Постанова

від 20.10.2022 по справі 906/1121/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року Справа №906/1121/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Павлюк І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 (повний текст - 11.07.2022) у справі №906/1121/20 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

про стягнення 25827,60 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 у справі №906/1121/20 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , про стягнення 25827,60 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, відповідач не є власником квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира не перебуває у нього на балансі та утриманні. Інших доказів, які б беззаперечно свідчили про вину відповідача в заподіянні шкоди майну Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області позивачем не надано.

Звертає увагу, що під час вирішення спору про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, необхідно з`ясувати: що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто в результаті чиїх дій (бездіяльності) не сталося, причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.

Зазначає, що з цією метою представником відповідача в ході розгляду справи двічі подавалося клопотання про призначення в справі судової експертизи. Перше клопотання було подане 18.02.2021, а друге 07.09.2021. Жодне з клопотань судом не розглядалося взагалі. Як вбачається з ухвал суду першої інстанції суд з тих чи інших причин постійно відкладав розгляд справи і аж до кінця розгляду справи не повернувся до його розгляду.

Також відмічає, що суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, щодо дотримання розумних строків розгляду справи чим порушив основний принцип господарського процесуального законодавства.

Зазначає, що письмове пояснення ОСОБА_1 на адресу голови правління ПАТ "НАСК Оранта" від 07.08.2019 про те, що 30.01.2019 стався прорив головного водогону холодної води, який знаходиться на балансі ОСББ "Сьомий будинок", про аварійний стан якого неодноразово повідомлявся голова цього ОСББ, не можливо брати за основу вини відповідача в залитті застрахованого приміщення, адже це є ніщо інше як намагання уникнути відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок власної бездіяльності адже витік стався не на головному водогоні, а в квартирі ОСОБА_1 . Останній жодного разу до суду на виклики не з`явився, будь-яких пояснень з приводу позову не надав.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 у справі №906/1121/22 повністю і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до ч.14 ст.129 ГПК України.

Листом від 09.08.2022 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 18.08.2022.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 у справі №906/1121/20 та відкрити апеляційне провадження. Зупинено дію рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 у справі №906/1121/20. Вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано позивачу у строк до 09.09.2022 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України, та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

08.09.2022 до суду апеляційної інстанції від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач зазначає, що всі обставини справи були з`ясовані судом та зазначені в рішенні, а тому вважає доводи в апеляційній скарзі безпідставними, більше того ні сам голова ОСББ Сьомий будинок, ні його представник жодним чином під час судового розгляду не спростовували обставини справи та не надали будь-яких доказів цьому.

Позивач стверджує, що факт завдання шкоди підтверджується: актом № 1 про наслідки залиття офісу Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від ЗО січня 2019 року; страховим актом №СМО-19-06-1971/1 від 20.01.2019; страховим актом №СМО-19-06-1971/2 від 08.05.2019. Розмір завданої шкоди підтверджується: актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року на суму 25827,60 грн; платіжним доручення на суму 14195,00 грн; платіжним доручення на суму 11632,60 грн. Факт заподіяної шкоди позивачем, а саме бездіяльністю голови ОСББ Сьомий будинок підтверджується також листом ОСОБА_1 від 07.08.2019, листом від мешканців буд. АДРЕСА_2 від 04.06.2018, листом від мешканців буд. АДРЕСА_2 від 07.11.2018.

Також, позивач вважає, що експертиза на якій наполягала сторона відповідача не може бути проведена у зв`язку з відсутності предмета дослідження, а саме - після проведення ремонту замінені металеві труби головного водогону в під`їзді, які в подальшому були здані на металобрухт, про що голові ОСББ Сьомий будинок точно відомо ще до подання позову до суду.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційну скаргу ОСББ Сьомий будинок залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 без змін.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.10.2022, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Коломис В.В. у період з 10.10.2022 по 29.10.2022 включно та перебуванням у відпустці судді - члена колегії Миханюк М.В. у період з 11.10.2022 по 28.10.2022 включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів - членів колегії у справі.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 для розгляду справи №906/1121/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою від 18.10.2022 прийнято розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 у справі №906/1121/20 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Павлюк І.Ю.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням Коростенської міської ради від 21.04.2016 №163 надано дозвіл КВЖРЕП "2 на передачу на баланс ОСББ "Сьомий будинок" житлового будинку №7 по вул.Крупській в м.Коростені Житомирської області.

Згідно протоколу загальних зборів №2 співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок" від 04.04.2016 відповідач прийняв на баланс житловий будинок №7 по вул.Крупській в м.Коростені Житомирської області (т.1, арк.справи 131).

23.02.2018 між Управлінням виконавчої дирекції ФСС України у Житомирської області та позивачем був укладений договір добровільного страхування майна юридичної особи, згідно якого застраховане майно це частина нежитлового будинку на першому поверсі п`ятиповерхового будинку за адресою: м.Коростень, вул.Музейна, 7.

30.01.2019 в квартирі №21, власником якої є ОСОБА_1 , яка розташована на другому поверсі над приміщенням офісу Коростенського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України у Житомирської області, згідно складеного акту №1 про наслідки залиття приміщення цього відділення, лопнула пластмасова ущільнююча гайка відводу пластмасового з`єднання між головним водогоном та квартирним краном, що являється безпосередньою причиною затоплення офісу приміщення (т.1, арк.справи 7).

21.02.2019 та 10.05.2019 позивач за відповідним зверненням здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику на підставі заяв страхувальника про страхове відшкодування від 01.02.2019 та про виплату страхового відшкодування, актів від 20.02.2019 та 08.05.2019 та розрахунків у сумі 25867,60 грн згідно платіжних доручень (т.1, арк.спарви 8-15).

27.11.2019 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося з вимогою на адресу ОСББ "Сьомий будинок" про повернення виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації (т.1, арк.справи 17).

Проте, відповідач вказані грошові кошти позивачу не перерахував.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" із даним позовом про стягнення з ОСББ "Сьомий будинок" 25827,60 грн страхового відшкодування.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як встановлено частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено ст.27 Закону України "Про страхування", ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.07.2018 у справі №910/2603/17, перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/171/17 висловлено правову позицію, відповідно до якої згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на бездіяльність голови ОСББ "Сьомий будинок", що підтверджується листом Аврамчука О.В. від 07.08.2019, листом мешканців будинку АДРЕСА_2 від 04.06.2018, а також листом мешканців будинку №7 по вул.Музейній в м.Коростені від 07.11.2018.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 на адресу голови правління ПАТ "НАСК "Оранта" від 07.08.2019, - 30.01.2019 стався прорив головного водогону холодної води, який знаходиться на балансі ОСББ "Сьомий будинок", про аварійний стан якого неодноразово повідомлявся голова цього ОСББ (т.1, арк.справи 15,16).

З наявного у матеріалах справи акту №1 від 30.01.2019 про наслідки залиття приміщення офісу Коростенського відділення УВД ФСС України в Житомирський області за адресою: с.Коростень, вул.Музейна, 7, складеного за участю представників цього відділення та голови ОСББ "Сьомий будинок", комісія встановила, що близько 11 год. 00 хв. 30 січня 2019 року лопнула пластмасова ущільнююча гайка відводу пластмасового з`єднання між головним водогоном та квартирним краном, що являється безпосередньою причиною затоплення офісу приміщення. Причина по якій лопнула пластмасова гайка невідома (т.1, арк.справи 7).

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 відновлювальні роботи виконано на суму 25827,60 грн.

Як підтверджується платіжними дорученнями №10316 від 21.02.2019, №25144 від 10.05.2019 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" оплатило відновлювальні роботи в повному обсязі.

Отже, зазначені докази містять дані про час, дату, причину затоплення офісу та характер пошкоджень, заподіяних застрахованому майну. Причина, по якій лопнула пластмасова ущільнююча гайка, в даному акті не зазначена.

Аварійний стан головного водогону підтверджується також листами на адресу голови ОСББ "Сьомий будинок" інших мешканців під`їзду №3 будинку №7 по вул.Музейній у м.Коростені (т.1, арк.справи 151,152), що спростовує посилання відповідача як на доказ відсутності таких звернень у журналі реєстрації вхідної кореспонденції відповідача (т.1, арк.справи 133)

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належним чином доведено порушення його прав зі сторони відповідача, а обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції процесуальних норм, оскільки клопотання про призначення експертизи не було розглянуто, колегія суддів зазначає наступне.

18.02.2021 до суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, в якому заявник просить:

- Призначити у справі №906/1121/20 судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручити судовому експерту Горкуша Маргариті Дмитрівні, що знаходиться за адресою: вул. Львівська, 5 к.33 м. Житомир поштовий індекс 10030.

На вирішення експерту поставити такі питання:

1) Яка була причина витоку води в квартирі (квартира АДРЕСА_1 ) власник ОСОБА_1 , що мала місце 30 січня 2019 року?

2) Чи наявна з боку ОСББ Сьомий Будинок бездіяльність в забезпеченні належного технічного стану системи водопостачання зокрема щодо пошкодження пластмасової ущільнюючої гайки відводу пластмасового з`єднання між головним водогоном та квартирним краном (квартира АДРЕСА_1 ) власник ОСОБА_1 , що мала місце 30 січня 2019 року і що призвело до залиття приміщення поверхом нижче, яке належить Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області?

3) Яка технічна причина пошкоджень пластмасової ущільнюючої гайки відводу пластмасового з`єднання між головним водогоном та квартирним краном в (квартира АДРЕСА_1 ) власник ОСОБА_1 .?

4) Чи могло бути причиною залиття приміщення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області внаслідок пошкодження пластмасової ущільнюючої гайки відводу пластмасового з`єднання між головним водогоном та квартирним краном (квартира АДРЕСА_1 ) власник ОСОБА_1 , що мала місце 30 січня 2019 року, чи це є наслідком інших можливих причин пошкодження зазначеної квартири.

5) Чи могло бути пошкоджено приміщення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області водою за незалежних від сторін у справі факторів?

6) Чи є причинний зв`язок між витоком води в квартирі АДРЕСА_1 та залиттям приміщення, яке належить Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області?

7) Які пошкодження виникли внаслідок залиття приміщення, яке належить Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області?

- Надати експерту матеріали справи №906/1121/20.

- Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача.

07.09.2021 до суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. В даному клопотанні, зазначені ті ж самі питання, що і в клопотанні відповідача від 18.02.2021.

Суд першої інстанції не розглянув та не вирішив зазначені клопотання.

При цьому, як зауважив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, експертиза на якій наполягала сторона відповідача не може бути проведена у зв`язку з відсутності предмета дослідження, а саме - після проведення ремонту.

Колегія суддів погоджується із зазначеним твердженням позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи на зазначеній ділянці вже було проведено відновлювальні ремонтні роботи у березні 2019 року, а тому заявлені відповідачем питання експерту не можливо було б встановити.

Відповідно абз.2 ч.2 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Хоч із матеріалів справи вбачається порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення без змін, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення справи.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок Господарського суду Житомирської області про задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, які б привели до неправильного вирішення спору, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сьомий будинок" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.06.2022 у справі №906/1121/20 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 20.10.2022.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Павлюк І.Ю.