Рішення

від 12.10.2022 по справі 902/579/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2022 р.Cправа № 902/579/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глоба А.С.

За участю представників сторін

позивача Ніконюк О.В., згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна,59, м. Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний квартал-2" (просп. Московський, 8, м. Київ, 04073)

про стягнення 1942195,96 грн.

В С Т А Н О В И В :

Виконавчий комітет Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний квартал-2" про стягнення 1942195,96 грн., з яких 1401857,00 грн - пайової участі, 428267,00 грн - інфляційних втрат та 112071,96 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем умов договору про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури від 26.07.2018, в частині проведення оплати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 дану справу передано на розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою від 06.07.2022 суд постановив позовну заяву №01/00/011/132126 від 04.07.2022 (вхід. номер канцелярії №580/22 від 05.07.2022) Виконавчого комітету Вінницької міської ради залишити без руху та встановити останньому строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

15.07.2022 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання Виконавчого комітету Вінницької міської ради про усунення недоліків позовної заяви, разом з яким надано платіжне доручення №746 від 06.07.2022 про сплату судового збору.

Ухвалою від 15.07.2022 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, підготовче зсідання у справі призначити на 29.08.2022.

Ухвалою від 29.08.2022 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 19.09.2022 о 14:30 год. та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний квартал-2" оригінал (для огляду в судовому засіданні) та копію (в матеріали справи) сертифікату IY 163200521061 від 21.02.2020 року.

Ухвалою від 19.09.2022 суд постановив витребувати у Державної інспекції архітектури та містобудування України інформацію щодо сертифікату IY 163200521061 від 21.02.2020 року, в разі наявності копії даного сертифіката надати його до суду, закрити підготовче провадження та призначити справу №902/579/22 для судового розгляду по суті на 12 жовтня 2022 р.

12.10.2022 до суду від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшла витребувана судом інформація.

На визначену судом дату 12.10.2022 з`явився представник позивача який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: просп. Московський, 8, м. Київ, 04073. Конверти з ухвалами повернуті до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну місцезнаходження юридичної особи» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями місцезнаходження юридичної особи і не містять визначень щодо фактичної чи юридичної адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України Про господарські товариства, відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.10.2022, в зв`язку з неявкою представників сторін, судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 липня 2018 року між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради (позивач, в договорі Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Набережний квартал-2" (відповідач, в договорі Сторона-2) було укладено Договір про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури (надалі - Договір) в п. 1.1. якого визначено, що предметом даного Договору є зобов`язання Сторони-2 прийняти участь у розвитку інженерної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) при здійсненні будівництва Об`єкту багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (7 секцій та будівля для розміщення центру розвитку дитини), паркінгом на вул. В`ячеслава Чорновола, 29 в м. Вінниці.

Величина пайової участі при здійсненні будівництва Об`єкту складає 1 401 857,00 грн. відповідно до розрахунку, що міститься в Додатку до цього договору і є невід`ємною його частиною (п. 2.1. Договору).

Пайова участь сплачується Стороною-2 в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 до введення Об`єкту в експлуатацію (п. 2.3. Договору).

Сторона-1 зобов`язується: визначити величину пайової участі виходячи з кошторисної вартості будівництва Об`єкту. Сприяти передачі Стороною-2 в комунальну власність територіальної громади інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, зазначених в п. 2.2. цього Договору. Сторона-1 має право вимагати: Документи щодо фактичного виконання Стороною-2 робіт по будівництву інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, зазначених в п. 2.2. цього Договору. Передачі в комунальну власність територіальної громади міста інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, зазначених в п. 2.2. даного Договору, протягом чотирьох місяців з моменту введення Об`єкту в експлуатацію (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).

Сторона-2 зобов`язується: Надати Стороні-1 документи щодо фактичного виконання робіт, пов`язаних з будівництвом інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури, зазначених в п. 2.2. цього Договору. Виконати зобов`язання щодо пайової участі в розмірі та в порядку, передбаченому розділом 2 цього Договору. Передати в комунальну власність територіальної громади міста інженерні мережі та/або об`єкти інженерної інфраструктури, зазначені в п. 2.2. цього Договору, протягом 4 (чотирьох) місяців з моменту введення Об`єкту в експлуатацію (п. 3.3. Договору).

За порушення термінів виконання зобов`язань за даним Договором Сторона-2 сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення на розрахунковий рахунок Сторони-1, зазначений в п. 2.3. цього Договору (п. 4.1. Договору).

Даний Договір набуває юридичної сили з моменту підписання його Сторонами та затвердженій рішенням виконавчого комітету міської ради і діє до повного виконання Сторонами взятих не себе зобов`язань (п. 5.2. Договору) (а.с. 11-12).

Додатком до Договору від 26 липня 2018 року підписано між Стороною-1 та Стороною-2 є Розрахунок величини пайової участі ТОВ «Набережний квартал-2» у розвитку інженерної інфраструктури міста при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (7 секцій та будівля для розміщення центру розвитку дитини), паркінгом на вул. В`ячеслава Чорновола, 29 в м. Вінниці. Згідно з затвердженою проектною документацією загальна кошторисна вартість будівництва Об`єктів (ЗКВБ)- 302 170, 259 тис.грн. (а.с. 13).

Даний Договір затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 26.07.2018 року за № 1589 (а.с. 14).

В позовній заяві позивач зазначає, що згідно даних з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 21.02.2020 року зареєстровано сертифікат IY 163200521061 де замовником будівництва є ТОВ «Набережний квартал-2», про що свідчить довідка надана департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради за вих: 36/00/019/123510 від 17.05.2022 року.

За твердженням позивача, видача сертифікату відповідачу є засвідченням факту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкту, разом з тим відповідач не сплатив коштів пайової участі як до, так і після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкту, з огляду на це орган місцевого самоврядування набуває прав на звернення до суду щодо стягнення коштів пайової участі, у випадку якщо замовник будівництва не сплатив таких коштів в добровільному порядку до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись листи з вимогою виконати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме 28.01.2020 року (вих. №01-00-004-4619), 06.02.2020 року ( вих. 301-00-013-6515) та 16.03.2020 року ( вих.№01-00-013-14028).

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури стало підставою звернення позивача з позовом до суду про стягнення 1401857,00 грн - пайової участі, 428267,00 грн - інфляційних втрат та 112071,96 грн - пені.

Відповідач твердження позивача жодним чином не спростував, відзиву на позовну заяву чи доказів сплати заборгованості до суду не подав.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України. Аналогічні положення містить і ГК України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це положення кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, згідно якої об`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежним виконанням).

Так, відносини, що склались між Сторонами справи базуються на Договорі від 26.07.2018 року про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури при будівництві об`єктів містобудування на території м. Вінниці.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, восьмої, дев`ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний узяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов`язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов`язковим.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", що набрав законної сили з 01.01.2020, встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Рішенням Вінницької міської ради № 2083 від 27.12.2019 року затверджено Порядок залучення, розрахунку величини і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Вінницької міської об`єднаної територіальної громади (Додаток 1 до вказаного рішення) (надалі - Порядок).

Пунктом 1.5. Порядку визначено, що величина пайової участі визначається у Договорі про пайову участь (надалі - Договір), укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, або основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Невід`ємною частиною Договору є розрахунок величини пайової участі.» Відповідно до п. 4.1,4.2. Порядку визначено, що укладання Договорів про пайову участь вчиняє виконавчий комітет Вінницької міської ради в особі заступника міського голови, який відповідно до розподілу повноважень координує питання, пов`язані із залученням інвестицій. Функції з підготовки проектів Договорів, реєстрації укладених Договорів та контролю за сплатою замовниками пайової участі здійснює Департамент економіки і інвестицій міської ради (далі Департамент).

Договори підлягають затвердженню рішенням виконавчого комітету міської ради.

Вказаним Порядком також визначено розмір пайової участі аналогічно розміру, вказаному у Законі, а саме - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який повинен зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта. Також орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує розміщення сертифіката в електронному кабінеті користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та надсилає на адресу електронної пошти замовника будівництва скановані копії виготовленого сертифіката не пізніше одного робочого дня з дати його виготовлення.

Згідно даних з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано сертифікат де замовником будівництва є ТОВ «Набережний квартал-2», про що свідчить довідка надана департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради за вих: 36/00/019/123510 від 17.05.2022 року.

Сертифікат IY163200521061 отримано ТОВ «Набережний квартал-2» 21.02.2020 року, факт отримання даного сертифіката підтверджується інформацією наданою Державною інспекцією архітектури та містобудування України яка була витребувана судом ухвалою від 19.09.2022 року.

Відтак укладений між Сторонами Договір про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 26.07.2018 року є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання сторонами, а тому його умови повинні належно виконуватись сторонами.

Разом з тим, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, до введення в експлуатацію об`єкта будівництва, пайову участь в розмірі 4 % загальної кошторисної вартості будівництва житлових будинків до міського бюджету не перерахував.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого до стягнення позивачем основного боргу в розмірі 1 401 857,00 грн., тому в цій частині позов слід задовольнити.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 428267,00 грн - інфляційних втрат та 112071,96 грн - пені.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами договору, а саме п. 4.1. передбачено, що, за порушення термінів виконання зобов`язань за даним Договором Сторона-2 сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення

Відповідно до п. 2.3. Договору пайова участь сплачується Стороною-2 в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 до введення Об`єкту в експлуатацію.

Як зазначалось вище введення Об`єкту в експлуатацію підтверджується Сертифікатом IY163200521061 який було отримано ТОВ «Набережний квартал-2» 21.02.2020 року, тобто останній мав сплатити пайову участь в повному обсязі до 21.02.2020.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 112071,96 грн пені за період з 21.02.2020р. по 20.08.2020р. та 428267,00 грн - інфляційних втрат за період з березня 2020 р. по травень 2022 р. терміни визначені позивачем відповідають як умовам договору так і ч. 6 ст. 232 ГПК України та ст. 625 ЦК України.

Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені та інфляційних втрат помилок не виявив, а тому заявлені позивачем вимоги, є такими що передбачені договором та законом.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, положення договору про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури від 26.07.2018р., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі як правомірні та обґрунтовані.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231-233, 238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний квартал-2" (просп. Московський, 8, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35624639) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна,59, м. Вінниця, 21050, ІКЮО 03084813) 1401857,00 грн - пайової участі, 428267,00 грн - інфляційних втрат, 112071,96 грн пені та 29 132,94 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відому суду адресу електронної пошти позивача org@vmr.gov.ua, Nykon@vmr.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 21 жовтня 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (просп. Московський, 8, м. Київ, 04073)