Ухвала

від 18.10.2022 по справі 931/649/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 931/649/20

провадження № 61-21054св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - селянське фермерське господарство «Сім`ї Янчинських»,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 ,

особа, яка не брала участі у справі - селянське фермерське господарство «Надія»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу селянського фермерського господарства «Надія» на постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року селянське фермерське господарство «Сім`ї Янчинських» (далі - СФГ «Сім`ї Янчинських») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позов мотивований тим, що СФГ «Сім`ї Янчинських» для здійснення своєї діяльності з 1994 року використовує на праві постійного користування земельну ділянку площею 50,04 га, яка рішенням № 15/11 Локачинської районної ради від 22 березня 1994 року надана ОСОБА_2 , як учаснику (засновнику) СФГ «Сім`ї Янчинських», для ведення селянського (фермерського) господарства. На підставі цього рішення видано державний акт на право постійного користування серії ВЛ № 20 від 30 травня 1994 року, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 17 та є чинним. Після державної реєстрації СФГ у правовідносинах користування вказаною земельною ділянкою відбулася фактична заміна землекористувача і права й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до СФГ «Сім`ї Янчинських». Хоча ОСОБА_2 (учасник СФГ «Сім`ї Янчинських») помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте СФГ «Сім`ї Янчинських» продовжувало користуватися земельною ділянкою, сплачуючи плату за землю.

Однак, без припинення права СФГ «Сім`ї Янчинських» користування зазначеною земельною ділянкою та без погодження з ним ГУ Держгеокадастру у Волинській області був проведений її частковий поділ на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722485200:04:000:0941 - 14,5793 га, 0722485200:04:000:0940 - 25,4208 га, 0722485200:04:000:0935 - 6,2874 га, в частині земельної ділянки площею 14,5793 га з кадастровим номером 0722485200:04:000:0941 - на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722485200:04:000:1129 - 2 га, 0722485200:04:000:1135 - 2 га, 0722485200:04:000:1132 - 2 га, 0722485200:04:000:1136 - 2 га, 0722485200:04:000:1130 - 2 га, 0722485200:04:000:1133 - 2 га, 0722485200:04:000:1134 - 2 га, 0722485200:04:000:1131 - 0,579 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0722485200:04:000:1136 наказом ГУ Державного кадастру у Волинській області від 17 липня 2020 року надана у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка 02 липня 2020 року на підставі зазначеного наказу зареєструвала своє право власності на земельну ділянку. Зазначений наказ та реєстрація на його підставі права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права й інтереси СФГ «Сім`ї Янчинських», як постійного користувача цієї земельної ділянки.

Просило суд:

- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від

01 червня 2020 року № 3-4931/15-20-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 0722485200:04:000:1136, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2119102307224, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 53048614 від 09 липня 2020 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області у складі судді Масляної С. В. від 11 січня 2021 року позов задоволено. Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 01 червня 2020 року

№ 3-4931/15-20-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 0722485200:04:000:1136, площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2119102307224, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 53048614 від 09 липня 2020 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з моменту створення СФГ «Сім`ї Янчинських» та отримання у постійне користування земельної ділянки його засновником ОСОБА_2 , саме до СФГ «Сім`ї Янчинських» перейшли правомочності володіння, користування та обов`язки щодо використання земельної ділянки площею 50,04 га для ведення селянського (фермерського) господарства, і зі смертю ОСОБА_2 вказані правомочності не припинилися і не були успадковані, що підтверджується постановою Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі № 160/575/14-ц. У земельному законодавстві (як чинному на момент створення відповідача, так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Таким чином, видача ГУ Держгеокадастру у Волинській області оспорюваного наказу про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2 га, яка входить у межі земельної ділянки 50,04 га і знаходиться в постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських, порушує права позивача.

Представник відповідача зазначає, що створення СФГ «Сім`ї Янчинських» було пов`язане безпосередньо не з земельною ділянкою 50,04 га, а з іншою земельною ділянкою, то в такому разі СФГ мало право на отримання додаткової земельної ділянки площею 50,04 га, однак як юридична особа, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 904/284/19. Заборони отримання громадянином земельної ділянки у постійне користування для ведення фермерського господарства після створення СФГ, можливості отримання земельної ділянки після створення СФГ тільки як юридична особа, зобов`язання громадянина знову створити СФГ в разі повторного отримання земельної ділянки у власність чи постійне користування для ведення фермерського господарства, ні ЗК України (в редакціях на момент створення СФГ), ні Закон України «Про селянське фермерське господарство», не передбачав.

Короткий зміст постанов апеляційного суду та Верховного Суду

Постановою Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 11 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову СФГ «Сім`ї Янчинських» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з аналізу статей 7 і 23 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не громадянину України, а спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства. Законодавством, чинним на момент створення СФГ «Сім`ї Янчинських», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Однією з підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є добровільна відмова від земельної ділянки. Апеляційним судом встановлено, що розпорядженням Локачинської РДА № 214 від 20 серпня

2008 року, відповідно до клопотання голови СФГ «Сім`ї Янчинських»

ОСОБА_2 від 14 серпня 2008 року припинено право користування частиною земельної ділянки площею 23,7 га пасовищ селянським фермерським господарством «Сім`ї Янчинських». Цю земельну ділянку передано в землі запасу Старозагорівської сільської ради. Фактичне припинення позивачем права користування цією частиною земельної ділянки встановлено розпорядженнями голови Локачинської РДА № 43 та 211 від лютого та липня 2010 року, якими надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розширення ФГ «Надія» (а. с. 87, 88), а також рішенням господарського суду Волинської області від 15 серпня 2011 року у справі

№ 02/151-53, яке набрало законної сили (т. 1, а. с.100-103). Зазначена обставина не підлягає доказуванню відповідно до приписів статті 82 ЦПК України та не спростована позивачем.

Після припинення права користування частиною земельної ділянки площею 23,7 га пасовищ саме СФГ «Сім`ї Янчинських» зобов`язане було оформити відповідні документи щодо визначення площі та меж користування земельною ділянкою, яка залишилася у постійному користуванні господарства. Зазначених дій позивач не здійснив, у зв`язку із чим не довів тієї обставини, що надана на підставі оспорюваного наказу земельна ділянка у власність ОСОБА_1 входить у межі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських». З урахуванням наведеного, позивачем не доведено порушення відповідачами його права на постійне користування спірною земельною ділянкою.

Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів тієї обставини, що передана на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області у власність ОСОБА_1 земельна ділянка площею 2,0 га входить у межі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських».

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2021 року СФГ «Надія» - особа, яка не брала участі у справі, подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову апеляційного суду і постанову Верховного Суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що звернувшись з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду ОСОБА_1 ставила перед судом питання скасування рішення суду попередньої інстанції у справі та просила ухвалити нове рішення про відмову у позові СФГ «Сім`ї Янчинських» з обґрунтуванням припинення його прав на земельну ділянку. Вказувала про незалучення до участі у справі юридичної особи - ФГ «Надія», з посиланням на справу № 02/151-53 та розпорядження Локачинської РДА про надання дозволу СФГ «Надія» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розширення фермерського господарства, що вважала достатнім для висновку про відсутність порушеного права СФГ «Сім`ї Янчинських», з чим погодився суд апеляційної інстанції, ухваливши оскаржувану постанову від 31 травня

2021 року.

Суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив обставини справи, натомість апеляційним судом визначено помилкові мотиви для скасування рішення місцевого суду, прийнято нове рішення за висновків, що безпосередньо впливають на права, інтереси та обов`язки СФГ «Надія». Вирішення цієї справи на користь відповідачів свідчить про можливість свавілля держоргану щодо розпорядження не вільною земельною ділянкою, в порушення прав господарюючого суб`єкта, всупереч вимогам Закону та утверджує недобросовісність дій відповідача - особи, яка знаючи про законні перепони в отриманні такої земельної ділянки, не відмовилася від її отримання у власність, що обумовлюється скасуванням Волинським апеляційним судом 18 серпня

2020 року рішення у справі № 160/575/14-ц про визнання за ОСОБА_3 права постійного користування земельною ділянкою площею 50,04 га в порядку спадкування. Недобросовісність дій ОСОБА_1 стверджується й тим, що остання продовжила діяти на шкоду іншій юридичній особі, адже обумовлюючи свій приватний інтерес поставила в залежність іншого суб`єкта господарювання СФГ «Надія», використовуючи наявні права відносно земельної ділянки, якою законно продовжує користування інше СФГ - «Сім`ї ОСОБА_4 » (корпоративні права в якому син відповідача у 2014 році продав), яке саме через недобросовісні дії відповідача не може переоформити своє право постійного землекористувача на оренду, що і викликало спір у цій справі та вказує про необхідність судового захисту його прав.

Умовою отримання дозволу на виконання проекту відведення земельної ділянки було отримання ОСОБА_1 погодження від неналежного землекористувача земельної ділянки площею 50,04 га. - ОСОБА_3 про вилучення в її користь землі площею 2 га. Попереднє звернення ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області щодо отримання дозволу на розробку проекту відведення землі у власність не було задоволено саме з підстав знаходження бажаної землі в користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських». Відповідно, відповідачі знали, що земельна ділянка вибуває із володіння держави та користувача СФГ «Сім`ї Янчинських» з порушенням вимог закону. Тому прийняття у справі рішення про відмову у позові є несправедливим, так як: по-перше, не можна вважати справедливим надання землі особі, яка пізніше за інших дізналася про існування вільної ділянки і звернулася із заявою; по-друге, породжує спір між СФГ «Надія» та учасниками цієї справи відносно того самого предмету - наказу про передачу землі у власність та реєстрації такого права з підстав отримання такої землі в порушення Закону.

Питання можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки та правових наслідків надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки було предметом розгляду Великої палати Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц. У спірному ж випадку дії відповідачів є недобросовісними. Оспорюваним рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки з передачею у власність, дозвіл на виготовлення якого надано у зв`язку з погодженням вилучення частини земельної ділянки від неналежного землекористувача ОСОБА_3 . У зв`язку з скасуванням

18 серпня 2020 року судового рішення про визнання права постійного користування землею за ОСОБА_3 в порядку спадкування, жодних правових підстав для отримання у власність відповідача частини земельної ділянки, яку як одну та єдину земельну ділянку площею 50,04 га у своїй господарській діяльності використовує СФГ «Сім`ї Янчинських», без вилучення такої, у неї немає. Отже, суд апеляційної інстанції повинен був перевірити інформацію щодо розгляду справи № 161/575/14-ц, рішення у якій слугувало підставою видачі відповідачем 1 відповідачу 2 дозволу на розроблення проекту відведення землі у власність, затвердження якого з вирішенням передати у власність землю, є предметом спору у цій справі.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У квітні 2022 року Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило рішення апеляційного суду залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що жодні докази, на підставі якої земельної ділянки було створене СФГ «Сім`ї Янчинських» в матеріалах справи відсутні. Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства, як на момент створення СФГ «Сім`ї Янчинських», так і на час вирішення спору, є добровільна відмова від земельної ділянки.

У квітні 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила рішення апеляційного суду залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що СФГ «Сім`ї Янчинських», не бажаючи погоджуватись із справедливим та об`єктивним рішенням Верховного Суду, почав вдаватись до зловживань процесуальними правами, що має вираз у повторній подачі касаційної скарги до Верховного Суду, але вже від СФГ «Надія», як від юридичної особи, про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої суд вирішив питання. Касаційну скаргу було подано СФГ «Надія» вже після винесення Верховним судом остаточного рішення у справі № 931/649/20. Касаційну скаргу СФГ «Надія» підписано її засновником ОСОБА_5 , що є одночасно засновником і СФГ «Сім`ї Янчинських». ОСОБА_5 було відомо про хід розгляду справи № 931/649/20 та ухвалення в її рамках рішення, що ставить під сумнів поважність причин пропуску строків на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції СФГ «Надія». СФГ «Надія» у касаційній скарзі свою правову позицію зводить до того, що дане господарство було користувачем спірної земельної ділянки, яка виділена ОСОБА_1 . Але будь-яких доказів, які б підтверджували факт користування нею чи наявності у скаржника інших речових прав на спірну земельну ділянку, скаржником не надається. Так само не підтверджено належними та допустимими доказами наявності у СФГ «Надія» законного інтересу, який порушений. СФГ «Надія» не є та не може бути законним користувачем спірної земельної ділянки, а також особою, чиї права та законні інтереси порушені внаслідок ухвалення оскаржуваних судових рішень, адже законним користувачем спірної земельної ділянки, з позиції скаржника, є СФГ «Сім`ї Янчинських».

Рішення № 214 від 20 серпня 2008 року було прийняте на підставі клопотання голови СФГ «Сім`ї Янчинських» ОСОБА_2 від 14 серпня 2008 року про припинення права користування частиною земельної ділянки, яка надана в постійне користування для ведення фермерського господарства. Це рішення є чинним, не скасованим, а відтак таким, що підлягає виконанню. Тому твердження скаржника про спірна земельна ділянка на момент її виділення ОСОБА_1 не була вільною, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 травня

2018 року у справі № 404/251/17, від 05 грудня 2018 року у справі

№ 346/5603/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16, від 27 січня 2021 року у справі

№ 297/3225/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 308/13730/15, від 21 квітня 2021 року у справі № 587/624/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16, від 29 вересня 2002 року у справі № 688/2908/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16, від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 ).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 02 листопада 1992 року СФГ «Сім`ї Янчинських» зареєстровано як юридичну особу.

Засновником і головою СФГ «Янчинських» був ОСОБА_2 , а з 07 червня 2011 року по 24 жовтня 2014 року зазначену посаду у СФГ займав

ОСОБА_3 , який є членом цього господарства. З 26 жовтня 2014 року головою СФГ «Сім`ї Янчинських» є ОСОБА_5 .

Із дослідженого апеляційним судом архівного витягу з рішення Локачинської районної ради народних депутатів від 25 квітня 1991 року № 5/17 слідує, що рада, розглянувши клопотання ОСОБА_2 про виділення земельної ділянки у довічне спадкове володіння для ведення селянського (фермерського) господарства, вирішила надати сім`ї ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 10 га згідно рішення районної комісії по земельній реформі (протокол № 1 від 11 квітня 1991 року) з площ районного земельного запасу в межах колгоспу «Слава», у тому числі 4,8 га ріллі за рахунок поля і ґрунтозахисної сівозміни та покращення пасовищ - 5,2 га.

На підставі рішення № 15/11 Локачинської районної ради від 22 березня

1994 року ОСОБА_2 , як учаснику (засновнику) СФГ «Сім`ї Янчинських», була надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 50,04 га, яка розташована на території Старозагорівської сільської ради, про що було видано державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ № 20, який 30 травня 1994 року зареєстровано за № 17 у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею у Локачинській районній раді.

Розпорядженням Локачинської районної державної адміністрації № 214 від

20 серпня 2008 року на підставі клопотання голови СФГ «Сім`ї Янчинських» ОСОБА_2 від 14 серпня 2008 року припинено право користування СФГ «Сім`ї Янчинських» частиною земельної ділянки площею 23,7 га пасовищ. Цю земельну ділянку передано до земель запасу Старозагорівської сільської ради. Доручено Управлінню земельних ресурсів у Локачинському районі внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Розпорядженнями голови Локачинської районної державної адміністрації № 43 від 05 лютого 2010 року та № 211 від 02 липня 2010 року надано ФГ «Надія» дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у оренду земельної ділянки площею 23,7 га ріллі терміном на 15 років, для розширення фермерського господарства.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 15 вересня

2014 року у справі № 160/575/14-ц позов ОСОБА_3 до

ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , Старозагорівської сільської ради, Локачинської районної державної адміністрації про визнання права на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право на постійне користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50, 04 га, що розташована на території Старозагорівської сільської ради в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Постановою Волинського апеляційного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року у справі № 160/575/14-ц, рішення Локачинського районного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року скасоване та ухвалене нове рішення про відмову в позові ОСОБА_3 .

Згідно із інформацією відділу Держгеокадастру у Локачинському районі станом на 01 січня 2016 року, 01 січня 2017 року в постійному користуванні «СФГ «Сім`ї Янчинських» знаходилася земельна ділянка розміром 50,04 га на території Старозагорівської сільської ради. За клопотання СФГ «Сім`ї Янчинських» про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в натурі площею 50,04 га зазначено, що земельну ділянку орієнтовною площею 50,04 га під час проведення робіт з інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення було сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722485200:04:000:0941 - 14,5793 га, 0722485200:04:000:0940 - 25, 4208 га, 0722485200:04:000:0935 - 6, 2874га, які внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з інвентаризації земель, проведеної у 2013 році. За зверненнями громадян на зазначені земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення ГУ Держгеокадастру в області надані дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. В частині земельної ділянки площею 14, 5793 га проведено поділ на земельні ділянки, у тому числі з кадастровим номером 0722485200:04:000:1136 - 2,0 га.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 3-4931/15-20-СГ від

01 червня 2020 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 0722485200:04:000:1136), у тому числі рілля площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району, без зміни цільового призначення.

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 02 липня 2020 року зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722485200:04:000:1136.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).

Зазначені норми цивільного процесуального права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У частині четвертій статті 389 ЦПК України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків (див. ухвалу Великої Падати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі

№ 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

Отже особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в касаційному порядку лише ті судові рішення, які встановлюють, змінюють або припиняють права й обов`язки цих осіб. Особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з касаційною скаргою, повинна довести, що оскаржене судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У справі, що переглядається:

оскарженою постановою апеляційного суду у задоволенні позову СФГ «Сім`ї Янчинських» відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог;

обґрунтовуючи право на касаційне оскарження СФГ «Надія» зазначає, що апеляційним судом встановлено відсутність порушеного права СФГ «Сім`ї Янчинських», оскільки позивач не довів, що передана на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області у власність ОСОБА_1 земельна ділянка площею 2,0 га входить у межі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських», що породжує спір між СФГ «Надія» та учасниками цієї справи відносно того самого предмету - наказу про передачу землі у власність та реєстрації такого права з підстав отримання такої землі в порушення закону;

аналіз оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що апеляційним судом не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язкиСФГ «Надія».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням того, що постановою Волинського апеляційного суду від

31 травня 2021 року не вирішувалось питання про права та (або) обов`язки СФГ «Надія», касаційне провадження за його касаційною скаргою підлягає закриттю.

Керуючись статтями 260, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою селянського фермерського господарства «Надія» на постанову Волинського апеляційного суду від

31 травня 2021 року у справі № 931/649/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат