Рішення

від 21.10.2022 по справі 910/6536/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2022Справа № 910/6536/22Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метлайт Енерджи", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молоко-Країна", м. Київ

про стягнення 365 196,94 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.07.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метлайт Енерджи" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молоко-Країна" (відповідач) суми основного боргу в розмірі 365 196,94 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору про поставку стисненого природного газу №15/09-39 від 15.09.2020 року в частині оплати поставленого позивачем стисненого природного газу.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 08.08.2022 року позовну заяву прийняти до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105492682582 отримав ухвалу суду від 08.08.2022 про відкриття провадження у справі 18.08.2022.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 02.09.2022 року (включно).

01.09.2022 року відповідачем до суду засобами поштового зв`язку направлено відзив на позовну заяву (відзив отримано судом 08.09.2022 року), в якому зазначено, що відповідачем проведено сплату частини боргу на суму в розмірі 27 170,00 грн. Окрім того, відповідач зазначав, що позивачем в підтвердження поставки (заправлення) СПГ не надано запровочних відомостей, а отже факт поставки СПГ не підтверджений документами. Надані позивачем копії видаткових накладних не відповідають ознакам первинного документу, а тому не є підставою для оплати.

Правом на подачу до суду відповіді на відзив позивач не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Питання щодо винесення рішення в справі відбувається з перевищенням встановленого строку у зв`язку з введенням на території України воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а в подальшому, продовженням строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб відповідно до Закону України про затвердження Указу президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-ІХ (реєстр. №7168). Надалі строк дії воєнного стану в Україні, згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 №7300, продовжено з 05:30 години 25 квітня 2022 року строком на 30 діб до 25 травня 2022 року. В подальшому, 22 травня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 година 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року. В наступному, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2020 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір про поставку стисненого природного газу №15/09-39 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується здійснювати реалізацію (поставку) газу природнгого паливного компримованого (стисненого природного газу) як автомобільного палива (надалі - СПГ) в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, а покупець зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти і опоатити СПГ.

Реалізація СПГ відбувається шляхом заправки автомобілів покупця згідно списку (Додаток №1 до даного Договору) на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях (надалі - АГНКС), розташованих за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Залізнична, 48. (п. 2.1. Договору).

СПГ вважається поставленим покупцю в момент закінчення заправки автомобіля покупця, поданого до заправочної колонки АГНКС постачальника. (п. 2.7. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договру ціна СПГ встановлюється у розрахунку за 1 м3 та включає ПДВ.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що розрахунк за СПГ здійснюються покупцем на умовах попередньої оплати шляхом перерахуваня грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Попередня оплата сплачуєься покупцем не пізніше ніж за один календарний день до поставки СПГ (заправлення автомобілів покупця) на АГНКС постачальника. На відповідну грошову суму, внесену як попередня оплата, покупець має право отримати СПГ (заправити автомобілі).

У зв`язку з тим, що поставка СПГ за цим Договором має безперервний та ритмічний характер, а оплата здійснюється з визначеною Договором періодичністю, сторони погодили наступне: постачальник один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем заправлення автомобілів покупця на АГНКС, оформляє вдаткову накладну про відпуск покупцю СПГ за попередній місяць на підставі даних заправних відомостей та фіскальних чеків на кількість фактично відпущеного СПГ. Після цього два примірники видаткової накладної разом з копією заправочної відомості постачальник надає покупцю. Сторони погодили, що вищезазначені документи можуть бути направлені покупцю постачальником у вигляді скан-копій на електронну адресу покупця. При цьому факт відправлення покупцю постачальником скан-копій документів засобами електронного зв`язку вважається належним їх врученням покупцю. Покупцем протягом 2 календарних днів з моменту отримання вищевказаних документів перевіряє, підписує та повертає постачальнику підписаний зі свого боку один примірник видаткової накладної. Якщо покупець протягом строку, встановленого цим пунктом Договору, не повертає постачальнику підписану видаткову накладну та не надає письмову обгрунтовану відмову від її підписання, то вказаний документ вважається підписаним покупцем та узгодженим обома сторонами. (п. 3.3. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повноо виконання його сторонами. Поставка СПГ за цим Договором здійснюється протягом строку, що становить 1 рік з моменту підписаня даного Договору. Строк дії Договору вважається пролонгованим (продовженим) на тих самих уиовах на наступні періоди в один рік кожен, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за 30 календарних днів до закінчення відповідного однорічного періоду про свій намір припинити дію Договору чи змінити його умови. (пункти 8.1., 8.2. Договору).

Згідно наступних видаткових накладних позивачем було поставлено відповідачу СПГ на загальну суму 1 257 968,01 грн, а саме:

- №1239 від 31.12.2020 року на суму 2 429,27 грн;

- №1238 від 31.12.2020 року на суму 22 642,07 грн;

- №1520 від 30.10.2020 року на суму 33 080,81 грн;

- №1521 від 30.11.2020 року на суму 12 298,92 грн;

- №1845 від 28.02.2021 року на суму 11 427,88 грн;

- №1846 від 28.02.2021 року на суму 22 571,78 грн;

- №5158 від 31.05.2021 року на суму 46 815,92 грн;

- №5159 від 31.05.2021 року на суму 40 596,66 грн;

- №7709 від 31.07.2021 року на суму 78 346,69 грн;

- №7708 від 31.07.2021 року на суму 34 457,76 грн;

- №6523 від 30.06.2021 року на суму 42 388,83 грн;

- №6528 від 30.06.2021 року на суму 80 010,30 грн;

- №7648 від 31.08.2021 року на суму 29 229,44 грн;

- №10024 від 30.09.2021 року на суму 17 559,24 грн;

- №10907 від 31.10.2021 року на суму 210 522,27 грн;

- №11749 від 30.11.2021 року на суму 157 324,56 грн;

- №11748 від 30.11.2021 року на суму 16 347,59 грн;

- №12437 від 31.12.2021 року на суму 74 914,07 грн;

- №12438 від 31.12.2021 року на суму 14 905,78 грн;

- №388 від 31.01.2022 року на суму 211 352,95 грн;

- №931 від 31.01.2022 року на суму 22 796,28 грн;

- №934 від 31.01.2022 року на суму 9 731,79 грн;

- №2881 від 31.03.2022 року на суму 2 903,70 грн;

- №2882 від 31.03.2022 року на суму 18 993,16 грн;

- №4017 від 30.04.2022 року на суму 25 638,68 грн;

- №4018 від 30.04.2022 року на суму 18 681,61 грн.

Товар за вказаними видатковими накладними було прийнято уповноваженою особою відповідача без зауважень.

Відповідачем було проведено частковий розрахунок за товар на суму в розмірі 892 771,07 грн.

Залишок вартості товару на суму в розмірі 365 196,94 грн відповідачем оплачено не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в зазначеному розмірі.

Заперечуючи проти стягнення вказаної суми відповідач зазначає, що до позовної заяви не надано первинних доказів отримання СПГ відповідачем, а тому підстави для стягнення суми в розмірі 365 196,94 грн в даній справі відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та є фактично за своєю правовою суттю договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено факт передачі позивачем відповідачу товару на суму в розмірі 1 257 968,01 грн, що підтверджується зазначеними вище документами.

При цьому, матеріали справи не містять заперечнь відповідача щодо якості та об`ємів отриманого від позивача СПГ, як і не містять заперечень щодо вартості товару.

Пунктами 3.2. та 3.3. Договору сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється на умовах попередньої оплати, проте у зв`язку з безперервним та ритмічним характером поставок за Договором, оплата здійснюється на підставі складених позивачем видаткових накладних, які за умови не надання відповідачем письмової обгрунтованої відмови від їх підписання, вважаються підписаними останнім та узгодженим обома сторонами.

Не зважаючи на факт поставки товару, відповідачем оплата товару у строк визначений Договором здійснена лише частково на суму в розмірі 892 771,07 грн, що не заперечено жодною із сторін та підтверджується наданими до матеріалів доказами.

При цьому, заперечення відповідача, щодо того, що позивачем в підтвердження поставки (заправлення) СПГ не надано запровочних відомостей, а отже факт поставки СПГ не підтверджений документами, не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, оскільки погоджений сторонами в Договорі формат розрахунків передбачає наявність не запереченої зі сторони відповідача, складеної позвачем в кінці звітного місяця, видаткової накладної, яка є підтвердження отриманого від останного СПГ відповідачем.

Більше того, наяні в матеріалах справи, докази часткової оплати відповідачем вартості отриманого від позивача СПГ по Договору спростовують вказані у відзиві твердження про відстуність підстав для нарахування відповідачу сум за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ч. 4 п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10).

При цьому слід зазначити, що вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016 у справі №21-4985а15.

Як зазначалося вище, товар прийнятий відповідачем про містяться відповідні підписи на видаткових накладних.

Враховуючи викладене, у відповідача виник обов`язок з оплати поставленого товару на суму в розмірі 365 196,94 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При вирішенні спору суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов`язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.

Згідно ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату поставленого позивачем товару, суд дійшов до висновку, що у встановлений законом, статтею 692 ЦК України, строк, заборгованість за поставлений товар в розмірі 365 196,94 грн, погашена не була та залишається непогашеною на даний час; позивачем належним чином відповідно до статей 525, 526, 655, 712, 901, 903 ЦК України та статей 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 365 196,94 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і товариство відповідача на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 365 196,94 грн.

Вимоги позивача про покладення на відповідача понесених ним витрат на оплату послуг адвоката на суму в розмірі 60 000,00 грн не вирішуються, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи докеазів такого понесення.

Судовий збір позивача у розмірі 5 477,95 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко Країна» (ідентифікаційний код 31877099, адреса: 02099, м. Київ, бул. Бориспільська, буд. 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метлайт Енерджи» (ідентифікаційний код 42898781, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 18/2, кв. 34) основну суму заборгованості в розмірі 365 196,94 грн (триста шістдесят п`ять тисяч сто дев`яносто шість гривень 94 копійки) та суму судового збору в розмірі 5 477,95 грн (п`ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 95 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ