Рішення

від 11.10.2022 по справі 916/1555/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1555/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Опанасенко А.В. за довіреністю;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Треніта трейдінг до товариства з обмеженою відповідальністю „Карго термінал Одеса про розірвання договору та стягнення 205 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Треніта трейдінг (далі по тексту ТОВ „Треніта трейдінг) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Карго термінал Одеса (далі по тексту ТОВ „Карго термінал Одеса) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1 від 04.02.2022р. та стягнення 205 000,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог в частині розірвання договору ТОВ „Треніта трейдінг посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме: введення в Україні воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, в результаті чого суттєво зменшився об`єм господарської діяльності позивача, а отже, виконання договору для позивача стало економічно необґрунтованим. Посилаючись на наявність передбачених законом підстав для розірвання договору позивач також просить суд стягнути із відповідача завдаток у розмірі 135 000,00 грн. та суму перерахованої позивачем орендної плати за перший місяць користування приміщенням у розмірі 74 500,00 грн.

ТОВ „Карго термінал Одеса жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому, суд зазначає, що відповідач був повідомлений судом про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на його юридичну адресу, а саме: 65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 1 /13. Проте, ухвали суду, якими відповідач був повідомлений про розгляд судом даного спору, були повернуті до суду у зв`язку із відсутністю адресата

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Карго термінал Одеса про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

04.02.2022р. між ТОВ „Треніта трейдінг (Орендар) та ТОВ „Карго термінал Одеса (Орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1, відповідно до п. п. 1.1, 1.6, 1.7 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством, Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар прийняти у тимчасове платне користування нерухоме майно, а саме: складське приміщення загальною площею 900 кв. м. Об`єкт оренди надається Орендарю для здійснення ним господарської діяльності відповідно до правовстановлюючих документів. Об`єкт оренди передається у користування Орендарю терміном на 12 (дванадцять) місяців. Цей термін оренди починає обчислюватися з підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору №1 від 04.02.2022р. передача об`єкта здійснюється за актом приймання-передачі шляхом підписання його уповноваженими представниками сторін не пізніше ніж протягом 40 (сорока) робочих днів з дня підписання цього договору. У день передачі об`єкта оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає два екземпляри акту приймання-передачі об`єкта оренди для підписання, що підтверджується підписами та печатками сторін у цьому договорі. У разі якщо Орендар не повертає протягом 5-ти робочих днів підписаний зі свого боку акт приймання-передачі об`єкта оренди Орендодавцю, до Орендаря застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 7.9. даної угоди. Факт прийому-передачі об`єкта оренди Орендодавцем Орендарю, а також його фактичний стан на день передачі підтверджується актом приймання-передачі об`єкта оренди, який підписується сторонами. Акт приймання-передачі після його підписання сторонами додається до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Умовами п. 4.1 договору №1 від 04.02.2022р. передбачено, що місячна орендна плата за користування об`єктом оренди за цим договором визначається у таких розмірах: починаючи з дня підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди орендна плата складає 145,00 грн. без ПДВ. за 1 кв. об`єкта оренди. Орендна плата підлягає щорічній індексації з урахуванням індексу інфляції, встановленого уповноваженим державним органом. У разі, якщо індекс інфляції, встановлений уповноваженим державним органом, буде нижчим за 100%, сторони домовилися застосовувати індекс 1 (одиниці).

Згідно з п. 4.2 договору №1 від 04.02.2022р. протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього договору Орендар сплачує Орендодавцю попередню оплату заставної суми у розмірі місячної орендної плати - грошову суму у розмірі 130 500 грн. (сто тридцять тисяч 500 гривень 00 коп.). Сума попередньої оплати заставної суми, за вирахуванням сум усунення поломок, недоліків, відновлювального ремонту, неустойки, пені, штрафних санкцій та інших платежів, якщо такі мали місце і які мають бути сплачені Орендарем, зараховується Орендодавцем в рахунок оплати орендної плати за договором. У разі неприйняття Орендарем об`єкта оренди у строк, зазначений у п. 2.1. цього договору, сума попередньої оплати заставної суми вважається неустойкою і не підлягає поверненню Орендодавцем Орендарю. При достроковому розірванні цього договору, крім випадку, якщо договір розірваний за ініціативою Орендаря, повідомивши при цьому Орендодавця у строк не менше ніж за 2 (два) місяці до дати розірвання та якщо договір розірваний за ініціативою Орендодавця, сума попередньої оплати заставної суми Орендарю не повертається та не зараховується у рахунок оплати орендної плати за останній місяць оренди.

Відповідно до п. 4.3 договору №1 від 04.02.2022р. сторони домовилися, що Орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати за перший місяць оренди протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами договору або акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Положеннями п. 7.6 договору №1 від 04.02.2022р. визначено, що у разі неприйняття Орендарем об`єкта оренди у строки, зазначені в п. 2.1. цього договору сума попередньої оплати заставної суми, сплачена Орендарем Орендодавцю відповідно до п. 4.2. цього договору, Орендареві не повертається та не зараховується в рахунок оплати орендної плати за останній місяць оренди, а зараховується Орендодавцем як неустойка за відмову приймати об`єкт оренди в оренду.

Згідно з п. п. 8.1-8.4 договору №1 від 04.02.2022р. у випадку, якщо якась із сторін повністю або частково не виконає своїх зобов`язань відповідно до цього договору внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор): пожежі, повені, землетрусу чи інших стихійних лих, війни, локальних збройних конфліктів, страйків, блокади або інших обставин, які не залежить від волі сторін, виконання договірних зобов`язань сторонами відповідно продовжується на термін існування таких обставин. Якщо такі обставини або їх наслідки триватимуть більше 2 (двох) місяців, кожна Сторона має право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за договором, здійснивши повний розрахунок за заборгованостями, що існували до настання форс-мажорних обставин. Сторона, для якої виконання зобов`язань за цим договором стало неможливим, повідомляє іншу сторону письмово про початок та припинення існування вищезазначених обставин протягом 5 днів з дати їх початку або припинення. Належним доказом існування форс-мажорних обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України.

04.02.2022р. ТОВ „Карго термінал Одеса згідно з договором оренди №1 від 04.02.2022р. було виставлено ТОВ „Треніта трейдінг рахунок-фактуру №5 на загальну суму 522 000,00 грн., з яких 391 1500,00 грн. орендна плата, 130 500,00 грн. завдаток згідно з п. 4.2 договору оренди.

На підставі платіжного доручення №2011 від 17.02.2022р. ТОВ „Треніта трейдінг згідно рахунку-фактуру №5 від 04.02.2022р. було перераховано на рахунок ТОВ „Карго термінал Одеса грошові кошти у розмірі 205 000,00 грн.

24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.

28.04.2022р. на сайті Торгово-промислова палата України було розміщено лист №2024/02.07.1, згідно якого Торгово-промислова палата України засвідчила настання з 24.02.2022р. форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) військової агресії Російської Федерації, що стало підставою для введення воєнного стану.

15.04.2022р. ТОВ „Треніта трейдінг звернулось до ТОВ „Карго термінал Одеса із листом, відповідно до якого позивач, посилаючись на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану), просив перенести термін приймання у користування приміщення за договором №1 від 04.02.2022р. на інший строк.

01.06.2022р. ТОВ „Карго термінал Одеса звернулось до ТОВ „Треніта трейдінг із листом, згідно якого відповідачем було повідомлено про неможливість перенесення терміну передачі приміщення у користування. Посилаючись на невиконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань, відповідачем також було вказано, що завдаток, сплачений позивачем, зараховуються у рахунок оплати неустойки.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2022р. вбачається, що основним видом економічної діяльності ТОВ „Треніта трейдінг є оптова торгівля напоями.

На підтвердження факту ведення господарської діяльності із торгівлі напоями ТОВ „Треніта трейдінг було надано суду договір поставки від 19.02.2021р., укладений з іноземним підприємством „Кока-кола Беверіджис Україна лімітед; договір поставки №19-1908-21 від 19.08.2021р., укладений з ТОВ „Глобал трейд груп.; договір поставки №250 від 11.01.2022р., укладений з ТОВ „Кривоозерська Трейд; контракт №1120 від 05.10.2021р., укладений з Touch one LTD, контракт №1136 від 05.11.2021р., укладений з Kristina Limited; рахунки-фактури, виставлені Touch one LTD та Kristina Limited у 2021р.

Крім того, позивачем було надано скриншот повідомлення, опублікованого в мережі Інтернет 10.03.2022р., про пошкодження єдиного заводу „Кока-кола в Україні, який розташований у Броварському районі Київської області.

У поданій до суду позовній заяві ТОВ „Треніта трейдінг стверджує, що зміна істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є підставою для розірвання договору оренди №1 від 04.02.2022р. згідно зі приписами ст. 652 ЦК України, а також стягнення із відповідача перерахованого завдатку у розмірі 130 500,00 грн. та орендної плати за перший місяць користування об`єктом оренди у розмірі 74 500,00 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 04.02.2022р. між ТОВ „Треніта трейдінг та ТОВ „Карго термінал Одеса було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1, відповідно до умов якого Орендодавець зобов`язався передати у користування Орендаря складське приміщення загальною площею 900 кв. м. для здійснення Орендарем господарської діяльності відповідно до правовстановлюючих документів.

Слід зазначити, що з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом економічної діяльності ТОВ „Треніта трейдінг є оптова торгівля напоями.

Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022р. в Україні було введено воєнний стан згідно з Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про правовий режим воєнного стану № 389-VIII від 12.05.2015р. (з наступними змінами та доповненнями) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Як зазначалось по тексту рішення вище, ТОВ „Треніта трейдінг в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині розірвання договору посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, оскільки об`єм господарської діяльності позивача після введення воєнного стану суттєво зменшився, частина зобов`язань, наприклад, поставка напоїв під торговою маркою „Coca-cola та інші майже припинились, так як в основному більшість товару експортувалась морем. При цьому, внутрішній ринок товарів також суттєво зменшився, що у своїй сукупності безпосередньо вплинуло на господарську діяльність ТОВ „Треніта трейдінг.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 ст. 179 ГК передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч.1 ст. 652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022р. у справі №910/13557/21).

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Частиною 2 ст. 652 ЦК передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 87-89 постанови від 13.07.2022р. у справі №363/1834/17 зазначила, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у ст. 652 ЦК. За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абз.1 ч.1 ст.651 ЦК). Припис абз.2 ч.1 ст.652 ЦК встановлює критерій, за яким для зміни чи розірвання договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі ст. 652 ЦК договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними.

ТОВ „Треніта трейдінг зазначає про існування усіх чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК, які дають підстави для розірвання договору оренди, а саме: 1) на момент укладення договору сторони виходили з того, що в Україні не оголосять воєнний стан, не відбудеться блокада моря та зупинення роботи морських портів; 2) зміна обставин зумовлена збройною агресією - причинами, які жодна із сторін не могла усунути при всій обачливості та турботливості; 3) виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору; 4) фактично із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин має покладатись саме на позивача

За результатами оцінки доводів, наведених ТОВ „Треніта трейдінг в обґрунтування позовних вимог в частині розірвання договору, господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору та наявності всіх передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України умов для розірвання договору, а саме: 1) в момент укладення договору сторони не виходили і не могли виходити з того, що в Україні буде введено воєнний стан у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації; 2) ні ТОВ „Треніта трейдінг, ні ТОВ „Карго термінал Одеса не могли усунути причини істотної зміни обставин усунення вказаних обставин об`єктивно не залежить від волевиявлення суб`єктів господарювання; 3) виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів, оскільки наразі сплата позивачем орендної плати у розмірі 130 500,00 грн. (900 кв. м. * 145 грн.) без можливості здійснювати господарську діяльність у повному обсязі порушить співвідношення майнових інтересів сторін; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин має покладатись саме на ТОВ „Треніта трейдінг.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність передбачених ст. 652 ЦК України правових підстав для розірвання договору оренди №1 від 04.02.2022р. у зв`язку з істотною зміною обставин, що має наслідком задоволення заявлених ТОВ „Треніта трейдінг до ТОВ „Карго термінал Одеса позовних вимог у названій частині.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Треніта трейдінг до ТОВ „Карго термінал Одеса позовних вимог про стягнення завдатку у розмірі 130 500,00 грн. та орендної плати за перший місяць користування об`єктом оренди у розмірі 74 500,00 грн., господарський суд виходить з наступного.

Згідно з п. 2.1 договору №1 від 04.02.2022р. передача об`єкта здійснюється за актом приймання-передачі шляхом підписання його уповноваженими представниками сторін не пізніше ніж протягом 40 (сорока) робочих днів з дня підписання цього договору.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи умови договору оренди №1 від 04.02.2022р., господарський суд доходить висновку, що ТОВ „Треніта трейдінг мало прийняти у користування об`єкт оренди у строк до 04.04.2022р.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1, абзацу 3 ч. 3 ст. 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні № 671/97-ВР від 02.12.1997р. торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання. Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Загальновідомим є факт розміщення на сайті Торгово-промислової палати України листа №2024/02.07.1 від 28.04.2022р., згідно якого Торгово-промислова палата України засвідчила настання з 24.02.2022р. форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) військову агресію Російської Федерації, що стало підставою для введення воєнного стану.

Господарський суд зазначає, що за умовами п. п. 8.1-8.4 договору №1 від 04.02.2022р. про неможливість виконання зобов`язань за договором у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин сторони мають письмово повідомляти про початок та припинення існування вищезазначених обставин протягом 5 днів з дати їх початку або припинення.

Таким чином, ТОВ „Треніта трейдінг до закінчення визначеного п. 2.1 договору №1 від 04.02.2022р., тобто до 04.04.2022р., мало повідомити про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, оскільки введення воєнного стану не має наслідком автоматичну неможливість виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.

Проте, лише 15.04.2022р. ТОВ „Треніта трейдінг звернулось до ТОВ „Карго термінал Одеса із проханням перенести термін приймання у користування приміщення за договором №1 від 04.02.2022р. на інший строк. З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність простроченого зобов`язання ТОВ „Треніта трейдінг за договором оренди №1 від 04.02.2022р.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до абзацу 3 п. 4.2 договору №1 від 04.02.2022р. у разі неприйняття Орендарем об`єкта оренди у строк, зазначений у п. 2.1. цього договору, сума попередньої оплати заставної суми вважається неустойкою і не підлягає поверненню Орендодавцем Орендарю.

Положеннями п. 7.6 договору №1 від 04.02.2022р. визначено, що у разі неприйняття Орендарем об`єкта оренди у строки, зазначені в п. 2.1. цього договору сума попередньої оплати заставної суми, сплачена Орендарем Орендодавцю відповідно до п. 4.2. цього договору, Орендареві не повертається та не зараховується в рахунок оплати орендної плати за останній місяць оренди, а зараховується Орендодавцем як неустойка за відмову приймати об`єкт оренди в оренду.

Листом від 01.06.2022р. ТОВ „Карго термінал Одеса було повідомлено ТОВ „Треніта трейдінг, що завдаток, сплачений позивачем, зараховуються у рахунок оплати неустойки, у зв`язку з порушенням позивачем строку прийняття об`єкта оренди у користування.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги встановлені судом обставини прострочення повідомлення ТОВ „Треніта трейдінг відповідача про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливлюють своєчасне прийняття у користування об`єкта оренди, а також умови п. п. 4.2, 7.6 договору №1 від 04.02.2022р., господарський суд доходить висновку про правомірну відмову ТОВ „Карго термінал Одеса повернути позивачу заставну суму у розмірі 130 500,00 грн. При цьому, суд зазначає, що розірвання договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань, які мали місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В процесі вирішення судом даного спору судом також було встановлено, що ТОВ „Треніта трейдінг згідно платіжного доручення №2011 від 17.02.2022р. було перераховано на рахунок ТОВ „Карго термінал Одеса грошові кошти у розмірі 74 500,00 грн., які мали бути зараховані в рахунок часткової оплати орендної плати за перший місяць користування об`єктом оренди. Проте, фактично приміщення у користування позивача не передавалось.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК України врегульовано, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 ЦК України, предметом регулювання якої є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій було набуто майно, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, які наведені у постанові Верховного Суду від 21.10.2020р. по справі №911/1317/19.

Верховним Судом у постанові від 28.12.2020р. по справі №910/5418/19 наголошено, що із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного цією нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

Крім того, у постанові від 06.02.2020р. по справі №910/13271/18 Верховний Суд дійшов висновку, що ст. 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така підстава набуття майна в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

З огляду на вищевикладене, враховуючи задоволення позовної вимоги ТОВ „Треніта трейдінг про розірвання договору оренди №1 від 04.02.2022р. у зв`язку з істотною зміною обставин, господарський суд дійшов висновку про припинення правової підстави для набуття ТОВ „Карго термінал Одеса у власність грошових коштів у розмірі 74 500,00 грн. Наведене дозволяє суду зробити висновок про наявність передбачених ст. 1212 ЦК України підстав для присудження до стягнення із ТОВ „Карго термінал Одеса на користь ТОВ „Треніта трейдінг грошових кошті в у розмірі 74 500,00 грн. у зв`язку з розірванням договору оренди.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Треніта трейдінг до товариства з обмеженою відповідальністю „Карго термінал Одеса позовних вимог шляхом розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1 від 04.02.2022р. та присудження до стягнення із відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 74 500,00 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №1 від 04.02.2022р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Треніта трейдінг /65049, м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-91 „А; ідентифікаційний код 44098050/ та товариством з обмеженою відповідальністю „Карго термінал Одеса /65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 1/13; ідентифікаційний код 41386980/.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Карго термінал Одеса /65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 1/13; ідентифікаційний код 41386980/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Треніта трейдінг /65049, м. Одеса, вул. Недєліна, буд. 91-91 „А; ідентифікаційний код 44098050/ грошові кошти у розмірі 74 500,00 грн. /сімдесят чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 3598,50 грн. /три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім грн. 50 коп./.

4.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна