Постанова

від 06.10.2022 по справі 904/4192/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4192/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від ТОВ "Будівельна компанія "Юніком": Ужва Катерина Вікторівна, договір №б/н від 14.06.2022 р., адвокат;

від ОСОБА_1 : Воронов Юрій Вікторович, ордер серії АЕ №1093421 від 22.09.2021 р., адвокат;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2021 року (повний текст складено 15.11.2021 року) у справі № 904/4192/19 (суддя Ліпинський О.В.)

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4

про визнання недійсними протоколу загальних зборів учасників товариства, про визнання недійсним акту приймання-передачі майна,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2021 року у справі № 904/4192/19 позов задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" (49000, м. Дніпро, пл. Героїв майдану, оф. 1, 235, код ЄДРПОУ 41492226), оформлене протоколом №1 від 01.08.2017 року.

Визнано недійсним акт приймання-передачі майна від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Юніком (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, оф. 1, 235, код ЄДРПОУ 41492226) земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 до статутного капіталу створеного товариства, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. 05.10.2017 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, оф. 1, 235, код ЄДРПОУ 41492226) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 842,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зібраними у справі доказами не підтверджується факт підписання позивачем ані протоколу установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ Будівельна компанія Юніком № 1 від 01.08.2017 року, ані акта приймання-передачі майна від 05.10.2017 року, що вказує на відсутність волевиявлення позивача на заснування зазначеного товариства та формування статутного капіталу за рахунок свого майна.

Щодо посвідчувального напису нотаріуса на акті приймання-передачі майна від 05.10.2017 року, суд зазначив, що суду надана відповідь Приватного нотаріуса Коновалової Е.А. на запит старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області, в якій зазначено, що Приватним нотаріусом Коноваловою Е.А. акт прийому-передачі від 05.10.2017 року не посвідчувався, кількість вчинених нотаріальних дій за 2017 рік склала 1150.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Вважає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушені норми матеріального та процесуального права, що, відповідно до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.

Апелянт вказує, що:

- суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, взяв до уваги висновки почеркознавчої експертизи, отриманої з матеріалів кримінального провадження, копії яких не відповідають вимогам ГПК України;

- судом не досліджувалися обставини отримання копії висновку почеркознавчої експертизи з матеріалів кримінальної справи, тобто з якого джерела та у який спосіб позивачем було отримана надана до суду копія висновку експертизи;

- докази, отриманні в ході досудового слідства, є доказом вчинення певною особою кримінального злочину, які можливо використовувати після надання таким доказам правової оцінки на предмет допустимості та після набрання законної сили вироку у кримінальній справі.

Отже, скаржник вважає, що наданий позивачем Висновок експертів є неналежним та недопустимим доказом у даній справі, чому суд першої інстанції в порушення ст. 86 ГПК України не дав належної правової оцінки.

Також відповідач вказує, що судом першої інстанції не було досліджено висновок експертів на предмет дотримання судовим експертом вимог законодавства в ході проведення експертизи, що встановлює порядок проведення почеркознавчої експертизи, також суд першої інстанції не звернув увагу на недопустимість документів, що були надані експерту для проведення судової почеркознавчої експертизи, тощо.

Оскільки предметом позову ОСОБА_1 є визнання недійсним саме протоколу загальних зборів учасників і до закінчення підготовчого провадження письмова заява про зміну предмету позову позивачем не подавалась, то суд першої інстанції, прийнявши рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства вийшов за межі позовних вимог, що є порушенням п. 2 ст. 237 ГПК України.

Апелянт просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4192/19 від 04.11.2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Також скаржник подав суду апеляційної інстанції клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Вказане клопотання відхилено колегією суддів.

Судом враховано, що аналогічне клопотання відповідача було задоволено судом першої інстанції згідно ухвали від 27.02.2020 року та оплату за проведення експертизи покладено на відповідача.

Відповідач в повному обсязі необхідний розмір оплати за проведення експертизи не здійснив, в зв`язку із чим справа повернулась до суду без висновку експерта.

Представник позивача надав письмові пояснення щодо поданого клопотання, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представники третіх осіб по даній справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , також відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності третіх осіб по даній справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року.

Передбачений ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги вичерпано.

Матеріали справи містять докази направлення всім учасником судового процесу цінним листом ухвали суду про призначення судового засідання (том 3 а.с.127-139).

Згідно матеріалів справи представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до суду першої інстанції також не з`являлись, не скористались правом участі в судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.

Суд враховує, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась.

Сторонам надано можливість реалізовувати свої повноваження представництва шляхом участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, особи, що не з`явились, не були позбавлені можливості забезпечити у засідання суду участь повноважних представників, однак таким правом не скористалися.

Згідно ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладеного колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи за відсутності представників третіх осіб.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" (далі - відповідач), за змістом якого (з урахуванням уточнень) просила суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Будівельна компанія Юніком", що оформлене протоколом №1 від 01.08.2017;

- визнати недійсним акт приймання-передачі майна від ОСОБА_1 до ТОВ Будівельна компанія Юніком земельної ділянки за кадастровим номером 3222485800:03:001:0054 до статутного капіталу створеного товариства, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловой Е.А. від 05.10.2017 року (том 2 а.с.79-80).

Отже, позовні вимоги заявлені саме в тому обсязі, які і були розглянуті судом першої інстанції.

Тому доводи апелянта про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позову, що позивач просила визнати недійсним не рішення зборів, а протокол загальних зборів учасників і письмова заява про зміну предмету позову позивачем не подавалась, не відповідає дійсним обставинам справи, тому відхиляються колегією суддів.

Процесуальні порушення п. 2 ст. 237 ГПК України, на які вказує апелянт, судом першої інстанції не допущені.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З наявних у справі доказів вбачається наступне:

01.08.2017 року було зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком", засновниками (учасниками) якого виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно протоколу № 1 від 01.08.2017 року установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ "Будівельна компанія Юніком" на зборах згідно порядку денного розглядалися наступні питання:

1. Про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

2. Про затвердження та розподіл Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

3. Про обговорення та затвердження Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

4. Про призначення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

5. Про особу, уповноважену на відкриття розрахункового та будь-яких інших рахунків в установах банків та проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

6. Про затвердження зразків печаток та штампів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

За результатами загальних збрів були прийняті такі рішення:

По першому питанню: Створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком", розташоване за адресою: 49000, м. Дніпро, площа Героїв Майдану, буд 1 оф. 235.

По другому питанню: Для забезпечення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" за рахунок внесків учасників утворюється Статутний капітал Товариства у розмірі 3 500 000 грн. 00 коп., що розподіляється наступним чином:

- розмір внеску ОСОБА_2 2 100 000 грн. 00 коп., що становить 60% від загального розміру Статутного капіталу Товариства, який сформований за рахунок грошових внесків.

- розмір внеску ОСОБА_1 -1 400 000 грн. 00 коп. у майновій формі, що становить 40% від загального розміру Статутного капіталу Товариства, який сформований за рахунок майна, а саме: земельна ділянка, загальна площа якої 3,39 га, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 812577132224.

Статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" у розмірі 3 500 000 грн. 00 коп. формується протягом першого року діяльності Товариства.

По третьому питанню: Прийняти та затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

По четвертому питанню: Призначити на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" ОСОБА_2 .

По п`ятому питанню: Уповноважити учасника Товариства ОСОБА_2 на проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

По шостому питанню: Затвердити зразки печаток та штампів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком".

Протокол від 01.07.2017 року містить підписи від імені голови зборів ОСОБА_1 та секретаря зборів ОСОБА_2 (том 1 а.с.32-33).

Відповідно до Акту приймання-передачі від 05.10.2017 року ОСОБА_1 передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" земельну ділянку, загальна площа якої 3,39 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 812577132224. Зазначений акт містить посвідчувальний напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Е.А. щодо підтвердження справжності підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за реєстраційним № 1891 № 1892 (том 2 а.с. 53).

На підставі зазначеного акту державним реєстратором Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області були здійснені дії щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ТОВ "Будівельна компанія Юніком".

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" (продавець), ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (покупці) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець продав покупцям земельну ділянку, загальна площа якої становить 3,39 га, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, кадастровий номер 3222485800:03:001:0054, а покупці прийняли її у приватну спільну часткову власність, по Ѕ частці кожний і сплатили за неї погоджену грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках кримінального провадження №12014110200001425 ОСОБА_1 визнано потерпілою. В протоколі допиту ОСОБА_1 в якості потерпілої, остання повідомила, що ніколи не виступала засновником ТОВ "Будівельна компанія Юніком" та не передавала належну їй земельну ділянку до статутного капіталу зазначеного товариства (том 1, а. с. 26-35).

Позивач стверджувала, що вона не брала участі в проведенні установчих зборів про створення ТОВ "Будівельна компанія Юніком", протокол установчих зборів та статут вказаного Товариства не підписувала, також не підписувала Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства. Волевиявлення на заснування зазначеного товариства та передачу свого майна до статутного капіталу товариства не мала.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

В підтвердження своїх доводів щодо відсутності намірів на заснування товариства та передачу майна до статутного капіталу, позивач надала суду першої інстанції висновок експертів за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 3609/3610/19-32 від 10.05.2019 року, яка виконана в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201411020001425.

Відповідно до висновків зазначеної експертизи:

- підпис від імені ОСОБА_1 , що містяться у рядку між друкованими записами "Голова зборів", " ОСОБА_1 " в графі "РЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ" та зворотній стороні протоколу № 1 установчих (загальних) зборів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Будівельна компанія Юніком" від 01.08.2017 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 ;

- підпис від імені ОСОБА_1 , що містяться в рядку " ОСОБА_1 ,... " в графі "СТАТУТ ПІДПИСАЛИ" на двадцятому аркуші статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком", затвердженого протоколом засновників (учасників) від 01.08.2017 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Апелянт зазначає, що вказаний висновок не є належним та допустимим доказом по даній справі.

Колегія суддів відхиляє ці доводи в силу наступного:

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, вказані норми процесуального права зобов`язують кожну з сторін надати суду відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції по справі.

В розумінні положень ст.76 Господарського процесуального кодексу України належним доказом того, чи виконано позивачем підпис на спірному рішенні установчих загальних зборів учасників ТОВ "Будівельна компанія Юніком", яке оформлено протоколом №1 від 01.08.2017 року, на Акті приймання-передачі майна від 05.10.2017 року, може бути лише висновок експерта, оскільки позивач такі обставини заперечує і щодо вказаних подій за заявою позивача порушено кримінальне провадження.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що судом першої інстанції за клопотанням відповідача з метою підтвердження доводів позивача щодо відсутності його підписів на оскаржуваному протоколі зборів та на Акті приймання-передачі майна, було призначено проведення почеркознавчої експертизи.

Вказане підтверджується ухвалою від 27.02.2020 року.

Попередні витрати на проведення експертизи покладено на відповідача.

На вирішення експертизи судом поставлено наступні питання:

- чи належить підпис наявний на другій сторінці в протоколі № 1 установчих (загальних) зборів учасників ТОВ "Будівельна компанія Юніком" від 01.08.2017 року, що розміщений у рядку між друкованими записами "Голова зборів", " ОСОБА_1 " в графі "Результати голосування", навпроти друкованого напису " ОСОБА_1 ", ОСОБА_1 чи іншій особі?

- чи належить підпис наявний в акті приймання-передачі майна від 05.10.2017 від ОСОБА_1 до ТОВ "Будівельна компанія Юніком", земельної ділянки, що розміщений у рядку навпроти друкованого запису " ОСОБА_1 " з лівого боку в графі "Передала", ОСОБА_1 чи іншій особі?

05.08.2021 року справа повернулась до суду без висновку експерта з мотивів нездійснення повної оплати судової експертизи.

Під час розгляду апеляційної скарги представник апелянта стверджувала про наявність бухгалтерської помилки експертної установи та готовність відповідача провести таку експертизу.

Зокрема, представник відповідача в клопотання про призначення експертизи в суді апеляційної інстанції вказувала, що після винесення оскаржуваного рішення 22.11.2021 року до суду першої інстанції надійшло повідомлення від Дніпропетровського інституту судових експертиз про те, що експертна установа здійснила бухгалтерську помилку та помилково повернула до суду першої інстанції матеріали справи та має всі технічні можливості виконати експертне дослідження у повному обсязі і просить повернути матеріали для проведення призначеної експертизи.

Вказаний лист Дніпропетровського науково-дослідницького інституту судових експертиз, на думку скаржника, підтверджує та доводить той факт, що апелянт не ухилявся від виконання обов`язку щодо оплати експертного дослідження, що не проведення оплаченої апелянтом експертизи є результатом помилки експертної установи (том 3 а.с.107-113).

Зазначені доводи відповідача відхиляються колегією суддів в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на 03.04.2020 року відповідачем не було проведено оплату призначеної судом 27.02.2020 року почеркознавчої експертизи і листом на адресу суду від 03.04.2020 року Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз просив забезпечити виконання попередньої оплати відповідно до рахунку, який направлено на адресу суду та платника (том 2 а.с.165).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2020 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі рахунку №321 від 30.03.2020 (том 2 а.с.176).

Згідно інформації експертної установи, що міститься в листі від 23.03.2021 року відповідачем оплата експертизи здійснена не була, у зв`язку із чим 18.06.2020 року справу повернуто до суду без висновку експерта. 08.07.2020 року платник здійснив оплату згідно раніше направленого рахунку, однак в зв`язку з перерахунком вартості однієї експертогодини експертна установа просила суд зобов`язати платника забезпечити виконання доплати відповідно до рахунку, що міститься в додатку до вказаного листа (том 2 а.с.179).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" здійснити доплату вартості експертного дослідження на підставі рахунку №321 від 30.03.2020 року.

Представником відповідача Панченко О.В., 08.04.2021 року здійснено ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчить заява на а.с.183 в томі 2 даної справи. Отже, відповідач був ознайомлений з необхідністю проведення доплати та необхідною для сплати сумою.

05.08.2021року справа № 904/4192/19 повернулась до суду без висновку судової експертизи. В повідомленні експерта зазначено, що експертне провадження № 3089-20 закрито без виконання судової експертизи у зв`язку з нездійсненням повної оплати судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2021 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Юніком" надати суду письмові пояснення з приводу нездійснення повної оплати судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2021 року поновлено провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Рішення ухвалено 04.11. 2021 року.

Таким чином, суд першої інстанції забезпечив відповідачу можливість здійснення оплати вартості експертного дослідження в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується факт обізнаності відповідача з обов`язком як необхідності здійснення доплати вартості експертизи, так і з обов`язком надати пояснення щодо підстав не здійснення такої оплати.

Невчинення відповідачем вказаних дій, які його зобов`язав вчинити суд, незабезпечення ним проведення експертного дослідження, свідчить про те, що скаржник, як особа, що подавала суду відповідне клопотання, умисно ухилилась від належної його реалізації.

Відповідно до положень ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В своєму клопотанні від 22.06.2022 року про призначення почеркознавчої експертизи апелянт вказує, що лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз підтверджує та доводить той факт, що відповідач не ухилявся від виконання обов`язку щодо оплати експертного дослідження.

Такі посилання скаржника спростовуються матеріалами справи.

Апелянт під час розгляду справи судом першої інстанції ухилився від відповіді про причини нездійснення ним доплати вартості експертного дослідження за умов обізнаності про наявність такого обов`язку.

Натоміть, в суді апеляційної інстанції скаржник підкреслює, що не проведення почеркознавчої експертизи в суді першої інстанції не залежало від нього, а стало причиною бухгалтерської помилки, допущеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом експертиз, що він підтверджує листом від 22.11.2021 року за вих. № 3227/02/13-21 (том 3 а.с.27).

Згідно відповіді на адвокатський запит позивача №08/08/2022 від 08.08.2022 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано інформацію та документальне підтвердження факту виставлення рахунків на оплату вартості експертних досліджень та дат їх оплати. Як вказано в листі експертної установи від 29.08.2022 року, під бухгалтерською помилкою мається на увазі відсутність у виписці Державної казначейської служби України від 08 липня 2020 року назви платника на суму 9414, 20 грн.(том 3 а.с.147-148).

Вказане жодним чином не спростовує того факту, що відповідачем оплату вартості експертного дослідження здійснено поза межами дії виставленого рахунку та після повернення матеріалів справи без виконання вимог ухвали про призначення експертизи.

Більш того, ця інформація була відома на момент винесення рішення по справі і вона жодним чином не вказує на наявність будь-якої бухгалтерської помилки, адже з цих підстав не було змінено жодних процесуальних дій; повернення справи до суду відбулося саме у зв`язку із відсутністю оплати станом на 18.06.2020 року, тобто, задовго до проведеної відповідачем оплати.

Окремої уваги заслуговує той факт, що доплату вартості експертного дослідження відповідачем здійснено лише 17.06.2022 року, тобто, напередодні подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи в суді апеляційної інстанції.

Вказане підтверджує обґрунтованість висновку суду першої інстанції про ухилення відповідача від проведення експертизи.

Оскільки позивачем не визнається та спростовується факт підписання спірних рішення загальних (установчих) зборів товариства відповідача та акту приймання-передачі майна, суд першої інстанції вірно застосував при вирішенні спору положення ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України.

В силу вказаної норми права у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що відповідач, на якого судом було покладено оплату експертного дослідження, ухилився від виконання свого обов`язку, що стало перешкодою для проведення експертизи, враховуючи приписи ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, суд обґрунтовано відмовив у визнанні встановленою обставини щодо належності підписів на спірних документах ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного не є визначальними при вирішенні спору інші обставини, про які вказує скаржник щодо належності проведеної в рамках кримінального провадження висновку експерта як доказу по даній справі.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення про те, що зібрані у справі докази не підтверджують факт підписання позивачем протоколу установчих (загальних) зборів учасників (засновників) ТОВ "Будівельна компанія Юніком" № 1 від 01.08.2017 року та Акту приймання-передачі майна від 05.10.2017 року, що вказує на відсутність волевиявлення позивача на заснування вказаного Товариства та формування статутного капіталу за рахунок свого майна.

Суд вірно звернув також увагу на пояснення нотаріуса, яка ніби-то посвідчила підпис ОСОБА_1 на згаданому вище Акті. Згідно відповіді Приватного нотаріуса Коновалової Е.А. на запит старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області слідує, що Приватним нотаріусом Коноваловою Е.А. акт прийому-передачі від 05.10.2017 року не посвідчувався, кількість вчинених нотаріальних дій за 2017 рік склала 1150 (том 1 а.с. 222).

З урахуванням вищевикладеного коллегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість доводів скаржника. Висновки оскаржуваного судового рішення ним не спростовано, апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.

Судові витрати за її розгляд згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2021 року у справі № 904/4192/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Ю.Б. Парусніков

Повний текст складено 20.10.2022 року.