Ухвала

від 20.10.2022 по справі 615/1138/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 615/1138/22 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11сс/818/670/22 Суддя-доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора чи слідчого, з участю представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме власника майна ОСОБА_6 належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Валках справу за апеляційною скаргою власника майна на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 12 10 2022 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 12 10 2022 року задоволено клопотання начальника СД ВП № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_9 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12022226020000122 від 09.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

Накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене 09 10 2022 в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості водоймища, що розташоване поблизу с. Велика Губщина Богодухівського (Валківського) району Харківської області, майно, а саме човен зеленого кольору з веслами, на корпусі якого є маркування «Гребная лодка «Язь», тип 1-УХЛ, заводський номер 776»; риболовну сітку зеленого кольору з полімерними поплавками та грузилами зі свинця; мотузку та рибу породи «Товстолоб» у кількості 25 шт.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившисьз вказанимрішенням суду, ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати в частині накладення арешту на майно ухвалу слідчого судді Валківського районногосуду Харківськоїобласті від12жовтня 2022року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції ухваливши рішення про накладення арешту на його майно порушив норми кримінального процесуального законодавства, не надав належної оцінки обставинами, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, що призвело до безпідставного обмеження права власності ОСОБА_6 на належне йому майно.

Також, надіславши до суду доповнення до апеляційної скарги, ОСОБА_6 вказує, що висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі про накладення арешту по справі суперечать один одному та не відповідають положенням чинного законодавства України, внаслідок чого суд першої інстанції надав спірним правовідносинам неналежну юридичну кваліфікацію.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Вислухавши доповідь судді, представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддіввважає,що не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що начальникомСД ВП№ 1Богодухівського РВПГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022226020000122 від 09.10.2022 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

10 10 2022 до Валківського районного суду Харківської області надійшло клопотання дізнавача про накладення арешту шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене 09 10 2022 в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості водоймища, що розташоване поблизу с. Велика Губщина Богодухівського (Валківського) району Харківської області, майно, а саме човен зеленого кольору з веслами, на корпусі якого є маркування «Гребная лодка «Язь», тип 1-УХЛ, заводський номер 776»; риболовну сітку зеленого кольору з полімерними поплавками та грузилами зі свинця; мотузку та рибу породи «Товстолоб» у кількості 25 шт. Місце зберігання визначено за ВП № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області (вул. Паркова, 22, м. Валки, Харківської області).

Ухвалою слідчогосудді Валківськогорайонного судуХарківської областівід 12жовтня 2019року задоволено клопотання начальника СД ВП № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12022226020000122 від 09.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, вилучене в ході огляду місця події, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що слідчим доведено, що працівники із господарства ОСОБА_6 здійснювали промисловий вилов риби у ставку загального користування. Будь-яких доказів на здійснення господарської діяльності, договору оренди, акту зариблення та дозвіл на здійснення промислового вилову риби не було надано. Окрім того, Харківською військовою адміністрацією ще з 24.06.2022 введено заборону на навігацію суден та промисловий вилов риби на водних об`єктах Харківської області. Накладення арешту було необхідно для збереження речових доказів для здійснення слідчих дій, в тому числі проведення судової економічно та інженерно-екологічної експертизи з метою підтвердження або спростування обставин щодо заподіяної шкоди.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя має право накласти арешт на мано, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 цього Кодексу, тобто є тимчасово вилученим із дотриманням встановленого ст.ст.167, 168 КПК України порядку.

Згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, є предметом кримінального правопорушення.

Тимчасове вилучення майна відповідно до положень ст.168 КПК України може здійснюватися під час обшуку, огляду. При цьому слідчий, прокурор під час тимчасового вилучення майна або негайно після ого здійснення зобов`язаний скласти відповідний протокол та звернутися до слідчого судді з клопотанням про його арешт протягом 48 годин після вилучення майна, що встановлено ч.5 ст.171 КПК України.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із доданого до клопотання витягу з ЄРДР, невстановлена особа 09.10.2022 на водоймі в с. Велика Губщина Богодухівського (Валківського) району Харківської області здійснювала незаконний вилов риби. За даним фактом було розпочато кримінальне провадження № 12022226020000122 від 09.10.2022, внесене до ЄРДР за ч.1 ст.249 КК України. Зі змісту клопотання та доданих дізнавачем доказів, в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості водоймища, що розташоване поблизу с. Велика Губщина Богодухівського (Валківського) району Харківської області, виявлено та вилучено пришвартований до берега металевий човен зеленого кольору з веслами, на корпусі якого є маркування «Гребная лодка «Язь», тип 1-УХЛ, заводський номер 776», в якому знаходилась риболовна сітка зеленого кольору з полімерними поплавками та грузилами зі свинця, мотузка та риба породи «Товстолоб» у кількості 25 шт. Постановою дізнавача від 10.10.2022 вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, як предмети кримінального правопорушення, передбаченого ст.249 КК України. Місце зберігання визначено за ВП № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області (вул. Паркова, 22, м. Валки, Харківської області).

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для тимчасового арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Суспільна небезпечність кримінального правопорушення, передбаченого ст.249 КК України визначається тим, що він задає шкоди рибним запасам та іншим водним тваринам в Україні шляхом її хижацького знищення.

Порядок зайняття рибним, звіриним бо іншим водним добувним промислом регулюється рядом нормативних актів, до яких належать, зокрема: Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України (затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33); Постанова КМУ від 06.04.1998 № 449 «Про затвердження Порядку справляння плати за їх спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і нормативів плати за їх спеціальне використання»; Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства (затверджений Постановою КМУ від 28.09.1996 № 1192); Постанова КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу» від 19.01.1998 № 32, відповідні правила, які розробляються органами рибоохорони, тощо.

Об`єктом цього проступку є науково обґрунтоване, раціональне використання і охорона риб та інших водних тварин та їх відтворення. Його предметом виступають риби різноманітних порід (прісні та морські), водні тварини (дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби), що знаходяться стан природної волі. Об`єктивна сторона виражається в незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Відповідно до Закону України «Про тваринний світ» одним із видів використання об`єктів тваринного світу є рибальство. Рибальством вважається промислове добування риби, водних безхребетних і морських ссавців, а також любительське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних у рибогосподарських водоймах.

В п.12 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 № 17 роз`яснено, що під поняттям промислу розуміються випадки вилову риби і водних тварин із використанням промислових засобів (сіток, неводів тощо). Промислом охоплюється як одиничний акт добування, так і дії, що складаються з ряду вольових актів.

З урахуванням вимог ст.24 Перехідних положень Земельного Кодексу України, який передбачає, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, з 01.01.2019 розпорядником земельної ділянки водного фонду, що розташована в с. Велика Губщина, є Валківська територіальна громада Богодухівського району Харківської області.

Окрім того, на підставі розпорядження КМУ від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ШХ «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою а саме Валківську РДА реорганізовано шляхом приєднання до Богодухівської РДА.

Разом із тим, слідчому судді не було надано доказів, які б свідчили про внесення будь-яких змін договору оренди, в тому числі шляхом укладення додаткових угод, що вказує на його невідповідність чинному законодавству.

За змістом ст.23 ЗУ «про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», документи дозвільного характеру видає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Згідно п.2 Порядку видачі дозволу на спеціальне використання одних біоресурсів рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 801, дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагенством для здійснення контрольного вилову водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів; або його територіальним органом (дозвільний орган) суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного тану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалі\у для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову. Дозвіл повинен перебувати у місці здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

За повідомленням Харківського рибоохоронного патруля Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області № 1-5-9/688-22 від 03.09.2022, ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31.05.2013 № 341, втратили свою чинність.

Суб`єкт господарювання має право здійснювати промисловий вилов водних біоресурсів згідно з дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) виданим відповідно до Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 801.

ОСОБА_6 будь-яких документів дозвільного характеру на здійснення промислового вилову водних біоресурсів із водоймища не отримував.

Окрім того, згідно протоколу № 3 від 24.06.2022 рішенням позачергового засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської обласної військової адміністрації, підписаного начальником Харківської обласної військової адміністрації ОСОБА_10 , на період дії воєнного стану введено заборону навігації суден та вилову водних біоресурсів шляхом промислового, любительського та спортивного рибальства на водних об`єктах Харківської області.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10.12.2004 № 17 відповідальність за злочин, передбачений ст.249 КК України, настає лише за мови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть указувати, зокрема такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч.3 або ч.4 ст.85 КУпАП.

Дізнавач в судовому засіданні суду першої інстанції зауважив, що для визначення розміру завданих збитків потрібні знання спеціаліста, тому в кримінальному провадженні призначено судово-економічну та інженерно-екологічну експертизи з метою підтвердження чи спростування складу кримінального правопорушення.

Всі інші обставини, на які посилається власника майна ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, можуть бути перевірені лише під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав, для арешту майна не ґрунтуються на матеріалах справи. Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України, як майно, що було знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою слідчого від 10.10.2022 року вони визнані слідчим речовими доказами. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст.170, 173 КПК України та відсутні підстави для її зміни чи скасування за доводами апеляційної скарги.

Керуючись ч.6 ст.376, ч.6 ст.9, ст7, ст.ст.170-175, ст.ст.392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 12 10 2022 року у кримінальному провадженні № 12022226020000122 від 09 10 2022 року за ч.1 ст.249 КК України про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, вилученого в ході огляду місця події по цій справі, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу власника майна, - залишити без задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4