Рішення

від 17.10.2022 по справі 922/1281/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1281/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) до Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 20) про стягнення 106646,54 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" про стягнення 106646,54 грн., з яких:

- вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору в сумі 19465,35 грн., яка утворилась за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року;

- вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 в сумі 87181,19 грн. яка утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, суд зазначає, що копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2022, яка надсилалась судом на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" повернулась до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Матеріалами справи установлено, що відповідач - Приватне акціонерне товариство "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2002 є власником будівлі (гуртожиток) загальною площею 936,9 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-А.

Система опалення приміщень відповідача є централізованою та невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-А.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів 2021-2022 року, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону до житлових будівель в цілому. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень у період до 01.12.2021 року здійснювалося відповідачем без укладання договору, в порушення статті 24 Закону України Про теплопостачання відповідач не уклав договір з КП Харківські теплові мережі та споживав теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями акту обстеження системи теплоспоживання об`єкта №178/4609 від 26.11.2021 та актами про підключення та відключення опалення до будинку, які підписані представниками позивача та балансоутримувачем даного будинку.

Відповідачу для сплати направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив що станом на 01.08.2022 вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 19465,35 грн., яка утворилась за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року та яка залишилась відповідачем не сплаченою.

Будинок по вул. Азербайджанська, 32-А. в м. Харкові обладнано приладам обліку, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого в житловому будинку.

Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань (з урахуванням теплових втрат від наружної стіни будинку до місця установки приладу обліку відповідно до п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71), які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням (п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198), а між власниками житла пропорційно площам квартир (п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630)

Окрім цього, позивачем у позові зазначено, що станом на 01.08.2022 у відповідача також існує заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії яка складає 87181,19 грн., що утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року.

На обґрунтування позову в цій частині позивач посилається на індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який 31.10.2021 було розміщено на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.

Позивачем у позові також зазначено, що заборгованість за спожиту теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021р та заборгованість без укладання договору обліковуються за об`єднаним особовим рахунком (17800-3359) і за кожний розрахунковий період (календарний місяць) відображується однією сумою у бухгалтерському обліку підприємства.

Відповідно до п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Позивачем у позові вказано, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.

Станом на 01.08.2022 заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 87181,19 грн., яка утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року.

Отже, згідно з вимогами позивача, до стягнення з відповідача заявлено: вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору в сумі 19465,35 грн (за період з жовтня 2021 р. по листопад 2021 р.) та вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 в сумі 87181,19 грн (за період з грудня 2021 р. по квітень 2022 р).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, цивільні права і обов`язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб`єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Відповідно до положень Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Згідно зі ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Суд зазначає, що оскільки у спірний період сторони ще не перебували в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання теплової енергії, як того вимагають норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що поставлена відповідачеві теплова енергія за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року на суму 19465,35грн. є безпідставно набутою, а отже, до даних правовідносин повинні застосовуватись положення статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Також, приписами статті 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів про підключення опалення на початку опалюваного сезону та про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача.

Із обставин справи слідує, що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які відповідачем не були оплачені.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а також те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії в сумі 19465,35 грн. в добровільному порядку або доказів відсутності обов`язку сплати грошових коштів у заявленому розмірі, відповідачем не спростовані доводи позивача, суд вважає заявлені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії в сумі 19465,35 грн., нормативно та документально обґрунтованими, не спростованими відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Водночас суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині заявленої до стягнення вартості спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 в сумі 87181,19 грн., з огляду на наступне.

На обґрунтування позову в цій частині позивачем зазначено про те, що на підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.

Таким чином, на переконання позивача, з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою вул. Азербайджанська, 32-А у м. Харкові з Приватним акціонерним товариством "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, проведення нарахувань за яким виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Відповідно до п. 1 вищевказаного Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 2. Договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua

Разом з тим, позивачем не надано та у матеріалах справи відсутня відписана відповідачем Заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яка є Додатком до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (що убачається з веб-сайту www.hts.kharkov.ua).

Аргументи позивача про те, що з 01.12.2021 по нежитловому приміщенню за адресою вул. Азербайджанська, 32-А у м. Харкові з ПрАТ "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії є безпідставними та такими, що не узгоджують з умовами пункту 51 Договору.

Так, відповідно до положень пункту 51 Договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Доказів виконання вищевказаного пункту 51 Договору позивачем не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні, тому від відмовляє в задоволенні позову в частині заявленої до стягнення вартості спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 в сумі 87181,19 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що договір про надання послуги з постачання теплової енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання теплової енергії як товарної продукції споживачу теплопостачальником цих послуг та укладається сторонами, з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині заявленої до стягнення вартості спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 в сумі 87181,19 грн. та звертає увагу позивача на те, що для стягнення спожитої теплової енергії за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року позивачу слід обрати інший спосіб захисту.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на обидві сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 20, код ЄДРПОУ 30359792) на користь на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) - вартість спожитої теплової енергії в сумі 19465,35 грн. та 452,84 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "17" жовтня 2022 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв