Рішення

від 06.09.2022 по справі 205/10170/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

06.09.2022 Єдиний унікальний номер 205/10170/20

Номер провадження: 2/205/816/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року м.Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв залісуду м.Дніпрі цивільнусправу запозовомОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілкової спілки «Свобода праці» ПАТ «Дніпроважмаш» про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілкової спілки «Свобода праці» ПАТ «Дніпроважмаш» про поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він ОСОБА_1 працював підручним сталевара електропечі 5 розряду електропічного відділення сталеплавильної дільниці виробництва сталевих відливок металургійного виробництва (№03) у Акціонерному товаристві «Дніпроважмаш» з 20 березня 2020 року. Наказом № 1177к від 19 листопада 2020 року його було звільнено у зв`язку зі скороченням чисельності та штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає звільнення незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства. 23 жовтня 2020 року позивач зазначає, що відповідача було повідомлено третьої особою про його членство у виробному профспілковому органі підприємства Виконкомі ППО ВПС «Свобода Праці» ПАТ «Дніпроважмаш». Однак, не дивлячись на це відповідач не звертався до виборчого органу третьої особи та вищого виборчого органу профспілки для отримання згоди на його звільнення.

Позивач також зазначає, що відповідачем в дійсності не проводилось вимірювання продуктивності праці підручних сталевара електропечі 5 розряду електропічного відділення сталеплавильної дільниці виробництва сталевих відливок металургійного виробництва (№03) у Акціонерному товаристві «Дніпроважмаш». Крім того, позивачу не відомо про засідання будьяких комісії із порівняння кваліфікації та продуктивності праці працівників цієї професії.

Окрім цього, позивач звертає увагу на те, що йому не було запропоновано всі вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом останніх двох місяців роботи і які існували на день звільнення. Зокрема, не було запропоновано вакансії: майстра ливарного виробництва, начальника центральної заводської лабораторії, обрубника, спеціаліста із закупівлі, токаря, формовщика машинної формовки, електромонтера зв`язку, енергетика, але ці вакансії були наявні у останні два місяці його роботи на підприємстві, оскільки відповідач шукав працівників на ці позиції через сайт Work.ua. Позивач зазначає, що він письмово звертався до відповідача із заявою про переведення його на вакансії начальника центральної заводської лабораторії, а також, начальника відділу служби безпеки, провідного інженера відділу матеріально технічного постачання, начальника управління безпеки життєдіяльності та охорони праці, однак, не отримав відповіді на своє звернення.

А також, листом третьої особи відповідача було повідомлено про те, що ОСОБА_1 є кандидатом у депутати на перших виборах депутатів Новомосковської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 25 жовтня 2020 року від Дніпропетровської обласної організації політичної партії «Команда Левченка «Народовладдя». Отже, станом на 19 листопада 2020 року виборчий процес у м. Новомосковську ще тривав, що підтверджується протоколами територіальної виборчої комісії, тому його звільнення, як кандидата у депутати під час виборчого процесу є незаконним.

Таким чином, відповідачем було порушено встановлений законом загальний порядок звільнення, а також, гарантії для членства виборчих профспілкових органів підприємства, що тягне за собою поновлення на роботі зі стягненням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд поновити його, ОСОБА_1 , на посаді сталевара електропечі 5 розряду електропічного відділення сталеплавильної дільниці виробництва сталевих відливок металургійного виробництва (№03) у Акціонерному товаристві «Дніпроважмаш».

Представник відповідача АТ «Дніпроважмаш» у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень посилався на ті обставини, що скорочення чисельності штату підприємства відбувалося у зв`язку зі змінами в організації праці, пов`язаних з погіршенням фінансово-економічного стану підприємства. Після чого було створено комісію для визначення конкретних осіб, які підлягають звільненню з урахуванням кваліфікації та продуктивності праці робітників та наявності переважного права на залишення на роботі. Результати були оформлені протоколом № 1 від 19 серпня 2020 року, і вже 21 серпня 2020 року отримано попередню згоду профспілкового комітету. Після чого було видано наказ № 242 ОТиЗ від 21 серпня 2020 року про попередження працівників про заплановане вивільнення. Позивач отримав повідомлення та 09 вересня 2020 року був ознайомлений з наказом № 242 ОТиЗ від 21 серпня 2020 року. При цьому йому було запропоновано переведення на посаду охоронника служби безпеки, від якої він відмовився, інших посад, які б відповідали його кваліфікації, в наявності не було. Після закінчення строку попередження позивача було звільнено на підстав ч. 1 ст. 40 КЗпП України, про що видано наказ № 1177 к від 19 листопада 2020 року. На підприємстві АТ «Дніпроважмаш» відсутня зареєстрована профспілкова організація ВПО «Свобода Праці», юридичною адресою якої зазначено: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, офіс 38, керівником зазначено ОСОБА_2 , та про яку відповідачеві невідомо. Позивач був членом незалежної профспілкової організації АТ «Дніпроважмаш» у м. Дніпрі. При цьому відповідач зазначив, що у разі, якщо працівник є членом декількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник. Таким чином, відповідачем було дотримано процедури звільнення ОСОБА_1 . Реєстрація позивача кандидатом у депутати, на думку відповідача, є зловживанням правом і спрямована за створення труднощів у звільненні працівника. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в їх повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів, посилався на обставини, що викладені у позовній заяві. Після оголошення перерви, надав до суду письмову заяву про завершення розгляду справи за його відсутності. У такій письмовій заяві просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позов та просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на його безпідставність та необґрунтованість. Після оголошення перерви, представник відповідача у судове засіданняне з`явився,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до судуне надходило.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілкової спілки «Свобода праці» ПАТ «Дніпроважмаш» у судове засіданняне з`явився,про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до судуне надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.06.2021 року вирішено зобов`язати Акціонерне товариство«Дніпроважмаш» надати до суду відповідні докази на підтвердження події: а) членства ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у Незалежній профспілковійорганізації Публічногоакціонерного товариства«Дніпроважмаш»станом на 19.11.2020 року; б) наявної згоди Незалежної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» на звільнення працівника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з підстав пункту 1 ст. 40 КЗпП, відповідно до наказу № 117 від 19.11.2020 року? А також, зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) надати до суду відповідні докази на підтвердження події: а) членства ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у Первинній профспілковій організації Всеукраїнської професійної спілки «Свобода праці» Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (місце знаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 37, офіс 38) станом на 19.11.2020 року; б) наявної згоди Первинній профспілковійорганізації Всеукраїнськоїпрофесійної спілки«Свобода праці»Публічного акціонерноготовариства «Дніпроважмаш»на звільнення працівника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з підстав пункту 1 ст. 40 КЗпП, відповідно до наказу № 117 від 19.11.2020 року?

Ухвалою судувід 09.09.2021року вирішено витребувати від Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілкової спілки «Свобода праці» ПАТ «Дніпроважмаш» (місце знаходження: 49044, м. Дніпро, вул.. Шевченка, 37/38) відомості пронаступне:чи надаввиборчий профспілковийорганПервинноїпрофспілкової організаціїВсеукраїнської профспілковоїспілки «Свободапраці» ПАТ«Дніпроважмаш»», згоду на звільнення працівника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з підстав пункту 1 ст. 40 КЗпП, відповідно до наказу № 117 від 19.11.2020 року?

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що наказом № 482-к від 16.05.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 булопризначено на посаду підручного сталевара електропечі (учнем) електропічного відділення сталеплавильної дільниці виробництва сталевих відливок металургійного виробництва (№03) у Акціонерному товаристві «Дніпроважмаш» з 20.05.2019 року.

Судом також встановлено, що наказом від 23.03.2020 року ОСОБА_1 був переведений підручним сталевара електропечі 5 розряду електропічного відділення сталеплавильної дільниці виробництва сталевих відливок металургійного виробництва (№03) у Акціонерному товаристві «Дніпроважмаш» з 20 березня 2020 року.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом АТ «Дніпроважмаш» № 238 ОТиЗ від 07 серпня 2020 року було внесено зміни до штатного розпису підприємства шляхом виведення посад, створено комісію про визначення працівників, які мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право залишитися на роботі, або щодо яких встановлено обмеження за скороченням, АТ «Дніпроважмаш» №1-вк від 19 серпня 2020 року було затверджено перелік працівників, які не мають переважного права на залишенні на роботі та підлягають звільненню, у числі яких визначено ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу із протоколу засідання профспілкового комітету незалежної профспілкової організації № 9 від 21 серпня 2020 року із профспілковою організацією було узгоджено звільнення працівників у зв`язку із скороченням штату та надано попередню згоду на звільнення, у тому числі ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що наказом АТ «Дніпротяжмаш» № 242 ОТиЗ від 21 серпня 2020 року було вирішено про попередження працівників про заплановане звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату, тому числі ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 09.09.2020 року був ознайомлений з вказаним наказом № 242ОТиЗ від21.08.2020року таз повідомленням прозаплановане звільненнявід 09.09.2020року,в якомуйому булозапропоновано перевестисяна посадуохоронника відділуохорони службибезпеки (№32)з тарифноюставкою 4962грн.00коп. За змістом прохальної частини позову позивач вказаний наказ не оспорював.

Судом встановлено, що наказом № 1177к від 19.11.2020 рокуОСОБА_1 був звільнений з посади підручного сталевара електропечі 5 розряду електропічного відділення сталеплавильної дільниці виробництва сталевих відливок металургійного виробництва (№03) у Акціонерному товаристві «Дніпроважмаш» з 19.11.2020 року, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату п.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на АТ «Дніпроважмаш» 30 липня 2010 року зареєстровано Незалежну профспілкову організацію ПАТ «Дніпроважмаш» у місті Дніпро.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою № 3 від 09.09.2021 року ОСОБА_1 є членом Всеукраїнської профспілкової спілки «Свобода праці», до якої приєднався працюючи на ТОВ «МЗ «Дніпросталь» та при працевлаштуванні у АТ «Дніпроважмаш» був переведений на профспілковий облік у ППО ВПС «Свобода Праці» ПАТ «Дніпроважмаш», де знаходиться на обліку наразі та входить, як і на час його звільнення, у виборчий профспілковий орган підприємства Виконком ППО ВПС «Свобода Праці» ПАТ «Дніпроважмаш», а також, роботодавця ПАТ «Дніпроважмаш» було повідомлено профспілкою про членство ОСОБА_1 у ВПС «Свобода Праці» та виборчому профспілковому органі підприємства, однак, від роботодавця не надходило подання на надання попередньої згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 .

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_1 згідно постанови Новомосковської міської територіальної комісії Новомосковського району Дніпропетровської області від 26.09.2020 року був зареєстрований кандидатом у депутати Новомосковської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області висунутих Дніпропетровською обласною організацією політичної партії «Команда Левченка «Народовладдя».

Оскільки позивач наголошує на тому, що був звільнений із займаної посади без дотримання процедури, передбаченої чинним законодавством, а також таке звільнення відбулось у період виборчого процесу, а відповідач наполягає на правомірності такого звільнення, суд доходить висновку про виникнення між сторонами трудового спору, який підлягає розгляду у судовому порядку.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст.40цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст.49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Суд вказує, що трудові відносини характеризуються владно підпорядкувальним характером, майновою і владно-організаційною нерівністю, внаслідок чого працівник є слабшою стороною цих відносин, у зв`язку із чим і трудове законодавство містить вказані гарантії захисту інтересів та прав працівника.

Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»(зі змінами) роз`яснив, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати,чи дійсно у роботодавця мали місце зміни в організації виробництва і праці (якщо йдеться про звільнення у зв`язку із ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації), скорочення чисельності або штату працівників, чи додержувався власник або уповноважений ним орган норм законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази змін в організації виробництва і праці, а також того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, і те, чи не мав звільнений працівник переважне право залишитися на роботі та чи було попереджено його за 2 місяці про наступне звільнення (п. 21 постанови №9).

З наведеного вбачається, що законодавством висунуті основні вимоги до роботодавця, який планує звільнення працівників за скороченням штату. Зокрема, скорочення чисельності або штату працівників має бути реальним, у зв`язку із чим на виконання вказаних норм матеріального закону роботодавець має обов`язок: 1) попередити працівника про звільнення неменше ніж за два місяці; 2) запропонувати, за наявності, працівникові вакантну посаду; 3) отримати згоду профспілкового органу на звільнення, якщо працівник є членом профспілки; 4) перевірити, чи немає працівник переважного права залишитися на роботі.

Суд зазначає, що наказ № 238ОТиЗ від 07.08.2020 року, яким було внесено зміни в діючий штатний розклад підприємства шляхом скорочення посад працівників АТ «Дніпроважмаш» за своїм змістом запровадив зміни в організації виробництва і умов праці вказаного акціонерного товариства.

Згідно частини третьої статті 64 Господарського кодексу Українипідприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Таким чином, запровадження змін в організації виробництва і умов праці, встановлення організаційної структури та чисельності працівників є винятковим правом роботодавця, який може самостійно визначати найбільш вигідні умови здійснення його господарської діяльності. При цьому, працівник має право погодитись або відмовитися від запропонованих змін в організації виробництва та змін істотних умов його праці.

Суд не може взяти до уваги ствердження сторони позивача із того приводу, що у вказаних змінах не було потреби, адже запровадження таких змін є винятковим правом роботодавця, який вправі самостійно визначати найбільш вигідні умови здійснення його господарської діяльності.

На думку суду, у АТ «Дніпроважмаш» дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці, зумовлені зовнішніми економічними факторами, що і стало підставою для майбутнього вивільнення працівників, у тому числі і позивача на підставі п.1ст. 40 КЗпП України.

Статтею 49-2 КЗпП Українипередбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноваженим ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації.

Зокрема у матеріалах справи міститься попередження позивача про майбутнє звільнення, з яким такий учасник справи був ознайомлений 09.09.2020 року.

Суд зазначає, що передбачений частиною 2 статті 40,статтею 49-2КЗпП України обов`язок роботодавця працевлаштувати вивільнюваного за скороченням працівника має не одноразовий, а триваючий характер, що варто розуміти як зобов`язання перевірити наявність вакантних посад і запропонувати іншу роботу працівникові не лише в момент попередження про звільнення, а і протягом всього періоду до самої дати фактичного звільнення. При змінах чисельності працівників шляхом скорочення штату виводиться не працівник, а штатна одиниця - певна посада, вказана в наказі про зміни в організаційній структурі і штатному розписі.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 травня 2016 року № 6-3048цс15, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст.40, ч. 3 ст.49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3ст.49-2КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Саме до такого розуміння цих норм зводяться правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від: 1 квітня 2015 року справі № 6-40цс15, 1 липня 2015 року у справі № 6-491цс15, 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15.

Таким чином, при наявності на підприємстві ряду рівнозначних посад, одна з яких підпадає під скорочення, про можливе майбутнє вивільнення попереджаються всі особи, що займають такі посади, а потім роботодавець між ними, з урахуванням закріплених в трудовому законодавстві гарантій і переважних прав, визначає ту особу, яка безпосередньо буде звільнена в зв`язку зі скороченням.

В даному випадку, суду представлені належні, достатні та допустимі докази щодо належного ознайомлення позивача із переліком вакантних посад, одночасноз попередженням його про звільнення, оформлених наказом № 242 ОТиЗ від 21.08.2020 року (а.с.75).

І навпаки, доказів того, що на підприємстві протягом двох місяців із дня попередження позивача були вакантні для працевлаштування будь-які інші посади, аніж ті, що вказані у названому переліку, у тому числі, посади на працевлаштування на які наголошував позивач, а саме: начальник центральної заводської лабораторії, начальник служби безпеки, ведучий інженер відділу матеріально-технічного забезпечення, начальника управління безпеки жідттєдіяльності і охорони праці, матеріали справи не містять. Надані позивачем оголошення про начебто наявні посади на підприємстві суд не може взяти до уваги, оскільки зі змісту останніх вбачається, що вони стосуються юридичної особи, що відмінна від особи відповідача.

На думку суду, відповідачем, як роботодавцем, в даному випадку розглядалось питання про наявне у позивача право залишитись на роботі, що також підтверджується витягом із протоколу засідання профспілкового комітету №9 від 21.08.2020 року.

За правилами ч.ч. 1-3 ст.43КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Відповідно до ч. 8 ст.43КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Разом з тим, відповідно до положень ч. 6 ст. 43 КЗпП України, якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

З наданих судові доказів вбачається, що відповідачем було направлено зазначене вище подання до профспілкового органу Незалежної профспілкової організації АТ «Дніпроважмаш», членом якої був позивач та отримано згоду на розірвання трудового договору з позивачем, а відтак суд відхиляє доводи позивача щодо того, що відповідача мав отримати аналогічний дозвіл від профспілкової організації ВПО «Свобода Праці», оскільки закон не зобов`язує роботодавця звертатись до всіх профспілкових організацій, членом який є працівник, а надає роботодавцю відповідне право вибору щодо такого звернення саме до того профспілкового органу,який діє на підприємстві.

Відтак, суд вважає, що в даному випадку відповідачем у строк, визначений законом, та в допустимий спосіб було попереджено позивача про запланованезвільнення не менше ніж за два місяці. Одночасно із попередженням позивача про майбутнє звільнення йому було запропоновано і вакантні посади на підприємстві. Окрім цього, відповідачем було отримано згоду на розірвання трудового договору з позивачем від профспілкової організації, що діє на підприємства.

Таким чином, запровадивши відповідним наказом змінив організації виробництва і праці, попередивши про ймовірне майбутнє вивільнення позивача більше ніж чим за два місяці, запропонувавши такому працівникові для подальшого працевлаштування перелік вакантних посад, та не отримавши згоду позивача на таке працевлаштування, роботодавець мав всі правові підстави для звільнення позивача на підставі . 1 ч. 1ст. 40 КЗпП України.

Тобто, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що при звільненні позивача за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідачем була дотримана встановлена трудовим законодавством України процедура звільнення працівника у зв`язку з його розірванням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу і правових підстав для визнання незаконним звільнення позивача з вказаної посади в суду немає.

Щодо доводів сторони позивача стосовно того, що ОСОБА_1 був звільнений у період виборчого процесу, оскільки був зареєстрованим кандидатом у депутати на виборах депутатів Новомосковської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області 25.10.2020 року від Дніпропетровської обласної організації політичної партії «Команда Левченка «Народовладдя», суд зазначає про наступне.

Згідно ч. 2 ст. 237 виборчого Кодексу України кандидат у депутати під час виборчого процесу не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, командира військової частини (формування).

Постановою ЦВКвід 30.08.2020року №208«Про початоквиборчого процесумісцевих виборів25жовтня 2020року» булооголошено з 05.09.2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25.10.2020 року.

У статті 20 Виборчого кодексу України визначено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Суд вказує, що виборчий процес завершується через 15 днів після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому цим Кодексом (ст. 196 Виборчого кодексу України).

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що протоколом про результати голосування з виборів депутатів Новомосковської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі від 04.11.2020 року було затверджені відповідні результати такого голосування, із його наступним оголошенням. У зв`язку із чим, 04.11.2020 року Новомосковська міська територіальна виборча комісія Новомосковського району Дніпропетровської області своєю постановою № 86 затвердила голосування з виборів Новомосковської міської ради.

В той же час матеріалами справи також підтверджено, позивача фактично було звільнено 19.11.2020 року, тобто в межах 15 днів після офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів, а відтак і в межах ще триваючого, на той час, виборчого процесу. А відтак права позивача були порушені відповідачем, оскільки останнього було звільнено під час тривання виборчого процесу, при тому, що закон не ставить заборону звільнення під час виборчого процесу від наявного повідомлення роботодавця працівником про наявність у останнього відповідного статусу кандидата в депутати.

В свою чергу, на думку суду порушення прав позивача, а саме звільнення його у останній день виборчого процесу може бути усунено судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення вказаного виборчого процесу за наявності підстав для звільнення.

Аналогічного висновку дійшов ВС у постанові від 29.01.2020 у справі N 320/7991/16. У зазначеній справі ВС новим рішенням змінив дату звільнення позивача, відмовивши у позові про поновлення на роботі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілкової спілки «Свобода праці» ПАТ «Дніпроважмаш» про поновлення на роботі, слід відмовити в повному обсязі в зв`язку з їх недоведеністю.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки, позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог йому було відмовлено, тому судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

На підставівикладеного,керуючись ст.3,40,43,49-2 КЗпП України, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Дніпроважмаш» (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул.. Сухий острів, буд. 3), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілкової спілки «Свобода праці» ПАТ «Дніпроважмаш» (місце знаходження: 49044, м.Дніпро, вул.. Шевченко, буд. 37, оф. 38) про поновлення на роботі, відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати по справі у вигляді судового збору компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан