Рішення

від 18.10.2022 по справі 918/622/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/622/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І. Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури (46000, м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 7 код ЄДРПОУ 02910098) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Транс-Сервіс" (33027, м. Рівне, вул. Костромська, 1, кв.2, код ЄДРПОУ 42124429) про стягнення в сумі 11 234,64 грн.

в засіданні приймали участь:

від прокуратури - Мельничук Л.О.,

від Державної служби України з безпеки на транспорті - Мінчук Р.С.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмежено відповідальністю "Плеяда Транс-Сервіс" про стягнення 11234,64 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 січня 2020 року за результатами здійснення габаритно - вагового контролю, що проведений Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області, складено акт №211186 за фактом перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також надання послуг перевезення вантажу великоваговим транспортом без відповідного дозволу транспортним засобом RENAULT, моделі MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 та напівпричіп марки WIELTON, моделі NS 34 КТ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 . Згідно з розрахунком №057-1 від 23.01.2020 року плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №048195 згідно товарно-транспортної накладної від 23.01.2020 року №ХЗБ00001394, юридичній особі ТОВ "Плеяда Транс-Сервіс" необхідно сплатити до бюджету кошти в сумі 416,34 Євро, що еквівалентно 11 234,64 грн. Відповідач в добровільному порядку вказану суму не сплатив, у зв`язку з чим прокуратурою подано відповідний позов.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно матеріалів справи відповідач повідомлявся про час і місце розгляду справи на юридичну адресу (33027, м.Рівне, вул.Костромська, 1, кв.2) згідно відомостей з ЄДРЮОФОП Однак, ухвали суду повернулись із зазначенням причин повернення "адресат вибув". Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем суду не відомо.

Відповідно до ч. 4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалами суду для відповідача є відсутність адреси одержувача, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України вказані ухвали вважаються врученими відповідачу належним чином.

Таким чином, господарським судом вчинено заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань, а неотримання ухвали суду відповідачем у справі є наслідком його бездіяльності щодо їх належного отримання.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином, а останній проявив протиправну процесуальну бездіяльність, а неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею. Крім того, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області були розміщенні повідомлення про дату, час та місце розгляду даної справи.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.202 ГПК України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд розглядає справу за відсутності такого учасника, відповідно до чинного законодавства за наявними матеріалами справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, з метою дотримання строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Транс-Сервіс", за наявними у ній матеріалами.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 14 вересня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 вересня 2022 року відкладено розгляд справи на 18 жовтня 2022 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

23 січня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області (місце проведення перевірки: Тернопільська область, автодорога М-12 км. 191-100 ППГВК) проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT, моделі MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 та напівпричіп марки WIELTON, моделі NS 34 КТ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 (а.с.35). Даний транспортний засіб належить та використовувався ТОВ "Плеяда Транс-Сервіс" при перевезенні вантажу.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №009441 від 20 січня 2020 року (а.с.32).

За результатами здійснення габаритно - вагового контролю, що проведено Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області, складено акт №048195 за фактом перевищення габаритно - вагових параметрів транспортним засобом та довідку №0018900 про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 23 січня 2020 року (а.с.36-37).

За результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що перевезення вантажу здійснюються з перевищенням вагових обмежень, а саме: осьове навантаження на одну вісь становить 6,1 т при нормативно допустимих 11т; на другу вісь становить 6,75 т при нормативно допустимих 11т; на третю вісь становить 8,15 т при нормативно допустимих 7,33т; на четверту вісь становить 8,4 т при нормативно допустимих 7,33т; на п`яту вісь становить 8,35 т при нормативно допустимих 7,33т дозвіл, який дає право на проїзд із перевищенням допустимих вагових параметрів відсутній.

Вказане перевищення зафіксовано в чеку зважування від 23 січня 2020 року (а.с.34).

Згідно із розрахунком оплати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №057-1 від 23 січня 2020 року, розмір оплати за проїзд становить 416,34 Євро (а.с.38).

Позивач вказує, що зважування транспортного засобу відповідача здійснювалось відповідно до чинного законодавства, при зважуванні використовувались належним чином повірені ваги. Ваги мають сертифікат затвердженого типу засобів вимірювальної техніки, та пройшли повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5362 від 02 лютого 2019 року (чинне до 02 лютого 2020 року) (а.с.43). Як наслідок - складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №180775 від 03 березня 2020 року про те, що ТОВ " Плеяда Транс-Сервіс " вчинено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", та у зв`язку з чим на відповідача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. (а.с.40)

Крім того, позивач вказує, що Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області було направлено відповідачу лист про необхідність сплати грошових коштів. Відповідач кошти добровільно не сплатив, що слугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом (а.с.42).

Станом на 23 січня 2020 року сума 416,34 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складає 11 234,64 грн.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, позадоговірними та стосуються стягнення оплати за проїзд автомобільного транспорту дорогами загального користування великоваговими засобами.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з визначенням пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з положеннями пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567) державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Положення про формений одяг, службове посвідчення, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансбезпеки затверджує Мінінфраструктури.

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з приписами пункту 20 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що 23 січня 2020 року посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області (місце проведення перевірки: Тернопільська область, автодорога М-12 км. 191-100 ППГВК) проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT, моделі MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 та напівпричіп марки WIELTON, моделі NS 34 КТ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 . Даний транспортний засіб належить та використовувався ТОВ «Плеяда Транс-Сервіс» при перевезення вантажу.

За результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що перевезення вантажу здійснюються з перевищенням вагових обмежень, а саме: осьове навантаження на одну вісь становить 6,1 т при нормативно допустимих 11т; на другу вісь становить 6,75 т при нормативно допустимих 11т; на третю вісь становить 8,15 т при нормативно допустимих 7,33т; на четверту вісь становить 8,4 т при нормативно допустимих 7,33т; на п`яту вісь становить 8,35 т при нормативно допустимих 7,33т дозвіл, який дає право на проїзд із перевищенням допустимих вагових параметрів відсутній, на підставі якого проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 416,34 Євро, що еквівалентно 11 234,64 грн.

Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 2 Порядку №879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з приписами пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з нормами пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з правилами частини 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (пункт 28 Порядку №879).

Згідно з правилами пункту 30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно з положеннями пункту 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з нормами пункту 27 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Законодавством передбачені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, а плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу. Однак відповідачем не надано до суду жодного доказу, тих обставин, що водієм здійснювалися заходи з приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, а відтак відповідачем не доведено факту приведення у відповідність вагових параметрів.

Як встановлено судом, відповідачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим відповідача притягнено до відповідальності за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно з положеннями пункту 41 Порядку №879, дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку. Докази оскарження дій позивача матеріали справи не містять.

Згідно з нормами частини 3 статті 5 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Отже, визначення розміру заподіяних збитків відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом, не суперечить чинному законодавству.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 926/16/19 від 12 грудня 2020 року та № 917/210/19 від 12 лютого 2020 року.

Нараховану позивачем плату відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити правовий висновок щодо участі органу прокуратури у даній справі.

Наявність правових підстав участі прокурора у судовому процесі була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 (постанова від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом . Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень . У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження . Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Як вбачається з матеріалів справи у вересні 2020 року Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області звернулося до Тернопільської місцевої прокуратури з листом в якому зазначило, що з огляду на судову практику та норми чинного законодавства, станом на даний час законодавством не передбачено право служби на звернення з такого роду позовами.

У вересні Тернопільська місцева прокуратура направила Управлінню Укртрансбезпеки у Тернопільській області повідомлення в якому зазначено, що остання тривалий час не звертається до суду про стягнення з ТОВ "Плеяда Транс-Сервіс" плати за проїзд автомобільним транспортом, у зв`язку з чим Державну службу України з безпеки на транспорті повідомлено про наявність підстав для представництва Тернопільською місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті шляхом звернення до суду .

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини дають підстав вважати, що відповідачем порушено встановлені правила проїзду автомобільного транспорту дорогами загального користування великоваговими засобами. Суд погоджується з аргументами позивача стосовно обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 11 234,64 грн. плати за проїзд великоваговим засобом.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору згідно із заявленою позивачем ціною позову складає 2 481,00 грн.

З огляду на задоволення позову, судові витрати в розмірі 2 481,00 грн. судового збору покладаються на відповідача, та підлягають до стягнення на користь позивача (органу прокуратури з рахунку якого сплачено судовий збір).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Транс-Сервіс" (33027, м. Рівне, вул. Костромська, 1, кв.2, код ЄДРПОУ 42124429) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845) до Державного бюджету України 11234,64 грн, що еквівалентно відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку 416,34 євро (одержувач: ГУК у Тернопільській області /тг м. Тернопіль/22160100, р/р UA758999980313191216000019751, МФО 899998.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плеяда Транс-Сервіс" (33027, м. Рівне, вул. Костромська, 1, кв.2, код ЄДРПОУ 42124429) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ 2800) 2481,00 грн - судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2022 року.

Суддя Н.Церковна