Постанова

від 21.10.2022 по справі 560/16954/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16954/21 Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

21 жовтня 2022 рокум. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо застосування січня 2014 року та січня 2016 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;

- визнати протиправними дії 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 24.08.2019 року.

- зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 84 660,79 грн із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 24.08.2019 року в сумі 79 329,00 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у грудні 2015 року із застосуванням базового місяця - січень 2014 року;

- зобов`язано 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;

- визнано протиправною бездіяльність 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018;

- зобов`язано 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

- визнано протиправною бездіяльність 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.12.2018 по 31.05.2019;

- зобов`язано 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 31.05.2019;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, то апелянт посилається на те, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року повинен був застосувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, як для діючих так і новоприйнятих або переміщених на новостворені посади військовослужбовців, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення затверджені Порядком №1078, який був змінений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013.

Стосовно індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.08.2019, позивач зазначає, що суд першої інстанції у даний період досліджує, яким чином здійснюється обчислення індексу споживчих цін, яка розраховується наростаючим підсумком що врегульовано абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 та не є спірним між сторонами. В даний період позивач не оскаржував розрахунок величини приросту індексу споживчих цін.

В даний період оскарженням є сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які суд першої інстанції ігнорує. Апелянт посилається на те, що відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та у березні 2018 року не здійснив виплату індексації, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу).

Згідно доводів апелянта, у даній справі існує єдиний правомірний та законно обгрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, а саме через застосування базового місяця індексації січня 2008 року при розрахунку індексації в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 24.08.2019 здійснення розрахунку індексації відповідно до вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку №1078.

Відповідач не погоджуючись із рішення суду першої інстанції також подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що у спірний період проходження позивачем служби останній не був військовослужбовцем, оскільки не проходив військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а проходив службу цивільного захисту в Територіальному управління МНС України у Хмельницькій області, надалі в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Отже, базовий місяцем для проведення індексації в грудні 2015 року є січень 2014 року.

Щодо нарахування та виплати індексації у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, то відповідач зазначив, що постановою № 1013 не лише змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Апелянт посилається, що відповідач виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови №1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку №1078, як базовий місяць (місяць підвищення) враховано січень 2016 року, що передбачено абзацом 2 пункту 3 Постанови №1013.

Зазначає, що відповідно до матеріалів справи, а саме в довідці про виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2015 по 24.08.2019 вказано, що у червні 2019 позивачу виплачено індексацію в сумі 267 грн, надалі з липня 2019 по листопад 2019 року індексація виплачувалась в розмірі 751,12 грн.

Отже, відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 24.08.2019 в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (з особового складу) від 25.06.2013 року № 121, з 26 червня 2013 року зарахований в кадри Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (начальник 22 Державної пожежно-рятувальної частини).

Згідно з витягом з наказу (по особовому складу) від 23.08.2019 року № 418 "Про виключення з кадрів ДСНС та звільнення зі служби" ОСОБА_1 начальника 22 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області з 24.08.2019 виключено з кадрів.

Довідкою про нараховані суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 по 24.08.2019 № 215/34 від 30.09.2021 підтверджено, що позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення за:

- грудень 2015 року - 267,00 грн;

- січень - грудень 2016 року - 0,00 грн (у листопаді 2016 року виплачено 1000 грн);

- січень - грудень 2017 року - 0,00 грн;

- січень - грудень 2018 року - 0,00 грн;

- січень - травень 2019 року - 0,00 грн, червень 2019 року - 751,12 грн, липень 2019 року - 206,72 грн, серпень 2019 року - 160,04 грн.

У період з січня по грудень 2015 року встановлено базовий місяць - січень 2014 року, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року базовий місяць - січень 2016 року, у період з березня 2018 року по вересень 2019 року базовий місяць - березень 2018 року.

Позивач вважає, що відповідач здійснив нарахування і виплати йому індексації із порушенням вимог законодавства, тому звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Суд першої інстанції враховуючи, що відповідач взагалі не проводив нарахування індексації грошового забезпечення позивачу у період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно), а у грудні 2015 року здійснив відповідні нарахування та виплату, однак із застосуванням базового місяця січня 2014 року, дійшов висновку про часткове задоволення позову у цій частині, а саме протиправність дій відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачеві у грудні 2015 року із застосуванням базового місяця - січень 2014 року, та протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Суд вважає, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Щодо вимог позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 24.08.2019, то суд дійшов висновку, що відповідач не мав передбачених законодавством підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно.

Відповідно до довідки про нараховані суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 № 215/34 від 30.09.2021 у період з червня 2019 року по серпень 2019 року (включно) із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення.

Таким чином, суд вважав за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2018 по 31.05.2019 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 31.05.2019.

Щодо позовних вимог про стягнення сум індексації грошового забезпечення, суд зазначив, що ці вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на той факт, що повноваження щодо обрахунку індексації покладаються на відповідача.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" збільшено грошове забезпечення військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з дня втрати чинності указів Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року (Постанова №704), в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.

Відповідно до п.4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2007 року №1294, яка набрала чинності 01.01.2008, наступне підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018.

Таким чином, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації відповідно до Порядку №1078 по березень 2018 року.

Отже, відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, відповідно до якої з 01 грудня 2015 року для нарахування індексації грошового забезпечення як базовий місяць має застосовуватися січень 2008 року.

На думку відповідача, останній виконав умови, визначені абзацом першим пункту 3 Постанови №1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих для проведення індексації відповідно до порядку №1078, як базовий місяць необхідно враховувати січень 2014 року та січень 2016 року, що передбачено абзацом 2 пункту 3 Постанови №1013.

Однак, такі доводи відповідача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки підвищення розміру додаткових видів грошового забезпечення не є підставою для зміни базового місяця індексації.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.01.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже, тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінилися, тому підстави для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням базового місяця - січень 2014 року та січень 2016 року, відсутні.

Відповідно до довідки про нараховані суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2015 по 24.08.2019, №215/34 від 30.09.2021 індексація грошового забезпечення у період з січня 2016 року по травень 2019 року не нараховувалася та не виплачувалася.

У грудні 2015 року позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, проте відповідач під час її нарахування застосував січень 2014 року як базовий місяць.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визначення базового місяця січень 2008 року для проведення індексації за грудень 2015 року підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки відповідач взагалі не проводив нарахування індексації грошового забезпечення позивачу у період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно), а у грудні 2015 року здійснив відповідні нарахування та виплату, однак із застосуванням базового місяця січня 2014 року, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачеві у грудні 2015 року із застосуванням базового місяця - січень 2014 року, та протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Водночас, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визначення січня 2008 року, як базового місяця для обчислення індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Колегія суддів не може погодитися з указаним висновком, враховуючи наступне.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під ефективним засобом (способом) судового захисту слід розуміти такий, що призводить до бажаних наслідків, дає найбільший ефект для відновлення юридичного становища особи, яке існувало до порушення її прав чи законних інтересів. Тому ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) засіб захисту повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9).

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача.

Указаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, які застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21 з подібними правовідносинами (пункти 26-34).

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд уже зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Так, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, у згаданих справах № 400/1118/21 і № 420/3593/20 Верховний Суд указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і у цій справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Указана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018.

Судом встановлено, що відповідач не проводив нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно).

З січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

З огляду на вказане та з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період. Тож рішення суду першої інстанції в цій частині належить змінити.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 24.08.2019 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення останньому за вказаний період в сумі 79 329,00 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом позовної заяви і апеляційної скарги, ОСОБА_1 стверджує, що відповідач усупереч приписам пункту 5 Порядку №1078 з 1 березня 2018 року не виплачував йому фіксовану суму індексації грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн в місяць.

У цьому контексті насамперед колегія суддів зауважує, що позовні вимоги ОСОБА_1 про застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Так, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 1 березня 2018 року до 24 серпня 2019 року) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».

Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.

Крім того, судом встановлено, що згідно офіційних даних, розміщених на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2018 року становив 100,8%, у травні 2018 року 100,0%, у червні 2018 року 100,0%, у липні 2018 року 99,3%, у серпні 2018 року 100,0%, у вересні 2018 року 101,9%, у жовтні 2018 року 101,7%.

Таким чином, лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100). При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

Разом з тим, у березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився з 1000,00 грн до 5220 грн і, відповідно, підвищився його грошовий дохід.

Докази того, що розмір підвищення грошового доходу є нижчим за суму індексації, матеріали справи не містять.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не мав передбачених законодавством підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виходячи із фіксованої величини за період з березня 2018 року по листопаді 2018 року включно.

Водночас, суд враховує, що відповідно до довідки про нараховані суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 № 215/34 від 30.09.2021 у період з червня 2019 року по серпень 2019 року (включно) із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення.

Обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації був розрахований неправильно, позивач не навів.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню виключно за період з 01.12.2018 по 31.05.2019.

Разом з тим, у даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві, а тому, питання врахування або не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2018 по 31.05.2019 та відповідності сум в межах даного питання ще не порушенні, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення у сумах 84660,79 грн та 79329 грн колегія суддів зазначає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на той факт, що повноваження щодо обрахунку індексації покладаються на відповідача.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, суд першої інстанції належним чином установивши фактичні обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права і дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визначення січня 2008 року як базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року змінити в частині відмови визначення базового місяця січня 2008 року для нарахування індексації гршового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Абзац п`ятий резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 викласти в такій редації: "Зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (так званого базового місяця), для розрахунку індексації.

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.