Постанова

від 20.10.2022 по справі 140/2235/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2235/22 пров. № А/857/8257/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-ТОРГ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїЛозовський О.А.,

час ухвалення судового рішенняне зазначено,

місце ухвалення судового рішенням. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 27 квітня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-ТОРГ» (далі ТОВ «Н-ТОРГ») звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС) від 01 грудня 2021 року №3451011/40685536, №3451012/40685536, №3451009/40685536, №3451007/40685536, №34511010/40685536, №3451006/40685536, №3451005/40685536, №3451008/40685536;

зобов`язати Державну податкову службу України (далі ДПС) зареєструвати податкові накладні (далі ПН) №3 від 17 вересня 2021 року, №4 від 20 вересня 2021 року, №5 від 21 вересня 2021 року, №6 від 22 вересня 2021 року, №7 від 23 вересня 2021 року, №8 від 24 вересня 2021 року, №9 від 27 вересня 2021 року, №10 від 28 вересня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову (далі ЄРПН).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 140/2235/22 такі позовні вимоги задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що подані позивачем документи підтверджували факт здійснення господарських операцій та були достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН. Підставою для зупинення реєстрації ПН було виключно віднесення ТОВ «Н-ТОРГ» до переліку ризикових платників податків, а не сумніви податкового органу щодо реальності здійснених господарських операцій. ГУ ДПС не довело правомірності оспорюваних рішень Комісії ГУ ДПС, якими було відмовлено у реєстрації ПН, поданих ТОВ «Н-ТОРГ» до реєстрації у ЄРПН.

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «Н-ТОРГ» відмовити.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що Комісією ГУ ДПС 26 серпня 2021 року було прийнято щодо позивача рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 104650. (пункт 8 Критеріїв ризиковості)

У контролюючих органах наявна податкова інформація щодо неможливості підтвердження реальності здійснених операцій ТОВ «Н-ТОРГ» за звітний період декларування ПДВ жовтень 2020 року з контрагентами:

по податковому кредиту із ТОВ «Сібобб-Україна»;

по податкових зобов`язаннях із підприємствами ТОВ «Сітілайт Форм», ТОВ «Проммаш Про», ТОВ «Стан Груп Плюс», ТОВ «Промгорпостач».

Надані документи до повідомлення № 2 від 16 серпня 2021 року є недостатніми для спростування ризиковості у здійснених операціях.

Зокрема, не надано документи щодо оплати за орендовані приміщення, акти виконаних робіт, відсутня інформація про проведені розрахунки із нерезидентом; розрахункові документи щодо оплати покупцями надані не у повному обсязі.

У наданих товарно-транспортних накладних заповнені не всі реквізити.

Обов`язком платника податків є надання повного пакету первинних документів для підтвердження реєстрації податкової накладної. При цьому відповідач приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просив суд скасувати рішення, обґрунтовуючи свої вимог іншими (додатковими) обставинами та документами.

Відтак, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної і саме із цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, то такі позовні вимоги слід розцінювати як втручання у дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Вимог про зобов`язання ДПС зареєструвати ПН у ЄРПН є похідними від вимог про визнання протиправними і скасування оспорюваних рішень Комісії ГУ ДПС, а отже не можуть бути задоволені судом з урахуванням доводів, наведених у апеляційній скарзі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, основним видом діяльності ТОВ «Н-ТОРГ» є неспеціалізована оптова торгівля (згідно з кодами КВЕД 46.90).

01 вересня 2021 між ТОВ «Н-ТОРГ» (Продавець) та ТОВ «Фрам-Лайн» (Покупець) було укладено договір поставки №010915, за умовами якого Продавець зобов`язувався передати у власність Покупця товар в асортименті (Товар) згідно з видатковими товарними накладними, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах договору. Загальна кількість Товару, яка підлягає передачі у власність Покупця, визначається відповідно до видаткових накладних. Ціна на Товар є договірною і вказується у накладних на його отримання.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Н-ТОРГ» було складено видаткові накладні №91 від 17 вересня 2021 року, №92 від 20 вересня 2021 року, №93 від 21 вересня 2021 року, №94 від 22 вересня 2021 року, №95 від 23 вересня 2021 року, №96 від 24 вересня 2021 року, №97 від 27 вересня 2021 року, №98 від 28 вересня 2021 року на прокат плоский з вуглецевої сталі шириною 1250 мм товщиною 5 мм, а також ТТН №P91 від 17 вересня 2021 року, №P92 від 20 вересня 2021 року, №P93 від 21 вересня 2021 року, №Р94 від 22 вересня 2021 року, №Р95 від 23 вересня 2021 року, №Р96 від 24 вересня 2021 року, №Р97 від 27 вересня 2021 року, №Р98 від 28 вересня 2021 року.

Оплата за отриманий від ТОВ «Н-ТОРГ» товар ТОВ «Фрам-Лайн» була проведена у безготівковій формі 29 вересня 2021 року платіжними дорученнями №11283 на суму 233579,65 грн; №11277 на суму 495492,10 грн; №11282 на суму 365601,65 грн; №11281 на суму 482251,65 грн, №11280 на суму 314877,45 грн; №11279 на суму 388889,45 грн; №11278 на суму 426483,23 грн; № 11276 на суму 399087,35 грн.

На виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК) ТОВ «Н-ТОРГ» сформувало та надіслало на реєстрацію у ЄРПН ПН №3 від 17 вересня 2021 року на суму 495049,90 грн, №4 від 20 вересня 2021 року на суму 504684,00 грн, №5 від 21 вересня 2021 року на суму 500304,96 грн, №6 від 22 вересня 2021 року на суму 495817,92 грн, №7 від 23 вересня 2021 року на суму 499609,20 грн, №8 від 24 вересня 2021 року на суму 499161,60 грн, №9 від 27 вересня 2021 року на суму 497507,40 грн, №10 від 28 вересня 2021 року на суму 508392,26 грн.

Відповідно до квитанцій від 13 жовтня 2021 року реєстрація вказаних ПН позивача була зупинена контролюючим органом на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК з огляду на те, що такий платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відтак, 26 листопада 2021 року ТОВ «Н-ТОРГ» на адресу контролюючого органу в електронному вигляді було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено.

За результатами розгляду надісланих ТОВ «Н-ТОРГ» пояснень та документів 01 грудня 2021 року Комісією ГУ ДПС було прийнято рішення №3451011/40685536, №3451012/40685536, №3451009/40685536, №3451007/40685536, №34511010/40685536, №3451006/40685536, №3451005/40685536, №3451008/40685536 про відмову в реєстрації ПН №3 від 17 вересня 2021 року, №4 від 20 вересня 2021 року, №5 від 21 вересня 2021 року, №6 від 22 вересня 2021 року, №7 від 23 вересня 2021 року, №8 від 24 вересня 2021 року, №9 від 27 вересня 2021 року, №10 від 28 вересня 2021 року, у яких підставою для відмови у реєстрації ПН зазначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських приміщень /інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів /робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Окрім того, у додатковій інформації вказано, що відсутні документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують факт оплати; неналежним чином оформлені товаро-супроводжуючі документи (невідповідність даних у ТТН), відсутні акти виконаних робіт, відсутні документи щодо зберігання товару.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі Порядок №1246).

За правилами пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

На переконання апеляційного суду, пропозиція контролюючого органу ТОВ «Н-ТОРГ» щодо надання пояснень та документів носили формальний характер та за своїм змістом дублювали припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку необхідних документів.

При цьому у пункті 5 Порядку №520 зазначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно із таким переліком.

На думку апеляційного суду, при оцінці обґрунтованості оспорюваного рішення слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку доказування правомірності свого рішення.

Разом із ти, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН не було вказано конкретної назви чи переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, що ставить платника податків у стан правової невизначеності, позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Водночас суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН у ЄРПН, може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а Верховний Суд вказував на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, апеляційний суд вважає, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації ПН щодо належного оформлення квитанції вказує на протиправність рішень, прийнятих на наступному етапі рішень про відмову у реєстрації ПН у ЄРПН.

Окрім того, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що надані ТОВ «Н-ТОРГ» документи щодо господарських операцій з поставки ТОВ «Фрам-Лайн» прокату плоского з вуглецевої сталі шириною 1250 мм товщиною 5 мм відповідно до укладеного договору поставки № 010915 від 01 вересня 2021 року надавали можливість Комісії ГУ ДПС прийняти рішення про реєстрацію в ЄРПН ПН №3 від 17 вересня 2021 року, №4 від 20 вересня 2021 року, №5 від 21 вересня 2021 року, №6 від 22 вересня 2021 року, №7 від 23 вересня 2021 року, №8 від 24 вересня 2021 року, №9 від 27 вересня 2021 року, №10 від 28 вересня 2021 року.

При оцінці вирішення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ «Н-ТОРГ» у частині зобов`язання ДПС зареєструвати спірні ПН у ЄРПН апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з огляду на визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень Комісії ГУ ДПС від 01 грудня 2021 року №3451011/40685536, №3451012/40685536, №3451009/40685536, №3451007/40685536, №34511010/40685536, №3451006/40685536, №3451005/40685536, №3451008/40685536 про відмову в реєстрації ПН №3 від 17 вересня 2021 року, №4 від 20 вересня 2021 року, №5 від 21 вересня 2021 року, №6 від 22 вересня 2021 року, №7 від 23 вересня 2021 року, №8 від 24 вересня 2021 року, №9 від 27 вересня 2021 року, №10 від 28 вересня 2021 року ТОВ «Н-ТОРГ» у ЄРПН у ДПС з`являється об`єктивний обов`язок зареєструвати спірні ПН у ЄРПН, оскільки у цьому випадку дискреція при прийнятті такого рішення відсутня.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 140/2235/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк