Ухвала

від 20.10.2022 по справі 640/547/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

20 жовтня 2022 року м. Київ№ 640/547/22Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись із позовом і доданими до нього матеріалами

Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПАРТС»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 44116011, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) (далі - позивач або ГУ ДПС у м. Києві) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПАРТС» (адреса: 03065, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 18-В, ідентифікаційний код - 41991593) (надалі - відповідач або ТОВ «ЕПАРТС»), у якому позивач просить суд стягнути з ТОВ «ЕПАРТС» кошти платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 12 132,65 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Пащенко К.С.) залишено без руху позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві.

Через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій просить суд відстрочити ГУ ДПС у м. Києві сплату судового збору до закінчення воєнного стану на території України у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень.

Вирішуючи клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління ДПС в м. Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Положення ч. 1 ст. 133 КАС України визначають право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат (а отже, і судового збору) виходячи із майнового стану сторони.

Таким чином, КАС України передбачає, що у випадку розгляду судом питання звільнення від сплати судового збору, суд повинен керуватися статтею 8 Закону України «Про судовий збір», яка конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Водночас норми ч. 1 ст. 133 КАС України, які визначають механізм зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат (а отже, і судового збору, як складової частини судових витрат) не містять вимог щодо можливості зменшення, звільнення, відстрочення чи розстрочення судового збору виключно у випадках, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, у нормах ч. 2 ст. 132 КАС України, відсилання до норм ЗУ «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Водночас, враховуючи обставини дії правового режиму воєнного стану на території України, суд дійшов наступних висновків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України, наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах», виданого на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ), встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах.

Згідно із статтею 7 Закону України 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами і доповненнями) воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

Указом Президента України від 24.05.2022 № 341/2022 постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Також, враховуючи, що загальновідомим є факт спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету та скорочення видатків державних органів, з урахуванням вказаних обставин, з метою дотримання засади доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про можливість відстрочення ГУ ДПС у м. Києві сплату судового збору, до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Додатково суд відмічає, що відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Так, судом встановлена необхідність отримання доказів.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 77, 79-80, 94, 160-164, 166, 171, 172, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

2. Відстрочити Головному управлінню ДПС у м. Києві сплату судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви до винесення судового рішення по справі.

3. Відкрити провадження у адміністративній справі.

4. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

5. Запропонувати відповідачу подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

6. Повідомити сторін, що ними можуть бути подані заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі.

7. Повідомити сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

8. Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з моменту отримання відзиву на позовну заяву (відзив) разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, відповідь на відзив та документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

9. Запропонувати відповідачу подати до суду у п`ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, заперечення та документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

10. Звернути увагу учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

11. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

12. Звернути увагу сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ч.ч. 2-4 ст. 162 КАС України.

13. Повідомити учасників справи, що вони можуть отримати інформацію по справі № 640/547/22, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/.

14. Запропонувати учасникам справи подати до суду всі наявні заяви та клопотання.

15. Витребувати у позивача інформацію щодо стану заявленого до стягнення з відповідача боргу.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко