Ухвала

від 20.10.2022 по справі 142/229/20

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 142/229/20

Номер провадження 2/142/49/22

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

20 жовтня 2022 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н.Л.

за участю секретаря судового засідання Ласки Л. В.,

представника відповідача адвоката Купрія О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "ВИД" про визнання недійсними дововорів оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженніПіщанського районногосуду Вінницькоїобласті знаходитьсяцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "ВИД" про визнання недійсними дововорів оренди землі. У вказаній позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 20 жовтня 2010 року щодо оренди земельної ділянки площею 2,9976 га, розташованої на території Кукулівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_2 та СВГ "ВИД", та договір оренди землі від 20 жовтня 2010 рокущодо оренди земельної ділянки площею 3,0259 га, розташованої на території Кукулівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_2 та СВГ "ВИД".

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Близнюк В.В. в судове засідання не з`явилися без поважних причин повторно, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Представник відповідачаСВГ "ВИД"-адвокат КупрійО.М.в судовомузасіданні просивсуд залишитипозов без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання позивача та її представника, наголосивши на тому, що справа, ініційована позивачем у 2020 році, неодноразово відкладалась через неявку в судове засідання позивача та її представника, які в чергове не з`явилися в судове засідання з невідомих причин. Позивач та її представник зловживають належними процесуальнимиправами,їх дії пов`язані із зволіканням у розгляді справи, тому просив суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "ВИД" про визнання недійсними дововорів оренди землі без розгляду.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подану заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Судом встановлено, що в судові засідання по даній цивільній справі, які були призначені на 28 вересня 2022 року та 20 жовтня 2022 року, позивач та її представник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися, про причини своєї неявки в судові засідання не повідомили. Заяв про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило. Крім того, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Близнюк В.В. 20 жовтня 2022 року перебував в залі судового засідання до початку розгляду справи, однак без будь яких пояснень, не дочекавшись судового засідання, залишив зал судового засідання.

Отже, викладене свідчить про зловживання правами та дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за таких обставин проведення судового розгляду справи без участі позивача та його представника суперечило б наданим ЦПК України правам позивача, який має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, досягнути примирення, розпоряджаючись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, а суд при здійсненні правосуддя має сприяти як всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, так і здійсненню сторонами їх прав.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Як зазначено вище, позивач та її представник в судове засідання, призначене на 11 годину 30 хвилин 20 жовтня 2022 року не з`явилися, хоча представник позивача адвокат Близнюк В.В. перебував в залі судового засідання до початку розгляду справи, однак без будь яких пояснень, залишив зал судового засідання безпосередньо перед судовим засіданням. Про судові засідання позивач та її представник повідомлялися належним чином, що підтверджується підписом представника позивача у розписці про отримання повістки від 11 жовтня 2022 року, їх неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності позивача та його представника до суду не надходило.

Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача та його представника вдруге поспіль про судове засідання, їх неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за їх відсутності, у відповідності до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.

Такий наслідок неявки позивача та його представника є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача та його представника, як ініціатора судового розгляду, стимулює їх належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач та його представник не можуть взяти участь в судовому засіданні, вони можуть подати заяву про розгляд справи за їх відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, положення закону (ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України) пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.121 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Дві підряд неявки в судове засідання позивача та її представника суд розцінює як втрату позивачем інтересу до результатів розгляду справи.

За вищевикладених обставин суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки позивача та його представника щодо виконання свого обов`язку явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за їх відсутності, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 223, 257, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "ВИД" про визнання недійсними дововорів оренди землі, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу про наслідки залишення позовної заяви без розгляду, передбачені ч. 2 ст. 257 ЦПК України, а саме, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали через Піщанський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: