Ухвала

від 20.10.2022 по справі 308/10352/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10352/22

1-кс/308/3216/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання представника власників майна МПП «Гігант», ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022071110000037 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та МПП «Гігант», звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна у кримінальному провадження №12022071110000037 від 23.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України у виді асортименту породи ялина та бук, які виявлені неподалік від розроблюваної лісосіки кварталу 50 виділ 11 в с.Розтока в напрямку с.Подобовець Хустського району Закарпатської області на ґрунтовій дорозі в двох купах з лівої і правої сторони без наявних маркувальних бирок: ялина 4 шт. L- 4 м.; ялина 1 шт. L- 5 м.; ялина 14 шт. L - 6 м.; бук 50 шт. L - 6 м. з права: ялина 88 шт. L - 6 м.; ялина 3 шт. L - 4 м.; ялина 3 шт. L - 5 м., а також на грунтовій дорозі, у підніжжі лісової дороги до лісосіки де робився попенний перелік виявлені сухостійні дерева породи: ялина 21 шт. L- 6 м.; ялина 4 шт. L - 5 м.; ялина 1 шт. L- 4 м. без маркувальних бирок.

Клопотання обґрунтовано тим, що Міжгірським районним судом Закарпатської області ухвалою суду від 04.04.2022 року (справа №302/283/22, провадження 1-кс-302/46/22) задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12022071110000037 від 23.02.2022 року та накладено арешт на майно МПП «Гігант» та ФОП ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_1 , а саме на наступну лісо деревину: ялина 4 шт. L- 4 м.; ялина 1 шт. L- 5 м.; ялина 14 шт. L- 6 м.; бук 50 шт. L- 6 м. з права: ялина 88 шт. L- 6 м.; ялина 3 шт. L- 4 м.; ялина 3 шт. L- 5 м., ялина 21 шт. L- 6 м.; ялина 4 шт. L- 5 м.; ялина 1 шт. L- 4 м. без маркувальних бирок.

Лісодеревина, на яку накладено арешт оскаржуваною ухвалою суду, належить МПП «Гігант» (ЄДРПОУ 20461401), юридична адреса 90564, Закарпатська область Тячівський район, смт.Тересва, вул. Б.Хмельницького, 1. Розпоряджався даною деревиною породи ялина, а саме транспортував її з місця рубки до МПП «Гігант» згідно укладеного договору ФОП ОСОБА_3 ..

У клопотанні зазначено, що підставою для звернення із клопотанням про скасування арешту майна, є те, що на даний час такий втратив свою актуальність та є незаконним.

Адвокат вказує, що слідчим під час подання до слідчого судді клопотання про арешт майна зазначено те, що таке майно може бути речовим доказом. Так доданими до клопотання матеріалами доводиться тільки те, що до ЄРДР 22.02.2022 року було внесено відомості про злочин, передбачений ч.1 ст.246 КК України за фактом виявлення на автомобілях MAN та КАМАЗ лісодеревини породи «Смерека» без відповідних документів. Однак це не є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, яке настає тільки в результаті встановлення факту незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

Працівниками ДП «Міжгірське ЛГ» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджено у протоколах допитів той факт, що ОСОБА_3 не вийшов за межі виділеної йому для рубки ділянки та що самовільно зрубаних дерев в урочищі ДП «Верхньогірське ЛГ» не виявлено. У наданим в судовому засіданні поясненні ФОП ОСОБА_3 підтверджено, що дана лісодеревина «ялини» є саме та, яку він законно зрубав на виділеній йому лісосіці, та відпущена йому працівником ДП «Верхньогірське ЛГ» ОСОБА_6 , однак яку він не зміг вивести з місця рубки до м.Тересви в МПП «Гігант» із-за погодних умов. Доданими до клопотання доказами (пояснення ОСОБА_3 , протокол допиту свідка ОСОБА_6 , протокол допиту свідка ОСОБА_7 ) а також доданими до справи доказами (документами) ФОП ОСОБА_3 доводиться тільки те, що дана лісодеревина зрубана у законний спосіб на виділеній ОСОБА_3 лісосіці. Відсутність на даній лісодеревні маркувальних бирок ОСОБА_3 пояснює тим, що з метою убезпечення їх від крадіжки та втрати, він сам їх зняв та вони знаходяться у нього до часу перевезення лісодеревини до МПП «Гігант», адже така знаходилась складована біля дороги в с.Розтока, Хустського району, без охорони тривалий час, та він може надати ці маркувальні бирки для огляду суду.

У клопотанні зазначається, що з часу внесеннявідомостей прозлочин поданому кримінальномупровадженню (23.02.2022року)до часувилучення працівникамиполіції даноїлісодеревини (30.03.2022року)тобто більшемісяця,на територіїДП «ВерхньогірськеЛГ»,яке наданий часв результатіреорганізації перейшлов ДП«Міжгірське ЛГ»,ними небуло виявленожодної самовільноїрубки ялинита жоднихналежних тадопустимих доказівщодо наявностіфакту такоїсамовільної рубки(Актупро лісопорушення, матеріально-грошової оцінки, розрахунку шкоди, заподіяної лісовому господарству, Схему самовільно зрубаних дерев, протокол огляду виявлених пнів самовільно зрубних дерев, повідомлення особі про підозру за ч. 1 ст.246 КК України, тощо) слідчому судді подано не було. Вказано, що в даному випадку взагалі відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України і відомості про таке внесені до ЄРДР по кримінальному провадженню №12022071110000037 від 23.02.2022р. безпідставно та незаконно.

До даного часу (на протязі більш як чотирьох місяців з моменту вилучення лісодеревини та більше п`яти місяців з часу внесення відомостей про злочин у ЄРДР) у кримінальному провадженні не встановлено вини ФОП ОСОБА_3 , чи МПП «Гігант» у вчиненні кримінального правопорушення у формі самовільної рубки дерев, та жодній особі не вручено письмове повідомлення про підозру. Натомість, отриманими адвокатом з ДП «Міжгірське ЛГ» офіційними документами підтверджується законність рубки дерев породи «ялина» ФОП ОСОБА_3 , власником якої в подальшому стало МПП «Гігант».

Щодо вилучення деревини породи бук, на яку накладено арешт, у клопотанні зазначено, що поодинокі дерева бука були на площі виділеної йому під рубку лісосіки. При цьому ДП «Верхньогірське ЛГ» надало йому дозвіл на «сполошну-суцільну» рубку виділеної лісосіки тобто по площі, що ввело в оману бригаду лісорубів, що розробляли дану лісосіку, та які разом із деревами «ялини» зрубали на даній лісосіці і наявні на ній поодинокі дерева «бука», тобто здійснили суцільну вирубку виділеної ФОП ОСОБА_3 лісосіки. Однак 07.04.2022 року ФОП ОСОБА_3 повністю відшкодовано ДП «Міжгірське ЛГ» всю завдану шкоду в результаті даної рубки на суму 119807 грн. 70 коп., включаючи вартість зрубаних дерев «бука», та його притягнено до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП відповідно до Постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.04.2022 р. №2, та ним сплачено адміністративний штраф у сумі 510 грн.. що в свою чергу виключає подвійне покарання за одне і те саме діяння, а саме виключає покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України. Тобто 07.04.2022 року ОСОБА_3 повністю оплатив ДП «Міжгірське ЛГ» кошти за вилучену деревини «бука», на яку накладений арешт, та така на даний час вже належить йому.

Просять врахувати, що вже тривалий час органом досудового розслідування не доведено факту самовільної рубки дерев ФОП ОСОБА_3 , чи іншими особами, натомість доводиться належність даної лісодеревини, на яку накладено арешт ФОП ОСОБА_3 та МПП «Гігант», а також те, що тривале зберігання лісо деревини під відкритим небом уже тривалий час негативно впливає на її якість, зменшує її сортність, та вважають, що така підлягає поверненню їх законним володільцям.

Крім того, 17 жовтня 2022 року адвокатом ОСОБА_4 було подано уточнююче клопотання про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт майна у кримінальному провадженні №12022071110000037 від 23.02.2022 р. за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України на наступне майно:

-що накладений ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2022 (справа №302/283/22, провадження 1-кс/З02/41/22), деревину породи «смерека» довжиною 6-6,5 метра в кількості 38 та 8 штук з частковим виявленням на них бирками, яка відвантажена на території ДП «Міжгірського лісового господарства» і передана на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-що накладений ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.04.2022 ( справа №302/283/22, провадження 1-кс/302/46/22), асортименту породи ялина та бук, які виявлені неподалік від розроблюваної лісосіки кварталу 50 виділ 11 в с.Розтока в напрямку с.Подобовець Хустського району Закарпатської області на ґрунтовій дорозі в двох купах з лівої і правої сторони без наявних маркувальних бирок: ялина 4 шт. L- 4 м.; ялина 1 шт. L- 5 м.; ялина 14 шт. L - 6 м.; бук 50 шт. L - 6 м. з права: ялина 88 шт. L - 6 м.; ялина 3 шт. L - 4 м.; ялина 3 шт. L - 5 м., а також на грунтовій дорозі, у підніжжі лісової дороги до лісосіки де робився попенний перелік виявлені сухостійні дерева породи: ялина 21 шт. L- 6 м.; ялина 4 шт. L - 5 м.; ялина 1 шт. L- 4 м. без маркувальних бирок.

При цьому, вказане клопотання не є уточненням до раніше поданого клопотання про скасування арешту майна, а фактично є новим клопотанням про скасування арешту майна. Так, адвокат просить скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2022 (справа №302/283/22, провадження 1-кс/З02/41/22), тобто просить скасувати арешт майна накладений на підставі іншої ухвали слідчого судді, чого не було заявлено при подачі первісного клопотання.

Разом із тим, нормами КПК України не передбачено можливості подавати нове клопотання про скасування арешту майна в рамках раніше поданого клопотання про скасування арешту майна.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Так, Кримінальний процесуальний кодекс України, на відміну від інших, не закріплює можливості збільшення заявлених вимог в процесі розгляду скарги, відтак надані «уточнення» не підлягають розгляду в межах первинного клопотання.

19 жовтня 2022 року на адресу суду надійшли матеріали кримінального провадження №12022071110000037 від 23.02.2022 року

Адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судовому засіданні 11.10.2022 підтримали клопотання про скасування арешту з підстав викладених у такому та просили його задовольнити. В наступне судове засідання 20.10.2022 не з`явилися, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. При цьому, 20.10.2022 року на адресу суду від ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 надійшли заяви, згідно яких просили провести судове засідання по розгляду клопотання про скасування арешту майна без їхньої участі, вимоги клопотання підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Прокурор Бокоч Олеся у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином. При цьому, 20.10.2022 подала до суду заяву, згідно якої просила розглянути клопотання про скасування арешту майна у кримінальномупровадженні №12022071110000037 без її участі. Проти його задоволення та скасування арешту майна заперечує. Вказала, що у даному кримінальному провадженні майно, що було вилучено під час проведення огляду, та на яке накладено арешт, має доказове значення. Для проведення ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначила, що через неефективність слідства здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 05.07.2022 доручено СВ ГУНП в Закарпатській області. На даний час, органом досудового розслідування отримано розрахунок ДЕІ в Закарпатській області збитків, завданих незаконною порубкою 29 дерев породи бук, а також вирішується питання призначення судової інженерно-екологічної експертизи А також з приводу порушень посадових осіб ДП «Міжгірське ЛГ» під час накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , неоскарження такого рішення в апеляційному порядку ініційовано питання про проведення службового розслідування в Закарпатському обласному управління лісового та мисливського господарства.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Із змісту ч.1ст.170КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Поряд з цим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Із доводів, викладених у клопотанні вбачається, що заявник посилається на те, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба та що арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування №12022071110000037 від 23.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється СУ ГУНП в Закарпатській області на підставі постанови заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 05.07.2022 року про доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування.

Із долученого до матеріалів клопотання витягу з ЄРДР слідує, що досудове розслідування здійснюється за фактом того, що 22.02.2022 року о 19:44 год. зі служби «102»надійшло повідомлення про те, що на перехресті сіл Пилипець та Розтока Хустського району Закарпатської області засіб марки МАN моделі 18.460F реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки КАМАЗ 53212 реєстраційний номер НОМЕР_2 завантажений лісо деревиною пороки «Смерека» без відповідних дозвільних документів.

Ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.04.2022 року справа №302/283/22, провадження 1-кс-302/46/22 задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженню №12022071110000037 від 23.02.2022 року та накладено арешт на майно у виді асортименту деревини породи ялини та бук, які виявлені неподалік від розроблювальної лісосіки кварталі 50 видділ 11 в с.Розтоки в напрямку Подобовець Хустського району Закарпатської області на грунтовій дорозі в двох купах з лівої і правої сторони без наявних маркувальних бирок: ялина 4 шт. L - 4 м.; ялина 1 шт. L - 5 м.; ялина 14 шт. L- 6 м.; бук 50 шт. L- 6 м. з права: ялина 88 шт. L- 6 м.; ялина 3 шт. L- 4 м.; ялина 3 шт. L- 5 м., на ґрунтовій дорозі, у підніжжя лісової дороги до лісосіки де робився попневий перелік виявлено сухостійні дерева породи ялина 21 шт. L- 6 м.; ялина 4 шт. L- 5 м.; ялина 1 шт. L- 4 м. без маркувальних бирок.

При накладенні арешту слідчий суддя виходив із того, що зі змісту специфікацій до договору купівлі-продажу необробленої деревини, які надано ОСОБА_3 видно, що за результатами аукціону продано деревину породи ялина відповідного діаметру довжини і об`єму. Натомість із змісту клопотання, протоколу огляду і вилучення деревини, складені слідчим, видно що на місці складування деревини неподалік лісорозробки, виявлено деревину породи ялина і бук, тобто породи, яка не зазначена у специфікацій них документах. Окрім цього, не співпадають відомості про діаметр деревини породи ялина, яка була складована і завантажена на автомобілі. Вилучена деревина також не містила відповідних бирок, що стверджують правомірність рубки дерев, їх відпуск заготівельнику та покупцю. Ці бирки також необхідні для правомірного транспортування деревини.

До клопотання долучено постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.04.2022 року за №2, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65 КУпАП, у зв`язку із незаконною рубкою лісу породи бук та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Надано квитанцію №40 від 07.04.2022 року про сплату ОСОБА_3 адміністративного штрафу у розмірі 510 гривень на користь Пилипецької територіальної громади.

Згідно наданого розрахунку заподіяної шкоди незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту кв. АДРЕСА_2 , та акт огляду місця використання лісових ресурсів від 04.04.2022 року, в межах лісосіки виявлено незаконну рубку дерев породи бук у кількості 29 штук, кубомасою 14,00 м3, сума шкоди складає 119807,70 грн..

Також долучено квитанцію №37 від 07.04.2022 року про сплату ОСОБА_3 119807,70 грн. на користь Міжгірського лісового господарства за лісокористування.

Між Державним підприємством «ДП Верхньогірське ЛГ» (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) було укладено Договір №80 про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних із лісівництвом від 06.09.2021 року, за умовами якого виконавець має право та зобов`язується на власний ризик на розробку рубка рідколісся в кварталі 50 виділ 11 площа 0,9 га 124 кубометри, Пилипецьке лісництво.

Відповідно до Технічного завдання, що є додатком №3 до Договору №80 від 06.09.2021 року, таке видане на планову заготівлю деревини породи ялини, загальною кількістю 143.

Згідно акту огляду місця заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісу від 16.12.2021 року під час проведення огляду місця заготівлі деревини в кварталі №50 виділі №11 по лісорубному квитку № НОМЕР_3 від 02.09.2021 року, встановлено, що площа лісосіки фактично заготовленої становить 0,9 га, маса деревини фактично заготовленої становить 143 м3. Зазначено, що рубка відведено правильно, границі внесено в натурі.

Відповідно до відповіді Директора ДП «Міжгірське лісове господарство» від 20.09.2022 року за №356 у відповідь на адвокатський запит проінформовано, що в Пилипецькому лісництві в 2021 році було проведено рубку рідколісся в кварталі 50 вид 11 на площі 0,9 га. загальною кубомасою 124 кубометри ліквідної деревини породи ялина. Заготівлю деревини на даній ділянці згідно договору підряду №80 від 06.09.2021 року проводив ФОП ОСОБА_3 в кількості 124 кубометри. Реалізацію продукції з Пилипецького лісництва кварталу 50 виділу 11 проводила інженер з лісозаготівель ОСОБА_6 в 2021 -2022 році згідно аукціонних договорів на МПП «Гігант» в кількості 124 кубометри. Вилучену продукцію 30.03.2022 року працівниками поліції ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від ОСОБА_3 по середньому діаметру обміряти не можливо без відповідних замірів кожного сортименту. ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП за незаконну рубку лісу породи бук і ним в добровільному порядку сплачено штраф в сумі 510 гривень і відшкодовано суму шкоди нанесену лісовому господарству в сумі 119807.69 гривень.

Згідно відповіді слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 16.09.2022 року за №75-аз/106/7-2022 на адвокатський запит повідомлено, що на лист, який був скерований до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області отримано розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу рубкою у кварталі 50, виділи 11 Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірське ЛГ». Наразі вирішується питання про повторний огляд, у виділах 11 та 14 кварталу 50 Пилипецького лісництва, після якого буде призначена відповідна експертиза. У рамках кримінального провадження № 12022071110000037 від 23.02.2022 інші провадження в СУ ГУ НП не реєструвалися, про підозру нікому не повідомлялося.

Відповідно до відповіді начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_9 від 15.04.2022 року за №03-10-423 відповідно до матеріалів відводу на ділянці лісосіки під рубку рідколісся від 30.07.2021 р, відведено 117 дерев породи ялина. Загальна кубомаса відведених в рубку дерев породи ялина становить 143 кбм. в т.ч. 60 кбм. ділової та 64 кбм дров`яної деревини. Зазначена кубомаса вказана у лісорубному квитку № 001788 від 02.09.2021р.. Різниця між відведеними в рубку деревами породи ялина та облікованими пнями даної породи становить 65 штук. Відповідно до листа Державного комітету лісового господарства України від 29.09.04 №02-13/3712, дерева, які були відведені в рубку відповідно до діючих правил та норм, і в подальшому зрубані лісокористувачем, визначення їх об`єму після проведення рубки (в тому числі через переведення діаметра пня до діаметра на висоті 1,3м) для контролю якості відведення, чинним лісовим законодавством не передбачено. Щодо облікованих на ділянці лісосіки пнів від зрубаних дерев породи бук лісгоспом надано копії акту огляду місць використання лісових ресурсів від 04.04.2022р, акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 04.04.2022р, розрахунку шкоди, протоколу №2 про адміністративне правопорушення від 04.04.2022р, постанови про накладання адміністративного стягнення (штрафу), квитанцій № 37 та № 40.

В матеріалах кримінального провадження № 12022071110000037 від 23.02.2022 року міститься прогнозований розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками дерев в кварталі 50 виділі 11 Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірське ЛГ», наданого на запит старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Олександра Пасіки від 26.08.2022 року за №4427/106/7-2022 про проведення розрахунку розміру шкоди заподіяного лісу рубкою в кварталі 50, виділи 11 Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірське ЛГ», де незаконно було зрізано 29 дерев породи «бук», згідно якого загальний розмір заподіяної шкоди становить 131749,28 грн.

Згідно з ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (ч.3 ст.170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання органів державної влади у володіння майном відбувалося згідно із законом: відповідно до другого речення першого абзацу цієї статті будь-яке позбавлення власності має здійснюватися «на умовах, передбачених законом»; другий абзац надає державам право здійснювати контроль за користуванням, вводячи в дію «закони».

Будь-яке втручання у мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур (рішення у справі «Лекіч проти Словенії», заява № 36480/07, пункт 95, від 11 грудня 2018 року).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» констатовано, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст.28КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Відповідно до ч.3 ст.170 ЦПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

За частиною 1 ст. 246 КК України передбачено відповідальність за незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

У клопотанні адвокат просить скасувати арешт із деревини породи ялини та бук.

Аналіз ч.1 ст.246 КК України дає підстави вважати, що склад кримінального правопорушення утворює лише перевезення, зберігання, збут незаконно зрубанихдерев або чагарників.

Стороною обвинувачення було надано матеріали кримінального №12022071110000037 від 23.02.2022 року, які були досліджені слідчим суддею при вирішенні клопотання про скасування арешту майна.

Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, які б свідчили про те, що вилучена лісопродукція породи ялини є незаконно зрубаними деревами, що прямо передбачено ч. 1 ст. 246 КК України. Крім цього стороною обвинувачення не було повідомлено про необхідність проведення будь-яких слідчий та процесуальних дій із залученням вказаної лісо продукції, зокрема, відсутні відомості, що вказане майно необхідне для проведення, в тому числі експертиз, та стороною обвинувачення під час розгляду клопотання не було надано інформації, що така призначена в межах вказаного кримінального провадження.

З вказаних обставин слідчий суддя вважає, що зі спливом часу перебування цих речей під арештом порушується право власника цього майна на вільне володіння та користування належним йому майном.

У зв`язку із наведеним слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту майна, щодо асортименту деревини породи ялина, які виявлені неподалік від розроблюваної лісосіки кварталу 50 відділ 11 в с.Розтока в напрямку Подобовець Хустського району Закарпатської області на грунтовій дорозі в двох купах з лівої і правої сторони, відпала потреба та наявні підстав для скасування вжитого заходу забезпечення кримінального провадження, у зв`язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

Щодо скасування арешту із деревини породи бук 50 шт. L - 6 м, то з матеріалів справи вбачається, що на вирубку вказаної деревини дозвільних документів ОСОБА_3 надано не було.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження було надано прогнозований розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками дерев в кварталі 50 виділі 11 Пилипецького лісництва ДП «Верхньогірське ЛГ», згідно якого загальний розмір заподіяної шкоди становить 131749,28 грн.

Крім цього, прокурор вказала, що на даний час існує необхідність у збереженні даного майна, оскільки вирішується питання призначення судової інженерно-екологічної експертизи. Додатково зазначила, що щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , ініційовано питання про проведення службового розслідування в Закарпатському обласному управління лісового та мисливського господарства.

На момент розгляду клопотання про скасування арешту майна досудове розслідування кримінального провадження ще не завершено та може виникнути потреба у проведенні процесуальних дій із залученням даного майна у зв`язку з чим необхідність заходу забезпечення щодо арешту деревину породи бук 50 шт. L - 6 м, не відпала.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за можливе частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді на зазначену вище деревину породи бук 50 шт. L - 6 м, передавши її на відповідальне зберігання власнику або законному володільцю, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.388ККУкраїни про необхідність збереження арештованого майна.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, у зв`язку з чим клопотання представника власників майна МПП «Гігант», ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 4 частини 1 статті 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Дана ухвала у відповідності до ч.3 ст.309КПК України оскарженню не підлягає.

Керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника власників майна МПП «Гігант», ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022071110000037 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,- задовольнити частково.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.04.2022 року справа №302/283/22 (1-кс/302/46/22) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071110000037 від 23.02.2021 року, на майно у виді асортименту деревини породи ялина, які виявлені неподалік від розроблюваної лісосіки кварталу 50 відділ 11 в с.Розтока в напрямку Подобовець Хустського району Закарпатської області на грунтовій дорозі в двох купах з лівої і правої сторони без наявних маркувальних бирок: ялини 4 шт. L - 4 м.; ялини 1 шт. L - 5 м.; ялини 14 шт. L - 6 м.; з права: ялини 88 шт. L - 6 м.; ялини 3 шт. L - 4 м.; ялини 3 шт. L - 5 м., на ґрунтовій дорозі, у підніжжі лісової дороги до лісосіки де робився попневий перелік виявлено сухостійні дерева породи ялина: ялини 21 шт. L - 6 м.; ялини 4 шт. L - 5 м.; ялини 1 шт. L - 4 м. без маркувальних бирок.

Частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.04.2022 року справа №302/283/22 (1-кс/302/46/22) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071110000037 від 23.02.2021 року, на майно у виді асортименту деревини породи бук, які виявлені неподалік від розроблюваної лісосіки кварталу 50 відділ 11 в с.Розтока в напрямку Подобовець Хустського району Закарпатської області на грунтовій дорозів двохкупах злівої іправої сторонибез наявнихмаркувальних бирок: бук 50шт.L-6м,та передативласнику абозаконному володільцюна відповідальнезберігання з можливістю користуватися вказаним майном та забороною розпоряджатися, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Попередити відповідальнуза збереженнямайна особу про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, передбачену ст. 388 КК України.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1