Ухвала

від 20.10.2022 по справі 914/2574/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.10.2022 Справа № 914/2574/22

Суддя Господарського суду Львівської області Коссак С.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.», м. Львів

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Наш простір», м. Перемишляни, Львівська обл.

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 247 291,40грн. заборгованості за договором №05/03/21-1 від 05.03.2021 року про оренду опалубки

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.», м. Львів надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Наш простір» 247 291,40грн. заборгованості за договором №05/03/21-1 від 05.03.2021 року про оренду опалубки.

Подана заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Наш простір», в порушення умов укладеного договору, а саме п.п. 2.2»д», п. 3, не сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» за оренду опалубки, що була передана по акту приймання-передачі №5 від 31.05.2022 року, яка становить 247 291,40грн.

На підтвердження факту заборгованості заявником (стягувачем) надано укладений між сторонами договір №05/03/21-1 від 05.03.2021 року про оренду опалубки та ряд документів в підтвердження своїх вимог і зазначено обставини на яких вони грунтуються.

Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу; заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Згідно ч. 1, 2 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає форму і зміст заяви про видачу судового наказу, серед іншого передбачено необхідність зазначення повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника ( п.2 ч.2 ст. 150 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник зазначає, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Наш простір» є 81200, Львівська область, місто Перемишляни, вулиця Борщівська, будинок 44 за кодом ЄДРПОУ 42916480.

Однак, згідно зробленого судом витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України за кодом 42916480, місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Наш простір» є 81200, Львівська область, місто Перемишляни, вулиця Галицька, будинок 55.

Відтак, суд доходить висновку, що заяву про видачу судового наказу подано з порушенням п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України, яка передбачає форму і зміст заяви про видачу судового наказу, а саме зазначення повного найменування боржника та його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись 12, 147-148, 150, 152-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення 247 291,40грн. заборгованості за договором №05/03/21-1 від 05.03.2021 року про оренду опалубки.

2.Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з цих підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Суддя Коссак С.М.