Рішення

від 12.10.2022 по справі 911/1314/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1314/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомПриватного підприємства «Винний Дім Гігінеішвілі», м. Вінниця,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім», м. Біла Церква Київської області

про стягнення 53 305,74 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Приватне підприємство «Винний Дім Гігінеішвілі», м. Вінниця (далі за текстом ПП «Винний Дім Гігінеішвілі»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 09.08.2022 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім», м. Біла Церква (далі за текстом - ТОВ «ЖЛК-Прім»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 53 305,74 грн., з яких:

38 365,00 грн. сума основного боргу;

7 832,57 грн. пені (за сукупний період з 27.05.2021 по 01.08.2022);

6 168,43 інфляційних збитків (за сукупний період червень 2021 травень 2022);

939,74 грн. 3% річних (за період з 27.05.2021 до 01.08.2022),

яка виникла у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань з оплати за товар за Договором поставки №4 від 04.01.2021.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем ПП «Винний Дім Гігінеішвілі» (постачальник) та ТОВ «ЖЛК-Прім» (покупець) укладено Договір поставки №4 від 04.01.2021, згідно умов якого ПП «Винний Дім Гігінеішвілі» як постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар на підставі його замовлення, а ТОВ «ЖЛК-Прім» як покупець зобов`язався оплатити поставлений товар.

Постачальник здійснив постачання декількох партій товару на суму 72 977,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Однак, покупець сплатив на користь постачальника лише 29 376,00 грн.

Відтак, з урахуванням повернення постачальнику товару на суму 5 236,00 грн. сума боргу покупця складає: 72 977,00 грн. (29 376,00 грн. + 5 236,00 грн.) = 38 368,00 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару на суму 38 365,00 грн., позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7 832,57 грн., інфляційні збитки в сумі 6 168,43 грн., проценти річних в сумі 939,74 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області 11.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1314/22, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву.

15.08.2022 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до господарського суду Київської області, на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2022, надійшла заява в якій повідомлено запитувану судом інформацію.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали господарського суду від 11.08.2022 про відкриття провадження у справі отримав 05.09.2022. Гарантований частиною 8 ст. 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив 20.09.2022.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 11.10.2022 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ПП «Винний Дім Гігінеішвілі» до ТОВ «ЖЛК-Прім» про стягнення 53 305,74 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

04.01.2021 між ПП «Винний Дім Гігінеішвілі» (постачальник) та ТОВ «ЖЛК-Прім» (покупець) було укладено Договір поставки №4 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої, а саме вино виноградне столове (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору (п. 1.1 Договору);

- постачання товару здійснюється силами та за рахунок покупця. Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення товару (п. 3.1 Договору);

постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення протягом 3-х календарних днів з моменту його отримання. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку (п. 3.3 Договору у редакції погодженого сторонами Протоколу розбіжностей від 04.01.2021);

- ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5.2 Договору);

- загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (п. 5.3 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляху перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати (п. 6.1 Договору);

- датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2 Договору);

- якщо покупець, при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше (п. 6.4 Договору);

- у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати. Постачальник має право не приймати замовлення до виконання та не несе відповідальність за несвоєчасну поставку товару у випадку порушення покупцем зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару (п. 7.1 Договору у редакції протоколу розбіжностей від 04.01.2021);

- усі зміни та доповнення до даного Договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані повноважними представниками сторін (в тому числі документи передані засобами факсимільного зв`язку). З дати вступу в силу даного Договору попередні аналогічні договори поставки (купівлі-продажу), листи, протоколи втрачають чинність і сторони керуються умовами даного Договору (п. 9.1 Договору);

- у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 3% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2 Договору у редакції погодженого сторонами Протоколу розбіжностей від 04.01.2021).

- даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованими на той же термін та тих же умовах (п. 9.6 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання Договору, постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 72 977,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями належним чином оформлених, підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Видаткових накладних на суму 72 977,00 грн., а саме:

- №14 від 26.01.2021 на суму 7 776,00 грн.;

- №15 від 26.01.2021 на суму 7 776,00 грн.;

- №21 від 28.01.2021 на суму 7 776,00 грн.;

- №43 від 15.02.2021 на суму 2 060,00 грн.;

- №75 від 11.03.2021 на суму 870,00 грн.;

- №79 від 16.03.2021 на суму 1 538,00 грн.;

- №97 від 05.04.2021 на суму 1 374,00 грн.;

- №120 від 26.01.2021 на суму 1 326,00 грн.;

- №121 від 26.01.2021 на суму 852,00 грн.;

- №192 від 08.06.2021 на суму 2 544,00 грн.;

- №193 від 08.06.2021 на суму 2 885,00 грн.;

- №232 від 06.07.2021 на суму 1 950,00 грн.;

- №234 від 06.07.2021 на суму 1 566,00 грн.;

- №291 від 11.08.2021 на суму 2 802,00 грн.;

- №292 від 11.08.2021 на суму 4 502,00 грн.;

- №300 від 08.09.2021 на суму 4 650,00 грн.;

- №301 від 08.09.2021 на суму 1 032,00 грн.;

- №349 від 13.10.2021 на суму 4 480,00 грн.;

- №372 від 05.11.2021 на суму 2 050,00 грн.;

- №415 від 28.12.2021 на суму 4 848,00 грн.;

- №417 від 28.12.2021 на суму 4 364,00 грн.;

- №419 від 28.12.2021 на суму 3 956,00 грн.

Як зазначає позивач, частину отриманого товару вартістю 5236,00 грн. відповідач повернув позивачеві.

Відтак, з поданих суду документів суд встановив, що вартість поставленого товару, що належав до оплати, загалом становить суму 67 741,00 грн. (72 977,00 грн. вартість поставленого товару мінус 5 236,00 грн. вартість повернутого товару).

Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інше встановлено п. 6.1 Договору, відповідно до якого розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, за видатковою накладною №14 від 26.01.2021 на суму 7 776,00 грн. строк оплати до 25.02.2021, а з 26.02.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №15 від 26.01.2021 на суму 7 776,00 грн. строк оплати 25.02.2021, а з 26.02.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №21 від 28.01.2021 на суму 7 776,00 грн. строк оплати 27.02.2021, а з 28.02.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №43 від 15.02.2021 на суму 2 060,00 грн. строк оплати 17.03.2021, а з 18.03.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №75 від 11.03.2021 на суму 870,00 грн. строк оплати 10.04.2021, а з 11.04.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №79 від 16.03.2021 на суму 1 538,00 грн. строк оплати 15.04.2021, а з 16.04.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №97 від 05.04.2021 на суму 1 374,00 грн. строк оплати 05.05.2021, а з 06.05.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №120 від 26.04.2021 на суму 1 326,00 грн. строк оплати 26.05.2021, а з 27.05.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №121 від 26.04.2021 на суму 852,00 грн. строк оплати 26.05.2021, а з 27.05.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №192 від 08.06.2021 на суму 2 544,00 грн. строк оплати 08.07.2021, а з 09.07.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №193 від 08.06.2021 на суму 2 885,00 грн. строк оплати 08.07.2021, а з 09.07.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №232 від 06.07.2021 на суму 1 950,00 грн. строк оплати 05.08.2021, а з 06.08.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №234 від 06.07.2021 на суму 1 566,00 грн. строк оплати 05.08.2021, а з 06.08.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №291 від 11.08.2021 на суму 2 802,00 грн. строк оплати 10.09.2021, а з 11.09.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №292 від 11.08.2021 на суму 4 502,00 грн. строк оплати 10.09.2021, а з 11.09.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №300 від 08.09.2021 на суму 4 650,00 грн. строк оплати 08.10.2021, а з 09.10.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №301 від 08.09.2021 на суму 1 032,00 грн. строк оплати 08.10.2021, а з 09.10.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №349 від 13.10.2021 на суму 4 480,00 грн. строк оплати 12.11.2021, а з 13.11.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №372 від 05.11.2021 на суму 2 050,00 грн. строк оплати 05.12.2021, а з 06.12.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №415 від 28.12.2021 на суму 4 848,00 грн. строк оплати 27.01.2022, а з 28.01.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №417 від 28.12.2021 на суму 4 364,00 грн. строк оплати 27.01.2022, а з 28.01.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №419 від 28.12.2021 на суму 3 956,00 грн. строк оплати 27.01.2022, а з 28.01.2022 настало прострочення.

Відтак, строк оплати товару за спірними накладними є таким, що настав.

Як вбачається з виписки по рахунку позивача за період 01.01.2021 31.12.2021, та виписки за 01.01.2022 по 19.07.2022, відповідач сплатив кошти в розмірі 29 376,00 грн., а саме сплатив 14.05.2021 суму 7 776,00 грн.; 19.07.2021 суму 7 776,00 грн.; 25.08.2021 суму 5 824,00 грн.; 24.11.2021 суму 5 000,00 грн.; 12.01.2022 суму 3 000,00 грн.

Відтак, станом на час подання позовної заяви за відповідачем рахувалась основна заборгованість перед позивачем в сумі 38 365,00 грн. (67 741,00 грн. вартість поставленого товару з урахуванням вартості повернутого товару мінус 29 376,00 грн. вартість оплаченого товару).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар в розмірі більшому, ніж доводить суду позивач, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 3 ухвали суду від 11.08.2022 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України, і яку відповідач отримав 05.09.2022.

З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 38365,00 грн. слід задовольнити повністю.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7 832,57 грн. пені (за сукупний період з 27.05.2021 по 01.08.2022). Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено. Відтак, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку оплати, та до переддня фактичної оплати, або до відповідної дати через шість місяців після спливу строку оплати за кожною із спірних накладних.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи, що за видатковими накладними №14 від 26.01.2021 на суму 7 776,00 грн., №15 від 26.01.2021 на суму 7 776,00 грн., №21 від 28.01.2021 на суму 7 776,00 грн., №43 від 15.02.2021 на суму 2 060,00 грн., №75 від 11.03.2021 на суму 870,00 грн., №79 від 16.03.2021 на суму 1 538,00 грн. та №97 від 05.04.2021 на суму 1 374,00 грн. позивачем пеню не розраховано та до стягнення не заявлено, суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.№120 від 26.04.20211 326,00 грн.27.05.2021-27.11.2021108,33 грн.№121 від 26.04.2021852,00 грн.27.05.2021-27.11.202169,61 грн.№192 від 08.06.20212 544,00 грн.09.07.2021-09.01.2022216,00 грн.№193 від 08.06.20212 885,00 грн.09.07.2021-09.01.2022244,95 грн.№232 від 06.07.20211 950,00 грн.06.08.2021-06.02.2022171,12 грн.№234 від 06.07.20211 566,00 грн.06.08.2021-06.02.2022137,42 грн.№291 від 11.08.20212 802,0011.09.2021-11.03.2022252,26 грн.№292 від 11.08.20214 502,0011.09.2021-11.03.2022405,30 грн.№300 від 08.09.20214 650,0009.10.2021-09.04.2022431,88 грн.№301 від 08.09.20211 032,00 грн.09.10.2021-09.04.202295,85 грн.№349 від 13.10.20214 480,00 грн.13.11.2021-13.05.2022426,52 грн.№372 від 05.11.20212 050,00 грн.06.12.2021-06.06.2022206,91 грн.№415 від 28.12.20210,00 грн. (повернення товару на суму 4848,00 грн.)--№417 від 28.12.20213976,00 грн. (4 364,00 грн. 388,00 грн. повернення товару)28.01.2022-28.07.2022579,52 грн.№419 від 28.12.20213 956,00 грн.28.01.2022-28.07.2022576,60 грн. 3 922,27грн.встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 3 922,27 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу має бути задоволено частково.

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6 168,43 грн. інфляційних збитків (за сукупний період червень 2021 травень 2022) та 939,74 грн. 3% річних (за період з 27.05.2021 до 01.08.2022).

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши правильність розрахунку процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд та встановив, що належні до стягнення з відповідача проценти річних у межах заявленого періоду становлять 947,05 грн., а інфляційні втрати становлять 6 205,29 грн.

Разом з тим, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 168,43 інфляційних збитків та 939,74 грн. 3% річних мають бути задоволені повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ПП «Винний Дім Гігінеішвілі» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «ЖЛК-Прім» 38 365,00 грн. основного боргу, 3 922,27 грн. пені, 939,74 грн. 3% річних та 6 168,43 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.

Щодо зазначеного у позові попереднього розрахунку судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст.129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу суду не подано.

Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Винний Дім Гігінеішвілі» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 176, ідентифікаційний код 40942477)

на користь Приватного підприємство «Винний Дім Гігінеішвілі» (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 20, ідентифікаційний код 40971754)

38 365,00 грн. (тридцять вісім тисяч триста шістдесят п`ять гривень нуль копійок) основного боргу,

3 922,27 грн. (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні двадцять сім копійок) пені,

939,74 грн. (дев`ятсот тридцять дев`ять гривень сімдесят чотири копійки) відсотків річних,

6 168,43 грн. (шість тисяч сто шістдесят вісім гривень сорок три копійки) інфляційних втрат,

2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 20.10.2022.

Суддя О.В. Конюх