Постанова

від 20.10.2022 по справі 362/4824/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року м. Київ

Унікальний номер справи № 362/4824/16-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9523/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладія Євгена Васильовича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2022 року, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М., по справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення і державних актів та витребування майна з незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення і державних актів та витребування майна з незаконного володіння (т. 1 а.с. 1-12).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2022 року позовну заяву заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення і державних актів та витребування майна з незаконного володіння - залишено без розгляду (т. 2 а.с. 122-124).

Не погодившись з ухвалою суду, 19 липня 2022 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладій Є.В. подав до суду апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 130-141).

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що залишаючи без розгляду позовну заяву суд неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, судом не було належним чином повідомлено прокурора, оскільки судові повістки про час та місце розгляду справи направлялись до Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, яка ще з 15 березня 2021 року припинила своє існування. При цьому, судом не взято до уваги, що в судових засіданнях 31 серпня 2021 року, 12 листопада 2021 року і 10 березня 2022 року був присутній прокурор Васильківського відділу окружної прокуратури, відео фіксація судових засідань не здійснювалась. За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для залишення позову без розгляду.

11 жовтня 2022 року представник відповідачів - адвокат Шумило Н.М. подала відзив в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін (т. 2 а.с. 174-177).

У судовому засіданні прокурор - Батюк І.В. підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Шумило Н.М. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи, які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені, повідомленнями, у т.ч. на зазначені ними адреси електронної пошти та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Відповідачка ОСОБА_1 була сповіщена врученням повідомлення особи. Відповідач ОСОБА_2 був повідомлений сповіщенням представника та телефонограмою із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення, про що у справі є докази. Факт представництва адвокатом Шумило Н.М. інтересів відповідачів в суді підтверджується наданими до суду доказами, а об`єктивних доказів припинення представництва до суду не надано (т. 1 а.с. 71, 80 т. 2 а.с. 73-95, 161-172).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення ст. 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання, призначені на 31.08.2021 року, 12.11.2021 року та 10 березня 2022 року, прокурор не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином,

Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду і з цього часу справа розглядалась районним судом (т. 1 а.с. 64-65).

В судовому засіданні 28 грудня 2016 року, 17 січня 2017 року, 14 березня 2017 року, 11 травня 2017 року, 08 червня 2017 року, 12 вересня 2018 року прокурор та представник особи в інтересах якої поданий позов брали участь в розгляді справи, подавали докази і надавали пояснення, при цьому розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин (т. 1 а.с. 72, 81, 92-93, 98-98а, 207-208 т. 2 а.с. 17-18)

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду 07 серпня 2019 року (т. 2 а.с. 35-36).

За довідкою секретаря судового засідання, розгляд справи 07 серпня 2019 року було відкладено на 21 листопада 2019 року, через перебування головуючого судді на лікарняному, за довідкою від 21 листопада 2019 року фіксування судового процесу не здійснювалось, наступне судове засідання було визначено на 28 квітня 2020 року (т. 2 а.с. 47-55).

За довідкою від 28 квітня 2020 року фіксування судового процесу не здійснювалось, наступне судове засідання було визначено на 18 листопада 2020 року, та розгляд справи був відкладений на 26 лютого 2021 року, яке також не відбулось через перебування головуючого у справі на лікарняному із визначенням наступної дати засідання 04 червня 2021 року (т. 2 а.с. 62-63, 68-73).

За довідкою секретаря судового засідання від 04 червня 2021 року фіксування судового процесу не здійснювалось, наступне судове засідання було визначено на 31 серпня 2021 року, відкладено розгляд справи на 12 листопада 2021 року (т. 2 а.с. 96, 102).

12 листопада 2021 року судове засідання не відбулось через перебування головуючого у справі на лікарняному із визначенням наступної дати засідання 10 березня 2022 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (т. 2 а.с. 111).

Відповідно до норм п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщоналежним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду не звернув уваги на те, що 12 листопада 2021 року розгляд справи не відбувся не через неявку прокурора, а через перебування головуючого судді на лікарняному, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання.

Враховуючи те, що 12 листопада 2021 року судове засідання не відбулось не через неявку прокурора, а з інших об`єктивних причин (перебування головуючого судді на лікарняному), підстави для висновку про повторну неявку прокурора в судове засідання без поважних причин 10 березня 2022 року та залишення позовної заяви без розгляду, були відсутні.

При цьому, направляючи поштові повідомлення на адресу заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, районний суд не звернув увагу, що Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області з 15 березня 2021 року припинила своє існування у зв`язку з адміністративною реформою і реформуванням органів прокуратури.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші доводи сторін по справі цих висновків не спростовують, тому судом апеляційної інстанції відхилені.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Гладія Євгена Васильовича - задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2022 року - скасувати.

Справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення і державних актів та витребування майна з незаконного володіння, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 20 жовтня 2022 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

В.М. Ратнікова

О.В. Борисова