Рішення

від 20.10.2022 по справі 440/5092/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5092/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, Західного офісу Держаудитслужби, третя особа - Приватне підприємство «ЛЕР» про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2022 року (згідно даних на поштовому конверті) Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, третя особа - Приватне підприємство «ЛЕР» про визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 25.05.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-09-02-004921-b.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Отже, якщо гарантійний строк встановлений у законі, то сторони своєю угодою не можуть скоротити його. Відповідно до закону гарантійний строк на будівельні роботи становить десять років. Недолік договору в цій частині не завдав жодної шкоди, а договір міг бути укладений і без включення до нього пункту щодо гарантійного строку, який встановлений законом. Отже, вказаний недолік не має наслідком недійсності договору в цілому. Поряд з цим, додаткова угода №4 від 14.01.2021 була підписана виключно для реєстрації юридичних зобов`язань на 2022 рік в органах Державної казначейської служби України згідно затверджених бюджетних призначень, про що відповідальною особою позивача було зроблено відповідно примітку в описі причин внесення змін до договору у відповідному полі на електронному майданчику під час пуб лікації даної додаткової угоди та не мала на меті вносити жодні зміни до істотних умов договору. Вказаний недолік був суто технічною помилкою, не завдав жодної шкоди, негативних наслідків та додаткових витрат позивача, а умови договору №313 від 08.10.2021 в цій частині приведені у відповідність до вимог тендерної документації та пропозиції учасника шляхом укладення додаткової угоди №6 від 30.05.2022. Крім того, вимога відповідача усунути порушення шляхом «припинення зобов`язань за договором» є неправомірною, а саме такою, що прийнята не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 15.06.2022 позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.06.2022 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 15.06.2022.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5092/22 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, третя особа - Приватне підприємство «ЛЕР» про визнання протиправним та скасування висновку. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

02.08.2022 від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області заперечує. Вказує, що в ході моніторингу встановлено, що 08.10.2021 Комунальним некомерційним підприємством «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області з Приватним підприємством «Лер» укладено договір №313 з порушенням вимог частини першої та частини четвертої статті 41 Закону №922. Зокрема, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Замовником у пункті 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні Характеристики предмета закупівлі» Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації зазначено, що: «Гарантійний строк експлуатації об`єкта повинен становити не менше 10 років від дня його прийняття замовником. Початком гарантійного строку вважається день, наступний після дня підписання акту приймання-передачі об`єкта. (Учасник цієї процедури закупівлі має надати гарантійний лист у складі тендерної пропозиції)». Учасником ПП «ЛЕР» у складі своєї тендерної пропозиції надано документ « 8. Гарантійний лист строк експлуатації.pdf», в якому він гарантує, що: «Гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше 10 років від дня його прийняття замовником» (гарантійний лист від 16.09.2021 №06 додається). Проте, в подальшому замовник всупереч чинному законодавству у пункті 8.1 укладеного договору від 08.10.2021 №313 зазначає, що: «Підрядник гарантує якість закінчення робіт, досягнення показників об`єкта визначеним у договорі та проєктно-кошторисній документації, та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта протягом 5 років з моменту здачі його в експлуатацію». Таким чином, прописуючи в укладеному договорі гарантійний термін 5 років замовник одразу порушує: - частину першу статті 884 Цивільного кодексу України, згідно якої гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом; - частину четверту статті 41 Закону №922, а саме: пункт 8.1 договору від 08.10.2021 №313 не відповідає змісту тендерної пропозиції учасника-переможця ПП «ЛЕР»; - постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 №668, якою передбачено, що: «Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом». Отож, зазначений договір укладений з порушенням вимог частини першої та частини четвертої статті 41 Закону №922 та відповідно до пункту другого частини першої статті 43 Закону є нікчемним. Також замовник, порушуючи пункт 10 частини першої статті 10 Закону №922, не оприлюднив додаток 1 «Договірна ціна» до договору, який відповідно до пункту 15.1 договору від 08.10.2021 №313 є його невід`ємною частиною. Слід зазначити, що замовник у позовній заяві не оскаржує порушення пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922, проте, висновок Управління просить суд скасувати повністю. Тобто без оскарження всіх порушень законодавства про закупівлю, що викладені у висновку, не можливо в подальшому скасувати його у повній мірі. Поряд з цим, пунктом 3.1 основного договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, передбачено, що «Договірна ціна на момент укладення договору є твердою в межах кошторисної вартості і становить: 6 757 000,00 грн, без ПДВ. Коригування твердої ціни відбувається лише у випадках, передбачених законодавством, що регулює сферу державних закупівель, постановою №668 та Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293, чинним законодавством України та цим Договором». Додатковою угодою №4 від 14.01.2022 до договору від 08.10.2021 №313 замовником внесено зміни до п. 3.1 договору і викладено його в наступній редакції: «Договірна ціна на момент укладання договору є динамічною та на момент підписання договору складає - 6 757 000 грн 00 коп. (шість мільйонів сімсот п`ятдесят сім тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ». Підставою для внесення змін відповідно до повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2021-09-02-004921-b є покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Таким чином, у разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру). Оскільки, на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» то зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. В той час як, згідно п. 3 ч. 5 ст. 41 Закону №922 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Проте, замовником не підтверджено яким чином зміна ціни з твердої на динамічну призведе до покращення якості предмета закупівлі. Замовником у позовній заяві зазначено, що зміна ціни з твердої на динамічну є технічною опискою, що не призведе до додаткових витрат, проте, відповідно до пункту 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, визначено, що «приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду, а тверда договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду». Тобто, змінюючи ціну укладеного договору, замовник створює можливість для подальшого коригування ціни договору, що призведе до додаткових витрат замовника, та не може свідчити про покращення якості предмета закупівлі. А отже, наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у даній частині суперечать чинному законодавству.

Ухвалою суду від 11.08.2022 залучено до участі у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, третя особа - Приватне підприємство «ЛЕР», про визнання протиправним та скасування висновку в якості співвідповідача Західний офіс Держаудитслужби.

Західний офіс Держаудитслужби правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом строк не скористався.

В засіданні 30.08.2022, фіксування якого в силу статті 229 КАС України не здійснювалося, суд закрив підготовче провадження у справі №440/5092/22 та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12:00 год 20.09.2022.

Представники учасників справи у судове засідання 20.09.2022 не з`явились, будучи належно повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області у відзиві на позовну заяву просило провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Західний офіс Держаудитслужби та третя особа про причини неявки своїх уповноважених представників не повідомили.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області зареєстроване як юридична особа 06.09.2021, ідентифікаційний код 01999626, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 19.05.2022 №14-3 та на виконання доручення Держаудитслужби від 31.03.2022 №003100-18/2580-2022, уповноваженою особою Управління проведено моніторинг процедури закупівлі КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області предмету «Реконструкція частини будівлі хірургічного корпусу (3 поверх) без зміни геометричних розмірів, по вул. Миру, 10, м. Горішні Плавні, Кременчуцького району, Полтавської області», (ДК 021:2015: 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень), очікуваною вартістю 7 517 037,60 гривень (оголошення, оприлюднене на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель ID: UA-2021-09-02-004921-b.

19.05.2022 Управлінням на підставі виявлених ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, розпочато моніторинг закупівлі UA-2021-09-02-004921-b.

За результатами моніторингу Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 25.05.2022 №14-з/2.

Як зазначено у пункті 1 розділу ІІ "Констатуюча частина" висновку моніторингом установлено, що договір від 08.10.2021 №313 укладено з порушенням вимог частини першої та частини четвертої статті 41 Закону.

Зокрема, у пункті 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД зазначено, що: «Гарантійний строк експлуатації об`єкта повинен становити не менше 10 років від дня його прийняття замовником. Початком гарантійного строку вважається день, наступний після дня підписання Акту приймання-передачі об`єкта. (Учасник цієї процедури закупівлі має надати гарантійний лист у складі тендерної пропозиції)».

Учасником ПП «ЛЕР» у складі своєї тендерної пропозиції надано документ « 8. Гарантійний лист строк експлуатації.pdf», в якому він гарантує, що: «Гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить не менше 10 років від дня його прийняття замовником».

Однак, у пункті 8.1 договору від 08.10.2021 №313, укладеному Замовником з ПП «ЛЕР», зазначено, що: «Підрядник гарантує якість закінчення робіт, досягнення показників об`єкта визначеним у Договорі та проєктно-кошторисній документації, та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта протягом 5 років з моменту здачі його в експлуатацію».

Зазначений пункт договору не відповідає змісту тендерної пропозиції учасника-переможця ПП «ЛЕР», що є порушенням частини четвертої статті 41 Закону та суперечить вимогам частини першої статті 884 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV та п. 103 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 №668, якими передбачено, що: «Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом».

Таким чином, зазначений договір укладений з порушенням вимог частини першої та частини четвертої статті 41 Закону та відповідно до пункту другого частини першої статті 43 Закону є нікчемним.

Також, на порушення пункту 10 частини другої статті 10 Закону Замовником не оприлюднено додаток 1 до договору «Договірна ціна», який відповідно до пункту 15.1 договору від 08.10.2021 №313 є його невід`ємною частиною.

Крім того, за результатами моніторингу встановлено, що додатковою угодою №1 від 08.10.2021 до договору від 08.10.2021 №313 внесено зміни в пункті 4.2 договору та викладено його в наступній редакції: « 4.2. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел фінансування, згідно Додатку до Договору, який є невід`ємною частиною Договору». Водночас, разом з додатковою угодою даний додаток не оприлюднено, що є порушенням пункту 10 частини другої статті 10 Закону.

На порушення пункту 3 частини п`ятої статті 41 Закону додатковою угодою №4 від 14.01.2022 до договору від 08.10.2021 №313 Замовником внесено зміни до п.3.1 договору і викладено його в наступній редакції: «Договірна ціна на момент укладання Договору є динамічною та на момент підписання договору складає - 6 757 000 грн 00 коп. (шість мільйонів сімсот п`ятдесят сім тисяч грн 00 коп.) без ПДВ». Підставою для внесення змін відповідно до повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2021-09-02-004921-b є покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Слід зазначити, що пунктом 3.1 основного договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, передбачено, що « 3.1. Договірна ціна на момент укладення Договору є твердою в межах кошторисної вартості і становить: 6 757 000,00 грн, без ПДВ. Коригування твердої ціни відбувається лише у випадках, передбачених законодавством, що регулює сферу державних закупівель, Постанови КМУ від 01.08.2005 №668 та Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, чинним законодавством України та цим Договором».

Договір, укладений за результатами процедури закупівлі, відповідає проекту договору та пропозиції учасника, в тому числі щодо ціни договору та порядку забезпечення виконання договору.

Частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону. При цьому, відповідно до пункту 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (надалі - Загальні умови) до істотних умов договору підряду віднесено договірну ціну та порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду. Крім цього, згідно з пунктом 2 і Загальних умов договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда.

У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру).

Відповідно до пункту 3 Загальних умов визначено, що «приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду, а тверда договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду».

Проте, на порушення пункту 3 частини п`ятої статті 41 Закону додатковою угодою №4 від 14.01.2022 до договору від 08.10.2021 №313 Замовником внесено зміни в істотні умови договору, а саме: змінено вид договірної ціни з твердої на динамічну на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 41 Закону - покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Слід зазначити, що якість продукції (послуг, робіт) є економічною категорією. Вона виражається показниками, які характеризують корисний ефект від використання певної продукції. Це може бути надійність, технологічність, стандартизація та уніфікація, ергономічність, естетичність, транспортабельність, екологічні показники, показники безпеки.

При цьому тверда ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін і у разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченої договором підряду, всі пов`язані з цим витрати, понесе підрядник.

При динамічній договірній ціні, внаслідок її коригування в процесі виконання договору може призвести до додаткових витрат замовника.

Таким чином, внесення змін до істотних умов договору на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 41 Закону (покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю) не є правомірним, оскільки внесення змін у договірну ціну, зокрема, заміна виду договірної ціни з твердої на динамічну призведе до додаткових витрат замовника, що не може свідчити про покращення якості предмета закупівлі.

Пунктом 3 "Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)" розділу ІІ вказаного висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку шляхом припинення зобов`язань за договором від 08.01.2021 №313, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із висновком Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 25.05.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-09-02-004921-b, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII /далі - Закон № 2939-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 /далі - Положення №43/, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби 02.06.2016 №23, Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Управління діє на підставі Положення Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 22.02.2022 №115 (далі - Положення про Управління).

Підпунктом 2 пунктом 4 цього Положення передбачено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII /далі - Закон №922-VIII (у редакції, чинній на час проведення моніторингу процедури закупівлі)/.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 6 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини 10 статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

За приписами частини 19 статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

На виконання відповідних вимог Закону наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 /далі - Порядок №552/, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

За своїм змістом висновок органу державного фінансового контролю є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Можливість оскарження такого висновку в судовому порядку передбачена частиною 10 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №320/733/19.

Зміст спірного висновку свідчить, що відповідач під час здійснення заходів державного фінансового контролю встановив порушення частин першої та четвертої статті 41 Закону № 922-VIII, пункту 3 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, а також пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII.

Так, згідно з пунктом 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Також пунктом 3 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

Як слідує з матеріалів справи, за результатами процедури закупівлі UA-2021-09-02-004921-b між замовником КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області та ПП «ЛЕР» було укладено договір №313 від 08.10.2021 на виконання робіт з реконструкції частини будівлі хірургічного корпусу (3 поверх) без зміни геометричних розмірів за адресою: вул. Миру, буд. 10, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область.

Пунктом 3.1 цього договору визначено, що договірна ціна на момент укладення договору є твердою в межах кошторисної вартості і становить 6 757 0000,00 грн, без ПДВ.

Відповідно до пункту 8.1 вказаного договору підрядник гарантує якість закінчення робіт, досягнення показників об`єкта визначеним у договорі та проєктно-кошторисній документації, та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта протягом 5 років з моменту здачі його в експлуатацію.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 14.01.2022 до договору від 08.10.2021 №313 були внесені зміни до пункту 3.1 договору та викладено цей пункт у такій редакції: "Договірна ціна на момент укладання договору є динамічною та на момент підписання договору складає - 6 757 000 грн 00 коп. (шість мільйонів п`ятдесят сім тисяч грн 00 коп.)".

Згідно з частиною 1 статті 884 ЦК України гарантійний строк виконаних робіт за договором будівельного підряду становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 визначено, що «приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду, а тверда договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду».

З огляду на приписи наведених норм, судом не заперечується та обставина, що на момент здійснення відповідачем моніторингу закупівлі UA-2021-09-02-004921-b мала місце невідповідність вказаних пунктів договору вимогам частин першої та четвертої статті 41 Закону № 922-VIII, пункту 3 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Разом з тим, судом встановлено, що 30.05.2022 між замовником КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області та ПП «ЛЕР» була підписана додаткова угода №6 до договору №313 від 08.10.2021, якою пункти 3.1 та 8.1 були приведені у відповідність до вимог чинного законодавства в зв`язку з допущенням технічної описки.

Так, згідно з пунктом 3.1 договору від 08.10.2021 №313, в редакції додаткової угоди від 30.05.2022 №6, договірна ціна на момент укладення договору є твердою в межах кошторисної вартості і становить - 6 757 000 грн 00 коп (шість мільйонів сімсот п`ятдесят сім тисяч грн 00 коп) без ПДВ.

Також згідно з пунктом 8.1 договору від 08.10.2021 №313, в редакції додаткової угоди від 30.05.2022 №6, підрядник гарантує якість закінчення робіт, досягнення показників об`єкта визначеним у договорі та проєктно-кошторисній документації, та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта протягом 10 років з моменту здачі його в експлуатацію.

Отже, станом на дату розгляду справи умови договору від 08.10.2021 №313 відповідають положенням статті 41 Закону № 922-VIII.

За викладених обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 25.05.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-09-02-004921-b з огляду на приведення умов договору від 08.10.2021 №313 у відповідність до вимог чинного законодавства додатковою угодою від 30.05.2022 №6, а також зважаючи на те, що порушення позивачем вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII в частині не оприлюднення Додатку 1 до договору від 08.10.2021 №313 та Додатку до додаткової угоди №1 від 08.10.2021 до договору від 08.10.2021 №313, на переконання суду, не є значущим, а відтак такий спосіб усунення порушення як припинення зобов`язань за договором є непропорційним заходом у свіввідношенні з виявленим порушенням.

При цьому, суд не вбачає підстав для визнання оскаржуваного висновку протиправним, оскільки на момент здійснення відповідачем моніторингу закупівлі UA-2021-09-02-004921-b мали місце невідповідність наведених вище пунктів договору вимогам частин першої та четвертої статті 41 Закону № 922-VIII, пункту 3 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та порушення позивачем вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII.

Таким чином, позов КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області слід задовольнити частково.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при частковому задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь КНП «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240,50 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу складає 6500,00 грн.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17, від 30.07.2021 у справі № 560/5990/20.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 820/4211/18.

У цій справі на підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи не надано жодного документального доказу.

Зважаючи на те, що за вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; як і розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, суд за відсутності жодного з документального доказу про надання правової допомоги позбавлений можливості встановити розмір витрат позивача на правничу допомогу, відповідність опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, передбаченим договором умовам.

Враховуючи викладене, понесення витрат на правову допомогу не підтверджено належними і достатніми доказами, відтак підстави стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Миру, буд. 10, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 01999626) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код ВП 40913619), Західного офісу Держаудитслужби (вул. Тадеуша Костюшка, 8, м. Львів, 79007, ідентифікаційний код 40479801), третя особа - Приватне підприємство «ЛЕР» (вул. Івана Мазепи, буд. 45-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 30566227) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити частково.

Скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 25.05.2022 №14-з/2 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-09-02-004921-b.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь Комунального некомерційного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава