підписаною сторонами специфікацією (п.4.2.,4.3 договору №01/08).

Згідно з п.5.1 договору №01/08 оплата здійснюється в строк (термін), визначений сторонами у специфікації.

Відповідно до п.1.1. договору №02/08 продавець зобов"язується поставити та встановити покупцеві товар, який закупляється за кошти покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме: поліуретанове покриття для спортивного ігрового майданчика зі штучним покриттям.

Кількість товару, найменування, характеристика вказані в специфікації товару (додаток №1), яка є невід"ємною частиною договору (п.1.2.договору №02/08).

Загальна вартість договору №02/08 становить 505414 грн 00 коп. (п.3.1)

Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Попередньо сплачується - 80 відсотків коштів від суми договору. Решта 20 відсотків суми покупець сплачує продавцю після пред"явлення та підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг та поставлених товарів (матеріалів) згідно первинних документів протягом 7 (семи) календарних днів (п. 4.1договору №02/08).

Згідно з п.5.1 договору №02/08 строк (термін) поставки передачі товарів (виконаних робіт або надання послуг) вересень-жовтень 2020 року. Виключення можуть бути при затримці в підготовці основи майданчиків покупцем.

На виконання умов обох договорів позивач поставив відповідачу товар на суму 1088349 грн 41 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №13 від 09.09.2020, №14 від 18.09.2020, №15 від 18.09.2020, №37 від 30.11.2020 та №4 від 01.03.2021, підписаними сторонами.

Відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, отриманий товар оплатив частково в сумі 850000 грн 00 коп., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями платіжних доручень №3183, №3184 та №3185 від 28 серпня 2020 року та №70 від 30 листопада 2020 року.

На виконання умов договору 02/08 позивач виконав роботи зі встановлення покриття спортивного майданчика, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією акта виконання робіт, надання послуг №20 від 01.03.2021, підписаного сторонами.

Внаслідок часткової оплати отриманого товару та виконаних робіт утворилась заборгованість, яку просить стягнути позивач, в сумі 232035 грн 50 коп.

Наявність заборгованості визнана відповідачем, про що свідчить підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2021.

З метою досудового врегулювання спору позивач 04.06.2021 направляв на адресу відповідача претензію №04/06 з вимогою оплатити заборгованість, докази направлення приєднані до матеріалів справи. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525,526,530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статтей 73,74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару та виконаних робіт в сумі 232035 грн 50 коп. підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача цієї заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Суд, перевірив правильність нарахування позивачем 3 % річних в сумі 10012 грн 50 коп. за період з 09.03.2021 до 15.08.2022 та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Також суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 62958 грн 70 коп. за період березень 2021 - липень 2022 року, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" більші за суму інфляційних втрат заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 4575 грн 11 коп., що підтверджується платіжним дорученням №380 від 15 серпня 2022 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 4575 грн 11 коп. покладає на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач вказав, що поніс витрати на професійну правничу допомогу та просив суд стягнути з відповідача їх у розмірі 30000 грн 00 коп.На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №б/н від 14.07.2022, укладений між ТОВ "К МОН БУД", як клієнтом та Адвокатським бюро "Лукинюка", витяг з договору №12/07/22аб про надання юридичних послуг від 14.07.2022, Детальний опис робіт (наданих послуг), платіжне доручення №375 від 21 липня 2022 року на суму 30000 грн 00 коп. та ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п.2.1.1. договору від 14.07.2022, сторони погодили, що Адвокатське бюро зобов`язується надавати правничу допомогу клієнту із представництва та захисту законних прав та інтересів останнього в судах.

Порядок розрахунків визначений у розділі 3 договору.

Вартість послуг Адвокатського бюро складає 30000 грн 00 коп.

Розрахунки за цим договором проводяться в порядку передплати (п.3.1, 3.3.договору).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України ).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5,6 ст. 126 ГПК України).

З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи підготовку адвокатом документів для подання до суду, підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості відповідними документами, а також задоволення позову та відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про покладення судових витрат позивача, пов`язаних з наданням правничої допомоги на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К МОН БУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 305006 грн 70 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник", вул. Гната Хоткевича, буд. 65, корп. 2, кв. 38, м. Івано-Франківськ, 76002 (код 38331638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К МОН БУД", вул. Хіміків, буд. 23, кв. 17, м. Івано-Франківськ, 76008 (код 43534786) 232035 (двісті тридцять дві тисячі тридцять п"ять) грн 50 коп. основного боргу, 10012 (десять тисяч дванадцять) грн 50 коп. - 3% річних, 62958 (шістдесят дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят вісім) грн 70 коп.- інфляційних втрат, 4575 (чотири тисячі п"ятсот сімдесят п"ять) грн 11 коп. - судового збору та 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 20.10.2022.

Суддя Т.В.Максимів