Ухвала

від 20.10.2022 по справі 520/20253/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №520/20253/21

адміністративне провадження № К/990/26905/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоелектронний комплекс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі, проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіоелектронний комплекс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області 51993/39838827 від 01.09.2021 про відмову у реєстрації накладної №3 від 22.07.2020; №3039296/39838827 від 30.08.2021 про відмову у реєстрації накладної №4 від 22.07.2021; №3094803/39838827 від 10.09.2021 про відмову у реєстрації накладної №2 від 19.07.2021; №3094804/39838827 від 10.09.2021 про відмову у реєстрації накладної №3 від 21.07.2021; №3094800/39838827 від 10.09.2021 про відмову у реєстрації накладної №7 від 28.07.2021; №3094802/39838827 від 10.09.2021 про відмову у реєстрації накладної №8 від 30.07.2021; №3094801/39838827 від 10.09.2021 про відмову у реєстрації накладної №9 від 30.07.2021; зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №3 від 22.07.2020; №6 від 26.07.2021; №4 від 22.07.2021; №7 від 28.07.2021; №9 від 30.07.2021; №2 від 19.07.2021; №8 від 30.07.2021 у день їх подання платником податків на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою про його скасування, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтував тим, що копію рішення суду першої інстанції ним отримано 29 січня 2022 року.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її поданням поза межами законодавчо встановленого строку й без доказів сплати судового збору, а також запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали, зокрема, звернутися до суду апеляційної інстанції із обґрунтованою заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався, у тому числі, положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року скаржнику за його клопотанням продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

В подальшому, податковим органом повторно надіслано до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, в обґрунтування якого зазначено, що у зв`язку з обмеженою кількістю працівників установа не може виконувати усі покладені на неї функції, які виконувались до впровадження воєнного стану; крім того, внаслідок впровадження воєнного стану, по рахунку за КВЕК 2800 (з якого здійснюється сплата судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 вересня 2022 року відмовив як у задоволенні поданого клопотання, так і у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року.

При цьому, апеляційний суд вказав, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 15 квітня 2022 року №15-о/ВС дозволено працівникам, визначеним у додатку 1, поєднання виконання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочому місці в адміністративних будівлях Головного управління ДПС у Харківській області за їх попередньою згодою та погодженням з керівництвом; проте доказів того, що станом на дату звернення скаржника з клопотанням (15 вересня 2022 року) всі працівники Головного управління ДПС у Харківській області знаходяться у простої та не здійснюють юридичне супроводження справ, а також неможливості сплати судового збору відповідачем до суду не надано; водночас, судом апеляційної інстанції податковому органу вже продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відтак, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про невиконання скаржником вимог його ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, й у зв`язку із пропуском строку апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Другий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 28 вересня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоелектронний комплекс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер