Рішення

від 26.10.2007 по справі 27/230-07-8153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/230-07-8153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2007 р.Справа  № 27/230-07-8153

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс”

До відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю „Баранівський фарфоровий завод”

Про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивачаКулешова О.І., довіреність від 01.09.2007 року;

Від відповідачане з'явився;

Суть спору:Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс” звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Баранівський фарфоровий завод” про визнання договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Поліський фаянс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Баранівський фарфоровий завод”, - дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

          17.10.2007 року за вх. № 23846 до господарського суду Одеської області надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю „Баранівський фарфоровий завод”, де останній не заперечує проти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс”, визнає їх у повному обсязі та просить суд провести судове засідання без участі представника ТОВ „Баранівський фарфоровий завод”.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника позивача, суд,

встановив.

          01.09.2005 року між           Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Баранівський фарфоровий завод” (ТОВ “Баранівський фарфоровий завод”) був укладений Договір купівлі-продажу № 53, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 1 вересня 2005 року за реєстром № У-336 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.05.2006 року.

          Відповідно до п. 1.1 означеного Договору Продавець (Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради) продав, а Покупець (ТОВ “Баранівський фарфоровий завод”) купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді:

          - нежилих приміщень першого поверху № 501 (П'ятсот один), що в цілому складаються з нежилих приміщень загальною площею 160,0 кв. м., відображених у технічному паспорті, а саме: нежилі приміщення  1 –9;

          - нежилих приміщень підвалу № 502 (П'ятсот два), що в цілому складаються з нежилих приміщень загальною площею 142,4 кв. м, відображених у технічному паспорті, а саме:           нежилі приміщення - 1-13 (далі "об'єкт купівлі-продажу"). Вищезазначені приміщення розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська (колишня вулиця Мерінга Франца), 41 (сорок один), та належать Продавцю (Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради) на підставі Свідоцтва про право власності на нежилі приміщення першого поверху № 501 (САА №417443), виданого 23.09.2004 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 370 від 05.07.2004 року, зареєстрованого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" у реєстрі права власності на нерухоме майно 06.10.2004 року у книзі 37-неж-36, запис № 2518, за реєстраційним № 7777989, витяг № 4973449.

          Свідоцтва про право власності на нежилі приміщення підвалу № 502 (САА №417444), виданого 23.09.2004 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 370 від 05.07.2004 року, зареєстрованого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" у реєстрі права власності на нерухоме майно 06.10.2004 року у книзі 37-неж-36, запис № 2518, за реєстраційним № 7777710, витяг № 4973246, відповідно.

          6 жовтня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Поліський фаянс” (ТОВ “Поліський фаянс”) та товариством з обмеженою відповідальністю “Баранівський фарфоровий завод” укладено договір купівлі-продажу.

          Згідно п. 1.1 вказаного договору Продавець (ТОВ “Поліський фаянс”) в порядку та на умовах, визначе6них Договором, зобов'язувався передати у власність Покупцю (ТОВ “Баранівський фарфоровий завод”) належні Продавцеві на праві власності витратні матеріали за ціною визначеною в Договорі (782361,60 грн.), а покупець зобов'язувався прийняти Матеріали та сплатити їх вартість.  

          На виконання вимог договору купівлі-продажу від 6 жовтня 2006 року ТОВ “Поліський фаянс” передало відповідні витратні матеріали ТОВ “Баранівський фарфоровий завод”, що підтверджується додатком до договору № 1, яким є акт прийому-передачі від 6 жовтня 2006 року.

          Однак, не маючи можливості оплатити вартість витратних матеріалів, які фактично поставлені ТОВ “Поліський фаянс” на виконання умов вищезазначеного договору від 6 жовтня 2006 року,  ТОВ “Баранівський фарфоровий завод” уклало новий договір купівлі-продажу № 1 із ТОВ “Поліський фаянс” від 12 жовтня 2006 року.

          Згідно з п. 1 Договору ТОВ “Поліський фаянс” має дебіторську заборгованість ТОВ “Баранівський фарфоровий завод”, що є боржником за Договором купівлі-продажу витратних матеріалів між ТОВ “Поліський фаянс” та ТОВ “Баранівський фарфоровий завод” від 06.10.2006 року на суму, яка становить 782361,60 грн.

          Відповідно до п. 2 означеного Договору в рахунок зменшення боргу за Договором купівлі-продажу від 6 жовтня 2006 року ТОВ “Баранівський фарфоровий завод” продає, а ТОВ “Поліський фаянс” купує за ціною не нижче балансової вартості будівлю, що складається з нежилих приміщень першого поверху № 501 та нежилих приміщень підвалу № 502, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська (колишня вул. Мерінга Франца), буд. 41, за технічним паспортом комунального підприємства “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 5 липня 2005 р. й витягами №№ 7777989, 7777710, загальною вартістю 677 197,92 грн.

          На виконання умов Договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року ТОВ “Баранівський фарфоровий завод” передало відповідно до акту прийому-передачі основних засобів від 31 жовтня 2006 року на баланс ТОВ “Поліський фаянс” вищезазначені приміщення, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Ніжинська (колишня вул. Мерінга Франца), буд. 41, вартістю 677197,92 грн.

          Згідно п. 4 вказаного Договору з метою належного оформлення права власності ТОВ “Поліський фаянс” на майно зазначене у п. 2 даного Договору, ТОВ “Баранівський фарфоровий завод” зобов'язалося за власний рахунок докласти всіх необхідних зусиль та/або вчинити всі необхідні дії для укладання та/або оформлення правовстановлюючих документів, в тому числі нотаріального посвідчення, в інтересах ТОВ “Поліський фаянс”, інших документів, що можуть випливати внаслідок укладання цього договору протягом місяця з моменту його підписання, але не пізніше 1 березня 2007 року.

          01.02.2007 року за вх. № 1/02-2007 товариство з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс” на підставі п. 4 Договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю „Баранівський фарфоровий завод” з вимогою щодо його нотаріального посвідчення. Однак товариство з обмеженою відповідальністю „Баранівський фарфоровий завод” залишило означений лист без відповіді та відповідного задоволення.

          Таким чином, позивач в повному обсязі виконав умови договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року, однак відповідач дії передбачені п. 4 цього Договору не здійснив, зокрема щодо нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року, чим фактично ухилився від виконання прийнятих на себе за означеним вище договором зобов'язань.

          Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

          Згідно зі ст. 11 Цивільного Кодексу України, - цивільні права та обов'язки  виникають із  дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не  передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.           Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

          1) договори та інші правочини;

          2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

          3) завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

          4) інші юридичні факти.

          Пункт 7 ст. 179 ГК України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

          Згідно зі ст. 626 ЦК України, - Договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

          Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні або є  необхідними  для договорів даного виду, а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Істотним для договорів купівлі-продажу зокрема є умови передбачені ст. 655, 656, 658, 662, 689, 691 Цивільного Кодексу України, а саме:

          - ст. 655 - за  договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати  майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

          - ст. 656 - Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на  момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому;

          - ст. 658 - Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару;

          - ст. 662 - Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу;

          - ст. 689 - Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу;

          - ст. 691 - Покупець зобов'язаний  оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

          Згідно з ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що  підтверджується  письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне  нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          Враховуючи вищевикладене, а також те, що ТОВ „Поліський фаянс” здійснило оплату вартості майна за договором купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року шляхом зарахування (зменшення) зустрічних вимог за договором купівлі-продажу витратних матеріалів між ТОВ „Поліський фаянс” та ТОВ „Баранівський фарфоровий завод” від 06.10.2006 року на суму Договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року, та те, що відповідно до Акту прийому-передачі основних засобів від 31 жовтня 2006 року означене майно було фактично передано ТОВ „Поліський фаянс”, тобто відбулось повне виконання означеного вище договору, а ТОВ „Баранівський фарфоровий завод” своєю бездіяльністю фактично ухилилось від його нотаріального посвідчення, - позовні вимоги ТОВ „Поліський фаянс” щодо визнання договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Баранівський фарфоровий завод”, - дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 Цивільного Кодексу України, обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству України, відповідачами не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, - в силу зобов'язання одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 316, 321, 328, 334  Цивільного кодексу України:

          - ст. 316 –Правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб;

          - ст. 321 –Право  власності  є  непорушним.  Ніхто не може бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена  у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом;

          - ст. 328 - Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом;

          - ст. 334 - Право  власності  у  набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,  якщо інше не встановлено  договором  або законом;

          - ст. 391 - Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном;

          - ст. 392 - Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Відповідно до ст. 16 ГПК України, - справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

          Враховуючи вищевикладене, а також повне виконання ТОВ “Поліський фаянс” та ТОВ “Баранівський фарфоровий завод” Договору купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року, зокрема щодо оплати та передачі майна, що є предметом означеного договору, - позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Поліський фаянс” щодо визнання права власності на нежилі приміщення першого поверху № 501 та нежилі приміщення підвалу № 502, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська (колишня вул. Мерінга Франца), буд. 41, обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.          

          Згідно ст. 112 ГПК України - господарський суд  може  переглянути  прийняте   ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення  для  справи  і  не  могли  бути  відомі заявникові.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок позивача (п. 4 резолютивної частини позовної заяви), згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати договір купівлі-продажу № 1 від 12 жовтня 2006 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Поліський фаянс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Баранівський фарфоровий завод” будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська (колишня вул. Мерінга Франца), буд. 41, та складається з нежилих приміщень першого поверху № 501 та нежилих приміщень підвалу № 502, за технічним паспортом комунального підприємства “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 5 липня 2005 р. й витягами №№ 7777989, 7777710, загальною вартістю 677197,92 грн., - дійсним.

3.Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Поліський фаянс” (12700, Житомирська обл., м. Баранівка, вул. Леніна, 55), код ЄДРПОУ 31833292, право власності на:

- нежилі приміщення підвалу в житловому будинку № 41 по вул. Ніжинській, загальною площею 142,4 м2, які складаються з: 1 вугільна –13,5 кв. м.; 2 котельна –20,4 кв. м.; 3 коридор – 4,6 кв. м.; 4 під'ємн 1,1 кв. м.; 5 кладова –4,3 кв. м.; 6 тамбур –3,1 кв. м.; 7 ліснічна клітини –11,6 кв. м.; 8 коридор –5,8 кв. м.; 9 кладова 11,3 кв. м.; 10 кладова –5,8 кв. м.; 11 кладова –2,4 кв. м.; 12 кладова –25,5 кв. м., 13 кладова 33,0 кв. м., (витяг про реєстрацію права власності на реєстрацію нерухомого майна комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” реєстраційний № 7777710 від 19.05.2006 року);   - нежилі приміщення 1-го поверху в житловому будинку № 41 по вул. Ніжинській, загальною площею 160,0 кв. м., які складаються з: 1 склад –25,8 кв. м.; 2 кабінет –8,3 кв. м.; 3 коридор –22,8 кв. м.; 4 вмивальня –1,2 кв. м.; 5 вбиральня –1,3 кв. м.; 6 тамбур - 4,0 кв. м.; 7 лістнічна клітина 50% - 5,8 кв. м.; торгівельний зал –59,1 кв. м.; 9 склад –31,7 кв. м. (витяг про реєстрацію права власності на реєстрацію нерухомого майна комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів не6рухомості” реєстраційний № 7777989 від 19.05.2006 року).

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.