Постанова

від 29.07.2010 по справі 4-1757/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

    Справа № 4-1757/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2010 року                             м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого – судді         Підпалого В.В.,

при секретарі                       Зененко В.Р.,

за участю прокурора          Сотченка М.М.,

провівши в приміщенні суду розгляд скарги ОСОБА_1 на незаконні дії прокурора Генеральної прокуратури України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на незаконні дії прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, вчинені останнім під час розгляду матеріалів його скарги на незаконні дії службових осіб Генеральної прокуратури України щодо утримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що розгляд такої скарги не відноситься до компетенції суду, а доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності дій прокурора Генеральної прокуратури України не відповідають дійсності.

Суд заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали судової справи № 4-1757/10, дійшов до наступного висновку.

Нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи (ст.ст. 236-1, 236-2, 236-5, 236-6, 236-8 КПК України).

Окрім цього, до контрольних функцій суду відносяться застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Отже, у відповідності до чинного законодавства, судовому оскарженню в порядку гл. 22 КПК України підлягають постанова про порушення кримінальної справи щодо певної особи (за фактом, якщо таке порушення безпосередньо стосується інтересів певних осіб), постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи.

Інших винятків з цього приводу КПК України не передбачає.

Відповідно до ст. 236 КПК України, дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Крім того, відповідно до ст. 236 КПК України, скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України.

Як вбачається зі змісту скарги, скаржник оскаржує дії прокурора, щодо незаконних дій прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, під час розгляду матеріалів його скарги на незаконні дії службових осіб Генеральної прокуратури України щодо утримання під вартою.

Таким чином, ці дії прокурора під час розгляду скарги, в порядку судового контролю оскарженню не підлягають, а тому в суду відсутні правові підстави для розгляду скарги по суті та її слід вважати такою, що залишена без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 236 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії прокурора Генеральної прокуратури України – залишити без розгляду.

На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом п’ятнадцяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя                                                                                                      В.В. Підпалий