Постанова

від 12.10.2022 по справі 127/2321/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 127/2321/22

провадження № 61-7679св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сердюка В. В. (суддя-доповідач)

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи,

відповідач - Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико- соціальної експертизи на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2022 року в складі судді Дернової В. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року в складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - Первинна профспілкова організація) звернулася до суду з позовом до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування наказу головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17 грудня 2021 року № 27 «Про посилення контролю щодо додержання вимог трудової дисципліни».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оспорюваний наказ є незаконним, оскільки погіршує становище працівників Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи порівняно із нормами законодавства про працю. В наказі ставиться питання про «посилення», «забезпечення» контролю за додержанням трудової дисципліни, проте використовуються лише загальні формулювання, без зазначення конкретних дій та заходів щодо контролю за трудовою дисципліною, що не відповідає вимогам статті 140 КЗпП України.

Крім того, позивач звертав увагу, що засади дисциплінарної відповідальності працівників регулюються виключно Законами України, а не відповідними наказами, як у цьому випадку.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року закрито провадження в зазначеній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернуто позивачу сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на момент розгляду справи у суді відсутній предмет спору, оскільки позивач у поданому ним позові просив скасувати наказ головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17 грудня 2021 року № 27 «Про посилення контролю щодо додержання вимог трудової дисципліни», проте наказом головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Костенка І. від 06 травня 2022 року № 20 зазначений наказ визнано таким, що втратив чинність.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня

2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника Первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи адвоката Якименка О. О. про стягнення судових витрат.

Ухвала суду мотивована тим, що згідно із статтею 141 ЦПК України не передбачено правил розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При цьому відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має прав покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року провадження у справі закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, то не вбачається ознак необґрунтованих, неправильних дій або зловживання процесуальними правами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року та ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2022 року, Первинна профспілкова організація звернулася з апеляційною скаргою.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року та ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2022 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції предмет спору відсутній, то місцевий суд дійшов правильного висновку про закриття провадження в справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат, оскільки за умови відсутності необґрунтованих дій відповідача, відсутні підстави для компенсації судових витрат на користь позивача.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

08 серпня 2022 року Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року у вказаній справі, в якій посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі заявник, як на підставу оскарження судових рішень, посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував:

- пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, від 26 січня 2022 року у справі № 201/2707/21;

- статті 367, 368, 381, 382 ЦПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 607/10548/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 201/11032/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 199/8787/15-ц, від 19 грудня 2018 року у справі № 524/9350/16-ц та від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17.

Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норм процесуального права, що унеможливило встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судом не досліджено зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2022 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування наказу, в якому просив скасувати наказ головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17 грудня 2021 року №27 «Про посилення контролю щодо додержання вимог трудової дисципліни».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

06 травня 2022 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив закрити провадження в зазначеній цивільній справі у зв`язку з відсутністю предметам спору, посилаючись на те, що наказом головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Костенка І. від 06 травня 2002 року № 20 наказ Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17 грудня 2021 року №27 «Про посилення контролю щодо додержання вимог трудової дисципліни» визнано таким, що витратив чинність з 06 травня 2022 року.

Ухвалою Вінницького міського суду від 10 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року, провадження у цій справі закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю спору.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу

Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Взявши за основу цей висновок, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Звертаючись до суду з цим позовом, Первинна профспілкова організація просила скасувати наказ головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17 грудня 2021 року № 27 «Про посилення контролю щодо додержання вимог трудової дисципліни».

У разі скасування наказу всі його положення вважаються недійсними з моменту підписання наказу - незалежно від часу прийняття рішення про скасування.

Однією з підстав для скасування наказу є невідповідність положень наказу Конституції та Законам України, іншим нормативним документам.

Натомістьвтрата чинності наказу - це припинення застосування наказу або його окремих положень.

Наказ втрачає чинність із дати, зазначеної у наказі про визнання його таким, що втратив чинність.

Наказом головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Костенка І. від 06 травня 2002 року № 20 наказ Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17 грудня 2021 року № 27 «Про посилення контролю щодо додержання вимог трудової дисципліни» визнано таким, що втратив чинність із 06 травня 2022 року.

Тобто, висновки суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору є передчасними, оскільки закриваючи провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував наведені вище обставини, не перевірив та не встановив чи не залишилося між сторонами неврегульованих питань після видання відповідачем наказу від 06 травня 2002 року № 20 «Про визнання таким, що втратив чинність наказ від 17 грудня 2021 року № 27», з огляду на те, що скасування наказу та визнання його таким, що втратив чинність, мають різні змістовні значення та передбачають різні юридичні наслідки.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, погоджуючись із висновками місцевого суду про закриття провадження в справі, формально підійшов до вирішення цього питання, не надав відповіді на аргументи апеляційної скарги, як того вимагає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, при тому, що на вказані обставини заявник звертав увагу у поданій ним апеляційній скарзі.

Допущені судами порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року про закриття провадження та постанови Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року, ухваленої за результатами перегляду вказаної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З урахуванням того, що колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про передчасність закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, то ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2022 року, якою позивачу відмовлено у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, також підлягає скасуванню, як невід`ємна частина судового рішення, яким закрито провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних ухвал суду першої інстанції і постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10 травня 2022 року, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 липня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Сердюк Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук